П'ятниця, 11 грудня
громадсько-правовий тижневик
Тижневик « Іменем закону » та додаток « Моменти »
представляють об'єднане інтернет-видання imzak.org.ua
Рубрики Усі рубрики
Соціум
20/07/2015 12:24

«Джина» випущено: як врегулювати питання вільного обігу зброї?

У суспільстві регулярно порушують питання щодо вільного продажу населенню в особисте користування короткоствольної вогнепальної зброї. Дискусія між прихильниками і противниками такого кроку точиться вже багато років, не втрачаючи градусів. Чергове «загострення» збіглось із заявою генпрокурора Віктора Шокіна, який оголосив, що подав на розгляд парламенту проект Закону «Про вогнепальну зброю цивільного призначення». Обґрунтування він скерував до РНБО. Згодом глава ГПУ зауважив, що відстоюватиме інтереси відомства, яке захищає, насамперед, людей. Мовляв, українцям треба дати можливість захищати своє майно, зокрема зі зброєю в руках.

Якби в Україні колись діяв «закон Кольта»...

Якщо запропонований закон ухвалять, то громадяни України, починаючи з 18 років, отримають право купувати гладкоствольну чи нарізну вогнепальну зброї для самозахисту, захисту членів сім’ї й особистого майна, полювання і спорту. Згідно з проектом цього документа, озброюватися може будь-яка законослухняна особа за умови відсутності певних обмежень. Але для отримання дозволу на придбання зброї людині потрібно буде оформити спеціальну ліцензію, заплативши за неї 8,5 тис. гривень. Нині суворі правила зобов’язують зберігати вогнепальну зброю в сейфі й обов’яз­ково в розібраному вигляді. А ось, відповідно до проекту нового закону, пістолет можна буде зберігати хоч у стінній шафі чи під подушкою. Так ним легше скористатися в разі спроби зловмисника пробратися в чуже житло. Ініціатори закону аргументують це так: «Якщо людина знатиме, що в оселі громадянина може бути легальний пістолет чи й автомат, вона сто разів подумає, перш ніж зважиться лізти туди зі злочинними намірами».

В хід ідуть і незвичні аргументи. Ось цитата: «Україна стоїть перед великою ймовірністю повномасштабної війни з Росією. Але якщо зовнішній агресор знатиме, що на захист країни може стати не тільки багатотисячна регулярна армія, а й кілька мільйонів простих громадян, які мають на руках зброю, він тричі подумає чи варто до нас пхатися!». 

Звернімо увагу на важливий аспект: якщо держава дозволяє населенню володіти зброєю, вона таким чином декларує, що цілком довіряє громадянам, і не боїться незаконних силових акцій, повстань тощо. Прихильники дозволів на зброю посилаються на міжнародний досвід. Відомо, що таке право громадян уже давно закріплено в конституціях США, Мексики й Швейцарії. Приміром, на руках восьми мільйонів жителів згаданої альпійської країни перебуває близько трьох мільйонів одиниць різної вогнепальної зброї включно із сучасними автоматами!

Скептики одразу заперечать, що в наведених прикладах ідеться про цивілізовані країни Заходу, де культура поводження зі зброєю формувалася протягом десятиліть, а то й сотень років. І слід визнати, певна логіка в таких словах є. Свого часу в Америці дійсно доволі довго діяв «закон Кольта». Принцип був простий: «Якщо в мій будинок пізнім вечором хтось ломиться й не говорить, хто він, то я спочатку вистрілю у двері з вінчестера чи кольта, а вже потім запитаю: хто там?». 

Ті ж самі скептики можуть згадати й про наслідки «совка» на рівні свідомості. Адже в нас не було можливості сформулювати й виховати належне відчуття стриманості перед застосуванням зброї.

Але тут можна послатися на приклад інших держав пострадянського простору. Першою країною, де ще 2001-го легалізували «цивільну» вогнепальну зброю, стала Естонія. І нині на руках громадян – понад 120 тис. одиниць вогнепальної зброї (населення країни – понад 1 млн осіб). При цьому кількість убивств за весь час, починаючи з 2001-го, зменшилась уп’ятеро. Також помітно знизилась і кількість злочинів проти особи й майна. Згаданий факт, до речі, був одним з чинників скорочення майже вдвічі штату естонської поліції. На думку експертів, через видачу населенню дозволу на придбання вогнепальної зброї, така ж позитивна картина спостерігається в Латвії, Литві й сусідній з нами Молдові.

А МВС України проти

Тепер звернімося до аргументів тих, хто категорично проти видачі такого «широкого» дозволу на зброю. Найстійкіші й найпослідовніші з них – правоохоронні органи, насамперед МВС. Це, звісно, дратує супротивників. І тому саме від них можна почути такі «версії», що МВС начебто будь-яким способом намагається зберегти своє монопольне право на володіння та використання бойової зброї (пістолетів та автоматів). Це нібито дає міліції право диктувати умови на ринку охоронних послуг і тримати високі ціни на послуги з охорони великих об’єктів, що належать грошовитим власникам (банки, супермаркети, торгові центри тощо).

