Рейдерів запрошують за ґрати
З ініціативи урядовців парламентарі ухвалили новий закон, який спрямований на протидію рейдерству – протиправному поглинанню та захопленню підприємств. Винним у рейдерстві «світить» не лише великий штраф, а й тривала відсидка за ґратами, до того ж із конфіскацією майна. Розслідуватимуть такі злочини органи внутрішніх справ.
Податкова «підказка»
Офіційна назва нового документа – Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо протидії протиправному поглинанню та захопленню підприємств». Розробив Закон Державний комітет з питань регуляторної політики та підприємництва, прагнучи в такий спосіб унеможливити використання рейдерських схем і методів, яке реально загрожує національним та економічним інтересам нашої держави. Щоб покласти край рейдерству, передбачено внесення змін до чотирьох Кодексів і цілої низки законів, пов’язаних із розвитком підприємництва та боротьбою з рейдерством.
Доволі суттєві доповнення планується внести в Кримінальний кодекс. Зокрема, згідно з новою ст. 205-1 КК, за підроблення документів (для державної реєстрації юросіб і підприємців) загрожує штраф від п’ятисот до тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Якщо ці дії вчинено повторно або за попередньою змовою групою осіб, винуватцям доведеться викласти від тисячі до двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. За незаконне захоплення підприємства або неправомірне втручання в його діяльність «світить» позбавлення волі на строк від двох до десяти років із конфіскацією майна (ст. 206-1 КК).
Ще одна новація – ст. 206-2 КК: згідно з нею, протиправне заволодіння майном підприємства (до того ж і акціями його членів) з використанням підроблених або викрадених печаток і документів карається виправними роботами на строк до двох років (обмеженням волі на строк до трьох років або ув’язненням на той самий строк) з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю.
За такі ж дії, вчинені повторно або з погрозою вбивства (чи заподіяння тяжких тілесних ушкоджень), передбачене позбавлення волі на строк від трьох до п’яти років. Якщо цей злочин вчинено з використанням службового становища й завданням великої матеріальної шкоди, винуватця надовго засадять за грати (від п’яти до десяти років), а його майно конфіскують.
Згідно з приміткою до ст. 206-2 КК, матеріальна шкода розцінюється як велика, якщо вона в п’ятсот і більше разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян. Що це за мінімум? У даному разі йдеться не про 17 грн (як у цивільному судочинстві), а про значно більшу суму. І наголошує на цьому Податковий кодекс: у частині кваліфікації кримінальних правопорушень сума неоподатковуваного мінімуму встановлюється на рівні податкової соціальної пільги, визначеної для відповідного року (ст. 169 ПК). Скажімо, 2013 року ця сума становить 573,5 гривні. Отже, під великою матеріальною шкодою (зазначеною у примітці ст. 206-2 КК) слід розуміти збиток, який перевищує 280 тис. грн (500 «мінімалок» на рівні податкової соціальної пільги).
Відповідні зміни передбачені й у новій редакції ст. 341 КК: незаконне перешкоджання організації або проведенню зборів, мітингів, вуличних походів і демонстрацій (якщо це діяння було вчинене службовою особою або із застосуванням фізичного насильства) карається обмеженням волі на строк до п’яти років або позбавленням волі на такий же строк.
Шлагбаум для злочинців
Щоб уникнути необґрунтованих позовів, накладання арештів на рахунки, а також призупинення рішень зборів господарських товариств, передбачено внесення змін і до Господарського процесуального кодексу: згідно з новою редакцією ч. 7 ст. 16 ГПК, справи в таких спорах «розглядаються господарським судом за місцезнаходженням юридичної особи згідно з Єдиним державним реєстром юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців».
Фактично нова норма ГПК стає своєрідним шлагбаумом, який перекриває шлях до вчинення кримінальних злочинів, пов’язаних із рейдерством. Адже тепер невдоволені засновники чи акціонери будуть змушені вирішувати свої питання юридичними, а не силовими методами.
У змінах до Господарського процесуального кодексу також враховані інтереси держави: згідно з доповненням до ст. 27 ГПК, майнові спори господарських організацій, у статутному капіталі яких присутні корпоративні права держави, розглядають за участю органу «державної влади, що здійснює управління корпоративними правами». У таких судових справах державні мужі виступатимуть у ролі третіх осіб: хоча вони й не заявлятимуть самостійних вимог (на предмет спору), їхня участь у процесах може вгамувати апетити рейдерів.
Під час розгляду цих справ передбачені заходи для забезпечення позову: накладення арешту на майно або грошові суми, що належать відповідачу; заборона вчиняти дії, пов’язані з предметом спору; призупинення процесу стягнення на підставі виконавчого документа (за яким стягнення здійснюється в безспірному порядку).
Види забезпечення позову можуть використовуватися господарським судом лише в межах предмета позову. Тобто заборона вчиняти певні дії має стосуватися лише пакета акцій, безпосередньо пов’язаного зі спором, але вона не повинна порушувати прав інших акціонерів (учасників) господарського товариства. Звісно, в таких випадках усе залежить від позиції господарського суду, який може ухвалити навіть встановлення заборони на внесення змін до статуту товариства (у частині зміни розміру статутного капіталу).
