Ціна «кусається»
Перефразувавши на теперішній лад вислів, що автомобіль – не розкіш, а засіб для пересування, можна сказати: нині в Україні розкіш і автомобіль, і пальне для нього. Хоча й не для всіх, звичайно… У рядових громадян доходи не збільшилися, а кредити, які для декого ще два роки тому здавалися рятівним кругом, нині стали баластом і тягнуть «на дно». Тож і підвищення ціни на пальне для водіїв, чиє авто на виплаті, та й загалом для будь-якої родини – відчутний мінус у сімейному бюджеті.
Перше, що хочеться відзначити у нинішньому стрибку цін на пальне – його стрімкий ривок, хоча не можна сказати, що несподіваний. За минулий тиждень вартість на бензин найпопулярної марки А-95 зросла в середньому на 30 копійок. Прогнозувати таку ситуацію все ж можна було, адже не вперше з настанням весни оператори ринку нафтопродуктів починають свої спекуляції. Логіка їхня зрозуміла: незабаром розпочнеться весняна посівна кампанія. А тут «акулам» паливного бізнесу не до сентиментів, схема «товар – нажива» їм давно знайома. І незасіяні поля хоч і хвилюють усіх, однак жадоба – понад усе. А тут ще й зміна політичної обстановки, націлювання нової влади на боротьбу з корупцією, бідністю і, напевно, недалекі переговори про «закручування гайок» на ринку продуктів нафти. Тож, піднявши ціни, трейдери заздалегідь забезпечили собі вигідні умови для торгів з посадовцями від держави. Це нагадує ситуацію, коли напередодні свят ціни на товари зростають, а потім вітрини магазинів майорять привабливою рекламою знижок.
Як повідомив в.о. голови Антимонопольного комітету, синхронна поведінка нафтотрейдерів щодо значного підвищення цін на бензин та дизельне пальне мала ознаки антиконкурентних узгоджених дій. Хочеться сказати: добре, що реакція АМКУ не забарилася. За виявленими фактами Комітет одразу порушив справу й розпочав відповідне розслідування. Невиконання суб’єктами ринку рекомендаційних вимог Комітету розцінюється під час прийняття рішень по суті справи як обставина, що суттєво обтяжує відповідальність. Виконання цих вимог, навпаки, розглядається як умова для пом’якшення відповідальності.
Абсолютно бути критичним до суб’єктів нафтового бізнесу теж не можна, на цьому наголошують і експерти. Справа в тому, що є й об’єктивні причини зростання ціни – протягом останнього місяця нафтопродукти подорожчали на 8%. І з цим українці мають миритися, ми – енергозалежна держава. Не варто забувати й про те, як у грудні минулого року бензин упав у ціні в середньому на гривню. Загалом ринок нафтопродуктів не прогнозований. Приміром, з’явиться у США статистика про зменшення запасів нафти – пальне швидко подорожчає, оприлюднять протилежну інформацію – ціни впадуть. Ще один чинник, який впливає на цей ринок – курс валют. До речі, добре, що нині він стабільний, через це АМКУ тепер легше відстояти права держави.
У ситуації, що нині склалася, неважко розгледіти ту саму змову нафтотрейдерів. Адже загальновідомо, що АЗС мають різних власників і отримують пальне від різних постачальників, також і закордонних. Тож за спекуляції у «сірий» список Антимонопольного комітету потрапило 15 компаній. Крім того, на розгляді в органах Комітету тепер перебуває понад 40 справ про порушення конкуренційного законодавства на ринках наф¬ топродуктів.
До вищезазначеного хочеться додати, що у зв’язку з нестабільністю на ринку нафтопродуктів дедалі більше автовласників переходять на дешевше пальне – скраплений газ. Газове моторне пальне тепер займає 17% від загальної кількості автомобілів, що експлуатуються в Україні. А це майже 300000 авто.
Також останнім часом заговорили і про альтернативу традиційному пальному – біопальне. Воно, як правило, не містить сірки, через це набагато чистіше (Євро 3, Євро 2), ніж нафтові види пального. Та й технологія його виготовлення не така дорога. Проблема лише в тому, що добувати його найпростіше з рапсу, а тут аграрії б’ють на сполох. Після кількох років висівання такої культури земля на декілька років стає непридатною до вирощування на ній інших культур. Чи варто український чорнозем переводити таким чином..? Над цим запитанням варто замислитися й зважити на всі «плюси» та «мінуси».
А тим часом, усі існуючі поля, на яких збирають рапс, і невеликі переробні заводи працюють на європейський ринок. В Україні такого пального залишається менше 5 відсотків.
Сергій Козуб, «ІЗ»
