Меморандум під знаком червоного хреста
Міністр внутрішніх справ Віталій Захарченко та президент Академії медичних наук (АМН) України Андрій Сердюк нещодавно підписали меморандум про співпрацю в сенсі надання 28 науковими установами АМН високоспеціалізованої меддопомоги працівникам міліцейського відомства. У документі зазначено, що ці послуги надаватимуть за рахунок держбюджету в межах відповідних видатків згаданої академії й без будь-яких додаткових витрат із боку МВС.
Сторони дійшли згоди: щорічно в таких профільних закладах безплатно обслуговуватимуть 300 пацієнтів, направлених закладами відомчої системи охорони здоров’я на основі прозорого механізму відбору.
Цілюща атмосфера співучасті
«Ми й раніше співпрацювали з установами АМН України. Але ми не мали змоги чітко планувати цю роботу й надавати спеціалізовану меддопомогу справді тим, хто її потребує, однак не одержує через високу вартість, – каже очільник Управління медичного забезпечення та реабілітації МВС Олег Петраш. – Торік ми пролікували в згаданих закладах понад 480 осіб. У цих людей були настільки серйозні проблеми зі здоров’ям, що можливості наших відомчих лікарень – а вони доволі непогані – не гарантували їм одужання. Такі гарантії дають винятково спеціалізовані клініки та інститути. Проте цей шлях вимагає значних фінансових витрат і часу на очікування. Завдяки меморандуму ми здобули квоту на позачергове й безплатне лікування трьох сотень осіб. Тобто дві третини наших хворих не витрачатимуть кошти на складні процедури та консультації. МВС є першим і єдиним відомством, із яким укладено таку угоду. Нас це дуже втішає».
Щоб пересвідчитися в нагальності й доцільності цієї міжвідомчої угоди, днями ми відвідали Центральний госпіталь МВС України й поцікавилися думкою пацієнтів та медиків щодо цього питання.
«Уже років 15, як хворію на гіпертонію. Артеріальний тиск часом сягає показника 260/140, – розповідає Михайло Лященко, колишній заступник начальника відділу кадрів УМВС на Південно-Західній залізниці, а нині пенсіонер. – Я ліквідатор аварії на ЧАЕС, був там у перші дні після катастрофи. Тепер от доводиться часто лягати в госпіталь. Два місяці тому сталася дивина: тиск навпаки різко впав, і настільки – 60/40, – що я знепритомнів. Потрапив у реанімацію Центрального госпіталю. Мій консультант професор Олег Жарінов порекомендував провести в Інституті серцево-судинної хірургії коронарографію, щоб виявити причину кризи. Процедура пройшла успішно. Тепер пропонують встановити два стенти в судини, прохідність яких становить приблизно 25%. Звісно, у закладі відомчої медицини таку специфічну маніпуляцію не зробити. Тільки профільна клініка впорається з тим завданням. Задоволення недешеве – щонайменше 40 тис. гривень. Стільки грошей я не маю. Думав про те, щоб позичати в когось чи навіть узяти кредит у банку. Нещодавно дізнався про підписання меморандуму між МВС і Академією медичних наук. Сподіваюся, одержання рятівної допомоги стане доступнішим».
«Уперше потрапив до шпиталю в лютому. Розболілася голова, стало дуже зле, – долучається до розмови Микола Савенко – пенсіонер МВС, колишній перший заступник керівника Укрбюро Інтерполу, що має понад 30 літ вислуги, зокрема на оперативних посадах. – Поїхав додому власною автівкою. Щойно зайшов у квартиру, як «вирубився». Рідні викликали «швидку» – їм відказали, що вона приїде не раніше як за годину. Довелося шукати альтернативу. Карета «Бориса» прибула за 20 хвилин. Лікарі дві години поралися біля мене вдома, а потім таки забрали в клініку. Констатували різке підвищення тиску. Там я отямився, мені зробили МРТ, а потім перевезли в наш госпіталь. За послуги приватників ми заплатили 9 300 гривень. А в квітні життя знову завдало підступного удару – стався інсульт. Тепер проходжу реабілітацію. Добре, що у шпиталі вже є апарат магнітно-резонансної томографії й відповідну процедуру проводять без стягування плати.
А от Вадим Буряк віддав інформаційній службі МВС чверть віку. Доки не побував у квітні–травні 1986-го в Чорнобилі, ніяких проблем зі здоров’ям не мав. Коли ж пройшов обстеження, надовго «прописався» в Науковому центрі радіаційної медицини. Виявили катаракту, ВСД, гіпертонію – через хвороби мусив відмовитися від водіння авто: боявся наробити біди на дорозі. Каже, що має вибір, де лікуватися, але об’єктивно почувається комфортніше у відомчому шпиталі. Його влаштовує якість лікування й традиційна увага до потреб пацієнтів. Тим паче, що вони покращуються. Так, цього року поліпшилося забезпечення медикаментами. Принаймні, пан Буряк ще не витратив на них жодної копійки. Він переконує: якби тут не подобалося (ідеться про відділення променевої патології), не лягав би сюди щороку. Ще б пак, адже навіть перебування в такій атмосфері співучасті справляє цілющий ефект.
Хвороби «світять» усім однаково
Адресуємо схвальні відгуки пацієнта Олені Голубенко – начальникові відділення променевої патології Центрального госпіталю МВС, яке 2012-го відзначає своє 20-річчя.
