Обираємо бувалого в бувальцях

Плануючи придбати авто, більшість покупців залюбки обрали б новенького «коня» з салону. Однак не всім це по кишені. Тому немало людей надають перевагу машинам, що вже були у використанні. Вибір такого транспортного засобу – процес непростий і тривалий: щоб не купити «кота в мішку», до нього потрібно поставитися серйозно. Як це зробити, ми й розповімо на шпальтах «Моментів».

Нині українці дедалі частіше підбирають машини в мережі Інтернет, на спеціалізованих сайтах. Наприклад, ви визначилися, автівку якої моделі та комплектації бажаєте придбати, і починаєте веброзвідку. Насамперед, потрібно пересвідчитися, що на фотографії зображено саме той транспортний засіб, про який ідеться в оголошенні. Пам’ятайте: кожен, хто хоч трішки вміє користуватися фотоапаратом, зніме автомобіль із вигідної для себе позиції, тобто так, щоб не були видні недоліки. Якщо світлина низької якості й не дає змоги нормально роздивитися «об’єкт», значить із машиною можуть бути якісь проблеми. Відсутність знімку – також тривожний сигнал: можливо, продавцеві просто немає що фотографувати.

Розглядаючи зображення, обов’язково зверніть увагу на те, де зроблено фото: якщо авто сфотографовано біля мийки, СТО або на стоянці – певно, власник через проблемний стан автівки боїться на ній зайвий раз проїхатись або ж продажем машини займається спеціалізований автомайданчик. Фото транспортного засобу в умовах бездоріжжя (актуально для кросоверів та позашляховиків) може означати, що власник використовував ТЗ на максимумі, тож, можливо, деталі в ньому будуть добряче зношені.

Насторожити покупця має й світлина, де авто натерте до блиску й буквально випромінює «технічне здоров’я». Якщо, приміром, 15-річна машина сяє, наче новенька, вона явно відполірована. До того ж це зовсім не ознака того, що кузов – в ідеальному стані. Краще, якщо автівка просто чиста. Тоді є більша ймовірність, що її продає власник, а не перекупник чи торговець, який намагається приховати дефекти наведенням лоску. Найголовніше, щоб кузовні панелі не відрізнялись одна від одної за відтінком.

«Зосередьте увагу на елементах нелогічного стайлінгу, – радить Станіслав Карабаш, спеціаліст із вибору вживаних авто. – Наприклад, нерідні фари, бампер з обвісом зазвичай свідчать про те, що машина дістала удар у „передок”, а нову заводську оптику не встановили через її зависоку ціну. Тобто транспортний засіб хочуть продати як тюнінгований, а насправді він битий. Але є винятки. Якщо в оголошенні зазначено, що рідна оптика додається, – продавець професійно займається тюнінгом і знається на „моторах”. Знімаючи заводську деталь – капот, бампер, фари, – він зберігає її, щоб у разі продажу довести, що автомобіль не побував в аварії».

Багато про що можуть розповісти й знімки підкапотного простору. Якщо таких немає, попросіть надіслати їх, а також фото дверних прорізів, до перегляду «чотириколісного». На цих зображеннях можна роздивитися болти кріплення крил, капота, дверей – вони мають бути пофарбовані й не мати слідів відкручування. Якщо болти різного кольору або на них пошкоджена фарба – кузовну деталь знімали, найпевніше, для фарбування або заміни після ДТП. Стосовно ж чистоти силового агрегату, то, як і кузов, він не повинен виблискувати. Але бажано, щоб він і не «потопав» у бруді.

Будьте обережні!

Останнім часом в Інтернеті можна натрапити на шахраїв, що продають віртуальні автівки. Зазвичай, вони встановлюють привабливу ціну та викладають гарні фото «предмету торгів». Аферистів нескладно розпізнати за оголошеннями на кшталт: «Терміново продаю машину у зв’язку з виїздом за кордон на ПМП. Автомобіль повністю справний, безпроблемний. Зв’язок – через електронну пошту...». Інколи наводять і номер телефону. Та коли ви спишетесь із продавцем, то він повідомить вам, що на «товар» уже є багато покупців. Вони начебто готові його придбати та виїжджають для перегляду, але якщо ви перерахуєте на картку завдаток (приблизно 300-600 доларів), то авто забронюють за вами. Після переведення грошей продавець зникає.

Ще одним підводним каменем у процесі купівлі ТЗ «із рук» може бути його походження. Якщо машина популярна в Україні, то, можливо, її завезли за так званою сірою схемою, отже, гарантія на неї не поширюється. До того ж неофіційно завезені авто можуть мати істотні відмінності від офіційних – це кількість подушок безпеки, тип приводу тощо. Тому цю інформацію також обов’язково потрібно з’ясовувати.

