П'ятниця, 11 грудня
громадсько-правовий тижневик
Тижневик « Іменем закону » та додаток « Моменти »
представляють об'єднане інтернет-видання imzak.org.ua
Рубрики Усі рубрики
Соціум
13/01/2013 18:17

Альтернативна «фармація», або Як заробляють на БАДен-БАДен

Свого часу, у червні 2012-го, наш тижневик уже писав про біологічно активні добавки, на яких добряче наживаються різноманітні шахраї. Виявляється, у тім матеріалі ми зачепили лише верхівку айсберга цієї теми. Іншими словами, надрізали «нарив» складної, комплекс­ної проблеми...

Така підкуплива уважність «проктолога»

Спершу нагадаємо: Закон України «Про якість та безпеку харчових продуктів і продовольчої сировини» не містить визначення поняття біологічно-ак­тивних добавок (так званих БАДів). Під ними, зазвичай, розуміють спеціальні харчові продукти (порошки, пігулки, капсули, сиропи, екстракти тощо), призначені для введення в межах норм фізіології в наш раціон із профілактичною метою. Тобто це не панацея, як їх дехто рекламує й продає. Створюють БАДи на основі відомих нутрієнтів – вітамінів, мінералів, продуктів переробки рослин, мікроорганізмів тощо. «Спецхарчі» поділяють на групи: це нутрицевтики, еубіотики, парафармацевтики. За допомогою перших корегують хімічний склад раціону людини, другі містять живі мікроорганізми й нормалізують мікрофлору кишківника, треті покликані зміцнювати здоров’я загалом та запобігати різним захворюванням. Ці добавки, по тому як з’явилися в Україні на початку 2000-х, значно розширили пропозиційний асортимент: нині в країні представлено продукцію понад двохсот виробників. Та дедалі більше фахівців сумніваються в декларованих цілющих властивостях останньої, що підтверджує досвід застосування. Отже, наука не підтверджує фантастичні лікувальні властивості «домішок здоров’я». Проте це не заважає продавати їх, почасти за захмарними цінами. Згадані профілактичні пігулки якщо й можуть якось позитивно вплинути на наш організм, то лише як плацебо.

...У редакцію «ІЗ» нещодавно звернувся читач – 50-річний Олександр Строєв (син відомого журналіста, кінодраматурга, заслуженого працівника культури України Бориса Хандроса, автора понад 30 документальних фільмів, і письменниці Анни Строєвої, лауреата премії ім. Я. Галана), котрий повідав історію про те, як потерпів від торговців ди­во-засо­бами покращання здо­ров’я. Киянин переконаний: таких, як він, у столиці – сотні, а в державі – тисячі.

– Маю чимало хронічних захворювань, із якими давно намагаюся боротися. Офіційна медицина кардинально не покращила стану здоров’я, тому я охоче відгукнувся на пропозицію апробувати метод, як нині її іронічно називаю, БАДотерапії, – розповідає Олександр Борисович. – І став жертвою класичної схеми «розводу лохів».

Попри те, що вже майже рік нова редакція Закону «Про рекламу» забороняє в інформаційній промо-продукції щодо дієтичних і харчових добавок посилатися на їхні лікувальні властивості, у ЗМІ й на різноманітних вуличних «бордах» можна угледіти безліч порушень згаданої норми. А про вкидання в поштові скриньки яскравих буклетів і розсилку SMS-листів відповідної тематики годі й казати.

– Звісно, у таких ситуаціях, як моя, важко не «купитися» й не поцікавитися детальніше. Варто зателефонувати за вказаним у проспекті номером, як ви стаєте об’єктом маніпуляції й відвертого зомбування, причому доволі професійного, – продовжує Строєв. – Ота рятівна соломинка, за яку ви готові хапатися, на очах перетворюється у надійний пліт. Я ж відгукнувся на рекламу консультаційного центру, що спеціалізується саме на альтернативній фармації. Вже потім, щоправда запізно, допетрав: обдурили...

