Субота, 12 грудня
громадсько-правовий тижневик
Тижневик « Іменем закону » та додаток « Моменти »
представляють об'єднане інтернет-видання imzak.org.ua
Рубрики Усі рубрики
Резонанс
27/11/2014 15:53

ДСО: довір свою оселю

Жодні ґрати, замок чи якісні двері не врятують від крадія-профі – рефреном  зауважують експерти в галузі безпеки. Врятує тільки комплекс заходів, з-поміж яких – співпраця з охоронною агенцією. Але досі актуальним є парадокс:  коли комусь кажеш, що вартість охорони квартири на місяць еквівалентна ціні двох пляшок горілки, більшість здивовано мовить, що дешево, а коли зауважуєш, що це коштує 120-150 гривень – то дорого. Невже безпека не є пріоритетом для наших громадян? Якось один із керівників регіонального підрозділу ДСО розповів цікаву історію «в тему». Його знайомий бізнесмен встановив двері за кілька тисяч доларів. Одного разу він замкнув їх, забувши ключі в оселі. Викликав бригаду МНС. Хлопці спустилися на мотузках із даху, без проблем вийняли склопакет, проникли всередину й відімкнули двері. Чоловік зрозумів: від злодія замків немає, і… уклав угоду з міліцією охорони. Чому з нею? А тому, що приватникам  невигідно вартувати квартири й обійстя, бо тарифи державного оператора  значно нижчі в цьому сегменті.

Кримінальники «порозумнішали»

Проте відомо безліч ситуацій, коли певні фірми створювали пульти охорони, укладали угоди з людьми, а як надходив сигнал тривоги, то ніхто не виїздив на місце. І не дивно, адже зазвичай у таких контор немає наряду реагування! Що ж вони тоді роблять? Усе дуже просто: телефонують на номер «102» і вказують адресу, де відбувається крадіжка. Добре, якщо райвідділ устигає доїхати. Звісно, ті клієнти, довідавшись, що міліція може їх вартувати значно дешевше й відповідальніше, переходять під її опіку. Тут вони знаходять широкий спектр додаткових переваг. Скажімо, замовник надовго покидає домівку і йому починає здаватися, що в період відсутності в квартирі був хтось чужий. Тоді клієнт звертається на пульт централізованого спостереження, де йому звітують про історію «життя» оселі в запитуваний термін. Сукупність відомостей, що збирає цей пульт, уможливлює детальний аналіз діяльності груп затримання: оперативність виїзду, обрання оптимального маршруту пересування, оцінку дій на місці виклику тощо. Таким чином корегують маршрути патрулювання, точки відстою нарядів, їхню кількість. Оператор в режимі «онлайн» бачить розташування екіпажів, контролює службу й корегує дії груп затримання, приміром, підказуючи, як краще блокувати об’єкт.
Фахівці галузі безпеки зауважують: злочини останнім часом «порозумнішали» саме через ускладнення доступу до потенційних трофеїв, які вартує дедалі досконаліше обладнання. Приміром, уже точаться розмови про інтелектуальні крадіжки, що відбуваються на об’єктах підвищеної складності – ювелірних магазинах, банках, режимних підприємствах. Кримінальники долучаються до «змагань розуму», намагаючись створити еквіваленти охоронної техніки, знаходять слабкі місця в сучасних пристроях. Постійний аналіз навіть найдрібніших нюансів дає змогу йти попереду лиходіїв, якими б «злими геніями» ті не були. І тут неабияк важливою є довіра клієнта до структури, якій він доручає вартування майна. Адже її працівники знають коди доступу, особливості об’єктів, розташування цінностей, сейфів. Практикою доведено: надійніших людей, ніж у міліції охорони, навряд чи знайти. Не тільки атестовані, навіть інженерні працівники, цивільні охоронці, електромонтери, перед тим, як потрапити туди на роботу, проходять сито перевірок.
– До нас якось звернувся заможний бізнесмен, який на вікна квартири на сьомому поверсі поставив… ковані ґрати, – розповідає заступник начальника УДСО в Одеській області Ігор Шишименко. – Коли йому порахували вартість установлення сигналізації, він подивувався, перепитавши: «І це все, повний фарш?» Ну, ми йому ще різних приладів «підфаршували» – датчиків загазованості, підтоплення тощо. Однак виявилося: за зовсім непотрібні ґрати, що тільки погіршують естетику й комфортність життя та не захистять від махрового злодія, він викинув уп’ятеро більше коштів, аніж за повний пакет сигналізаційної техніки! Висновки тут однозначні…

