П'ятниця, 11 грудня
громадсько-правовий тижневик
Тижневик « Іменем закону » та додаток « Моменти »
представляють об'єднане інтернет-видання imzak.org.ua
Рубрики Усі рубрики
Соціум
22/05/2014 16:08

«Швидкий» кредит: гачок для простаків?

«Гроші – готівкою. Ніяких довідок і поручителів для отримання кредиту» – рекламні заклики на кшталт цього сьогодні можна побачити чи не повсюди. Де-факто такі акції є відвертим шахрайством, де-юре кримінальної відповідальності за ці діяння, на жаль, не передбачено. Адже документом, що регламентує відносини між кредитодавцем і позичальником, виступає хитромудрий, сповнений пасток договір, над текстом якого добряче попотіла ціла «громада» юристів, фінансистів і навіть психологів.

Надія – на проект
Уже майже рік у профільному парламентському комітеті «відлежується» законопроект № 2310а, який передбачає внесення змін до Закону України «Про захист прав споживачів» (щодо обмеження розміру пені та строку нарахування недоутримки за договорами про надання споживчого кредиту). 
У цьому документі запропоновано «обмежити нарахування неустойки (штраф, пеня) за прострочення виконання зобов’я­зання, що виник­ло на підставі договору про надання споживчого кредиту, шістьма місяцями від дня, коли зобо­в’я­зання мало бути виконано». Окрім того, передбачено «обмежити сукупну суму всіх видів неустойок десятьма відсотками від основної суми кредиту». Коли це питання розглядатиметься в сесійному залі, сказати важко. Нині відомо лише одне: асоціація «Український кредитно-банківський Союз» уже попросила рекомендувати Верхов­ній Раді «відхилити вищезгаданий законопроект як необґрунтований і такий, що ускладнює правове поле»…
Хочеться вірити, що народні обранці захищатимуть інтереси не банкірів, а саме народу. Адже ситуація в цій сфері доволі складна: у нинішніх умовах так званий швидкий кредит насправді виконує роль «швидкого зашморгу» на шиї до­вір­ливих громадян (які просто не в змозі розібратися з усіма тонкощами та хитрощами всіляких фінустанов). Чому так відбувається?
На превеликий жаль, найбільша помилка багатьох клієнтів у тому, що під час підписання ними договору з банком вони надають значення саме процентній ставці, незважаючи на різні комісійні та інші сплати. З таким «успіхом» реальна переплата може становити суму, яка дорівнюватиме не 10-15% (як обіцялося спочатку), а в 3-4 рази більшу, тобто перевершити половину «тіла кредиту» (його суми). А чим більшою буде позичка, тим більше доведеться за неї сплатити. І тут ніякий адвокат не врятує: клієнт самостійно виносить собі вирок тим, що неуважно читає умови договору й не уточнює деталі щодо додаткових платежів або страховки. Але ж, як відомо, диявол криється в деталях. Зрештою, на те вони й банки, щоб виживати за рахунок наївних людей. Усе робиться дуже хитро: мовляв, хто там вчитуватиметься в документ обсягом у декілька сторінок і марнуватиме час на його осмислення, коли гроші потрібні негайно?
Таємниця «пролонгації»
Договір дорожчий за гроші – аксіома, яка не потребує доведення. Тож, перш ніж підписувати «кабальний папір», бажано вкрай уважно вивчити умови так званого швидкого кредитування, прописані в документі. Адже практика свідчить, що деколи про ці умови позичальник дізнається, коли вже треба віддавати борг.
Наведу приклад із власного досвіду. Нещодавно я натрапив на цікавий інтернетсайт, де чорним по білому написано: «Компанія надає дрібні кредити до 5 000 грн на період до 15 днів. Усе, що потрібно для отримання кредиту, – це паспорт та ідентифікаційний код. За 20 хвилин гроші готівкою – у Вас у руках…». Та, як з’ясувалося, для отримання такого кредиту клієнти також повинні надати номер телефону, адресу місця свого проживання й реєстрації. Далі наводилися «факти в цифрах»: «92% наших клієнтів задоволені або дуже задоволені нашим сервісом. 79% наших клієнтів рекомендували нас своїм друзям…».