Суть механіки обману така. Спочатку диспетчер приймає телефонні дзвінки («офісом» може стати наймана квартира) від тих, кого «зачепило» промовисте оголошення й хто заковтнув наживку. Потім до процесу підключаються лікарі-консультанти, яких теж ніхто не бачить. Вислухавши по телефону скарги клієнта, вони без зайвих сумнівів призначають курс БАДів або ж «впарюють» диво-прилад. Строєва, як і інших, вислухав оператор, після чого направив на консультацію.

Чемна жіночка, яка відрекомендувалася працівницею кафедри проктології провідного медичного наукового закладу, культурно «обсапувала» потенційних клієнтів. Єлизавета Андріївна довго й детально розпитувала в них про їхню проблему, почасти висловлюючи співчуття. Така увага різко контрастувала зі ставленням лікаря до пацієнта у звичайній районній поліклініці. Уважність «проктолога» підкупляла. У цьому й крилася відповідь на запитання: «Як аферисти завойовують довіру?».

 

Ви ще живі? значить, у вас проблеми зі здоров’ям!

– У мене, як у журналіста, та й як у будь-якої творчої людини, є давня звичка все записувати, – каже Олександр Борисович. – Так було й під час спілкування із невидимими ескулапами, які заочно, після телефонного опитування, за допомогою «дивовижного» порошку збиралися повернути втрачене здоров’я. Відверто кажучи, консультації спершу подобалися, і я їх ретельно занотовував. А як інакше, коли перша ж бесіда із хворим триває 40 хвилин? Це підкупило, як і оповіді про позитивний досвід лікування біодобавками, що здавався фантастикою. Мене запевняли: американські препарати Solaray – ексклюзив, останнє слово в медицині, надпотужне ноу-хау, яке не знайдеш у звичайній аптечній мережі. Соромно зізнатися, але я не зустрічався із фахівцями, не вивчав відгуки тих, хто вживав «пілюлі» перед тим, як спробувати самому. Певно, щодо мене застосували нейролінгвістичне програмування. Чому так вважаю? Після низки «консультацій» відчув таку довіру до моїх «благодійників», що ні на грам не сумнівався у дієвості пропонованих засобів. Навіть не хотілося щось перевіряти, що доволі дивно для сучасної людини. Не насторожився й тоді, коли на пропозицію подивитися мої медичні документи, аналізи, почув від «світил», що їм те не треба – достатньо слів хворого. Не «йойкнуло» й після залякувань катастрофічними наслідками для здоров’я в разі відмови від лікувального курсу. Людей доводили до такого стану, що ті вже не думали про ціну питання. Коли клієнт «дозрівав» до купівлі кота в мішку, йому казали: «Вашу проблему варто вирішувати радикально швидко». От і я піддався переконуванням, начебто добавки кращі за ліки, і саме вони – моє спасіння. Те, що це в кращому разі звичайнісінька крейда із різними наповнювачами, а не панацея, зрозумів значно пізніше. Розумієте, підлотники за шалену ціну продавали НАДІЮ! Для декого – останню...

Коли Строєв второпав, що БАДи не допомагають, а гроші зникають, наче вода в піску, він почав зважувати факти, розмірковувати, як той клубок розкрутити, за яку ниточку смикнути, щоб вийти на організатора схеми й повернути кошти. Гнітило душу й моральне ярмо. У розмовах консультанти (окрім «проктолога» була ще й «директор міського центру здоров’я») якось непомітно перейшли на членів родини. Мовляв, ви ж не один, а в рідних теж здоров’я не ідеальне. Так і було: сильно хворів брат Олександра – інвалід ІІ групи. Задля його лікування Олександр Борисович замовив, хай їм грець, усемогутні БАДи. У лютому 2012-го брата не стало...

