Браконьєрів «передадуть» МВС?

У нинішніх умовах органи контролю, покликані охороняти нашу флору й фауну, не можуть повноцінно виконувати свої функції через недосконалі норми чинного законодавства: вони здатні лише конфіскувати браконьєрські «врожаї», але – на відміну від правоохоронців – не можуть проводити оперативно-розшукову діяльність. Щоб розв’язати цю проблему, у Верховній Раді вирішили внести зміни до Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Штрафи для порушників

На розгляді в профільному парламентському комітеті перебуває законопроект № 4149, який передбачає внесення певних коректив у ст. 255 КУпАП (особи, що мають право складати протоколи про адміністративні правопорушення). Згідно з цією новелою, органи внутрішніх справ одержать додаткові повноваження для притягнення винних до адмінвідповідальності за чинними статтями Кодексу: 85, 88-1, 116 та 116-1.

Нагадаймо, що в ст. 85 КУпАП ідеться про розміри адмінпокарання за знищення об’єктів тваринного світу: порушення правил полювання та рибальства (без дозволу, у заборонених місцях тощо) загрожує накладенням штрафу від 6 до 150 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (102 – 2 550 грн) із конфіскацією знарядь і засобів вчинення правопорушення, які є приватною власністю порушника, та незаконно добутих об’єктів тваринного світу. Своєю чергою, стаття 88-1 КУпАП передбачає відповідальність за порушення правил утримання диких тварин у неволі або в напіввільних умовах: за такі дії передбачено накладення штрафу від 3 до 24 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (51 – 408 грн) із конфіскацією об’єктів тваринного світу.

Також органи внутрішніх справ отримають повноваження на притягнення до відповідальності за ст. 116 КУпАП: порушення правил на річковому транспорті та маломірних суднах загрожує накладенням штрафу від одного до п’яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (17 – 85 грн). Ідеться про недотримання вимог під час руху і стоянки суден, на рейдах і в портах, подачі звукових і світлових сигналів, несення суднових вогнів і знаків, правил навантаження і розвантаження суден тощо. І, нарешті, ст. 116-1 КУпАП наголошує на покаранні за порушення правил випуску судна в плавання: за такі діяння загрожує штраф від одного до семи неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (17 – 119 грн).

Як з’ясувалося, новий законопроект був розроблений на основі звернень до парламенту працівників Міністерства внутрішніх справ: вони не раз порушували питання про надання можливості щодо складання протоколів про адміністративні правопорушення (за статтями 85, 88-1, 116 та 116-1 КУпАП).

Про це зазначено в тексті пояснювальної записки: «…нині ситуація склалася таким чином, що під час оперативної роботи працівники міліції неодноразово виявляють правопорушення, вказані в згаданих чотирьох статтях. Незважаючи на це, єдиною можливістю притягнути правопорушників до адміністративної відповідальності, згідно зі статтею 255 КУпАП, є сповіщення про факт порушення відповідних уповноважених посадових осіб: Державної прикордонної служби, рибоохорони, центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері лісового господарства, центрального органу виконавчої влади, що реалізує державний нагляд у сфері охорони навколишнього природного середовища, служби державної охорони природно-заповідного фонду України…».

З огляду на недосконалу систему сповіщення уповноваженими особами, а також зростання кількості правопорушень, інформація про такі факти надходить до органів влади зі значним запізненням. Саме тому численні браконьєри доволі часто уникають відповідальності.

Проблеми з координацією

Негативних моментів, пов’язаних з охороною флори й фауни, чимало. Наприклад, ситуація в рибогосподарській сфері, яка перебуває під «шефством» Міністерства аграрної політики. Рибоохорона не може ефективно виконувати функції, оскільки підпорядкована Держрибагентству, що покликане займатися, насамперед, господарською, а не правоохоронною діяльністю. Отож, щоб активно боротися з браконьєрством, «рибникам» доводиться звертатися по допомогу до територіальних підрозділів МВС, СБУ, Генпрокуратури та Державної прикордонної служби. За інформацією Мінагрополітики, торік спільними зусиллями різних відомств були зафіксовані майже 70 тис. порушень правил рибальства, у браконьєрів вилучили 450 тонн незаконно виловленої риби й оштрафували на 6,46 млн гривень.

