П'ятниця, 11 грудня
громадсько-правовий тижневик
Тижневик « Іменем закону » та додаток « Моменти »
представляють об'єднане інтернет-видання imzak.org.ua
Рубрики Усі рубрики
Фоторепортаж
14/05/2015 12:00

«Фіарлес Гардіан – 2015»: «Українці мають велике бажання навчатися…»

У Міжнародному центрі миротворчості та безпеки Академії Сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного, що в Яворівському районі Львівщини, тривають українсько-американські військові навчання «Фіарлес Гардіан – 2015» («Безстрашний захисник – 2015»).

Як уже повідомляло наше видання, відповідно до програми першого етапу навчань, що триватиме протягом восьми тижнів, близько 300 військово­службовців Національної гвардії України у складі двох зведених рот оперативного призначення та штабу зведеного батальйону проходять комплекс занять за модульною системою під керівництвом такої ж кількості військовослужбовців дислокованої в Німеччині 173-ї повітряно-десантної бригади Армії США. У наступних двох етапах «Фіарлес Гардіан – 2015» візьмуть участь ще 600 гвардійців. Крім того, у ролі в навчаннях бере участь група з близько 40 спостерігачів – представників вищих військових навчальних закладів та навчальних центрів Збройних сил України.
Щодня, шість днів на тиждень, від п’ятої ранку, коли в містечку Міжнародного центру лунає сигнал «Підйом» (а за півтори години – відбуваються шикування й ранкова зарядка) на Яворівському полігоні вирує ратна праця: американські колеги, багато з яких мають досвід бойових дій в Іраку та Афганістані, навчають офіцерів штабу українського батальйону питанням оперативного планування, організації різних видів службово-бойової діяльності та керівництва підрозділами (включ­но з екзотичними поки що для нас «інформаційними операціями»). А на стрільбищах, смугах перешкод та в імпровізованих «класах», обладнаних у наметах або на майданчиках просто неба, тривають заняття з вогневої, фізичної, тактичної, інженерної підготовки, тактичної медицини, навичок виживання, користування засобами зв’язку. Одразу після опанування теорії українські гвардійці (а у складі їхнього підрозділу лише професійні військовослужбовці за контрактом) мають змогу закріпити пройдений матеріал, відпрацьовуючи його на практиці – наприклад, надаючи першу медичну допомогу «пораненому» за допомогою сучасних засобів, якими укомплектовано американські солдатські аптечки, або випробовуючи різні способи проникнення до будівлі за допомогою спеціального «тренажера», що дозволяє відпрацьовувати злам дверей.
«Ми намагаємось покращити навички українських воїнів, даючи їм ті базові знання, якими володіють рядові американські солдати, – розповів один з інструкторів, сержант Адам Краулі. – Українці навчаються охоче, і це дуже доб­ре – сподіваюсь, що ці тренування підуть їм на користь…».
Воїни Нацгвардії, більшість із яких брали участь у бойових діях у районі антитерористичної операції на Донбасі, відзначають переваги західних методик бойового навчання. За словами гвардійця Гордія Гонкіна, його вразив професіоналізм американських інструкторів, чіткий розподіл їхніх обов’язків. «Також мені дуже сподобалася їхня система організації зв’язку, цікавими є питання підготовки снайперів. Утім, скажу відверто, нам теж є чим поділитися з колегами із США…» – зазначив боєць НГУ, який провів у районі АТО вісім місяців.
До речі, вже після першого тижня занять, виступаючи на прес-конференції у «Львівському прес-клубі», командир батальйону підполковник Кайл Рід, який очолює зведений підрозділ 173-ї бригади Армії США, наголосив, що американська сторона виявляє неабиякий інтерес до бойового досвіду, накопиченого українськими військовими, та зізнався, що він приємно вражений якостями воїнів Нацгвардії. Підполковник Рід зазначив: «Звісно ж, гвардійці набули в районі АТО багато складного й цікавого досвіду, завдяки цьому вони зробили свій внесок у програму навчань. Перший тиждень занять був спрямований насамперед на індивідуальну підготовку, і можу відверто сказати, що українські воїни уважно слухали та дуже швидко сприймали інформацію. Кожен прагнув зрозуміти навчальний матеріал і дати йому свою оцінку. Ми побачили, що українці мають велике бажання навчатися, вони хочуть пізнати якомога більше, щоб згодом передати набуті навички та вміння іншим вашим військовим. Надалі інтенсивність занять зростатиме, і наприкінці 8-тижневої програми ми дуже хочемо побачити, чим саме з навчальної програми гвардійці зможуть скористатися найефективніше». Варто додати, що план першого етапу «Фіарлес Гардіан – 2015» передбачає, що наприкінці майже двомісячного навчання зведений батальйон НГУ складатиме своєрідний «випускний іспит» під час спільних маневрів, які триватимуть дві доби.
Цікаво, що до подолання «мовного бар’єру» між учасниками навчань долучилися обидві сторони – американське командування подбало про те, щоб у лавах десантників було багато українськомовних солдатів та сержантів, а Нац­гвардія направила на навчання кваліфікованих перекладачів – 20 офі­церів-випускників та 18 курсантів гуманітарного факультету Національної академії НГУ. Для гвардійців, які володіють англійською, робота на навчаннях є чудовою практикою з «носіями мови» (особливо – у галузях військової та технічної термінології), крім того, вони беруть безпосередню участь у заняттях та спільних спортивних змаганнях, до того ж – здобуваючи успіхів. Наприклад, курсант Віталій Скляр став чем­піо­ном змагань з бігу на 400 мет­рів, а старший сержант Антон Баєв виборов першість у стрільбі з автомата Калашникова, поціливши у 19 мішеней з 20.