– Мало того, що ви для себе купляєте БАД, так ви ще й приводите родичів і знайомих. Доки клієнт не зрозуміє, що став жертвою афери та водночас її учасником, він мимоволі працює на шахраїв, – емоційно говорить гість редакції. – Вони кидають вас, а ви – усіх, кого привели до них!

Перше розчарування настало після дзвінка в приймальню університету, де відповіли: кафедри проктології у виші немає! Заради прибуткового ґешефту шахраї не лише називаються представниками вигаданих закладів, а й не соромляться представлятися фахівцями реальних структур. Не дивно, що серед жертв аферистів мало молоді. Обманюють здебільшого літніх людей – ті звикли довіряти друкованому слову (нехай і рекламі) й не користуються Інтернетом, де можна знай­ти відгуки про БАДи. Проте співрозмовник дивується: як він, ще нестарий, із вищою освітою та певним досвідом, теж проковтнув «наживку»?

 

Мистецтво обману: жертва віддає гроші добровільно

– Звісно, кидали використовують відпрацьовану схему, але слід згадати й про їхній неабиякий талант до імпровізації, – зауважує Олександр Борисович. – Спілкуючись із Єлизаветою Андріївною, мав стовідсоткову впевненість: вона та, за кого себе видає – висококласний фахівець, що чудово знається на предметі, причому обізнана в різних галузях медицини. Певно, у цих схемах використовують саме таких спеціалістів. Можливо, ця мережа навіть складається з реальних лікарів, котрі анонімно чи під удаваними іменами беруть участь у великому шахрайстві. Загалом я зробив шість замовлень, сплативши за них понад 34 тисячі гривень. Кур’єри, а їх було троє, привозили все, що замовляв. Тож я був переконаний: доставляють ліки, й гадки не мав, що місяцями ковтаю якісь саморобні пігулки із трави та глини. Ми з братом втратили час, що міг піти на реальне лікування. Утім, річ не в автентичності препаратів, а в їхній ціні й тім, як їх сприймати. Коли я вийшов на головного спеціаліста МОЗ України, який курує проблему БАДів, він телефоном розповів: я в цих ділків від медицини не перший і, вочевидь, не останній. Власне слово «БАД» уперше почув саме від нього, бо консультанти всіляко його уникали, говорячи про лікувальні курси. Тоді я натякнув фахівцеві з МОЗ, що непогано було би повернути гроші, й навів назви і вартість препаратів. Відповідь ошелешила: максимальна ціна однієї упаковки –...50 гривень! Мені ж вона обійшлася в тисячу гривень! Просто захмарна рентабельність шахраювання: будь-який офіційний бізнес «відпочиває». За радянських часів таких спекулянтів точно поставили б до стінки!

Співрозмовник влаштував нам оглядини зібраних речових доказів і купи всіляких БАДів. Спеціалізований дієтично-лікувальний харч «Фібрамін» у РФ зняли з виробництва, а в нас продають вільно, та ще й втридорога. «Диво-прилад» «Магнітер» обійшовся Строєву удесятеро дорожче, аніж в Інтернеті (замість 750 гривень чоловік віддав за нього 8 тисяч). Як запевнили Олександра Борисовича, це персональна ціна, вже зі знижкою. А ще він показав передані кур’є­рами «товарні чеки» із зазначенням дати, суми, фізособи підприємця, відтиском печатки. До кожного додано експертні висновки. Щоправда, вони викликають певну підозру, і не лише в обізнаних на документах фінансової звітності. А це вже схоже на злочин. Мистецтво ошуканства полягає саме в тім, щоб жертва віддала свою власність без насилля, тобто сама. 

Найперша його умова – добровільність передачі потерпілим свого майна. І справді, Строєву до скроні пістолет не приставляли, пальці у дверях не затискали. Олександр згодом засів за письмовий стіл і почав писати заяви, звернення, скарги у різноманітні інстанції, зокрема правоохоронні. Але всіх їх вітфутболювали. Спілкувався він і з київськими оперативниками, що спеціалізуються на викритті шахраїв. Вони запевняють, що в згаданому випадку стаття 190 ККУ фактично не працює і справи йдуть вельми «туго». Напевно, тому й не почали кримінальне провадження, адже факт шахрайства неймовірно важко довести.

