З прицілом на перспективу

Проведення фінальної частини Євро-2012 декому з наших співгромадян здавалося надто витратним заходом для України – мовляв, вкладені в стадіони, готелі, підготовку фахівців тощо кошти – непосильний фінансовий тягар для країни, а більшість об’єктів та технічних розробок по завершенні чемпіонату стануть непотрібними. На щастя, скептики помилилися. Витрачені на створення позитивного іміджу країни гроші тепер починають повертатися, та ще й сторицею.

У спадок від Євро-2012

Окрім таких євроздобутків, як «Донбас-Арена», НСК «Олімпійський», оновлені аеропорти, відремонтовані дороги, є й інший, менш згадуваний мас-медіа, проте не менш важливий «спадок», що залишився нам від свята футболу.

Оскільки гарантування безпеки відповідно до найвищих стандартів було чи не найважливішим у низці проблем, які Україну зобов’язали вирішити напередодні Євро-2012, наша міліція мала навчитися працювати по-новому. Треба було опанувати закордонний досвід та відпрацювати на практиці дії в екстремальних ситуаціях і з чистого аркуша вибудувати довершену модель комплексного реагування на всі надзвичайні події, зокрема й правопорушення та злочини. Майданчиком для апробування сучасного поліцейського сервісу, до того ж розрахованого не тільки на роботу під час змагань, а й на далеку перспективу, став Донецьк. Торік, наприкінці травня, у столиці шахтарського краю урочисто відкрили Центр оперативного реагування міліції (ЦОРМ), у зведення якого вклали майже 15 млн гривень. Забезпечувати зазначену оперативність мали три десятки новеньких автівок «Рено», які тоді ж отримали тамтешні правоохоронці. У працівників Центру та відповідних міських служб було два місяці на те, щоб відшліфувати взаємодію, спрямовану на один результат: щоб на будь-якій донецькій вулиці, площі, у сквері чи парку панувала атмосфера безпеки та комфорту.

Новітня система управління правоохоронними силами й засобами – ЦОРМ, – від якої чекали значного покращання якості відпрацювання подій, повідомлень і заяв громадян, цілковито виправдала своє призначення. В Україні і гостям, і учасникам чемпіонату було безпечно та комфортно. У цьому могли пересвідчитися мільйони людей, які в он-лайн режимі спостерігали за подіями під час матчів за кубок UEFA та відслідковували ситуацію тих днів за публікаціями світових ЗМІ. Як наслідок, така «гармонія» позитивно позначилася на іміджі нашої держави у світі.

Минув рік після завершення футбольних баталій, а ЦОРМ і нині щоденно доводить на практиці доцільність свого існування. Втілення ідеї централізованого управління правоохоронними силами, що передбачає цілодобовий контроль над оперативною обстановкою, здійснюваний шляхом інтеграції отриманої водночас із різних джерел інформації, – прогресивна технологія, що заслуговує на поширення в Україні. Подвійно приємно, що «стрижень» Центру – його апаратно-програмне оснащення – унікальна розробка фахівців Управління інформаційно-аналітичного забезпечення донецького міліцейського главку.

Витримає ЦОРМ хоч тропічний шторм

Жителі одразу відчули переваги, що з’явилися з початком роботи Центру. Міліцейська телефонна лінія нині не перевантажена, при цьому допомога надходить швидше – за рахунок автоматизації процесу реєстрації в базах даних, а отже суттєвого зменшення часу на опрацювання інформації.

Нещодавно кореспондентам «ІЗ» випала нагода знову побувати в донецькому ЦОРМі. Саме тут торік під час футбольного єврочемпіонату розміщувалися спеціальна робоча група й оперативний штаб обласного Антитерористичного центру, а одну з великих кімнат, обладнану Wi-Fi й оргтехнікою, надали поліцейським-координаторам із різних країн.

– На Євро-2012 ми мали нагоду перевірити ЦОРМ на міцність. Під час матчу Україна – Франція почалася просто тропічна злива. Зустріч перенесли, – згадує заступник начальника чергової частини ГУМВС у Донецькій області Володимир Метеджи. – Але природний катаклізм жодним чином не позначився на роботі ані правоохоронних органів, ані інших екстрених служб. Ми змогли повністю утримати контроль над ситуацією. Тоді повалилося багато дерев, що пообривали електропроводи, покрівля з дахів летіла на автівки, яких чимало наїхало в місто. Оперативний штаб швидко оцінював обстановку, вирішуючи, працівники яких служб і де були потрібні. Маю зазначити: розгул стихії жодним чином не вплинув на ритм роботи в самому ЦОРМі – там кожен продовжував опікуватися своїм вузьким напрямом. І ще – не сприйміть це за хвалькуватість – Центр тоді працював як годинник і нині функціонує так само чітко.

