П'ятниця, 11 грудня
громадсько-правовий тижневик
Тижневик « Іменем закону » та додаток « Моменти »
представляють об'єднане інтернет-видання imzak.org.ua
Рубрики Усі рубрики
Соціум
17/08/2015 12:15

Чи подолає велика зарплата корупцію?

Відповідно до оцінок міжнародних організацій, натепер Україна посідає 142-е місце за рівнем корупції в світі, а ефективність боротьби з цим явищем становить всього 12%. Український чиновник – найгірше оплачуваний у Європі. Та чи врятує систему управління від теперішніх вад, модернізує нинішню бюрократію до рівня сучасного сервісу лише підняття зар­плат – питання дискусійне. Обговорити, якою стане найближчим часом модель оцінки нового українського чиновника, які є шляхи реальної модернізації держслужби, днями зібралися урядовці, міжнародні експерти, громадські діячі, представники бізнесу. Ініціював проведення круглого столу «Реформування державної служби: достойні зарплати vs корупція» та був його модератором перший заступник голови Київської ОДА Лев Парцхаладзе. Серед спікерів заходу були заступник голови АПУ Дмитро Шимків, міністр Кабміну Ганна Онищенко, представник Фонду інновацій та розвитку Давид Кізірія, знані експерти й громадські діячі.

 

Що утримує чиновника у кріслі?

– Я віднедавна опікуюся державними справами, а до того був цілком людиною бізнесу, – зауважив на початку заходу пан Парцхаладзе. – Коли став чиновником, деякі речі, які відбуваються в «апараті системи», просто шокували. Особливо якість кадрів, філософія їхнього мислення. І досі дивуюся з того, як вони за­пек­ло борються за стаж держчиновника. Я задумувався над тим: «А чому?». У них маленька платня, не такі вже й «круті» пільги, умови праці бажають кращого, житло також далеко не всім наразі дають. Що їх там тримає, який інтерес?! Мені це важко збагнути. З іншого боку, заяви про вирішальну роль кардинального скорочення «апарату» є некоректними. Адже в успішних країнах 30% працездатного населення трудиться в держструктурах чи працює на державу. А в Україні таких близько 5%. Проте тут є неймовірна корупція. Тож про те, як реформувати і зсунути з мертвої точки цю проблему, наразі ми маємо всі добряче помізкувати.

Тим часом Ганна Онищенко зауважила: Україні варто негайно форсувати процес реформування державної служби. Звісно, є на тім поприщі й певні успіхи – наразі проголосований у першому читанні закон «Про державну службу», в процесі підготовки якого до другого читання вже внесли більш як 1 тис. поправок.

– Я теж не одразу могла збагнути, чому люди роками й десятиліттями тримаються за посаду, – зізнається міністр Кабміну. – От, приміром, проводили скорочення в секретаріаті Уряду. Ми одразу стикнулися з безкінечними дзвінками. Що дивувало найбільше. Людина, яка працювала головним спеціалістом і отримувала максимум 4 тис. гривень, просила через нардепів, колег, якихось впливових знайомих, які товаришують зі мною, залишитися на цій роботі. От і виникає запитання: якщо ти такий чудовий фахівець, віриш у власні сили, то чому ти так міцно тримаєшся за ту роботу, де пропрацював 10-15 років головспеціалістом? Люди навіть не погоджувалися переходити на посади зі схожим функціоналом у міністерства, а бажали саме лишитись у секретаріаті! Насправді та реформа, яку ми повинні провести, має відповісти на це запитання. Моя відповідь така – вони там мають працювати не через «обростання» потрібними зв’язками, а через достойну зарплату й можливість професійного зростання.

В аспекті боротьби з корупцією встановлення адекватної оплати праці – першочергове завдання. Якщо людина цінує місце роботи, заробітну плату, отримувану чесно і прозоро, вона не братиме хабарів, – переконана пані Онищенко. – Проте говорити про реальне підняття зарплат зарано, оскільки ми знаємо, яким важким є поточний бюджетний рік, наступний може стати не легшим. Тому потрібно постаратися отримати додаткове фінансування. Кабмін розробляє деталізовану стратегію реформування держсектору для того, щоб отримати цільовий транш від ЄС.

Водночас міністр наголосила: одне збільшення зарплати службовцям не дасть позитиву без оновлення моделі державного управління, зокрема судової й правоохоронної систем. Наприклад, одна зі спроб підняти платню суддів не допомогла знизити рівень корупції у храмах Феміди.

Нинішня модель – спотворена

Своєю чергою, Дмитро Шимків висловився, що зарплата – не лише грошова оцінка результатів праці. Її варто сприймати як багатокомпонентний компенсаційний пакет, отримуваний держслужбовцем на певній посаді. З власного досвіду роботи чиновником, хоч і нетривалого, він зробив доволі симптоматичні висновки. Зокрема, очільник АП переконаний: держслужба нецікава фахівцям з бізнес-середовища, оскільки за такі мізерні гроші й у таких умовах вони не працюватимуть. Проте чимало комерційних менеджерів, бізнесменів-патріотів таки пішли обслуговувати державний інтерес й у владу практично на волонтерських засадах. Вони просто жили на «старих запасах». Але ж і такий ентузіазм не є вічним.