130 гривень на місяць – невелика плата за спокій

– Якось у мій будинок заліз зловмисник, розбивши вікно, але волинська ДСО виявилася на висоті й затримала його, – розповідає власник обійстя лучанин Микола Васильович. – Наряд міліції прибув вчасно. Крадія зловили на місці, той не встиг нашкодити, хоча міг, адже саме для того пробрався в оселю. Навіть не сумніваюся в цьому, бо чолов’яга напередодні звільнився з в’язниці, де сидів за крадіжки. Усе сталося вранці. Він, напевно, дочекався, коли ми пішли на роботу, і з тильного боку розбив шибку. Тоді й зателефонувала на мій мобільний оператор ДСО, сповістивши про спрацювання. Такі неприємні відчуття були... Чимало люду, мавши статки, йдуть під охорону не тоді, коли будуються, а вже внаслідок якогось інциденту. Я ж плачу за високий рівень безпеки лише 130 гривень на місяць – це невелика сума як для мене, так і більшості українців. Кілька моїх знайомих, яким я розповів свою історію, облаштували за допомогою міліції охорони й собі таку ж пересторогу від крадіїв.
– Півтора десятка літ тому наша техніка була вкрай простою – я починав, як кажуть, від фольги на вікнах, – каже очільник Центру технічної охорони ВДСО Волині Андрій Манько. – Наразі оперуємо комп’ютери­зованими системами, які мають досконалі режими захисту, працюють в автоматичному режимі, що дає змогу обходитися меншою кількістю персоналу. Замовник самотужки вмикає й вимикає техніку, вирішуючи, коли йому потрібен захист. Оператор має поінформувати наряд, зорієнтувати, як ліпше дістатися адреси, звідки краще підійти. Доки група доїде, бійці зрозуміють, як саме діяти. Колись злодію можна було, залишившись у квартирі чи магазині, здійснити план крадіжки. Нині таке неможливе. Коли є сторонні особи, об’єкт, нафарширований датчиками на будь-який смак, просто не стане під вартування ДСО. Окрім того, відповідна апаратура не лише убезпечує від кримінальних візитерів, а й рятує в таких ситуаціях, як пожежа чи затоплення. Не раз сповіщувачі «бачили» збільшення температури й надсилали сигнал тривоги на пульт охорони.
Якось одна родина з Луцька вирушила на відпочинок, але не звернула увагу на стан кранів водопроводу в оселі. Унаслідок цього вода залила квартиру поверхом нижче, що перебувала під наглядом ДСО. Звісно, спрацював датчик, який набрався вологи і змінив від того технічні параметри функціонування. Приїхала група правоохоронців, відкрили підопічну квартиру, а вже ЖЕК ліквідовував проблему в оселі «затоплеників». Словом, техніка й люди підкидають безліч роботи – тільки встигай реагувати: щодоби в Луцьку ДСО щонайменше 10-12 разів виїжджає лише на виклики по лінії «102». Найактивніші дні «неспокою» – четвер, п’ятниця та субота.

