П'ятниця, 11 грудня
громадсько-правовий тижневик
Тижневик « Іменем закону » та додаток « Моменти »
представляють об'єднане інтернет-видання imzak.org.ua
Рубрики Усі рубрики
Соціум
07/07/2014 16:50

Відчиніть, міліція! Фінансова…

В Україні планують створити ще один правоохоронний орган – Службу фінансових розслідувань, що боротиметься зі злочинами в економічній сфері. Таким способом в один силовий «кулак» мають об’єднати відповідні підрозділи МВС, Міндоходів, СБУ та Державної фінансової інспекції. Про це йшлося на засіданні урядового  комітету з питань соціально-економічного розвитку  та міжнародного співробітництва. Згідно з дорученням прем’єр-міністра, це питання ще потребує обговорення з експертами та представниками бізнесу.

Ідея Міндоходів

Враховуючи ініціативу Міністерства доходів та зборів, на розгляд громадськості вже винесено проект Закону України «Про основи запобігання та боротьби з економічними правопорушеннями і здійснення фінансового контролю».

Що обіцяють зробити? Насамперед, урядовці пропонують забрати функції з виявлення, розкриття та розслідування злочинів у сфері порушень податкового, фінансового та митного законодавства у відповідних підрозділів Міндоходов, Держфініспекціі, МВС, СБУ. Тобто цією «парафією» відатиме новостворена Служба фінансових розслідувань (СФР).

Для детальнішого аналізу варто ознайомитися зі згаданим законопроектом. Одразу зазначимо: у цьому документі йдеться про «Центральний орган виконавчої влади у сфері охорони економічної безпеки держави – центральний орган виконавчої влади, що формує й реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю, запобігання та боротьби з економічними правопорушеннями» (ст. 1 проекту).

Згідно зі статтею 9 згаданого документа, новостворене відомство (якого стосуватимуться норми Закону «Про міліцію») виконуватиме низку завдань: здійснюватиме функції контролю (фінансового, податкового та митного), проводитиме оперативно-розшу­кову діяльність і досудове розслідування, вживатиме заходів щодо ліквідації тіньових схем відмивання грошей, розглядатиме скарги від фізичних та юридичних осіб, узагальнюватиме практику застосування законодавства та братиме участь у розробці проектів міжнародних договорів.

Керівника СФР призначатиме уряд за поданням прем’єр-мі­ніст­ра строком на шість років (та ж сама особа не може обіймати цю посаду більш як два строки підряд). Відбір фахівців до цього органу здійснюватимуть «відповідно до законодавства про державну службу та про працю» (з урахуванням вимог, визначених Законом «Про засади запобігання і протидії корупції»). Соціальні гарантії базуватимуться на нормах законів («Про міліцію», «Про державну службу») та інших державних актах. Грошове забезпечення визначатиме Кабінет Міністрів, а пенсійне – базуватиметься на положеннях законів «Про державну службу», «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених із військової служби та деяких інших осіб».

Контроль за діяльністю майбутнього правоохоронного органу здійснюватиме уряд та інші державні органи «у порядку, визначеному законодавством України» (ст. 23 законопроекту).

 

Позиція МВС

Зазначений проект уже отримав чимало доволі слушних зауважень експертів. Про це свідчить «Протокол узгодження позицій», в якому викладена думка правоохоронних органів.

Зокрема, представники МВС вважають, що такий документ потрібно готувати на підставі відповідної концепції, що передбачено Регламентом Кабінету Міністрів (затвердженим урядовою постановою від 18 липня 2007 року № 950). Наразі її лише пропонують до розгляду. Прем’єр-міністр надав Мінфіну доручення (від 01.04.2014 року № 10939/1/1-14) про утворення робочої групи щодо врегулювання питань діяльності Служби фінансових розслідувань. Своєю чергою, Міндоходів спрямувало до Мінфіну лист про кандидатуру на внесення до складу цієї робочої групи.

Ще один важливий момент: законопроектом запропоновано поєднати в новоствореному державному органі функції з розслідування злочинів економічної спрямованості та фінансового конт­ролю. А це, на думку експертів МВС, не сприятиме об’єктивній, неупередженій діяльності на всіх стадіях виявлення й розслідування кримінальних та інших правопорушень в економічній сфері. Тобто все може відбуватися достоту навпаки: необґрунтоване розширення повноважень нового органу «пахне» високими корупційними ризиками.

Нагадаємо, що в нинішніх умовах економічні злочини тісно пов’язані зі зловживаннями у сфері службової діяльності, виявленням і розслідуванням яких займаються представники МВС та СБУ (що є спеціально уповноваженими суб’єктами у сфері протидії корупції). Такі правопорушення за своєю суттю неможливо розслідувати окремо від правопорушень у сфері службової діяльності. Тобто їх недоцільно зараховувати до підслідності новоствореного органу. Тим більше, що корупційні діяння доволі складно задокументувати для отримання доказів. Це створює серйозні перешкоди для відкриття кримінальних проваджень і доведення їхніх обвинувальних вироків до суду.

Зрештою, потрібно врахувати й доручення першого віце-пре­м’єр-міністра (від 07.05.2014 р. №17071/0/1-14): згідно з цим документом, Міністерство внутрішніх справ та інші органи влади опрацьовують проект Концепції реформування правоохоронних органів, відповідно до якого у складі МВС передбачено створення Державної служби протидії фінансовим та економічним правопорушенням (як головного органу з питань забезпечення реалізації державної політики у сфері боротьби зі злочинністю та захисту економіки від злочинних посягань). З цієї позиції питання підвищення ефективності протидії фінансово-економічним злочинам доцільно врегулювати шляхом передачі відповідних повноважень МВС.