«У нас терапевтичний профіль, – розповідає Олена Станіславівна. – І якщо потрібна консультація фахівців вузького профілю поза межами госпіталю, звертаємося в НДІ й наукові медичні центри, оскільки нерідко в хворих є недуги, боротися з якими можуть тільки там. Ми тісно співпрацюємо з гематологічними відділеннями Наукового центру радіаційної медицини й Інституту гематології та трансфузіології, інститутами серцево-судинної хірургії ім. Амосова і кардіології ім. Стражеска, де підтверджують чи спростовують діагнози чи ідеї щодо тактики лікування, які ставимо ми. Відповідну кооперацію меморандум піднімає на значно вищий практичний рівень. І це чудово, якщо хоча б частина пацієнтів поправить здоров’я безплатно. Особливо турбують ліквідатори-чорнобильці, які старішають і в яких дедалі погіршується самопочуття. Навіть за умови, що така особа одержує велику пенсію чи зарплатню, вона не може самотужки вирішити низку проблем. Приміром, щоб протезувати клапан серця, треба викласти від 50 до 100 тисяч гривень. Упевнена: багато вдячних слів скажуть ті, кому пощастить у межах цього проекту отримати ще донедавна недоступну допомогу».
Начальник терапевтичного відділення шпиталю Євгенія Пономаренко зауважує: служивий люд нині, як і більшість українців, почасти страждає на вади серцево-судинної системи, пневмонії, різноманітні запалення, онкологію. Перефразувавши слова відомої пісні, можна сказати, що «хвороби «світять» усім однаково».
«Звісно, ми консультуємося з фахівцями в складних ситуаціях, – коментує Пономаренко. – Якось був важкий пацієнт – понад місяць його трусило від високої температури. З’ясувати причину цього не могли. Інфекційну й запальну патології виключали. Зрештою з’ясували – це загострення хронічного захворювання крові. Допомогли специфічні дослідження в Інституті гематології та трансфузіології, здійснені за рахунок хворого. Згодом він перевівся на лікування до цієї установи. Сподіваємося, відтепер людей, які перебувають під наглядом відомчої медицини, швидше та краще лікуватимуть. Переконана, що із втіленням проголошених домовленостей пацієнти, які потребують специфічної допомоги, заощадять і гроші, і час».
Наталія Шабалтас, начальник відділення ендокринології, наголошує на загрозливих темпах поширення цукрового діабету в Україні. Така недуга реєструється й серед працівників ОВС, які перебувають на службі – багато випадків виявлення первинного діабету в осіб віком до 45–50 років. Найголовніші чинники, що провокують хворобу, – стреси, нездорове харчування. Ця недуга вражає всі органи людини, а його лікування дуже дороге. Та найстрашнішими є ускладнення – нерідко це нефропатія. Тому відділення здавна співпрацює з Інститутом нефрології й Інститутом ендокринології та обміну речовин, іншими закладами АМН, щоб хворі одержували ту допомогу, яку ми не в змозі надати. Також зростає й кількість вузлових утворень щитівки – доброякісних і злоякісних. Виявити їх можуть і в шпиталі, проте лікувати не беруться – це прерогатива спеціалізованих установ. Однак черга в спеціалізований інститут велика – до півроку. Меморандум дає можливість оминати її. Якось у солдата ВВ виявили гормонопродукувальну пухлину легень. Надлишок кортизолу в організмі призвів до цукрового діабету, артеріальної гіпертензії, гіпокаліємії, неврозів і патологічних переламів. Завдяки домовленості з інститутами ендокринології та пульмонології його прооперували. Коли видалили пухлину, цукор і тиск нормалізувалися, а перелами зрослися. Він виписався умовно здоровим – без частини легені людина може жити довго.
Медичні послуги стають соціально доступнішими
Начальник Центрального госпіталю МВС Ганна Коваленко зауважує: підписання меморандуму актуальне для важкохворих пацієнтів, які не спроможні оплатити складні комплекси лікування. Тому є потреба кооперуватися із спеціалізованими науково-дослідними установами АМН України. Ця співпраця гарантує, що стражденні одержать безплатну допомогу, зокрема в тих випадках, коли на кону стоїть життя. Згаданий меморандум є інструментом соціальної справедливості, оскільки медичні послуги стають доступнішими пенсіонерам і «простим» міліціонерам.
Останнім часом, завдяки зусиллям керівництва МВС, у шпиталі з’явилося сучасне обладнання: апарат МРТ, французький цифровий рентген-комплекс, наркозодихальний апарат нового покоління. А забезпечення медикаментами тут на порядок краще, ніж в інших закладах охорони здоров’я, бо відповідне фінансування міліцейське відомство збільшило втричі.
«Нещодавно для нас придбали нову артроскопічну стійку фірми «Страйкер», що дозволяє робити не відкритим, а менш травматичним закритим способом операції на зв’язках колінного суглоба, – каже завідувач травматологічного відділення Олександр Ворона. – Надалі, якщо придбаємо додатковий інструментарій, ми оперуватимемо плечові, ліктьові й інші суглоби. Раніше для виконання таких втручань хворих направляли в Інститут ортопедії та травматології. Звісно, це потребувало від пацієнтів додаткових витрат. Нині значну частину маніпуляцій проводимо самі, за винятком окремих випадків».
Геннадій КАРПЮК , «ІЗ».
Коментарi
-
GeorgeGor
12/05/2015 13:08
-
GeorgeGor
10/05/2015 2:42
-
Georgezib
08/05/2015 6:47
-
Georgezib
07/05/2015 18:08
-
RobertNak
29/04/2015 3:13
cash advance payday loan borrow money fast