Проте пишатися такими цифрами не варто: насправді боротьба з браконьєрством не посилюється, а йде на спад. Про це свідчить статистика, подана на офіційному сайті Держрибагентства: «Рівень рибоохоронної роботи 2013-го за основними показниками дещо нижчий, ніж 2012 року. Загальна кількість викритих порушень за 12 місяців поточного року є меншою за аналогічний показник 2012-го майже на 14,0 тис. (83% від показників 2012 року). Відповідно обсяги накладених штрафів 2013 року становили 83,6% від показників 2012-го, скоротившись на 1,266 млн гривень, кількість затриманих незаконних знарядь лову проти попереднього року зменшилася на 8 тисяч».

Як свідчить практика, діяльність контрольних структур обмежена недосконалим законодавством. Ось і виникають парадокси: скажімо, працівники МВС можуть затримувати й обшукувати «рибного» порушника, проте притягувати його до адмінвідповідальності – це вже «хліб» Держрибагентства (згідно з нормами Кодексу України про адмінпорушення). Про яку оперативність може йтися, коли щоразу потрібно координувати, узгоджувати й корегувати дії посадових осіб, які підпорядковані «різновекторним» міністерствам і відомствам? Відповіді на поставлене запитання немає. А тим часом незаконний вилов риби перетворюється на новий вид бізнесу (з відповідною «охороною» від рибних та екологічних інспекторів).

Річ у тім, що нині спіймати на гарячому браконьєра – лише початок справи. Затримати – одне, а ось притягнути до відповідальності – зовсім інше. Недарма ж кажуть, що відсутність відповідальності для зловмисника розцінюється як присутність бурхливих овацій для артиста. Намагаючись уникнути заслуженого покарання, браконьєри вдаються до різних хитрощів. Наприклад, «качають» свої права й зухвало відмовляються від знаряддя, за допомогою якого вчинили правопорушення. Часто вони відмовляються добровільно здавати свої «трофеї», чинять опір і навіть здійснюють психологічний тиск (натякають на впливових родичів, погрожують розправою тощо). Саме тому й постає необхідність розробки нових юридичних процедур затримання та покарання осіб, які продовжують грубо порушувати природоохоронне законодавство.

Певно, треба посилювати й адмінпокарання. Хіба ж можна залякати штрафом у розмірі 102-200 гривень, якщо незаконно зібраний «урожай» перевищує десятки тисяч умовних одиниць? Якщо браконьєр знатиме, що за незаконно виловлену рибу доведеться сплачувати як за «люксовий» номер у столичному готелі, то й ставлення до чорного бізнесу буде дещо іншим.

Тривожні тенденції

Розквіт браконьєрства в Україні давно сягнув загрозливих масштабів. За роки незалежності чисельність багатьох мисливських тварин (олені, козулі, лосі, дикі качки та гуси, кулики) скоротилася на 30-70%. Щорічно в прісних водоймах, Чорному та Азовському морях незаконно виловлюють 197 тис. тонн риби, що майже сягає її промислового вилову (близько 200 тис. тонн за рік).

Ще кілька літ тому в профільному парламентському комітеті (під час розгляду відповідного законопроекту) звернули увагу на тривожну тенденцію: за останнє десятиріччя рибні ресурси різко скоротилися. Наприклад, кількість щук зменшилась ушестеро, ляща та плотви – удвічі, сома – вп’ятеро, лина – у 20 (!) разів…

Такому активному росту браконьєрства сприяє масовий продаж вітчизняного та імпортного знаряддя для винищення тваринного світу: електровудок, самоловів, капканів, синтетичних сіток. За інформацією вартових порядку, у порушників щорічно вилучають близько 100 тис. таких «трофеїв», але ситуація у природоохоронній сфері не покращується. За різними підрахунками, у браконьєрів на руках ще перебуває близько 10 млн одиниць заборонених знарядь лову. Через дешевизну їх часто викидають (після разового використання). Тож на дні річок і водоймищ накопичуються кілометри вже непотрібних синтетичних сіток, які не гниють роками (у них потрапляє й гине риба).

