Субота, 12 грудня
громадсько-правовий тижневик
Тижневик « Іменем закону » та додаток « Моменти »
представляють об'єднане інтернет-видання imzak.org.ua
Рубрики Усі рубрики
Резонанс
10/11/2013 20:14

Дніпро – ріка героїв

29 жовтня набережна Дніпропетровська знову почула постріли, вибухи й гучне «Ура!» червоноармійців, що йшли в атаку. Це була реконструкція боїв, які точились у цих місцях 1943-го. Так дніпропет­ровці відзначили 70-річчя визволення міста від гітлерівських загарбників.

Звісно, як і завжди, реконструктори не прагнули зробити батальне дійство абсолютно реалістичним. Насамперед, вони хотіли показати глядачам, «як це було». А охочих подивитися біля пам’ят­ника бійцям 152-ї стрілецької дивізії зібралося тисячі.

Варто нагадати, що саме солдати 152-ї дивізії під командуванням полковника Петра Івановича Куліжського з 21 до 24 жовтня 1943 року форсували Дніпро – на ділянці, де ширина річки сягала 2,5 кілометра. 24 жовтня дивізія перейшла в наступ, під час якого була прорвана ворожа оборона, і голов­ні її сили, визволивши населений пункт Діївку-2, повернули на схід і південний схід. Один із полків дивізії захопив село Кайдаки й розвивав наступ на Дніпропет­ровськ уздовж берега Дніпра, інший завдав удару в напрямку південної околиці Дніпропетровська. 25 жовтня 1943 року місто було визволене.

«Ми не прагнули повторити в реконструкції реальну кількість солдатів, але пропорцію намагалися зберегти: із радянської сторони в нас 250-300 осіб, німців – 150, – розповів керівник клубу «Червона Зірка» Артем Гусинський. – Це справді найбільша історична реконструкція бою за всю історію України, і вперше ми проводимо її спільно з військовими…».

У згаданому заході взяли участь 26 клубів реконструкторів із України, Росії та Білорусі, зокрема МГО «Київський клуб „Чер­вона Зірка”» (Київ), «Східний вал» (Дніпропетровськ), Таганрозький військово-істо­рич­ний музей (Таганрог), Білгородська регіональна громадська організація «Історико-патріотичне об’єднання „Пошук”» та багато інших.

Під час «бою» задіяли понад 170 одиниць техніки, зокрема танки Т-34, ходовий макет німецького танка Pz.V«Пантера», броне­транс­портер «Ганомаг», радянський бронеавтомобіль БА-64Б, реактивну установку БМ-13 «Катюша», 45-мм протитанкові гармати й 76-мм дивізійні гармати ЗІС-3, німецькі гармати PAK-40. З-поміж сучасної військової техніки – понтонно-мостова, бронетанкова, артилерійські системи і засоби протиповітряної оборони.

Реконструкцію форсування Дніпра розпочали передові загони, до яких згодом приєдналися й головні десантні загони Червоної Армії. Вони захопили плацдарм на правому березі. Потім над водами Дніпра відбувся запеклий «повітряний бій» за участю чотирьох літаків. Під час висадки другої хвилі десанту німецькі війська почали контратаку, яку успішно зупинили радянські солдати. На лівому фланзі підрозділи десанту прорвали оборону на вузькій ділянці, оточили німецькі війська, «знищили» живу силу, гармати й танк «Пантера» та завершили розгром ворога. Над полем «бою» був піднятий червоний прапор. Вогонь артилерії й удари авіації імітували понад 200 вибухів.

Перебуваючи з робочим візитом на Дніпропетровщині, Президент України Віктор Янукович відвідав реконструкцію. Він відзначив державними нагородами ветеранів Великої Вітчизняної вій­ни, які брали участь у боях під час форсування річки Дніпро. Глава держави поклав квіти до пам’ятника воїнам 152-ї стрілецької дивізії. На заході також були присутні віце-прем’єр-міністр України Олександр Вілкул, губернатор Дніпропетровщини Дмитро Колесніков, голова Дніпропетровської обласної ради Євген Удод, Дніпропетровський міський голова Іван Куліченко. Після «бою» відбувся парад – військові частини, бойова техніка часів Великої Вітчизняної війни та сучасна, військові оркестри із Севастополя та Дніпропетровська пройшли урочистим маршем. А в небі маневрували сім літаків і чотири вертольоти. Наостанок усі охочі мали змогу сфотографуватися біля військової техніки та з учасниками реконструкції, а ще – посмакувати сол­датською кашею, приготовленою в польових кухнях.

Олександр ШУЛЬМАН, м. Київ.

 Фото Андрія ШВАЧКА та Олександра ДУБОВСЬКОГО

друкувати

Коментарi

Додати коментар

Інші статті