П'ятниця, 11 грудня
громадсько-правовий тижневик
Тижневик « Іменем закону » та додаток « Моменти »
представляють об'єднане інтернет-видання imzak.org.ua
Рубрики Усі рубрики
Соціум
21/05/2015 12:14

Чому в міліції тиждень довший?

41 година – така тривалість робочого тижня визначена Законом України «Про міліцію». Водночас для решти вітчизняних трударів цей показник становить лише 40 годин. Невже на українських стражів порядку не поширюються норми Кодексу законів про працю?

Казав пан – кожух дам…

Кодекс законів про працю (КЗпП) регулює трудові відносини всіх працівників, зокрема й МВС. До того ж за своїм статусом Кодекс вищий за «міліцейський» закон, тож останній повинен враховувати вимоги КЗпП щодо оплати праці. З такою пропозицією виступила група народних депутатів – співавторів законопроекту № 1804.

На думку нардепів, ч. 12 і 13 ст. 22 Закону України «Про міліцію» необхідно викласти в такій редакції: «На працівників органів внутрішніх справ поширюються норми Кодексу законів про працю, в тому числі щодо оплати праці в надурочний та нічний час, у вихідні та святкові дні. Компенсація працівнику органів внутрішніх справ за роботу в надурочний і нічний час, у вихідні та святкові дні виплачується виходячи з середньомісячного розміру його грошового забезпечення.

Порядок залучення працівників органів внутрішніх справ до роботи в надурочний і нічний час, у вихідні та святкові дні та виплати їм відповідної компенсації визначається Кабінетом Міністрів України».

Депутатська ініціатива загалом дістала схвальний відгук у відповідному парламентському органі – головному науково-експертному управлінні (ГНЕУ), яке висловило свої зауваження та пропозиції. Як засвідчив аналіз, норми КЗпП стосуються трудових відносин працівників усіх установ, незалежно від форм власності, виду діяльності та галузевої належності. Слід нагадати, що частина працівників МВС – державні службовці, отже, на них поширюється дія Закону «Про державну службу», згідно з яким робота у вихідні, святкові та неробочі дні «компенсується відповідно до чинного трудового законодавства» (тобто відповідно до Кодексу законів про працю).

У зв’язку з цим експерти ГНЕУ запропонували викласти текст законопроекту № 1804 у такій редакції: «Тривалість робочого часу працівників міліції визначається відповідно до законодавства про працю України з урахуванням особливостей, передбачених цим Законом. Для виконання невідкладної і непередбаченої роботи працівники міліції зобов’язані за розпорядженням керівника органу, в якому вони працюють, з’яв­ля­тися на службу у вихідні, святкові та неробочі дні в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України. Оплата праці в надурочний і нічний час, у вихідні, святкові та неробочі дні проводиться відповідно до вимог чинного трудового законодавства».

Як бачимо, ідеї співавторів проекту та експертів здаються цікавими та слушними. Проте в запропонованих новелах «забули» про найголовніше: де брати додаткові кошти на оплату праці в надурочний час? На жаль, співавтори законопроекту так і не відповіли на це запитання. Звернімо увагу на п’ятий пункт пояснювальної записки («фінансово-економічне обґрунтування»): «Реалізація цього проекту Закону України не вплине на видаткову та/або доходну частину державного чи місцевих бюджетів». Ось такий парадокс: з одного боку співавтори пропонують оплачувати працю міліціонерів у надурочний час, а з іншого – забувають про виділення на це необхідних коштів з державної скарбниці. Чи не тому згаданий законопроект не отримав необхідної підтримки в парламентських стінах і досі не став законом? Як тут не згадати про відому народну приказку: казав пан – кожух дам, та слово його тепле…

Між Законом і Кодексом

Згідно зі ст. 43 Конституції, кожен громадянин України має право на належні, безпечні і здорові умови праці, а також на заробітну плату (не нижчу від визначеної законом). Детальніше це питання розглядається в Кодексі законів про працю, який є головним актом у сфері трудового права. Як зазначено у ст. 50 КЗпП, нормальна тривалість робочого часу працівників не може перевищувати 40 годин на тиждень. Однак на це не звернули увагу, коли ухвалювали Закон «Про міліцію» (він з’явився через 19 років після ухвалення Кодексу).