 

Зарубіжні аналоги

У згаданому «Протоколі узгодження позицій» також є зауваження Служби безпеки України, яка теж вважає, що об’єднання в одному органі контрольних функцій та функцій розслідування економічних правопорушень спричинить значні корупційні ризики.

На думку СБУ, протидія економічній злочинності має здійснюватися у комплексі протидії організованій злочинності загалом. Враховуючи, що економічну безпеку держави не можна розглядати поза системою національної безпеки, усунення СБУ від виконання спеціальних завдань у цій сфері є неприпустимим. Проте спів­праця між майбутнім органом і «чекістами» у законопроекті не передбачена. Доволі спірне й питання передачі підслідності СФР злочинів загальнокримінальної спрямованості: незаконні дії з платіжними картками, електрон­ними грошима, обладнанням для їх виготовлення, шахрайство, привласнення, розтрата майна або заволодіння ним шляхом зловживання службовим становищем.

Прихильники створення СФР стверджують, що об’єднання функцій контролю та розслідування дасть змогу ефективніше контролювати рух коштів до державного бюджету та відповідні витрати. При цьому наводять закордонні аналоги: Служба державних доходів Латвії, Служба розслідувань фінансових злочинів при МВС Литовської Республіки, Служба боротьби з економічними злочинами Швеції (у складі яких є і ревізійно-контрольні підрозділи, і з розслідування економічних правопорушень). Також передбачено використовувати досвід інших країн: Австрії, Італії, Польщі, Франції та Грузії.

Саме цій проблемі нещодавно була присвячена експертна рада, в якій разом з Міндоходів України брали участь представники органів фінансових розслідувань Великої Британії, Грузії, Латвії, Литви, Організації економічного співробітництва та розвитку (ОЕСР), Європейського бюро боротьби з шахрайством (ЄББШ). Вони попередньо схвалили концепцію майбутньої Служби фінансових розслідувань. На їхню думку, створення СФР потрібно для входження до ЄС. «Коли Литва вступала до Євросоюзу, нас запитали: хто буде захищати гроші ваших інвесторів? Відповіддю було створення Служби розслідувань фінансових злочинів», – наголосив у своєму виступі радник Служби розслідувань фінансових злочинів Литви Ігоріс Кржечковскіс.

А представник ЄББШ Андреа Венегоні навіть пообіцяв нашим урядовцям виділити кошти для СФР: «Ми можемо оплатити квиток на потяг, лише скажіть: куди ви прямуєте?».

 

А як бути з Держбюро?

Якщо говорити про потенційні ризики, пов’язані зі створенням СФР, то вони вказують на монополізацію різних функцій в одних руках. Хоча й тут, безперечно, також є раціональне зерно: ефективніше використання бюджетних коштів за рахунок уніфікації завдань в одному органі.

Проте наразі – це лише теорія. Прихильники й противники нового законопроекту можуть сперечатися між собою до хрипоти. А який результат? Нинішні дебати нагадують… давно поховані ідеї щодо Національного бюро розслідувань: про його створення говорять ще з 1996 року. До речі, про це нещодавно заявив і прем’єр-мі­ністр Арсеній Яценюк (за підсумками ста днів роботи нового уряду): «На верхніх ешелонах вдалося досягнути того, що ми зруйнували піраміду корупції, де збирали з самого низу і несли на самий верх. Але чи знищена вона в середній і нижній ланках? Звісно, ні. Саме тому в межах нашої реальної боротьби з корупцією ми звертаємось до парламенту – заснування Національного антикорупційного бюро».

Як відомо, досі на парламентському рівні жоден законопроект про НБР так і не підтримали. Що буде цього разу? Наразі відомо лише одне: через місяць народні обранці мають піти у відпустку, а восени – з новими силами готуватися до… позачергових парламентських перевиборів (про це, до речі, у своєму виступі під час інавгурації наголосив новообраний Президент України Петро Порошенко).

Отже, до початку нового 2015 року навряд чи варто чекати серйозних змін, пов’язаних з розмежуванням функцій у правоохоронній сфері. Враховуючи свій (17-річний) досвід журналістської діяльності у стінах ВР, цілком припускаю й інший варіант розвитку подій: під час розгляду питання про СФР дехто з народних обранців (скажімо, против­ник цієї ідеї) може нагадати й про необхідність появи Державного бюро розслідувань – правоохоронного органу, створення якого передбачено Кримінальним процесуальним кодексом, до того ж у чітко визначені часові межі (до 20 листопада 2017 року). Така спроба вже була: у серпні 2013-го троє депутатів зареєстрували законопроект про створення Держбюро, а на початку червня 2014 року його зняли з розгляду через недостатню кількість голосів у сесійній залі. Тобто проблема залишилась невирішеною: на кого ж тепер мають покласти розслідування кримінальних проваджень, у яких фігурують правоохоронці, судді та найвищі державні службовці (від глави держави і членів Кабміну до начальників главків і міських голів)…

З іншого боку, ніщо не заважає ініціаторам нової ідеї перейменувати Службу фінансових розслідувань на Державне бюро розслідувань. Так можна «вбити двох зайців»: виконати вимоги КПК і створити новий суперорган. Але спочатку треба дочекатись хоча б висновку профільного парламентського комітету, не кажучи вже про рішення Верховної Ради.

Валентин Ковальський,

м. Київ

друкувати

Коментарi

Додати коментар

Інші статті