Заробляти навчилися, а от оберігати здобуте, на жаль, ні

Звісно, що ніхто, крім реальних клієнтів, краще не розповість про досвід співпраці з ДСО.
– На початку 1990-х ми з чоловіком вирушили в тривале закордонне відрядження. Син залишився з моєю сестрою, тому питання безпеки нас дуже цікавило, бо такі вже часи тоді настали, – розповідає пенсіонерка з Дніпропетровська Інна Бобошко. – Ми важко здобували статки, тому хотіли довірити своє майно в надійні руки. І от уже понад 23 роки з ДСО. Не раз переконувались у безпомилковості вибору. Якось, коли перебували за кордоном, в оселю прагли вдертися злодії. Але їм завадили: за три хвилини після сповіщення сторожової техніки прибув екіпаж міліції. Замок був зламаний у зовнішній дверях, та крадіїв уже не було. Імовірно, у тамбурі перед другими дверима вони побачили миготіння лампочки охоронного пристрою й повтікали. У нашому будинку тієї ночі впродовж двох годин скоїли дві крадіжки, а в районі – сім. Якби не партнерство з ДСО, ми теж перебували б у цьому сумному списку. Приватні агенції пропонували пристати на їхні пропозиції. Та ми не спокушаємося, бо є прискіпливими споживачами. Нас влаштовує налагоджена робота й миттєва реакція на події міліції. Подеколи забуваєш зняти з охорони квартиру, та не встигнеш занести додому сумки, як телефонує оператор. Ми кажемо: усе гаразд. Однак приїздить наряд, перевіряючи, чи насправді нічого не загрожує клієнтові. Певно, хочуть знати, що нашими діями і словами ніхто не керує. Хотіли негідники викрасти й наше авто, удершись у гараж. Але й тут їм не пощастило з ДСО!
– Майже два роки міліція охороняє нашу квартиру. До того ми користувалися послугами приватників, – каже землячка нашої попередньої співрозмовниці Марина Хлєбас. – З тією фірмою виникали неприємні ситуації, доки ми не зважилися змінити вартівників. Та й у друзів, що також були «під ними», не спрацювала сигналізація, а квартиру… пограбували. Нещодавно перед будинком викрали автівку, а до того – випатрали кілька машин. Тому ми вирішили обладнати й гараж під міліцейську техніку. Знаєте, українці дещо дивні. Одне з пограбованих у дворі авто коштує 100 тисяч доларів, але власник не поставив його на одну з трьох тутешніх стоянок, пожалкувавши 20 гривень на добу! І там повно вільних місць! Невже тим людям настільки легко далися кошти? Ще не в кожного українця якісна охорона в пріоритеті. Заробляти навчилися, а от оберігати здобуте, на жаль, ні.

Злодюги не встигають похазяйнувати

У Житомирі працює три групи затримання ДСО. У зв’язку з тим, що чимало заміських будинків обладнують тривожною сигналізацією, ці наряди виїздять й у приміську зону на спрацювання обладнання. Вочевидь, вони встигають вчасно дістатися навіть у місця, віддалені за 10-15 км від дислокації підрозділу.
– Наших сусідів уже не раз обкрадали. До 2010-го, доки будувалися, ми теж постійно страждали від лиходіїв: то інструмент винесуть, то будматеріали, то просто безлад створять. Ті муки скінчилися, коли уклали угоду з ДСО. Якось серед ночі 2011-го зателефонувала оператор і сказала: спрацювала сигналізація, потрібно під’їхати до будинку. Вони навіть прислали машину за мною і сином, щоб дістатися з Житомира до місця події, – розповідає власниця дачі в с. Станишівка Тетяна Бордюг. – Приїхали до обійстя, а там повно люду зі зброєю і в бронежилетах. Спершу виник стан шоку: усе навколо «пливло», немов у кіно. Аж ось розгледіла й винуватців – двійко чоловіків, які вивалили нам вхідні двері, вже сиділи в наручниках. Міліція так швидко «прилетіла», що злодюги не встигли похазяйнувати, хоч і підготувалися добряче. У них були фомка і дві порожні величезні валізи. Там мало лежати наше майно. Здивувало, як оперативно наряд прибув у село. Здивувались і їхні візаві. Напевно, пережили «моральний стрес». Згодом деякі сусіди перейшли під міліцейську варту. Що зробиш: наші люди важкорухі, не вміють рахувати й думають, що ця біда їх мине. Даремне сподівання…
– Лише ґрати й потужні двері вас не врятують – тільки партнерство з ДСО, – робить висновок співрозмовниця. – А приватники на околицю не бажають їхати, тому недержавні «контори» ми навіть не розглядали як охоронців, тим паче наразі платимо 150 гривень за місяць безпеки, а конкуренти міліції за те саме хочуть утричі більше.
Принагідно розповімо читачеві цікаву місцеву історію. Якось з квартири одного житомирського багатія викрали 1 мільйон гривень. Міліція охорони спробувала загітувати його у своє клієнтське коло, розповівши про вигоди співпраці. Чоловік не погодився. А даремне, бо за місяць-другий у нього поцупили 750 тисяч! Невже пошкодував сотні-другої гривен за 30 діб професійної охорони? Це і є ціна безпечності…

Геннадій КАРПЮК, «Моменти»

друкувати

Коментарi

Додати коментар

Інші статті