Велику загрозу тваринному світу становить і завезення в Україну браконьєрських знарядь іноземного виробництва: синтетичних сіток із Китаю, електровудок із Німеччини, капканів із Росії. Показовою щодо боротьби з цим явищем є практика наших найближчих сусідів. Приміром, Республіка Білорусь запровадила заборону на імпорт таких знарядь ще 2000 року, а на території Російської Федерації аналогічна заборона почала діяти з 2009 року. Саме тому вітчизняні парламентарі були змушені внести зміни до Закону України «Про тваринний світ» (щодо посилення заходів боротьби з браконьєрством): згідно з новою статтею 52-1 «забороняється виготовлення, збут та застосування отруйних принад, колючих, давлячих та капканоподібних знарядь лову, електроловильних систем (електровудок), вибухових речовин, пташиного клею та монониткових (волосінних) сіток…».

Ухвалення цього закону створило правове підґрунтя для ефективного функціонування системи державного та громадського контролю у сфері захисту тваринного світу від браконьєрів. Проте сам механізм реалізації нормативно-правової дії ще потребує вдосконалення. Як не крути, а факт залишається фактом: ефективно боротися з порушеннями в природоохоронній сфері можуть лише правоохоронні органи, зокрема ОВС, яким і запропоновано надати додаткові повноваження, згідно зі змінами до Кодексу України про адміністративні правопорушення. Тепер своє слово має сказати і профільний парламентський комітет (з питань забезпечення правоохоронної діяльності), і Верховна Рада…

Валентин КОВАЛЬСЬКИЙ,

м. Київ

Довідка «ІЗ»

Червона книга не рятує

Браконьєрство (від фр. braconnage) – незаконне добування природних ресурсів. Раніше цей термін стосувався тільки незаконного полювання й риболовлі. Нині ж під цим явищем розуміють також незаконну вирубку лісу, незаконний збір рослин, занесених до Червоної книги, видобуток піску, гравію тощо.

В Україні браконьєрство карається двома кодексами (кримінальним та адміністративним), а також трьома законами: «Про тваринний світ», «Про охорону навколишнього природного середовища», «Про захист тварин від жорстокого поводження». Крім того, діють правила мисливства, рибальства та інші нормативно-правові акти. З такими порушеннями ведуть боротьбу й різні громадські об’єднання: міжнародна організація «Ґрінпіс», «Національний екологічний центр України», «ЕкоКлуб „Зелена Хвиля”», «Київський еколого-культурний центр», «Громада рибалок України» та інші.

Як соціальне зло браконьєрство тісно пов’язане з іншими злочинними діями – контрабандою та незаконною торгівлею живим товаром, корупцією, бандитизмом, крадіжками, організованою злочинністю. За різними відомостями, «армія» українських браконьєрів сягає понад мільйон осіб. Щорічно фіксують близько 15 млн порушень природоохоронного законодавства, затримують

150 тис. браконьєрів, але розкривають таких злочинів лише один

відсоток.

Останніми роками зросла не тільки кількість браконьєрів, а й їхня технічна озброєність. Вони застосовують прилади нічного бачення, супутниковий зв’язок, комп’ютери, морські прилади навігації, електронні манки, ехолоти, електровудки, скорострільні карабіни, автомати, вертольоти, дельтаплани та швидкохідні катери.

Тваринний світ не рятує навіть

Червона книга: чисельність занесених до неї ведмедів за останні

10 років скоротилась удвічі,

а зубрів – утричі.

За 15 літ варвари знищили близько

1 тисячі червонокнижних зубрів, а кримінальних справ за цей період порушили лише три (решта зловмисників уникнули відповідальності). Через браконьєрство в несприятливому становищі опинилися 73% риб, 46% звірів та 56% видів птахів.

Для покращення природоохоронної сфери за останні кілька років парламентарі внесли понад 400 поправок до низки законів і нормативно-правових актів. Також відновлено

інститут громадських інспекторів з охорони довкілля, які отримали право складати адміністративні протоколи про порушення правил мисливства та рибальства.

друкувати

Коментарi

Winnie 27/09/2014 9:30
Gucci Replica bag creating a tougher chain that's a part of leather-based.The Prada uk replica handbags generally is a unique font quite a few counterfeiters
chuanqi 07/05/2014 12:18
This Roscoe Bernard 5th S / s chanel replica Pendant check out