Вартий розповіді «закулісся» навчань – побут та дозвілля. Американські й українські військовослужбовці розквартировані в однакових і досить комфортних умовах – у двоповерхових казармах, що навпроти одна одної, по чотири особи в кімнаті. Встановлені тут бойлери забезпечують цілодобове постачання гарячої води, воїни мають змогу прийняти душ та віддати речі до пральні.
Харчуються українці та американці також разом – у їдальні, роботу якої забезпечує українська фірма, що на конкурсних засадах обрала американська сторона (варто нагадати, що «Фіарлес Гардіан – 2015» – проект технічної допомоги уряду США, що реалізується коштом Резервного фонду світової безпеки). За принципом «шведського столу» учасникам навчань подають кілька салатів, перших та других страв, різноманітні напої. Також у меню обо­в’яз­ково є фрукти – яблука, груші, банани, цитрусові. Цікаво, що чимало американців, більшість з яких саме тут вперше скуштували борщ із пампушками та часником, стали «фанатами» цієї української страви. А для забезпечення харчування в польових умовах американські десантники привезли з собою комплекти сухих пайків та навіть мобільну контейнерну кухню на базі автопричепа. «Екіпаж» такої кухні здатний розгорнути її протягом 45 хвилин, а за три години – приготувати за допомогою сучасного обладнання харчування на 800 осіб. До речі, для ознайомлення з роботою цієї кухні та взагалі з американськими стандартами забезпечення військ всім необхідним керівництво логістики Нацгвардії навіть організувало спеціальні позапланові збори фахівців тилових служб Західного оперативно-територіального об’єднання НГУ.
До послуг військових двох країн у Міжнародному центрі миро­творчості та безпеки також є магазин, буфет і кінозал із цифровою апаратурою, в якому в години дозвілля воїни дивляться художні фільми. Встановлені в казармах телевізори та обладнання для доступу до мережі Інтернет дозволяє їм переглядати телепередачі та спілкуватися з рідними й друзями за допомогою ноутбуків і планшетів. Популярними розвагами також є читання книжок, ком­п’ютерні ігри, заняття спортом, зокрема футбол та волейбол, та й просто вільне спілкування з іноземними колегами.
У  вихідні для учасників навчань проводять різноманітні культурно-розважальні заходи – наприклад, 26 квітня колег-гвардійців та американських гостей привітали концертом артисти Академічного ансамблю Національної гвардії України. Різножанрові номери програми у виконанні вокального квартету «Гетьман», вокального гурту «Червоні маки», солісток заслужених артисток України Катерини Пушкіної та Анни Петраш і балету ансамблю з щирим захопленням сприйняли воїни обох країн, що вкотре доводить – мова мистецтва зрозуміла без жодних перекладачів. А 1 травня Західним територіальним управлінням НГУ за сприяння Львівської міської ради та «Центру військового капеланства» Української греко-католицької церкви було організовано поїздку до Львова, під час якої американські десантники та українські гвардійці під час пішохідних екскурсій та з вікон «Чудо-поїзда» мали змогу оглянути архітектурні пам’ятки центру «Міста Лева» (зокрема, піднятися на найвищу в Україні міську ратушу, що належить до світової спадщини ЮНЕСКО), скуштувати львівські смаколики, придбати сувеніри й зробити фото на згадку. До речі, одній із груп екскурсантів на площі Ринок трапився міський голова Анд­рій Садовий, який охоче погодився сфотографуватися з гостями із США.
Утім, як зазначив військовий капелан зведеного батальйону 173-ї бригади капітан отець Джеремі Вільямс, попри гостинний прийом в Україні та побутовий комфорт, американські десантники відчувають цілком природну нудьгу від розлуки зі своїми родинами – допомога в її подоланні є одним із завдань штатного військового священика Армії США, хоча звісно ж, головною його функцією є духовне окормлення особового складу підрозділу. З української сторони на волонтерських засадах аналогічну місію взяли на себе представники «Центру військового капеланства» УГКЦ отці Михайло Сукмановський і Тарас Михальчук, які розгорнули у військовому містечку польову капличку-намет, де регулярно правлять службу. 
Зокрема, 5 травня, у день, коли торік у бою на підступах до міста Слов’янська разом із трьома бійцями СБУ та ЗСУ загинув військовослужбовець Нацгвардії прапорщик Віктор Долінський, його однополчани вшанували пам’ять полеглих, взявши участь у заупокійному молебні. А 8 травня учасники навчань разом схилили голови у спільній молитві в па­м’ять про жертви Другої світової війни. Єпископ-помічник Львівської архієпархії УГКЦ владика Венидикт, який очолив це богослужіння, звернувся до воїнів українською та англійською мовами, благословивши їхню ратну працю.
Олег ТІХОВ, Львівська обл.
Сергій КОВАЛЕНКО, «ІЗ».
Фото Олега ТІХОВА.
 
 
 
 
друкувати

Коментарi

Усі коментарі
Додати коментар

Інші статті