Що розкішніше авто – то більший штраф?

Несподіваний спосіб розв’язання проблеми поповнення державної скарбниці пропонує новий законопроект, поданий на розгляд народними депутатами. Згідно з ним, що дорожчий автомобіль, то вищий штраф передбачено для його власника за порушення Правил дорожнього руху.

«Множникові коефіцієнти»

Запропоновані новації торкаються цілої низки статей Кодексу України про адміністративні правопорушення, а саме: 121–128, 130 і 139. Згідно з чинним законодавством, такі діяння караються штрафами, розмір яких прив’язаний до неоподатковуваного мінімуму доходів громадян (17 грн). Наприклад, за несправності в системі гальмового або кермового керування доведеться сплатити 20–50 «мінімалок» (ст. 121), за перевищення швидкості – 15–20 (ст. 122), за порушення правил на залізничних переїздах – 20–70 (ст. 123), за пошкодження автотранспорту – 20–25 (ст. 124), за відсутність документів – 30–50 (ст. 126), за кермування у стані сп’яніння – 200–350 (ст. 130), пошкодження автодоріг – 20–40 «мінімалок» (ст. 139).

Отже, нині штрафи за порушення Правил дорожнього руху коливаються в межах від 20 до 350 «мінімалок» (340 – 5 950 грн). Проте у Верховній Раді вважають, що зазначені санкції варто переглянути. Про це свідчить законопроект № 2026, в якому запропоновано доповнити КУпАП новою ст. 35-1: «Відповідальність за порушення Правил дорожнього руху, вчинене водієм легкового транспортного засобу, настає із застосуванням множникового коефіцієнта до розміру штрафів, передбачених статтями 121–128 та статтями 130 і 139 цього Кодексу». (До речі, жоден тлумачний словник української мови не містить такого поняття, як множниковий коефіцієнт, отже, відсутнє й тлумачення цього поняття.)

Згідно з цією нормою, множниковий коефіцієнт залежить від типу автотранспорту (за класифікацією легкових автомобілів, прийнятою Європейською економічною комісією). Для прикладу: коефіцієнт 1 стосується класів A («мікро»), В («суперміні») та С («малосімейний»); коефіцієнт 2 – класів D («великосімейний») та M («мінівен»); коефіцієнт 3 – класу E («бізнес-авто»); коефіцієнт 4 – класів F («люкс») та J («позашляховик»), коефіцієнт 5 – класу S («суперкар/кабріолет»).

Що це означатиме на практиці, здогадатись неважко. Скажімо, за кермування у стані алкогольного сп’яніння максимальний штраф для водіїв «Smart Fortwo» (А), «Hyundai Accent» (В), «Volkswagen Golf» (С) становитиме 5 950 грн; для водіїв «Citroën C5» (D) або «Mazda5» (М) – 11 910 грн; для водіїв «Audi A6» або «Nissan Maxima» (Е) – 17 850 грн; для водіїв «Porsche 911» (F) або «Lexus RX» (J) – 23 800 грн; для водіїв «Peugeot 308 CC» або «Porsche Carrera GT» (S) – 29 750 гривень.

А тепер уявімо таку ситуацію: працівник ДАІ зупинив двох водіїв, які «під мухою» керували автомобілями різних класів (А і S). Обох притягли до відповідальності за ст. 130 КУпАП. Але при цьому власнику «кабріолета» доведеться сплатити на 23 800 грн більше, аніж власнику «мікрокара». Де ж справедливість?

Зауваження експертів

Нові зміни до Адмінкодексу обґрунтовані в тексті пояснювальної записки: «Реалії сьогодення та статистичні дані вказують на досить велику кількість нещасних випадків, які стаються внаслідок порушення Правил дорожнього руху… Це свідчить про те, що встановлений розмір штрафів несповна забезпечує дисциплінованість водіїв, особливо водіїв дорогих авто. Наслідки аварій за участю дорогих автомобілів набагато важчі, зважаючи на їх швидкісні якості, масу і, як це не здасться дивним, ступінь їх захисту… Тому необхідно збільшити ступінь відповідальності, у першу чергу, власників (водіїв) дорогих і швидкісних транспортних засобів. Для цього пропонується ввести певну градацію штрафів залежно від класу автомобіля, згідно з Європейською класифікацією легкових автомобілів».

Проте ця ідея не була підтримана у профільному парламентському комітеті: на думку депутатів, запропонований проект треба «повернути суб’єктам права законодавчої ініціативи на доопрацювання». Свою позицію комітетники базують на досить суттєвих зауваженнях Головного науково-експертного управління (ГНЕУ) Верховної Ради. Як свідчить аналіз експертів, чимало новацій проблематичні за змістом і недосконалі за формою їх викладу. Насамперед, варто зазначити, що нові розміри штрафів не узгоджуються з нормами Конституції (ст. ст. 21, 22 та 24): усі люди мають рівні права; не може бути привілеїв чи обмежень за ознаками майнового стану та іншими ознаками; внесення змін до законів не допускає звуження наявних прав і свобод.