Співрозмовник згадав показову історію, що сталася під час матчу між французами й іспанцями. Тоді оператору зателефонували батьки 7-річного хлопчика та повідомили, що їхній син пропав у районі «Донбас-Арени». Упродовж 15 хвилин працівники Центру встановили сектор, де потенційно могла перебувати дитина. Картинку з відеокамери зіставили з електронною картою, прикмети розшукуваного хлоп’яти повідомили патрульним із найближчого до того місця наряду й невдовзі дитину знайшли. І таких «знахідок» тоді було безмір. Володимир Іванович зауважує, що просто уявити неможливо, скільки б сил, часу й нервів довелося витратити на такий пошук до появи ЦОРМа.

Достатньо корисною видалася тісна співпраця з європейськими колегами, зокрема групою з 6 англійських поліцейських. Французьких колег на Євро-2012 прибуло понад два десятки. І французи, і англійці досить результативно угамовували надто розбурхані пристрасті фанів зі своїх країн.

Слава про ЦОРМ як про такого собі чарівника-рятівника швидко поширилася серед гостей чемпіонату. Тому до Центру зверталось у своїх проблемах чимало іноземців. Приміром, якось прийшов уболівальник з Англії і попросив розшукати його стільниковий телефон.

– Як виявилося, хтось із «обізнаних» земляків-уболівальників порадив чоловікові звернутись у «центр, який дуже швидко все знаходить», – згадує один курйозний випадок, що стався під час Чемпіонату, Володимир Метеджи. – Щоб не зіпсувати іміджу гостинних господарів, довелося віддати обікраденому свій телефон. Так англієць і користувався ним, допоки не відшукали його мобілку. А якщо серйозно, то ми тут пройшли загартування, хорошу школу, що принесло користь міліціонерам: патрульним, даївцям, дільничним, слідчим. Це було глобальне тренування, напрацювання якого ще згодяться – приміром, під час проведення таких заходів, як Євробаскет тощо.

Пильних очей не буває забагато

Як ми вже згадували, ноу-хау донецької міліції нині залучене до процесу забезпечення правопорядку в місті-мільйоннику. Всього ЦОРМ об’єднує в єдину мережу понад 400 камер спостереження, чия роздільна здатність цілком достатня для вирішення міліцейських завдань. Ті, що були минулого літа залучені у фан-зонах, монтують в інших місцях Донецька, де вони тепер більш потрібні – наприклад, у парку ім. Щербакова.

Комп’ютерна програма поєднує в одне ціле картинку, карту, інформацію табличного типу, графіки тощо. Щоб навчитися водночас реагувати на зміну обстановки, опрацьовувати інформацію й спілкуватись із заявником, треба стажуватися щонайменше півроку. Така вправність – обов’язкова умова чергового на пульті ЦОРМ.

– На одному з моніторів ми побачили картинку: йде чоловік, раптом до нього підбігає якийсь негідник і вириває з рук барсетку, – розповідає старший інспектор чергової частини Олександр Пахомов. – Ми оперативно направили на те місце наряди ПС, слідчо-оперативну групу, оповістили ДАІ й екіпажі ДСО. За сім хвилин усі вони були біля постраждалого. Ми тим часом ввели в дію оперативний план «Спіраль». За 20 хвилин на грабіжнику вже клацнули кайданки. Тобто, ця система наочно дає зрозуміти в координатах часу й простору, які сили й засоби в нас є в «гарячій точці». Доки потерпілий розповідає прикмети правопорушника оператору ЦОРМа, наряд уже слідує до координати інциденту. Трапляється так, що розмова потерпілого з черговим ще не завершилася, а до жертви кримінального посягання вже прибули правоохоронці.

Звісно, картинку одразу з усіх камер не виведеш на монітор, і знати наперед, де виникне якась ситуація, нереально. Тому діємо відповідно до обстановки. Отримавши сповіщення про важливу подію чи злочин, дивимося, чи є в тому місці камери. Якщо так, то виводимо звідти картинку, «відмотуємо» запис на кілька хвилин назад, щоб дізнатися, що передувало події, в якому напрямку зник лиходій, як усе було насправді, щоб не керуватися лише словами заявника. Затим оцінюємо, які сили можемо скерувати на місце, формуємо орієнтування для колег, залучених до пошукових заходів.

– Я брав участь в організації й розбудові ЦОРМа, – розповідає начальник ГУМВС у Донецькій області Роман Романов. – Ми тоді багато їздили за кордон: у Німеччину, Великобританію, і бачили, як діють схожі центри. Взяли за основу досвід європейських колег, для яких перша справа – надання допомоги громадянину, а вже потім – розкриття злочину. Ми також пішли цим шляхом. Звісно, були поправки на українські реалії, можливості сучасної міліції. Дуже допомогла обласна влада, зокрема губернатор Андрій Шишацький. Нині плануємо збільшити кількість камер відеоспостереження в інших містах краю. Наші плани схвально сприйняла й регіональна влада, і навіть окремі бізнесмени: мудрий керівник не заощаджуватиме на безпеці. Якщо зростатимуть швидкість і ефективність нашого реагування на повідомлення та заяви громадян, то зростатиме й довіра до органів правопорядку, до того ж в геометричній прогресії.

Геннадій КАРПЮК,

«ІЗ».

Фото Олега ПЕРЕВЕРЗЄВА

друкувати