Субота, 12 грудня
Зробити стартовою
Попереднiй архiв
громадсько-правовий тижневик
Тижневик « Іменем закону » та додаток « Моменти »
представляють об'єднане інтернет-видання imzak.org.ua
Додаток
до тижневика
Рубрики Усі рубрики
Погода у Києві » Україна
Новини партнерів
Автобан
25/03/2012 19:40

Обережно: за кермом – учень!

   Навчитися керувати машиною нині – не проблема. Досягнувши повноліття, маєте повне право записатися до автошколи й здобути знання, вміння й відповідну посвідку про те. Однак сама по собі наявність такого документа жодним чином не убезпечить від дорожньо-транспортної пригоди. Вправність і впевненість за кермом набуваються з часом, після вже подоланих тисяч кілометрів. Більшість досвідчених кермувальників повинні добре пам’ятати оті свої відчуття, коли вперше сіли за «баранку»: невпевненість і страх. Нині ситуація не надто змінилася: чимало «чайників»-шоферів, виїжджаючи на дороги, покладаються швидше на вдачу, ніж на знання, здобуті на водійських курсах. А безпека на шляхах – це, насамперед, результат кваліфікованої підготовки водіїв у наших автошколах. Тоді цікаво: від чого залежить якість навчання й чи має ДАІ реальні важелі впливу на цей процес? Відповіді ми дізнавалися в київських автошколах, у столичному УДАІ й у новоспечених водіїв.

    Акредитація від А до Я


   Для того, щоб водійські курси «запрацювали», їхній організатор зобов’язаний додержатися певних вимог, прописаних у Постанові Кабінету Міністрів від 20.05.2009 року № 490 «Про затвердження Порядку державної акредитації закладів, що проводять підготовку, перепідготовку й підвищення кваліфікації водіїв транспортних засобів, та атестації їх спеціалістів».
   Отже, спочатку створюється матеріально-технічна база. Зокрема, йдеться про пошук приміщення й подальше його облаштування необхідними «ресурсами» для проведення занять (технікою, інформаційними стендами, деталями транспортних засобів у розрізі тощо). Обов’язково потрібно закупити навчальні автомобілі, обладнати їх додатковими педалями зчеплення і гальмування та дзеркалами. Водночас слід сконцентруватися й на підборі персоналу, тобто викладачів та інструкторів. Саме на цьому зупинимося докладніше, адже кадрове питання вирішується не за один день і має неабияке значення в підготовці курсантів-водіїв.
   – До навчання майбутніх кермувальників, – розповідає начальник відділу організації реєстра­ційно-екзаменаційної роботи столичного УДАІ Віктор Ніколаєв, – допускають викладачів із вищою освітою за фахом «Автомобілі й автомобільне господарство», інструкторами беруть осіб із водійським стажем не менше трьох років. Після того, як директор автошколи затвердить їхні кандидатури на посадах, вони повинні скласти іспити атестаційній комісії. Йдеться про теорію, практику, а за результатами останніх – і співбесіду. Щаслив­цям-«відмін­никам» видають «Атестат спеціаліста», який посвідчує право на роботу в освітньому закладі.
   Якщо першу умову виконано, то автошкола подає відповідні документи до Управління ДАІ ГУМВС України в м. Києві. А коли міліцейське відомство розгляне й погодить цей пакет, їй дозволять пройти акредитацію. Як нам вдалося дізнатися в столичній Держ­автоінспекції, відбувається це таким чином. У майбутню водійську альма-матер приїздять працівники ВРЕР, за яким закріплений навчальний заклад. Вони оглядають приміщення й перевіряють наявність усіх позицій встановленої номенклатури матеріаль­но-технічної бази згідно з вищезгаданою постановою. А вже потім складають документ – акт із обслуговування. Якщо результати всіх перевірок позитивні, УДАІ МВС України дає «зелене світло» на таку діяльність. Після «паперових» процедур, автошкола, зрештою, отримує «Сертифікат про державну акредитацію», що надає право набирати навчальні групи.
   Потому ж міліцейський главк передає справу до рук працівників відділень екзаменаційно-реєстраційної роботи, котрі й здійснюють подальший кон­троль за автошколами.
   – У групі учнів, яку в нас реєструють, – продовжує розповідь заступник начальника ВРЕР № 10 столиці Євген Булига, – не повин­но бути більше 30 людей. Якщо, приміром, йдеться про популярну водійську категорію «В», то весь курс триває 8 тижнів.
   Від чого залежить якість підготовки? По-перше, від кваліфікації персоналу автошколи, а по-друге, від плану й програми занять. У Постанові Кабміну від 02.03.2010 року № 229 «Про затвердження Типової навчальної програми підготовки та перепідготовки водіїв транспортних засобів» прописаний так званий стандарт, якого потрібно дотримуватися. Щоправда, так це відбувається чи ні, простежити складно. Єдиний показник, за яким можна об’єктивно оцінити рівень підготовки новоспечених шоферів, – це хороший чи поганий результат складання іспитів курсантами у ВРЕР.