Загалом для міліціонерів Строєв – особа знайома. Впродовж десяти літ той був членом громадського формування з охорони правопорядку в Печерському районі столиці, брав участь у слідчих діях, виступав у ролі понятого і свідчив у суді. Тепер він переконаний: правоохоронці повинні взяти «бадівців» за «зябра». Та чи є шанси в колишнього медійника, а нині безробітного борця за власне здоров’я і справедливість, досягти мети?

Саме про це ми запитали у фахівців УДСБЕЗ столичної міліції. Тижневику «ІЗ» відповіли: справді, до них постійно надходять заяви щодо неправомірних дій розповсюдників БАДів і виробів псевдомедичного призначення. Перевірки почасти виявляють, що якісь особи, вдаючи медпрацівників і представників неіснуючих установ, шахрайським шляхом, через реалізацію приладів та засобів сумнівного походження за необґрунтовано високими цінами, заволодівають коштами громадян. Керівник відділу згаданого управління Павло Шаталинський зауважив: ділки відверто брешуть, коли запевняють у надзвичайних цілющих властивостях БАДів і їхню участь у державних програмах забезпечення пенсіонерів ліками. Нині вони розробили нову схему ошуканства. Тим, хто залишився незадоволеним придбаним засобом, телефонують подільники торговців і в амплуа представника спілки захисту прав споживачів пропонують написати заяву й отримати грошову компенсацію (70-80% від сплаченої суми) за замовлені раніше «ліки». Але за умови оплати витрат на оформлення всіх документів на ці виплати. Аферисти навіть безсоромно надають відповідні банківські реквізити. Наш експерт зі служби БЕЗ констатує: довести кримінал непросто, але можливо. За наявності певних умов у таких діях реально розгледіти склад злочину, що карається за статтею 190 КК України, тобто шахрайство.

 

Пограбування в стилі «Гоп-ФОП»

Якби герой публікації звернув увагу хоча б на зазначені на перших товарних чеках дані про фіз­особи підприємців, котрі збули «спецхарчі», він би схаменувся значно раніше. Варто було лише проаналізувати публікації у ЗМІ, матеріали Інтернету та інформацію з офіційних державних реєстрів. Приміром, на двох чеках із «колекції» Строєва на 4,7 тис. грн і 8,2 тис. грн (вартість одного комплексу) є відтиск печатки «ФОП Світлана Миколаївна І.» (має два магазини в Енергодарі). Друга печатка – «ФОП Крістіна Олександрівна Р.» (8 тис. грн), третя – «Борис Олександрович М.» (2,1 тис. грн та 4 тис. грн), четверта – «Артем Сергійович В.» (7,1 тис. грн). Найвідоміший для досвідчених споживачів БАДів третій фігурант. Щодо нього ще 2009-го були викривальні публікації в Інтернеті. Якщо вірити їм, той – не остання ланка «лікувального лохотрона» з продажу біодобавок і різних диво-приладів, який діє й донині. «Живильне джерело» відкрили на Донеччині, згодом воно розтеклося «комплексами» й «реабілітаційними системами» теренами країни. Вочевидь, навіть якщо старання правоохоронців і мали своєю метою зупинити шквал заяв і скарг щодо конкретної особи, то вони увінчалися неуспіхом. Свіжа історія Строєва – доказ цьому.

