«Слизький» момент початку провадження

Уже минуло майже два роки, як в Україні набрала чинності нова редакція КПК. Упродовж цього часу щодо згаданого законодавства накопичилося чимало правозастосовних проблем. Деякі з них вдається оперативно вирішувати, проте є низка «невідшліфованих» законодавцем, у сенсі адаптації до практичної діяльності правоохоронних органів, положень і норм. Одна з таких проблем, що потребує найшвидшого втручання, – нинішня практика прийняття заяв і повідомлень громадян про кримінальні правопорушення відповідно до Кримінального процесуального кодексу. Це важливо, оскільки йдеться про захист конституційних прав і свобод, який має забезпечувати передбачений кримінальним процесом механізм реалізації. Тобто це діючий порядок подачі та прийняття заяв чи повідомлень про кримінальні правопорушення, який доцільно вважати самостійною стадією кримінального процесу, що починається з моменту звернення громадянина.

Стадія перевірки – найуразливіша

Вимушені із жалем констатувати: подання заяви чи повідомлення після виявлення слідчим, прокурором із будь-якого джерела обставин, які можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, не є самостійною стадією згаданого процесу, а тому не унормовано законодавчо.

Річ у тім, що процедуру подачі заяви, її перевірки й ухвалення рішень регулюють накази й інструкції МВС України. Водночас, до початку кримінального провадження впродовж доби потрібно здійснити низку організаційно-тактичних, оперативно-розшукових заходів реагування на такі сповіщення задля з’ясування всіх обставин учиненого правопорушення. Нині очевидно: якраз на цій стадії перевірки наявності складу злочину допускають найбільше порушень законності, необґрунтованого кримінального переслідування або винесення висновків згідно із матеріалами перевірки заяв і повідомлень про кримінальні правопорушення чи проступки. Тепер доволі актуальною є потреба усунення цих суперечностей у чинному КПК України шляхом внесення в нього змін і доповнень.

Не всі сподівання, що ухвалення нового кримінального процесуального законодавства надасть громадянам кращі можливості захисту прав і свобод, виправдалися. Про це варто поговорити.

Але, передусім, слід вдатися до ґрунтовного лікнепу. Отже, орган внутрішніх справ, до якого надійшло від фізичної чи юридичної особи звернення чи повідомлення про кримінальне правопорушення й інші події, незалежно від місця й часу вчинення, повинен негайно їх прийняти та самостійно виявити з будь-яких джерел обставини, які свідчать про певні ознаки «криміналу». Такі сповіщення зобов’язані реєструвати слідчі, уповноважені чи службові особи. І посадовці ОВС можуть виявляти з різних джерел обставини кримінальних правопорушень, зокрема з повідомлень представників влади, громадськості чи окремих громадян, які затримали підозрюваного «на гарячому», зі ЗМІ, інформації медиків щодо звернення за допомогою осіб із характерними тілесними ушкодженнями. Самостійне виявлення кримінального правопорушення слідчим чи прокурором означає і те, що будь-який правоохоронець шляхом візуального спостереження може встановити такий факт, діючи відповідно до норм КПК.

До речі, повідомити про кримінальне правопорушення можуть потерпілі та їхні представники або заявники, що не є потерпілими, працівники владних структур й інших організацій, а також самі злочинці. До того ж форма подачі таких заяв і повідомлень (письмових чи усних) буває як гласною, так і негласною. У першому випадку – звернення засобами телефонії, електронної пошти, скайпу. Примітно, що це може бути як звичайне письмо на папері, так і графічні малюнки, зображення, записи на магнітних чи лазерних носіях, які містять факт чи обставини вчинення правопорушення й інші спеціальні формули, знаки, шрифти, комбінації.

Правоохоронець зобов’язаний…

Будь-який правоохоронець зобов’язаний негайно відреагувати низкою заходів на усну заяву громадянина про вчинене кримінальне правопорушення. Оперативний черговий або інший службовець органу внутрішніх справ, що обслуговує обласні центри й інші міста з територіальним поділом, окрім спецпідрозділів БОЗ, повинен цілодобово й одразу оформляти такі сповіщення, реєструючи в журналі єдиного обліку заяв і повідомлень, невідкладно надаючи їх керівникові органу досудового розслідування й інформуючи очільника територіального ОВС. Слідчий, прокурор зобов’язані упродовж 24 годин (ст. 214 КПК) внести відомості до ЄРДР про кримінальне правопорушення за заявою, повідомленням чи після самостійного виявлення ознак протиправної дії. А він керує діями членів СОГ і персонально відповідає за якість проведення огляду місця події.

