По економічному «спруту» вдарять «кулаком»?

Після ухвалення нового закону про антикорупційне бюро (в жовтні 2014 р.) в Україні може з’явитися ще одна правоохоронна структура для боротьби зі злочинами в економічній сфері. В один грізний «кулак» мають об’єднатися відповідні підрозділи чотирьох відомств: СБУ, МВС, Державної фінансової інспекції та Державної фіскальної служби. З такими законопроектами в парламенті виступають уже понад 15 років, починаючи зі спроби створення Національного бюро розслідувань. Попри те, що ця ідея вже не нова, вона все-таки викликає більше запитань, аніж відповідей.

Чисті, як сльоза дитини

Урядова концепція, що тісно пов’язана з проведенням податкової реформи, передбачає створення нового відомства – центрального органу виконавчої влади (ЦОВВ) у сфері охорони економічної безпеки держави. Про це свідчить розроблений Кабміном законопроект № 4449а: «Про основи запобігання та боротьби з економічними правопорушеннями». Поки що цей документ «прописаний» у профільному парламентському комітеті (з питань законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності).

Майбутній правоохоронний орган має відстоювати інтереси держави, територіальних громад, суб’єктів господарювання та громадян. Крім того, він покликаний нейтралізувати негативні соціальні процеси й явища, що породжують економічні злочини; забезпечувати відшкодування завданої державі, фізичним та юридичним особам шкоди; протидіяти відмиванню «брудних» грошей і незаконному виведенню коштів за кордон. За задумом урядовців, ЦОВВ матиме функції податкового й митного контролю; проводитиме оперативно-розшукову діяльність і досудове розслідування.

Для ЦОВВ передбачені й нові повноваження: доступ до інформаційних систем державних органів, а також право вести «оперативний облік в обсязі й порядку, що визначається завданнями, покладеними на центральний орган виконавчої влади у сфері охорони економічної безпеки держави». Кількісний склад працівників органу визначатиметься Кабінетом Міністрів за поданням голови ЦОВВ «у межах видатків, передбачених на утримання центрального органу виконавчої влади у сфері охорони економічної безпеки держави». Керує ЦОВВ його «голова, який призначається на посаду та звільняється з посади Кабінетом Міністрів України за поданням Прем’єр-міністра України». До речі, на цю посаду призначають на шість років (але не більш як на два строки поспіль).

За ст. 12 проекту, на службу до ЦОВВ приймають громадян, здатних ефективно виконувати завдання у сфері охорони економічної безпеки держави. Таких працівників беруть на роботу відповідно до законодавства про державну службу та про працю, а також з урахуванням вимог, визначених Законом «Про засади запобігання і протидії корупції». Кандидати повинні бути чистими, як сльоза: не лише не мати судимості, а й навіть адміністративного стягнення за вчинення корупційного правопорушення.

Ще одна новела урядового документа – для підготовки кадрів ЦОВВ «можуть створюватися відповідні навчальні заклади» (ст. 13 проекту). У складі нового органу також діятиме спеціальний підрозділ фізичного захисту (його повноваження й обов’язки передбачені Законом «Про міліцію»). Окрім того, ЦОВВ матиме «адміністративні приміщення та інші споруди, об’єкти охорони здоров’я, навчального, науково-дослідного, господарського й соціально-культурного призначення, відомчий житловий фонд» (ст. 14 проекту).

Про і контра

Якщо урядовий законопроект ухвалять у його нинішньому вигляді, то діяльність ЦОВВ контролюватимуть представники виконавчої влади в особі Глави Уряду, інші державні органи (у порядку, визначеному законодавством), а також Громадська рада, яка діятиме «на підставі положення, що затверджується наказом голови ЦОВВ».

Ядром нового органу мають стати митарі в погонах, які поки що перебувають у складі Державної фіскальної служби. На цьому наголошує міністр юстиції Павло Петренко (у своїй пояснювальній записці): «Податкова міліція, на базі якої пропонується утворити центральний орган виконавчої влади, що створений для охорони економічної безпеки держави є найбільш підготовленим підрозділом, який може працювати за такою моделлю відновлення порушених прав. Адже саме податкова міліція першою почала працювати за новими підходами, запровадженими для злочинів у сфері оподаткування, коли особа, що повністю відшкодувала завдані нею збитки (тобто відновила порушене нею право держави) і сплатила нараховані штрафні санкції (тобто була притягнена до фінансової відповідальності), звільняється від інших видів покарання».