Внаслідок цього в самому «міліцейському» законі виникли певні неузгодженості. Приміром, у ст. 22 наголошується, що «для працівників міліції встановлюється 41-годинний робочий тиждень», а оплата їхньої «праці в надурочний і нічний час, у вихідні та святкові дні провадиться відповідно до вимог законодавства». Виникає запитання: про яке законодавство йдеться? Вочевидь, згадана норма повинна базуватися на нормах Кодексу законів про працю. Тобто потрібно говорити про 40-годинний робочий тиждень і грошову компенсацію для працівника органів внутрішніх справ (з огляду на середньомісячний розмір його грошового забезпечення).

Слід нагадати, що нині це питання регулюється урядовою постановою № 1294 від 7.11.2007 р. «Про упорядкування структури та умов грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб». У додатку № 9 до цього документа наведено посадові оклади начальницького складу апарату МВС: директор (начальник) департаменту (начальник головного управління) – 2000–2140 грн, начальник управління (у складі департаменту) – 1700–1800 грн, начальник відділення – 1250–1350 грн, старший слідчий в особливо важливих справах – 1200–1250 грн, старший: опер­уповно­важений, інспектор з особ­ливих доручень, слідчий – 1150–1200 грн, інспектор – 750–850 гривень. У додатку № 10 наведено посадові оклади апарату Головного управління МВС: начальник – 1900 грн, перший заступник – 1800 грн, начальник управління – 1400–1500 грн, старший інспектор – 750–850 грн, інспектор – 650–750 грн.

Розміри наведених окладів, м’яко кажучи, мізерні. Особливо з урахуванням зростання цін і загострення соціально-економічних проблем.

Оплата і грошове забезпечення

Оплата праці є найважливішим моментом трудового договору, оскільки саме на неї спрямований інтерес особи, яка наймається на роботу. Тільки завдяки праці люди можуть задовольнити свої матеріальні та моральні потреби. Саме тому праця становить єдність двох функцій: засобу до життя і сфери ствердження особистості.

Водночас і досі залишається чимало питань, пов’язаних з низьким рівнем оплати праці осіб рядового та начальницького складу органів внутрішніх справ.

Закон «Про міліцію» декларує, що форми й розміри грошового забезпечення встановлюються Кабінетом Міністрів і повинні забезпечувати достатні матеріальні умови для комплектування якісного особового складу правоохоронців, враховувати характер і умови роботи, стимулювати досягнення високих результатів у службовій діяльності й компенсувати їх фізичні та інтелектуальні затрати. При цьому варто звернути увагу на ст. 19 Закону: у її назві використовується термін «оплата праці», а в самому тексті йдеться про «грошове забезпечення» (до того ж обидва терміни законодавчо не визначені).

Варто віддати належне народним обранцям: вони дали визначення тільки терміну «заробітна плата», під яким мають на увазі винагороду у грошовому вираженні, яку виплачують працівникові за виконану роботу (згідно зі ст. 1 Закону «Про оплату праці»). Аналогічна ситуація й у Кодексі законів про працю: глава VІІ має назву «Оплата праці», а перша стаття цієї глави (ст. 94) – «Заробітна плата». Вочевидь, для чіткої правозастосовної практики доцільно зменшити кількість термінів для позначення того ж явища.

З метою правового регулювання оплати праці Міністерство внутрішніх справ видало наказ № 499 (від 31.12.2007 р.): «Про впорядкування структури та умов грошового забезпечення осіб рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ». Протягом останніх років у цей документ вносили доповнення 11 разів. Проте головна проблема залишається незмінною: найбільше занепокоєння викликають не показники нормотворчості, а недостатній рівень фінансування органів внутрішніх справ. Для прикладу, брак необхідних коштів на оплату праці призводить до зниження розміру грошових надбавок і премій, внаслідок чого з лав МВС достроково звільняються досвідчені фахівці. Більшість з них пояснювали свій вчинок саме неналежним рівнем грошового забезпечення.

Отже, проблем у фінансовій сфері органів внутрішніх справ нині чимало. Передусім вони спричинені економічними негараздами в самій державі. Водночас не варто забувати, що в умовах безгрошів’я правоохоронці більше стають схильними до корупційних проявів, що зрештою завдає шкоди національній економіці.

Валентин КОВАЛЬСЬКИЙ, м. Київ

друкувати

Коментарi

Додати коментар

Інші статті