А якщо продавець каже, що авто не зніматимуть з обліку або реалізують «за дорученням», то, можливо, вам пропонують «двійника».

Це важливо!

Щілини та вм’ятини.

Обов’язково уточніть причину їхньої появи. Приміром, різні щілини свідчать про те, що автомобіль потрапляв в аварію.

Світлотехніка.

Уважно огляньте передню оптику. Фари не повинні візуально відрізнятись одна від одної. Якщо одна з них світліша за іншу – оптику замінювали, можливо, унаслідок ДТП. А коли фари мають матовий відтінок (ніби затерті), найімовірніше, машину часто експлуатували на трасах.

Оббивка салону та елементи керування.

Їхній стан також може багато розповісти про пробіг автомобіля й охайність його господаря. Тож придивіться, чи не затерті боковини сидінь та водійський дверний підлокітник, а також чи не мають кермо й важіль КПП характерного блиску (його часто намагаються приховати чохлами).

Педалі та кнопки.

Про зношеність автівки свідчать:

– відсутні або затерті накладки на педалі;

– затерті такі популярні кнопки, як «аварійка», вмикачі світла, привод електросклопідіймачів);

– відсутні задні «крутилки» склопідіймачів (їх часто знімають таксисти, щоб пасажири самовільно не відчиняли вікна).

Ключ.

Іноді продавці публікують фотографії ключа від машини. Придивіться: чи не затертий на ньому логотип, в якому стані перебувають пластмасові елементи. Зазвичай, якщо пробіг транспортного засобу менш як 100 тис. кілометрів, то й ключ від нього має презентабельний вигляд. Однак будьте пильними: деякі продавці вдаються до хитрощів і показують клієнту другий ключ від комплекту до авто.

Лобове скло.

На ньому можуть бути невеликі тріщини. Здебільшого, нічого страшного в таких пошкодженнях немає, але це підстава для торгу. До речі, їх у вживаних машинах можна знайти чимало, тому обов’язково прискіпливо проінспектуйте кожну, навіть найменшу деталь.

Технічне обслуговування.

Під час вибору автівки, що перебувала в користуванні, багато хто забуває про таку важливу деталь, як техобслуговування, без якого не обійтися. Варто заздалегідь зателефонувати в офіційний сервіс (якщо ТЗ відносно новий) і попросити прайс на вартість обслуговування та його періодичність. Іноді краще купувати машину, пробіг якої більш як 63 тис. кілометрів, ніж із 57 тисячами пробігу. Чому? Тому що в багатьох авто на 60/90/120 тис. км виконують великий перелік робіт і, відповідно, такі ТО коштують чимало. Для 3–5-річного авто ідеальний пробіг – 60–70 тисяч кілометрів.

Оснащення.

Уважно вивчайте перелік обладнання, що наявне в конкретному автомобілі. Це потрібно для того, щоб порівняти його комплектацію з іншими «претендентами».

Ціна.

Обов’язково слід зіставити вартість того чи іншого транспортного засобу з ціною аналогічних моделей ідентичного року випуску й приблизно того ж рівня оснащеності. Якщо ціна відчутно відрізняється від середньоринкової – варто замислитися. Можливо, автомобіль проблемний: перебуває в розшуку, вимагає капітального ремонту тощо.

Як визначити перекупника?

Завчасне зняття автівки з обліку та/або фото без номерних знаків нерідко свідчать про те, що машину продає перекупник або автосалон. Професійні перекупники заробляють на продажу одного автомобіля до 10 відсотків від його реальної вартості. При цьому ціна може залишатися на рівні середньоринкової. Окрім надмірної чистоти ТЗ і наявності кількох оголошень, перекупника можна викрити під час бесіди. Зазвичай, він не пам’ятає таких подробиць, як пробіг машини, зауважуючи, що вона належить родичу чи другові.

Отже, ідеальний «портрет» вживаного автомобіля:

– один власник;

– заявлений середньорічний пробіг (загальний пробіг потрібно поділити на вік автомобіля) не перевищує 30 тис. кілометрів;

– візуально машина не має пошкоджень/підфарбовувань;

– кермо, важіль КПП не «засалені»;

– накладки на педалі не дуже стерті;

– світлотехніка не «матова» й однакового кольору;

– відсутні різні щілини;

– корма/передок не просіли;

– оббивка сидінь не затерта;

– автомобіль сфотографовано не на торговому майданчику або в умовах бездоріжжя, він має номери, бажано, не транзитні;

– ціна не надто занижена порівняно з середньоринковою.