Якщо звернення відбувається поза межами дислокації органу внутрішніх справ або стосується іншої території, правоохоронці мають ужити всіх заходів, щоб припинити злочин, допомогти громадянам і поінформувати про ситуацію належні чергові частини, де сталася подія. У разі надходження заяви, повідомлення поштою чи іншими засобами зв’язку, заявника не попереджають про кримінальну відповідальність за свідомо неправдиве повідомлення. Це роблять уже в процесі відповідного провадження. Щоправда, тут є важливий нюанс: згадані звернення вважають поданими з моменту інформування особи про кримінальну відповідальність. Якщо громадянин звернувся особисто, після реєстрації сповіщення оперативний черговий (або слідчий, дільничний, оперативник) видає талон-повідомлення.

Під час ведення оперативною службою ОРС щодо осіб, стосовно яких є відомості про участь у підготовці вчинення злочину, підслідного слідчим органів внутрішніх справ, начальник оперативного підрозділу звертається до керівника слідства про закріплення за цією справою слідчого для забезпечення методичного супроводження її реалізації й надання практичної допомоги оперативникам. Очільник оперативного підрозділу, з дотриманням режиму таємності, видає слідчому необхідні матеріали ОРС для вивчення й надання за потреби рекомендацій щодо фіксації додаткових фактичних даних про протиправні діяння окремих осіб і груп, що засвідчують наявність у їхніх діях ознак злочину. У подальшому матеріали ОРС розглядають під час оперативної наради за участю начальників оперативного, слідчого підрозділів і працівників, які брали участь у їх підготовці. Так визначають повноту зібраних матеріалів і наявність підстав для реєстрації останніх у ЄРДР.

З чого починається розслідування?

Тож кримінальне провадження повинно починатися з моменту подачі заяв, повідомлень громадян про кримінальні правопорушення. Водночас, у ч. 3 ст. 214 КПК України зазначено, що здійснення досудового розслідування до внесення відомостей у реєстр або без такого не допускається й тягне за собою відповідальність, установлену законом. Після завершення внесення відомостей до ЄРДР починається досудове розслідування. При цьому потрібно пам’ятати, що відмова в прийнятті та реєстрації заяви або повідомлення не допускається (ч. 4 ст. 214 КПК України). Після реєстрації слідчий та інші уповноважені особи проводять суворо регламентовані кодексом слідчі (розшукові), негласні слідчі (розшукові), а також інші процесуальні дії.

ЄРДР оперує усталеною єдиною електронною формою внесення даних. Водночас, законодавець не завбачив введення дублікатів письмових реєстраційних документів на випадок надзвичайних ситуацій: землетрусів, вимкнення електрики тощо. Згаданий реєстр через це може не працювати упродовж тривалого часу. У такому разі законодавець міг би передбачити запровадження реєстраційних документів початку досудового розслідування (дублікатів), до яких уносять такі самі відомості, про що йдеться у ч. 5 ст. 214 КПК України. Це уможливило б належне процесуальне забезпечення звернень із заявами, повідомленнями громадян про злочини в будь-яких ситуаціях. А правоохоронні органи отримали б правовий «коридор» для вжиття невідкладних дій у різноманітних надзвичайних обставинах нашого вельми непередбачуваного життя.

Початок досудового слідства регламентує ст. 214 КПК України. У частині другій цієї статті зазначено, що досудове розслідування розпочинають із моменту внесення відомостей до ЄРДР слідчим чи прокурором. Крім того, на органи прокуратури покладено обов’язки щодо ефективності в додержанні законності під час реєстрації, вирішенні заяв і повідомлень про вчинені кримінальні правопорушення або такі, які готують, забезпечення правдивості обліку показників стану законності досудового розслідування.

Підставою для внесення інформації до Єдиного реєстру є рішення слідчого або прокурора, що ухвалюється в результаті отримання заяви, повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення чи після самостійного виявлення кимось із них з будь-якого джерела обставин, які можуть свідчити про вчинення такого порушення закону.

У ч. 6 ст. 214 КПК України зазначено, що слідчий негайно в письмовій формі повідомляє прокурору про початок досудового розслідування, зазначає підставу цієї стадії досудового розслідування й інші відомості, передбачені частиною п’ятою цієї статті.

Якщо відомості про кримінальне правопорушення до ЄРДР уніс прокурор, він зобов’язаний невідкладно, але не пізніше ніж наступного дня, з дотриманням правил підслідності, передати наявні в нього матеріали до органу досудового розслідування й доручити проведення належного слідства.

Доктор юридичних наук, доцент, професор кафедри спеціальної техніки та оперативно-розшукового документування НАВС

Іван СЕРВЕЦЬКИЙ,

м. Київ

друкувати