Щоправда, під руб­рикою «Відгуки клієнтів» був поданий лише єдиний лист від буцімто вдячної клієнтки: «Наприкінці місяця час оплачувати комунальні послуги, а на фабриці затримують зарплату. Звернулася до (…) Без проблем взяла 600 гривень, через тиждень повернула. Дякуємо за допомогу! Наталія Котлярова, швачка».
Як на мене, то в цьому разі критерій істини – реальне спілкування, а не віртуальний відгук. Саме тому я й не полінувався завітати до найближчого відділення цієї «конторки», що на столичній вулиці Великій Васильківській (поблизу станції мет­ро «Палац „Україна”»). На порозі мене привітно зустрів симпатичний молодик і відразу вручив кольоровий буклетик з багатообіцяльною наз­вою «Гроші – готівкою». Мені гарантували термінове отримання кредиту в розмірі від 200 до 5 000 гривень. І основне – без купи документів і застави майна! Отже, п’яти­тисячний кредит можна отримати на 15 днів, до того ж із подальшою пролонгацією (продовження терміну, кількість пролонгацій – 26).
На перший погляд усе було чудово. А далі? Річ у тім, що на робочому столі працівника я випадково угледів лист, в якому зазначались відсоткові ставки й пеня за кредит (2% – за кожен день кредитування, ще 2% – за суму взятого кредиту). Враховуючи те, що цей лист – необхідна умова погашення кредитного зобов’язан­ня, я попросив надати його мені для детальнішого ознайомлення. Яким було моє здивування, коли той привіт­ний молодик навідріз відмовився зробити це: мовляв, у них це категорично заборонено. Відверто кажучи, я не відразу второпав, чим викликана така секретність.
Таємне стало явним, коли я, повернувшись до свого офісу, взяв калькулятор і почав рахувати. Матінко рідна!.. Виходить, якщо фін­установа позичить мені 5 000 грн, то через 15 днів я змушений буду віддати їй на 1 500 грн більше – тобто 6 500 гривень. Враховуючи те, що за кожен день користування кредитом потрібно сплачувати 2%, то в кінцевому рахунку отримаємо (увага!) 730% річних. А якщо я не зможу своєчасно розрахуватись, то мені люб’язно запропонують «пролонгації», до того ж аж 26 разів. Також нараховуватиметься ще й 2% пені за кожен день прострочення виплат. Оце таке справжнє «тіло кредиту»: позичка в розмірі кількох тисяч завдяки так званим пролонгаціям перетворюється на фінансовий зашморг розміром у десятки тисяч!
Психологічна атака
Зважаючи на складні умови сьогодення, ми досить часто стикаємося з непередбачуваними ситуаціями та фінансовими труднощами. Здебільшого по допомогу доводиться звертатися до родичів, друзів чи колег (та й вони не завжди готові виручити). Звичайно, можна скористатися послугами ломбарду, але тоді ми мусимо погодитися на умови застави й передачі (можливо, назавжди) дорогих серцю речей.
У таких випадках постає питання про оформлення кредиту (на придбання квартири, автомобіля, побутової техніки тощо). Якщо ви все-таки надумали позичити гроші в банкірів, то готуйтесь до… психологічної атаки під назвою «бомбардування любов’ю». Що це означає? 
Придивімося спочатку уважно до працівника банку, що безпосередньо працює з клієнтами. Здебільшого це приємна молода особа (юнак чи дівчина) з вищою економічною чи юридичною освітою, досить ввічлива. Основне її завдання – вмовити вас підписати договір (що швидше, то краще). У відповідь на звернення він (вона) всіма правдами (а частіше – неправдами) намагатиметься переконати вас у тому, що саме їхня фінустанова – найпопулярніша, а процентні ставки в ній – найнижчі. Часто під час розмови менеджер ніби забуває розповісти про реальні відсот­ки, комісійні, штрафні (що прописані дрібним шрифтом у тексті договору).
Отже, варто пам’ятати, що банківські працівники – непогані психологи: вони проходять спеціальні курси для «запудрювання мізків». Вам чарівно усміхаються, наголошують на позитивних моментах договору, а наприкінці – обов’яз­ково закріплять досягнутий результат наведенням своїх переваг перед конкурентами. Нічого дивного тут немає: як свідчить практика, люди запам’я­товують лише початок і кінець розмови, а що було сказане всередині її – про комісійні, штрафні, – стирається з пам’яті. Зазвичай, усі плюси озвучуються на початку й під кінець бесіди, щоб відволікти увагу від прихованих мінусів, про які лиш обережно натякається.