Антирейдерський закон передбачив і антикорупційні перешкоди для нечистих на руку служителів Феміди, які можуть винести вердикти «на замовлення» за спиною акціонерів чи засновників товариства: за новими вимогами, у разі винесення ухвали про скасування рішення засновників юридичної особи суд повинен повідомити про це і відповідача (юрособу), і державного реєстратора (для внесення запису щодо скасування державної реєстрації змін до установчих документів юрособи).
Державний реєстратор має право залишити без розгляду установчі документи (тобто відмовити в реєстрації), якщо вони надані не в повному обсязі або надані особою, яка не має на це повноважень.
Що скажуть підзаконні акти?
Новий закон розширює повноваження Державної комісії з цінних паперів, яка покликана зробити експертний висновок і тим самим захистити права акціонерів (учасників) господарських товариств.
Ухвалення антирейдерського закону – це, безумовно, досягнення у сфері боротьби із незаконним захопленням підприємств, у внутрішню діяльність яких не мають права втручатися навіть суди. Проте, очевидно, для реалізації ідей Держпідприємництва (як розробника закону) доведеться приймати ще цілу низку підзаконних актів.
Такий прогноз базується на висновку головного науково-експертного управління Верховної Ради: «Насамперед, слід звернути увагу на те, що значна частина положень проекту не має безпосереднього відношення до задекларованого предмета закону – протидії протиправному поглинанню та захопленню підприємств».
Йдеться про правові інструменти, які в самому законі не визначені: зокрема, це стосується регулювання питань припинення діяльності юридичних осіб; уточнення порядку патентування деяких видів підприємницької діяльності; визначення особливостей банкрутства фізичної особи (підприємця); уточнення статусу фізособи в господарському процесі.
Також необхідно деталізувати питання щодо зміни організаційно-правової форми юридичної особи. У підзаконних актах потрібно унеможливити реєстрацію фіктивних юросіб на майновій базі наявних – якщо цього не зробити, рейдерство відбуватиметься й надалі. Треба також уникнути дублювання Закону «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо протидії протиправному поглинанню та захопленню підприємств», який був ухвалений ще в 2009 році: антирейдерські закони (від 2009 і 2012 року) потрібно «розвести» так, щоб їхні підзаконні акти не перетнулися й не призвели до плутанини у правозастосуванні.
Варто зазначити, що неправомірне втручання в діяльність підприємств (яке не мало наслідків у вигляді суттєвого перешкоджання роботі) не становить суспільної небезпеки, а отже не може оцінюватися нормами кримінального законодавства.
Економічний тероризм
Поява антирейдерського закону продиктована непростою економічною ситуацією в Україні. Ні для кого не секрет, що в нас почастішали суспільно небезпечні дії, пов’язані з силовим протиправним захопленням підприємств різної організаційно-правової форми.
За даними Української спілки промисловців і підприємців, нині діє близько півсотні спецгруп, що займаються рейдерством, до яких входять досвідчені юристи та економісти. Щороку, як свідчить сумна статистика, у нашій країні здійснюється понад 3 000 рейдерських атак, і лише в одному випадку з десяти вони завершуються невдачею для «загарбників». Щорічні збитки від таких дій оцінюються в 3-5 млрд доларів, а середньостатистична норма прибутку рейдерів сягає сотень відсотків.
Першопричина та основний фактор попиту на рейдерські послуги – перерозподіл власності. У Міністерстві внутрішніх справ це явище розглядають як силове захоплення спірних підприємств (до того ж шляхом виконання судових рішень на користь тих або інших власників). Але доволі складно встановити: чим застосування сили в процесі привласнення чужої власності відрізняється від інших видів злочинів, передбачених Кримінальним кодексом.
Представники СБУ вважають рейдерство протиправним захопленням акціонерних товариств, до того ж із державною часткою власності. У таких випадках протиправна схема (пов’язана із заволодінням товариством і зміною його керівництва) розглядається як окремий вид економічного злочину. Своєю чергою, Генеральна прокуратура визначає рейдерство як злочинну діяльність організованих злочинних угруповань за участю корумпованих чиновників і використанням неправомірних судових рішень.
На думку експертів, рейдерство перетворюється на загрозу для національної безпеки й може бути прирівняне до економічного тероризму. Явища мають низку схожих ознак, пов’язаних із застосуванням насильства. Відмінність між терористами та рейдерами лише в одному: перші прагнуть громадського резонансу й паніки серед людей, другі – навпаки, бояться широкого розголосу. Інформування громадськості – дієвий бар’єр для рейдерів, адже про факт силового захоплення стає відомо не лише звичайним громадянам, але й керівництву держави.
Згідно з невтішними прогнозами, новим об’єктом рейдерських атак може стати земля сільськогосподарського призначення (якщо вона перетвориться на товар після ухвалення відповідного закону). І все залежатиме від того, чи зможе власник відстояти своє майно. Тож хотілося б сподіватися, що в боротьбі з рейдерством будуть об’єднані зусилля громадян, підприємців і правоохоронців.
Валентин КОВАЛЬСКИЙ,
м. Київ
Коментарi
-
csnk
28/08/2015 16:00
Thank you for posting such a great article! I found your website perfect for my needs. It contains wonderful and helpful posts. Keep up the good work!
Додати коментар
