Субота, 12 грудня
громадсько-правовий тижневик
Тижневик « Іменем закону » та додаток « Моменти »
представляють об'єднане інтернет-видання imzak.org.ua
Рубрики Усі рубрики
Досвід
22/05/2014 16:21

Перший із династії

У світлі подій, які нині відбуваються в країні, на адресу правоохоронців звучать не надто хороші слова. Та що б там не казали спересердя, більшість працівників органів внутрішніх справ не зрадила Присязі – вони готові прийти на допомогу і, ризикуючи своїм життям, дати рішучу відсіч правопорушникам. У цьому – доволі велика заслуга ветеранів ОВС, що не тільки діляться з молоддю своїми професійними секретами та життєвим досвідом, а й намагаються зберегти найважливіші цінності.

Один з яскравих представників цієї когорти – голова Чернігівської обласної ветеранської організації Асоціації ветеранів МВС України Павло Семенович Скнар. Він пропрацював на оперативній роботі в чернігівській міліції майже чотири десятиліття та пройшов шлях від рядового міліціонера до полковника. У 28 (!) років став заступником начальника оперативної служби області. Про його роботу й досі згадують з повагою тисячі жителів Чернігівщини, вона не раз була відзначена на найвищому рівні: Павло Семенович – кавалер багатьох державних нагород.

Народився Павло Скнар 1938 року в Озерянах Варвинського району. Батька він майже не па­м’я­тає – той загинув 1943-го, під час битви на Курській дузі. Мати залишилась одна з чотирма дітьми на руках. Жилося сутужно, голодували.

Працювати почав ще дванадцятирічним хлопчаком – спочатку в колгоспі, на жнивах, потім, за два роки, на фермі. Усього, що Павло Семенович і досі робить на землі, його навчив дідусь, який щодня приходив до них допомагати. Він був майстром, як-то кажуть, на всі руки, а ще – добрим наставником для свого внука. Це дід виховав у хлопчакові загострене почуття справедливості – Павло все життя не міг пройти повз кривду чи брехню.

Закінчивши місцеву десятирічку, юнак поїхав вступати до Чернівецького університету, однак не пройшов за конкурсом. Пішов вчитися на механізатора, працював у тракторній бригаді, служив в армії. Після демобілізації вступив до Харківського сільськогосподарського інституту. Та через те, що матері було важко самій ставити на ноги дітей, перевівся на заочне відділення й почав працювати в Чернігові. Саме тоді йому й запропонували службу в міліції…

Кажуть, життя – то дорога, яку ми обираємо самі. Та буває й навпаки – життєвий шлях нам прокладає професія. Так сталось і зі Скнаром. Молодій дружині зрештою набридло, що чоловік увесь свій час віддає службі та навчанню у виші, і вона поставила питання руба: з міліцією треба розпрощатися. Скнар розпрощався – щоправда, з інститутом. За якийсь час здобув фах юриста-правознавця у вищій школі міліції. І аж до самої пенсії був на оперативній роботі.

Після виходу на заслужений відпочинок Павло Семенович не зміг довго всидіти вдома й почав опікуватися проблемами таких, як і він, – ветеранів ОВС. Не забуває він і про тих працівників, які нині перебувають на службі, тим паче, що в чернігівській міліції є династія з прізвищем Скнар. Син Павла Семеновича, підполковник міліції, уже пенсіонер, а от онука, старший лейтенант міліції, продовжує славну справу діда. 

Ветеранська організація, очолювана Павлом Скнаром, постійно опікується потребами тих, хто присвятив своє життя служінню людям, а нині, через різні життєві обставини, опинився у скрутних умовах. Павло Семенович щиро вдячний усім, хто відгукується на його прохання про допомогу. А ветерани не залишаються в боргу – проводять зустрічі-бесіди з молодими працівниками, діляться своїм досвідом. Певно, саме тому керівництво обласної міліції планує ще активніше залучати ветеранів, щоб вони надавали практичну допомогу дільничним інспекторам міліції, працівникам кримінального блоку. Враховуватиметься їхня думка й на етапі добору кадрів.

Наприкінці 2013 року за зразкове виконання вимог Присяги працівника органів внутрішніх справ України та статутів, високі показники в оперативно-служ­бовій діяльності, плідну й натхненну працю наказом мініс­тра внутрішніх справ фотографію Павла Семеновича Скнара разом з іншими передовиками занесено на Дошку пошани МВС України. Йому також вручено нагрудний знак «Кращий працівник МВС України». Отож, як кажуть, ще є порох у порохівницях!

Олександр ШИЛО, 

Анатолій СЕНЧУК, 

Чернігівська обл.

друкувати
Додати коментар

Інші статті