Проте згадана схема є не більш ніж припущенням. А у МВС, коли виступають проти дозволів на придбання нарізної зброї населенням, наводять статистику. Згідно з нею, наразі на руках у населення вже перебуває понад 200 тис. одиниць тільки травматичної зброї. А кількість різних «сірих» екземплярів бойової зброї, зокрема привезених із району АТО, за оцінками з різних джерел, коливається від 2 млн до 4 млн одиниць!

На підтвердження своєї аргументації, ті, хто проти розповсюдження та придбання зброї населенням, наводять результати різних опитувань. Приміром, «за»  легалізацію зброї наразі виступають 22 % населення України, проти – 77 %. І лише 1 % опитаних хоче узаконити вже наявну в них зброю. І взагалі, раніше проведені дослідження свідчать, що близько третини українців взагалі ніколи не користувалися будь-якими видами зброї. 

Кримінальна статистика 

У цьому розділі – конкретні приклади, як люди поводяться з доступними їм «стволами». Ідеться і про легальні мисливські, і про незаконно придбані. 

На Миколаївщині з початку року лише підрозділи карного розшуку УМВС області вилучили у кримінальних елементів: гранатомет РПГ-26, кулемет, автомат, 29 пістолетів і револьверів, 11 гвинтівок, сім «саморобок», вісім обрізів, майже 4,5 тис. набоїв різного калібру, 32 гранати, 2 кг пороху, два саморобних вибухових пристрої. Сищики затримали у зв’язку з тим 108 осіб.

Наявність зброї часто штовхає лиходіїв до її застосування. Наприклад, до Центрального РВ міліції Миколаєва звернулася 20-літня пані, яку вранці побив співмешканець і відібрав мобілку. А коли та пригрозила заявою, кавалер став погрожувати пістолетом. Правоохоронці спрацювали швидко і затримали чоловіка просто на вулиці. І дійсно вилучили в нього 9-мм пістолет.

Та найчастіше, маючи на руках «ствол», злочинці йдуть на вчинення тяжких злочинів, – констатують представники МВС. Особливо приваблює майно заможних громадян. У Первомайську (також Миколаївщина) серед білого дня люди в масках вдерлись у будинок 47-річного чоловіка. Погрожуючи пістолетом синові постраждалого, вони зв’язали його, зрізали замок сейфу й забрали 30 г золотих прикрас. 

А ще двоє в іншій оселі залякали господаря двома обрізами, відібрали в нього 1,2 тис. грн, мобільний телефон та авто ВАЗ-21114. Машину відігнали до Одеси, де збиралися продати її на запчастини. Та міліція затримала їх.

На викуп «стволів» у бюджеті бракує коштів

Обласна міліція наразі проводить роз’яснювальні заходи, щоб спонукати людей добровільно здавати незаконну зброю та боєприпаси. І ця робота дає свої плоди. Ось кілька прикладів цього. Нещодавно в Центральний РВ міліції Миколаєва прийшов 34-річний містянин і здав пістолет ПМ зі збитим номером. Пояснивши, що нібито придбав його взимку 2014-го для самозахисту. Іншого чоловіка подібне каяття привело до офісу Новоодеського райвідділу міліції. Тоді він приніс... міну. Сучасну протипіхотну міну ініціативно приніс і житель Південноукраїнська. Її він буцімто знайшов неподалік міста.

Також під час проведення місячника з добровільного здавання зброї жителі регіону приносили чимало таких речей: патронів, гранат, рушниць і навіть бойових ножів. Звісно, для непосвячених ці історії звучать переконливо. Але правоохоронці добре знають, що цього «добра» ще чимало зберігається в тайниках і схронах. Декотрі українці не поспішають розлучатися зі зброєю, яка лежить до «кращих» або ж до «гірших» часів. Зрозуміло, всі нелегальні арсенали викрити неможливо навіть у межах кількох місячників та операцій на кшталт «Зброя-вибухівка». Щоправда, є ще один шлях, який широко застосовують у різних країнах світу. Це викуп у населення вогнепальної зброї. Особливо ефективною згадана технологія є в державах, де тривають затяжні збройні конфлікти на міжнаціональному чи іншому ґрунті. За кожен зданий владі кулемет, гранатомет або автомат людям платять «живі» гроші. Однак недаремне в народі кажуть: не з нашим щастям. Через низку «дірок» у бюджеті України, говорити про такий витратний захід ще дочасно. Ймовірно, тому й «сплив» у порядку денному пункт про надання дозволу населенню на придбання короткоствольної вогнепальної зброї. Та як швидко його реально розглянуть? – це питання залишається відкритим. 

Володимир ЗАЦЕРКЛЯНИЙ,

Миколаївська обл.

друкувати

Коментарi

Додати коментар

Інші статті