За висновком експертів ГНЕУ, новий проект порушує принцип рівноправності громадян перед Законом, адже передбачається посилити відповідальність лише власників легкових транспортних засобів. Хоча, як відомо, п’яний водій за кермом багатотонної вантажівки становить значно більшу загрозу під час дорожнього руху. Крім того, порушується правовий підхід до застосування самого Адмінкодексу: за ст. 9 КУпАП, адмінпорушеннями визнаються протиправні діяння, спрямовані проти громадського порядку і права громадян, а не клас автотранспортного засобу. Тобто вартість «коліс» не може бути тією визначальною обставиною, від якої залежить настання відповідальності.

Також не слід забувати, що, окрім штрафів, передбачені й інші покарання: застосування платного вилучення транспортного засобу, конфіскація спеціальних світлових або звукових сигнальних пристроїв, позбавлення права керування, громадські роботи й адміністративний арешт. З огляду на це, нові санкції (щодо застосування винятково множникових коефіцієнтів) виглядають дещо нелогічними.

У будь-якому разі покарання за порушення Правил дорожнього руху має прив’язуватися не до характеристик транспортного засобу, а до ступеня небезпеки діянь водія (власника). Наприклад, за ст. 126 КУпАП адміністративній відповідальності підлягають особи, які не пред’явили посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційних та інших документів, що підтверджують право на користування чи розпоряджання транспортним засобом. Хіба логічно пов’язувати це правопорушення з типом автомобіля?

Незрозуміло, чому власники дорогих іномарок повинні нести відповідальність із застосуванням до них множникового коефіцієнта, а водії інших транспортних засобів – на загальних підставах. Чи варто визначати ступінь суспільної небезпеки порушення, виходячи з класу (вартості) авто? На жаль, ці та інші запитання залишаються без відповіді.

До чого тут погоничі тварин?

У згаданому вище законопроекті є суттєві недоліки, пов’язані з використанням множникового коефіцієнта під час визначення штрафів за низкою статей Адмінкодексу (121–128, 130 і 139). Автори цієї ідеї не врахували того, що суб’єктами таких правопорушень виступають не лише приватні водії. Наприклад, у ст. 121-2 КУпАП ідеться про відповідальність водіїв маршрутних таксі, автобусів (за порушення правил перевезення пасажирів); у ст. 127 – про покарання погоничів тварин, пішоходів, велосипедистів та осіб, які керують гужовим транспортом; у ст. 127-1 – про відповідальність за порушення порядку видачі документа про технічну справність транспортного засобу; у ст. 128 – про посадовців, відповідальних за технічний стан, обладнання, експлуатацію ТЗ. У зв’язку з цим не зрозуміло: як у таких випадках застосовувати нові норми? Адже «колеса» таких осіб (водіїв маршруток, велосипедистів тощо) не підпадають під класифікацію, наведену в запропонованій ст. 35-1 КУпАП.

Варто нагадати, що шість років тому народні депутати вже вносили зміни до деяких законодавчих актів (щодо вдосконалення регулювання відносин у сфері гарантування безпеки дорожнього руху). І ці зміни вже дали позитивні результати. Принаймні такий висновок випливає з аналізу ГНЕУ: посилаючись на статистичні дані, експерти стверджують, що 2008 року за вживання алкоголю до відповідальності були притягнені близько 325 тисяч водіїв, а 2011-го – на 100 тисяч менше (205 771 особа). Протягом зазначених років майже вдвічі зменшилася кількість порушень через несправності в системі кермового керування (777 тис. випадків 2008 р. проти

414 тис. 2011-го). Своєрідний рекорд встановлено й щодо зменшення порушень, пов’язаних із перевищенням швидкості: 4,2 млн 2008 року проти 1,8 млн – 2011-го.

Звісно, нині такі дані здаються застарілими. Щоб вести мову про доцільність посилення штрафів, потрібно керуватися не лише ідеями, а й переконливими доказами (які б засвідчили необхідність введення множникових коефіцієнтів). У будь-якому разі автори законопроекту № 2026 не мають переконливих даних про те, що нинішній розмір штрафів не виступає гарантією дисциплінованості водіїв (особливо власників дорогих авто).

Вельми хитким здається й фінансово-економічне обґрунтування (викладене в тексті пояснювальної записки). Приміром, на чому базується твердження про те, що реалізація проекту сприятиме додатковим надходженням до держбюджету? Чи багато знайдеться охочих заплатити штраф, що обчислюється в тисячах і навіть десятках тисяч гривень, не намагаючись оскаржити його в суді? Як свідчить практика, адміністративні справи зазвичай виграють водії, що користуються послугами досвідчених юристів, а не автоінспектори, які досить часто не можуть заручитися навіть підтримкою свідків.

Валентин КОВАЛЬСЬКИЙ,

м. Київ

друкувати

Коментарi

ZXCZX 03/07/2014 9:48
When you experience apecial evening prepared, group your own hermes victoria bags the longleeved ribbons best or perhaps a thighkimming wraparound. External put on can also be the piece of cake as well

Додати коментар