Проте є певні зауваження головного науково-експертного управління Верховної Ради: «Назва законопроекту не відповідає його змісту. Адже в ньому фактично визначаються не основи запобігання та боротьби з економічними правопорушеннями, а правовий статус центрального органу виконавчої влади у сфері охорони економічної безпеки держави, правові та соціальні гарантії його співробітників, службовців і працівників, а також механізм контролю та нагляду за вказаним ЦОВВ. За загальним правилом, завданням законів України є регулювання суспільних відносин, а не утворення тих чи інших органів виконавчої влади. Тож питання створення таких органів мають вирішуватись відповідно до Конституції, а не шляхом прийняття відповідного Закону. При цьому слід врахувати правову позицію Конституційного суду, який у пункті 2 мотивувальної частини свого рішення № 2-рп/99 від 2 березня 1999 року зазначив: законами можуть регулюватися питання, „вирішення яких відповідно до Конституції України не належить до повноважень інших органів державної влади…”».

Нагадаємо, що аргументи «за і проти» висловлюються вже не один рік. Скажімо, ще за президентства Леоніда Кучми були намагання створити Національне бюро розслідувань (НБР). Головним ініціатором тоді був Василь Дурдинець. Він виступав за об’єднання в один «кулак» відповідних спецпідрозділів СБУ та МВС. Проте під час парламентського розгляду цей законопроект так і не набрав відповідної кількості голосів через відсутність багатьох нардепів, які пообіцяли підтримати цей документ. Тому проект Дурдинця не добрав близько 30 голосів. У подальшому послідовники Василя Васильовича розробили ще низку законопроектів: про Національне бюро антикорупційних розслідувань (НБАР), Національне антикорупційне бюро (НАК), Службу фінансових розслідувань (СФР). Остання новела свідчить про розширення функцій такого органу: не тільки боротися з економічною злочинністю, а й вести фінансовий контроль у державі.

Зауваження від МВС

Про можливість створення такого органу ми повідомляли ще понад три місяці тому: у липні 2014 на шпальтах тижневика МВС «Іменем Закону» була опублікована стаття «Відчиніть, міліція! Фінансова…». Тоді йшлося про Службу фінансових розслідувань (СФР). Після літнього обговорення народився вже згаданий законопроект № 4449а, в якому зафіксували нову назву майбутньої правоохоронної структури (ЦОВВ).

Головним ініціатором створення ЦОВВ є перший заступник голови Державної фіскальної служби Володимир Хоменко. Ще наприкінці травня 2014 р. він анонсував створення єдиного відомства, яке боротиметься з економічними правопорушеннями. Після цього до Верховної Ради й передали відповідний проект закону. Цей документ уже отримав чимало слушних зауважень експертів. Про це свідчить «Протокол узгодження позицій», в якому викладена позиція правоохоронних органів. Зокрема, Міністерство внутрішніх справ звернуло увагу на доволі важливий момент: у структурі ЦОВВ пропонується поєднати функції з розслідування злочинів економічної спрямованості й фінансового контролю. А це, на думку експертів МВС, навряд чи сприятиме об’єктивній, неупередженій діяльності на всіх стадіях виявлення й розслідування кримінальних та інших правопорушень в економічній царині. Тобто все може відбуватися з точністю до навпаки: необґрунтоване розширення повноважень загрожує досить високими корупційними ризиками.

Варто зазначити, що в нинішніх умовах економічні злочини тісно пов’язані зі зловживаннями у сфері службової діяльності, виявленням і розслідуванням яких займаються представники МВС і СБУ (вони – спеціально уповноважені суб’єкти, що протидіють корупції). Такі правопорушення за своєю суттю неможливо розслідувати окремо від правопорушень у сфері службової діяльності. Тобто їх недоцільно зараховувати до підслідності новоствореного органу. Тим паче, що корупційні діяння доволі складно задокументувати без належних доказів. Це створює серйозні перешкоди для відкриття кримінальних проваджень і доведення їх до суду.

При цьому доцільно врахувати доручення першого віце-прем’єр-міністра (від 07.05.2014 р. № 17071/0/1-14): у складі Міністерства внутрішніх справ передбачено створення Державної служби протидії фінансовим та економічним правопорушенням – головного органу з питань забезпечення реалізації державної політики у сфері боротьби зі злочинністю та захисту економіки від злочинних посягань. У такому разі питання щодо підвищення ефективності протидії фінансово-економічним злочинам потрібно врегулювати, скажімо, шляхом передачі відповідних повноважень МВС. Також незрозуміло, як діяльність нового органу узгоджуватиметься з діяльністю Державного бюро розслідувань (ДБР), створення якого передбачено Кримінальним процесуальним кодексом у чітко визначені часові межі – до 20 листопада 2017 року. Хоча, з іншого боку, ніщо не заважає ініціаторам нової ідеї перейменувати ЦОВВ на ДБР. У такому разі можна водночас «вбити двох зайців»: виконати вимоги КПК і створити новий суперорган. Але спочатку треба дочекатися висновку профільного парламентського комітету й остаточного рішення Верховної Ради.

Валентин Ковальський,

м. Київ

друкувати

Коментарi

dsfdsfds 28/01/2015 8:27
rolex replica sale
zczxczcz 10/12/2014 9:32
All the keratin treatment plan is normally accordingly engineered so is constructed out of keratin its own matters of course, if laser hair removal is normally included on any gucci replica , you can