Кілька літ тому ескулапи з Донбасу за допомогою реклами у ЗМІ доволі ефективно «впарювали» пенсіонерам «чудодійний» фізіотерапевтичний вібромасажний прилад КВ-100, здатний лікувати практично все, за ціною в кілька тисяч гривень. Його продукувала інша місцева «ФОП-компанія», нині вже ліквідована. Причому, гроші за той товар «капали» на її рахунки ще тривалий час по тому, як завершилося його виробництво. Інтерес до цього «ноу-хау» підігрівали численні консультанти, уміло спілкуючись із додзвонювачами, які телефонували на безкоштовні номери. Приміром, цинічно лякали настанням паралічу, якщо ті не скористаються послугами добродіїв. Щоправда, особливо прискіпливі й допитливі клієнти могли в дистриб’юторів виторгувати суттєву «знижку» – понад 1 тис. гривень, – проте й у такому разі люди мали платити за нічого не вартий непотріб. Про згадані махінації можна прочитати в заявах скаржників у прокуратуру, зокрема столичної області. Ще понад три роки тому в офіс регіональної структури наглядової інстанції на бульварі Л. Українки, 27/2 у Києві надійшов лист від інваліда ВОВ Валентини Анастасівни. Вона придбала згаданий апарат, витративши на нього півтори пенсії, а от ефекту так і не дочекалася. Точніше, «ефектом» стало погіршення самопочуття й тривале стаціонарне лікування. Не дивно, бо, згідно з висновком експертизи, той «масажер» не варто застосовувати з лікувальною метою, більше того – він становить небезпеку. Утім, спроби повернути прилад і забрати свої гроші не увінчалися успіхом. Історій із таким же фіналом сталося упродовж кількох літ багато. І доки ви читаєте цю статтю, хтось, сподіваючись на одужання, довір­ливо слухає казки аферистів.

Інтернетпростір буквально «закипає» від напруги звинувачень на адресу розповсюдників БАДів, яким сміливо можна закидати щонайменше незаконне збагачення. Жертви, які волають про допомогу, не відчувають підтримки й співчуття держави. А «бадівці» дедалі нахабніють. Клієнтів, навіть коли ті скаржаться на погіршення здоров’я після рекомендованої терапії, ще глибше насаджують на голку залежності від «панацеї», яка з кожним разом дорожчає. І спробуй відмовся, особливо придбавши курс чи прилад зі знижкою. «Добродії» одразу звинуватять у розбазарюванні державних коштів. Мовляв, різниця між повною і «спеціальною» вартістю перекривається за рахунок бюджету, тож у разі чогось ці гроші вирахують із пенсії. 

Цитуємо один із розміщених у червні 2012-го в Інтернеті коментарів: «Сміюся й водночас плачу над власною дурістю. Як можна «купитися» на елементарний розвід??? Зрозуміла запізно. Грошей не повернути. Тішуся, що хоч досвід здобула... Придбала курс із «шаленою» знижкою – 2,5 тис. гривень. Вважала, що пощастило: хороші люди із розумінням поставилися до мого безгрошів’я. Лише потім дізналася: цей курс можна купити за 364 гривні... Що ж, кожен заробляє, як може». Дійсно, кожен заробляє, як може. Але зауважимо: нас обманюють настільки, наскільки ми дозволяємо це.

 