   По знання – у Всесвітню мережу

   Про те, яку інформацію теоретично повинні надавати майбутнім водіям і як практично проходить процес навчання, ми дізнавалися в керівництва ВРЕР № 10 та в столичній автошколі «ЮАР». За словами Євгена Булиги, увесь курс поділяється на теоретичні й практичні заняття. Викладачі проводять лекції з ПДР, основ керування транспортним засобом і вимог безпеки дорожнього руху, будови і технічного обслуговування автомобіля та етики. Освітній заклад загалом на це відводить 100 годин, ще 40 – на оволодіння майстерністю їзди за кермом.
Зупинившись на цьому аспекті докладніше, варто згадати й про методику проведення лекцій, зокрема, про використання літератури. Викладання ґрунтується на змісті невеличкої за обсягом книжечки із Правилами дорожнього руху, решта – не інакше, як «звичайний бізнес». Викладачі й слухачі відверто визнають це лише в приватних розмовах. Виходить так: перші мусять продати додаткові посібники, а другі – їх придбати. Інакше кажучи, кожен заробляє, як може. Втім, можна побудувати процес і в інший спосіб.
   – Наша школа, – розповідає викладач «ЮАР» Сергій Сиротенко, – забезпечує курсантів усією необхідною літературою, однак ця послуга не безкоштовна й входить до основної вартості програми. Я ж пропоную учням інший варіант. Річ у тім, що нині у всесвітній мережі існує кілька тематичних сайтів, дуже зручних у користуванні. Приміром, рекомендую елек­трон­ний ресурс «Правила дорожнього руху», де майбутній водій знайде необхідну інформацію, а також матиме змогу вирішувати завдання білетів, котрі пропонують на іспитах у ВРЕР. А ще може щодня визначати свій рівень підготовки, корегуючи його в бік покращання. 
   Зрозуміло, такий підхід до викладання подобається тим, хто вирішив опанувати дорожню грамоту. До того ж, за словами новоспечених водіїв, у разі помилкової відповіді на запитання тестів можна ознайомитися з правильним варіантом.
   – Я нещодавно отримала водійське посвідчення, – ділиться враженнями слухач автошколи «ЮАР» Юлія Кроленко. – Окрім зручного у використанні й ефективного в сенсі засвоєння теоретичного матеріалу електронного ресурсу «ПДР», нам майже до кожної теми розділу згаданих «Правил...» викладач розповідав реальні історії з власної водійської практики. Це допомагало наочно відтворювати ситуацію й краще запам’ятовувати викладену інформацію. Єдине, на що варто звернути увагу, – це на брак практичних занять. На мою думку, можна було б скоротити лекційні години, щоб більше часу приділяти водінню.

   Іспити складає вчитель

   Популярність автошкіл залежить від професіоналізму й сумлінності їхніх викладачів. Не дивно, що такі заклади мають і високий рейтинг серед охочих навчитися водінню. Прислухаючись до порад і вивчаючи пропозиції учнів, керівництво курсів зазвичай вносить зміни в програми, що сприяють кращій підготовці автомобілістів.
– У разі, якщо випускники автошколи погано складають іспити – маю на увазі 70 % «нездач», – коментує ситуацію Євген Булига, – начальник ВРЕР готує подання про перевірку такого закладу. Якщо ця перевірка засвідчить негативні результати, заклад, імовірно, припинить свою діяльність до моменту, поки не усуне недоліки. Зазначу, що «Сертифікат про державну акредитацію» автошколі видають лише на 5 років. Після закінчення строку дії документа наше керівництво вирішує, продовжувати його чи ні. Із персоналом, щоправда, ситуація простіша: якщо викладач або інструктор не підтверджує свою кваліфікацію, то він повинен пройти переатестацію.
   Але, як нас запевнили у столичному УДАІ, такі випадки трапляються вкрай рідко, адже кожен заклад дбає про репутацію, а отже й прибутки. Тому в автошколах завжди ретельно відбирають персонал, дотримуються навчальних планів і норм, стежать за успішністю слухачів, вирішуючи, кого допускати до іспитів у ВРЕР, а кого – залишити на повторний курс. І навіть після цього бувають такі випускники, яким ніяк не вдається «подолати» водійські тести. У цьому разі інструктори й досвідчені кермувальники радять узагалі не сідати за кермо.

Юлія ПРОЦИШЕНА , «ІЗ».
Фото Олега ПЕРЕВЕРЗЄВА

друкувати

Коментарi

Усі коментарі
Додати коментар
інший код

Інші статті

Інтерв’ю
Вікторія АРНАУТОВА: Ми вчимо солдатів повертатися додому здоровими…
Новини Усі новини
Фоторепортаж
Вся галерея
Листати
© 2005–2009 Тижневик МВС України « Іменем Закону »
Передрук матеріалів тільки за наявністю гіперпосилання на imzak.org.ua
Дизайн та розробка сайту  — Студія Айкен (11.2009)