Шахраї в міліцейській подобі
Напрочуд поширеним різновидом шахрайства стало виманювання грошей у довірливих громадян під приводом звільнення їхніх родичів з міліції. Чи не щодня в оперативних зведеннях у регіонах з’являються рядки на кшталт: «…У Ленінський РВ Миколаївського міськуправління внутрішніх справ звернулася гр. С., 1980 р.н., жителька Миколаєва, із заявою про те, що вночі їй зателефонував невідомий, який назвався працівником міліції і повідомив, що її син перебуває у відділку, а за непритягнення його до кримінальної відповідальності їй потрібно терміново сплатити п’ять тисяч гривень. Вказану суму С. перерахувала на банківську картку, номер якої продиктував невідомий. Заяву зареєстровано в ЄРДР за ч. 1 ст. 190 КК України „Шахрайство”».
Потенційні жертви – матері та бабусі
Таких повідомлень у добових зведеннях УМВС Миколаївщини лише з початку року зареєстрували понад чотири десятки. Приміром, у Центральний райвідділ міліції обласного центру звернулася 58-літня пенсіонерка із заявою, що невідомий чоловік, пообіцявши сприяння в непритягненні її сина до кримінальної відповідальності, видурив у неї 3,5 тис. гривень. У той же відділ прийшла і продавчиня магазину, розповівши про схоже шахраювання та втрату п’яти тисяч гривень. Однак рекордний «улов» узяв аферист, який у Миколаєві зателефонував до 72-річної пані й повідомив, що її онук (єдиний родич старенької) скоїв тяжкий злочин, при цьому пообіцяв залагодити проблему за певну винагороду. Жінка, навіть не зателефонувавши онукові або хоча б у міліцію, швидко зібрала вісімдесят тисяч гривень і перерахувала через термінал на банківську картку пройдисвіта. Як згодом з’ясувалося, її родич у міліцію… не потрапляв. А в Первомайську шахрай, пообіцявши звільнити сина з міліції, виманив у 53-літньої матері шість тисяч гривень. Таку ж суму за звільнення нащадка з міліції сплатила аферистові й 79-річна жінка. А 82-літня пані, заради звільнення сина від кримінальної відповідальності, перерахувала на кредитку вимагача аж десять тисяч гривень.
Подібний виверт шахраї прокрутили й у Южноукраїнську. Уночі 74-річній жінці зателефонувала невідома, відрекомендувалась слідчим міськвідділу міліції й розповіла бабці, що її син сидить у буцегарні. Але «таку прикрість» можна виправити, лише сплативши певний внесок. Засмучена жінка мала тільки дві тисячі гривень, про що й сказала «слідчій». Шахрайка погодилася й на цю суму. Натомість інша южноукраїнка втратила набагато більше. Уночі підприємниці зателефонувала якась «працівник міліції» й заявила: «Ваш брат у нас. Щоб він не пішов по етапу за кримінал – хутко несіть 45 тисяч гривень!». Що жінка і зробила, перерахувавши все до копійки нахабниці. Видається, в обох випадках діяла одна аферистка, до того ж добре інформована про фінансовий стан жертви.
Примітно, що цих шахраїв розвелося чимало. Щоправда, зі своїми наскоками вони перебираються з міст, де «дурних» вже стало вишукувати непросто, в сільську місцевість. Віднедавна такий підступник виманює гроші в жителів Веселинівського району. Якось у райвідділ міліції звернувся чоловік з Виноградівки й повідомив, що вдень на мобільний дружини зателефонував «слідчий» і заявив: «Ваш син – винуватець ДТП із постраждалими. Але є шанс не довести справу до суду. Ціна питання – 5,5 тис. гривень». Коли гроші вже було віддано, батьки довідалися: чадо не скоювало жодної аварії. Таку ж історію повідали кілька інших тутешніх жіночок, в яких обманом видурили від двох до шести з гаком тисяч гривень. Звісно, виникає питання: як шахраї впливають на свідомість жертв, що ті без будь-якого насильства перераховують аферистам значні суми?
Психологія облуди
Зазвичай негідники телефонують людині глибокої ночі, коли та міцно спить і не може швидко зорієнтуватися. Шахрай, не даючи жертві отямитися, ошелешує повідомленням: син, брат, онук тощо перебуває в міліції.
Варто визнати: аферисти – чудові психологи, які добре уявляють, що в такі хвилини коїться в душі людини. Перед очима матері чи бабусі постає картина, як в їхньої рідні в камері ІТТ «менти» вибивають потрібні свідчення для розкриття злочину, щоб уранці бадьоро відрапортувати начальству. Адже саме такий стереотип роботи міліції нав’язували громадянам деякі ЗМІ. І не дивно, що, почувши у слухавці голос «міліціонера», наші земляки одразу роблять усе можливе, щоб вирвати родича з «катівні».