Щоправда, низка експертів, Адміністрація Президента й Уряд торік через законопроект, поданий до парламенту, виходили з пропозиціями залучати фахівців з бізнесу на держслужбу на тимчасовій основі. Така практика здавна й успішно діє у Великій Британії. Проте нардепи не підтримали ідею. Отже, серед ключових викликів для України, за словами пана Шимківа, продовжує перебувати проблема створення конкурентної державної служби.

Нинішня модель фінансування держслужби – спотворена, бо компенсація складається з різнорідних доплат і надбавок. Новий закон дозволяє змінити це. Якщо людина просто перекладає папери, то й 1,2 тис. грн на місяць – багато, бо сучасні ком­п’ютерні технології дозволяють це вирішити значно краще й дешевше. Якщо вона активно та фахово працює, ця компенсація має бути порівняна з винагородою загалом на ринку праці.

Можливо, усе вирішити таки допоможе створення окремих фондів доплат до зарплати держслужбовців. Кошти тут акумулюватимуть не лише з бюджету, але й від бізнесу та підприємців. 16 квітня на засіданні Нацради реформ це питання розглядали й експерти дійшли висновку: такий фонд має право на життя. Втім бізнес до нього залучати не можна. Тому й над цією ідеєю завис «туман» невизначеності. Є великі сподівання, що його розвіє Стратегія реформування державної служби як основний драйвер прогресу в згаданій проблемі. За умови ухвалення останньої й закону «Про державну службу» та успішних перемовин із європейськими партнерами, в України з’явиться можливість отримання цільового фінансового траншу з ЄС. Угода з Євросоюзом потенційно відкриває коридор для надходження в нашу країну 105 млн євро на розбудову держави, і до 75 млн євро – на підтримку реформи держслужби.

Зауважимо – нині потрібно раз і назавжди стратегічно визначитися: якщо Україна бажає позбутися корупції в держсекторі, то яку модель державної служби ми розвиватимемо і скільки за те готові заплатити. А потім чітко виконувати план без поворотів у контрпродуктивні популістські хащі, з яких тепер, приміром, ніяк не вибереться Греція. Зокрема, переглядати функціонал та доцільність певних посад і навіть структур, проводити скорочення, тим часом залучаючи нові технології організації управління й сервісу. Шимків переконаний: у державний сектор повинні приходити найкращі – люди з бажанням працювати для держави.

Голова адміністративного департаменту литовської Служби спеціальних розслідувань Книза Роландс розповів, що схожі процеси в них розпочалися з реформування поліції. Там значно підвищили зарплату порівняно з іншими інституціями влади й управління. Сейм виказав потужну політичну волю до того. Поліцейським оклади підняли до рівня, що вчетверо перевищував середню оплату праці чиновництва. Це стало потужним і ключовим чинником мотивації ефективної роботи й кращого відбору кадрів, бо можна було встановити вищі вимоги до претендентів. Показовою тут видалась і реформа судової системи – суддям платню зробили вчетверо вищою, ніж у депутатів Сейму. Це стало головним важелем успіху. Щоправда, кілька суддів за матеріалами служби притягли до кримінальної відповідальності. І суспільство повірило: держава здатна збороти корупцію.

Дуже сподобався влучний висів Давида Кізірія: «Щоб здобути перемогу у війні, Україні потрібно здолати корупцію».

– Повірте, в Грузії на старті реформ ситуація була навіть гіршою, – каже він. – Багато грузинів, зокрема і я, до 2003-го вважали корупцію чимось на кшталт національного надбання, яке піддається мінімізації, але від якого неможливо відмовитися. Як бачите, все можна зробити, і без довгих прелюдій…

Київський регіон – пілотний

Заступник голови Київської облдержадміністрації Лев Парцхаладзе запевнив: столичний регіон готовий стати пілотним у проведенні реформи держслужби і здатний показати вдалий приклад утілення виголошеної ініціативи.

Вже по закінченні круглого столу, Лев Ревазович на своїй сторінці у «Фейсбуку» підбив підсумки зустрічі й тематичних дискусій. Серед усього, він підкреслив, що неефективний чиновник дуже швидко стає ефективним корупціонером. І Україна показує низьку якість держ­управління – в Канаді, Франції, Великій Британії, скандинавських країнах цей показник утричі кращий. А рівень корупції, наприклад, у нас у 70 разів вищий, ніж у Люксембурзі. Тому, на його переконання, реформування системи держслужби має оформитись у нову філософію й стратегію її організації. Нині профільна група урядовців, нардепів та експертів концентрує сили над «народженням» закону «Про державну службу» і проведенням публічного обговорення найважливіших поправок до нього. Друге парламентське читання має відбутись у вересні.

«Нам необхідна якісно нова стратегія, структура й функції держслужби. Ухвалення цього закону дозволить спростити регламенти та процедури, скоротити й оновити кадри, істотно зменшити корупцію, – пише Парцхаладзе. І додає: – Ініціюємо в Київській області пілотний проект – створення спецфонду оплати роботи держслужбовців. Фінансування здійснюватимуть міжнародні донорські й інші організації. Представники обладміністрації спільно з фахівцями компанії Deloitte за підтримки заступника глави АП Дмитра Шимківа розроблятимуть стратегію і технологію роботи фонду, форму діяльності аудиторів. Буде повна прозорість і відкритість його роботи, всі форми оплати стануть публічними, зрозумілими. Це дозволить залучити до держструктур нових висококваліфікованих працівників».

Геннадій КАРПЮК, «ІЗ»

Фото автора

 

друкувати

Коментарi

Додати коментар

Інші статті