Постає запитання: чому фінустанови так легко й безкарно обдурюють громадян, якщо згідно із законом вони зобов’язані максимально інформувати клієнтів? Причина очевидна: широко розрекламована процентна ставка, зазначена на буклетах, виставлена напоказ, а от інша частина кредитних платежів подається у вигляді всіляких банківських комісій. Ось тут і приховується основний підводний камінь для вашого бюджетного «корабля» – шалено висока відсоткова ставка за такими кредитами, що й призводить до надмірних переплат.
Пильність не буває надмірною
Не варто забувати, що ваш підпис у договорі – це передача ваших прав банку, який користуватиметься ними, насамперед, для захисту своїх інтересів. Кредитні договори пов’язані з багатьма юридичними й фінансовими тонкощами, тож не поспішайте їх одразу підписувати (краще принесіть копію договору додому, порадьтеся зі знайомими банкірами). Ніколи не підписуйте договір, який надає кредиторам безмежну владу над вами, а вас, навпаки, позбавляє всіх прав, а також, коли ви не розібралися з такими пунктами, як «дострокове погашення» та «дострокове розірвання» (зай­ва обережність допоможе уникнути судових витрат, а головне – збереже ваші нерви, гроші й час).
Ніколи не погоджуйтеся на умови, за якими позичальник бере на себе всі витрати з видачі та виплати позики. Такі рішення оскаржити в суді майже неможливо, а ось потрапити у фінансову кабалу – цілком імовірно. Також відмовтесь від оформлення кредиту, де передбачено стягнення заставленого майна на підставах виконавчих приписів нотаріуса. Інакше ви надаєте банку право відібрати заставу в односторонньому порядку (без рішення суду), до того ж під будь-яким приводом.
Коли вам розповідають про низькі процентні ставки та приваб­ливі умови, попросіть показати додаткові комісії (зокрема й приховані), поцікавтесь розміром комісійних за інші послуги (дострокове погашення кредиту, факт видачі самого кредиту, ведення рахунку тощо). Якщо вас кваплять і при цьому запевняють, що договір типовий (тобто в ньому нічого не можна змінити), зверніть увагу на останні сторінки, де може приховуватися ціла низка зобов’язань: страхування кредиту, життя, здоров’я, роботи (до того ж нав’я­заної у страховій компанії). Такі послуги призведуть до зростання вартості кредиту. Також цілком можливо, що після укладення договору банк надішле вам пош­тою кредитку: для її активації необхідний пін-код, а щоб його взнати, достатньо вийняти кредитку з вашої поштової скриньки, зателефонувати до банку й назвати номер клієнта та прізвище (що, власне, зазначено в листі).
Не бійтеся «торгуватися»! Якщо у вас є інформація про нижчі кредитні ставки, повідомте про це вашому обслуговчому банку. Можливо, такі аргументи допоможуть виторгувати індивідуальні умови кредитування. Також будьте готові до того, що перед наданням кредиту представники банку не лише вимагатимуть необхідну документацію, а й виїжджатимуть на місце вашої господарської діяльності, щоб визначити, крім об’єктив­них, ще й суб’єк­тивні показники діяльності майбутнього позичальника.
Завжди намагайтеся бути стриманими й розсудливими. Ніхто не перейматиметься вашими особистими проблемами. Звичайно, борг перед банком – важке випробування, як нервове, так і фінансове. Адже доводиться віддавати значно більше, ніж позичаєш. У будь-якому разі краще не опускати рук, а шукати потрібні рішення. Треба чітко визначитися з необхідністю оформлення кредиту та джерелами його погашення. Для цього практикується  техніко-еко­но­мічне обґрунтування кредиту. Йдеться, по суті, про опис майбутніх витрат і надходжень, що ґрунтується на узагальненні всіх факторів нинішньої та майбутньої діяльності (як мінімум, на термін отримання кредитних коштів). При цьому враховуються і платежі – сплата податків і кредитів. Завдяки такому аналізу можна змалювати чітку картину на перспективу.
Валентин КОВАЛЬСЬКИЙ, м. Київ

друкувати

Коментарi

Усі коментарі
Додати коментар

Інші статті