Тим паче, шахрай одразу уточнює: мовляв, питання варто вирішити до ранку, доки не прийшло на роботу начальство й не розпочато провадження. Інакше справа – «труба», загримить кровинка в СІЗО, а звідти один шлях – на нари. Від такої незаздрісної долі близької людини в матерів і бабусь волосся стає дибки. І пройдисвіти це добре знають. Тому, відчувши, що жертва «повелася», аферисти телефонують знову й вже конкретно «розводять» на гроші. Той, хто піддався, просить «правоохоронця» назвати суму викупу і спосіб, як його передати. Здебільшого гроші пропонують перерахувати через найближчий термінал. А коли жертвою шахрая стають літні жителі сільської глибинки, у лиходіїв є запасний варіант: за гонораром вони присилають кур’єра – спільника «генератора ідеї», – або використовують «у темну» таксистів.
Полювання на довірливих з-за ґрат
Хтось із читачів, можливо, обуриться: якщо міліція добре знає прийоми шахраїв, чому не ловить їх? Тут не все так просто. Лиходії ж теж не дурні. Зазвичай телефонують навмання. А коли ґешефт завершується успіхом і гроші вже в кишені, видаляють зі стільникового апарату сім-карту. І доведи, що це їхніх рук справа.
Цікаво, що нерідко таким ремеслом займаються особи, які відбувають покарання в місцях неволі. Попри намагання адміністрації колоній перекрити канали проникнення туди заборонених предметів, у багатьох зеків є мобілки. До того ж у нічний час нагляд за ув’язненими послаблений. Тому, користуючись цим, вони телефонують навмання чи за вже відомими номерами. Рано чи пізно, потрапляють на довірливих. Гроші в такому разі отримують їхні спільники на волі. І це не голослівні звинувачення «чесних каторжан». Як показало вивчення понад чотирьох десятків дзвінків «міліціонерів», зафіксованих в УМВС Миколаївщини, дві третини надійшли... з тієї ж колонії в Луганській області, що розташована на території, підконтрольній бойовикам. А навідниками цілком могли бути їхні земляки, які відбувають там покарання. До речі, гроші, перераховані жертвами афер на банківські картки, спільники отримували в інших регіонах України. Приміром, чималу суму зняли через банкомат в Ізюмі, що на Харківщині. Тому в сищиків є певні об’єктивні труднощі в розкритті таких злочинів.
Звісно, пройдисвіти вигадують дедалі хитріші способи виманювання грошей у довірливих громадян. Нещодавно один з таких шахраїв незвичайним прийомом видурив у жительки Первомайська дев’ять тисяч гривень. Ось що вона розповіла працівникам карного розшуку. Вдень пролунав телефонний дзвінок. Зі слухавки почувся нібито голос її онука, який живе в Одесі. Той прокричав: «Бабусю, я скоїв ДТП, у ній постраждали люди. Мені треба дев’ять тисяч гривень на їхнє лікування. Інакше посадять!». Не гаючи часу, бабця перерахувала гроші на номер банківської картки, названої «онуком». А вже потім, випивши валер’янки й перевівши дух, зателефонувала йому. І неймовірно здивувалася через те, що в аварію хлопець не утрапляв і їй не телефонував.
А останнім часом жителям області почали телефонувати нібито зі штабу АТО з повідомленнями на кшталт: «Ваш син (брат, чоловік) важко поранений в бою й перебуває у шпиталі. Йому терміново потрібні гроші на операцію». Яку людину залишить байдужим таке повідомлення, особливо, якщо родич справді перебуває в районі бойових дій на сході країни? Тому, забувши про обережність і не мавши можливості перевірити сказане, ошукані пересилають на вказані пройдами реквізити банківської картки значні суми. Наприклад, до Ленінського РВ міліції Миколаєва звернувся 32-річний чоловік. Як він розповів, близько четвертої ранку невідомий зателефонував на міський телефон його батьків та сказав, що їхній син нібито поранений в районі АТО й лежить у госпіталі. А для його лікування бракує коштів. Дзвінок був міжміським, тож зажурені звісткою батьки повірили незнайомцю й швидко перерахували через найближчий термінал всі наявні в них гроші – 4 тис. гривень. Незабаром у той же Ленінський РВ звернувся 22-літній миколаївець із заявою, що за аналогічною схемою – необхідність надання меддопомоги родичу – шахрай видурив у нього дві тисячі гривень.
Для нахабних аферистів немає нічого святого. І заради збагачення вони готові піти на будь-який злочин. Приміром, нещодавно у 20-літнього бійця Олександра Попруженка, який перебуває в Одеському військовому шпиталі, шахраї вкрали сто тисяч гривень, зібраних небайдужими на його лікування. Цей герой – миколаївець. Рятуючи мобілізованих вояків від вибуху невдало кинутої одним з них гранати на полігоні під Миколаєвом, він накрив її своїм тілом. І зазнав серйозних уражень очей та ніг. Операцію з відновлення зору погодилися виконати лікарі Ізраїлю. Але для цього потрібно 50 тисяч доларів. Щоб зібрати гроші, волонтери відкрили рахунок на ім’я матері хлопця Валентини. І ось у нього дивним чином зникли зібрані кошти. Нині міліція посилено шукає негідників, які вчинили цю мерзенність.
Володимир ЗАЦЕРКЛЯНИЙ, Миколаївська обл.
друкувати
Коментарi
Інші статті