Посадіть кілька угруповань ділків – і все зміниться

– Звісно, ми хотіли б, щоб правоохоронці кваліфікували такі дії, як в історії Строєва, як шахрайство. Це неприхований обман споживачів і заволодіння їхніми коштами. Прикро, та згадане явище дедалі поширюється. Ми зверталися у МОЗ, РНБОУ, СБУ, МВС, неодноразово пропонували створити спільну робочу групу, щоб роз­в’я­зати проблему БАДів, – зауважує керівник юридичної служби Всеукраїнської ради захисту прав та безпеки пацієнтів Ольга Скорина. – Зверталися до рекламістів і виробників біодобавок з вимогою негайно припинити займатися ошуканством. Зауважу: потрібно розробити правові механізми протидії аферистам, вдосконалити законодавче поле обігу біодобавок, ввести жорсткі держстандарти виробництва, продажу, контролю і відповідальності. Слід встановити, хто кон­тро­лює цю сферу та має вплив на неї, виробити механізм реагування правоохоронців у разі виявлення шахрайських схем. Нині ж шахраї нічого не бояться. У своїх оголошеннях ділки навіть зазначають, що продаж здійснюють за підтримки МОЗ, при цьому наводять адреси його департаментів. Певно, у відомстві немає відповідного штату, щоб відслідкувати й перевірити ці повідомлення. Лихо тому, хто повірив обіцянкам об­лудників, які гарантували фантастичні результати. Що вже й казати про пенсіонерів, коли «купуються» навіть медпрацівники. Людську природу не переробиш. Подеколи, я теж вживала щось «бадівське» – 90% українців так чи інакше «споживають» біодобавки – приміром, вітаміни. З іншого боку, лікарі стають учасниками розширення клієнтського кола збуту диво-препа­ратів, хоча зустріти медика, що вірить в альтернативні пілюлі, непросто. Про це кажу відкрито, бо більшість наших заявників, а їх безмір, які купували пігулки, пояси для схуднення, відчували тиск з боку торговців, погрози, пропозиції відмовитися від методів офіційної медицини.

Ольга Скорина вважає: хворі почасти не хочуть прислухатися до голосу розуму. Довіряючи шарлатанам, вони втрачають дорогоцінний час, припиняючи призначене у медзакладі лікування, адже вірять у чудодійне зцілення. Якось у Раду захисту прав та безпеки пацієнтів звернулася доктор медичних наук із Одеси. Вона розповіла, що доглядала невістку, в якої була злоякісна пухлина, практично до її кінця. Вже після смерті родички знайшла її щоденник і книгу про зцілення: нещасна в боротьбі за життя послуговувалася народними методами. Тобто вживала суміш горілки й олії, відмовившись від традиційного лікування. Але руйнівні процеси в організмі зай­шли надто далеко. Інша жінка, рятуючи сестру, взяла 50 тис. гривень у кредит, щоб купувати БАДи. Вірила, що допоможуть. Але ж їй ніхто не розповів про ризики відмови від хіміотерапії. І диво-пігулки не допомогли...

– Олія з оковитою – те саме, що вживати БАД, – продовжує співрозмовниця. – Той, хто це пропагує, прикривається церквою. У «цілителя» на сайті ікони, цитати зі Святого письма. Ми звернулися в УПЦ й отримали відповідь: ніхто його не благословляв на зцілення. Зверталися й у МОЗ та СБУ, щоб припинити розповсюдження видання, незаконно ввезеного в Україну з Росії. Треба поєднати зусилля ключових відомств у справі протидії зароблянню на обмані пацієнтів. Часто найбільша відповідальність, що чекає на шахраїв, – це штраф у декількасот гривень. За ці роки нам вдалося закрити декілька сайтів, що сприяли розповсюдженню БАДів і різноманітних пристроїв, припинити збут псевдомедприладів у понад 50 точках продажу, повернути кошти багатьом людям, запобігти низці злочинів. Коло проблеми замикається, бо відомство охорони здоров’я контролює лише тих, хто має ліцензію. Доки не посадять за ґрати кілька угруповань ділків, нічого не зміниться. У нас для того досить інформації – стоси документів, скарг, заяв (щодесяте звернення в раду стосується БАДів і псевдомедичних засобів. – Авт.), які досі чекають на ретельний аналіз правоохоронців.

P. S. Ми не можемо заборонити вживати висівки й засушені бурячки, свято вірячи в їхні цілющі властивості. Але ці засоби мають бути безпечними й не повинні спричиняти негативні наслідки для здоров’я та гаманця. Тож подумаймо – чи варто нам скидатися негідникам на квиток у Баден-Баден...

Геннадій КАРПЮК, «ІЗ».

Фото Олега ПЕРЕВЕРЗЄВА

друкувати

Коментарi

Усі коментарі
Додати коментар

Інші статті