Субота, 12 грудня
громадсько-правовий тижневик
Тижневик « Іменем закону » та додаток « Моменти »
представляють об'єднане інтернет-видання imzak.org.ua
Рубрики Усі рубрики
Досвід
31/03/2014 16:27

Резервні сили Національної жандармерії Франції

Процес формування на базі внутрішніх військ МВС Національної гвардії України передбачає створення потужного резервного компонента сил внутрішньої безпеки нашої держави. У цьому зв’язку одним із найактуальніших питань є вив­чення досвіду споріднених військових формувань іноземних держав, зокрема Національної жандармерії Французької Республіки.

Після переведення французьких збройних сил на професійну основу значно змінилася роль резерву. Внаслідок переходу від масового резерву, що складався з колишніх військовослужбовців строкової служби (1993 р. він налічував 4,5 млн осіб), до резерву добровольців за відбором (2000 року їх було 500 тис. осіб) Франція нині має військовий резерв, необхідний для збільшення на певний час і в істотних обсягах    чисельності військ, і забезпечення адекватної відповіді на вимоги часу, наприклад, у разі масових заворушень чи значних криз.

До 2015 року керівництво Французької Республіки планує скоротити кількість резервістів до 94 тис. осіб. Проте водночас значно зростає роль резерву Національної жандармерії (НЖ): його чисельність із 27% від загальної кількості резервістів (станом на 2000 р.) передбачається збільшити до 42,5%, тобто в перспективі жандармерія матиме резерв, найбільший серед інших видів ЗС.

Варто наголосити, що резервні сили НЖ аж ніяк не є аналогом українських громадських формувань з охорони громадського порядку та державного порядку (народних др ужин) чи то «партизанів», як жартома називали в Радянській Армії військовослужбовців запасу, призваних на навчальні збори для підготовки, необхідної винятково для оборони держави. Сучасний французький жандарм-ре­зер­віст – це громадянин, здатний у будь-який момент за викликом командування зупинити плин цивільного життя, тобто одягнути жандармську форму, прибути до казарми, отримати бойову зброю (!), сісти за кермо службового автомобіля й вирушити для виконання завдання з охорони правопорядку у складі «резервного» підрозділу або пліч-о-пліч із кадровими жандармами.

Франція, де свого часу вперше було створене військове правоохоронне формування, започаткувала оригінальну модель резервних сил НЖ, яка мала на меті забезпечення високого рівня боєготовності підрозділів та індивідуальної підготовки резервістів, наявність у військової складової поліцейських сил потужного підкріплення на випадок надзвичайних ситуацій, утримання якого не є обтяжливим для державного бюджету.

У циркулярі Головного управління НЖ, виданому в січні 2006 року, йдеться: «Завдання Жандармерії – перетворити нинішній резерв, на який покладається виконання воєнних завдань, у резерв, здатний забезпечувати кадрові сили в звичайний час додатковим особовим складом, необхідним для ефективнішого виконання своїх завдань із захисту території. Як зазначено в програмному законі про збройні сили, нині це – скоріше завдання внутрішньої безпеки, ніж зав­дання суто військового захисту...

Не пориваючи із системою запасу, що функціонувала до 2000 року, нинішній резерв зосереджує свої зусилля на діях у мирний час із частішим і навіть щоденним застосуванням закріплених резервістів. За допомогою гнучких і поступових заходів новий формат резерву має забезпечити підсилення боєздатності підрозділів (взводів, рот) та наявних командних структур, а також створення резервних підрозділів (взводів, ескадронів) з метою забезпечити територіальному командуванню рівня групи та округу достатню межу маневрування для реагування на виникнення нових явищ. <…>

Жандармерія зможе приймати майбутні виклики тільки за підтримки оперативного резерву для мирного часу. Уже сьогодні потрібно в цьому дусі підвищувати внесок резервістів у заходи з оборони, залучаючи їх до виконання загальних завдань жандармерії. Новий резерв має посилити принцип договірної участі добровольців <…> і закріпити переваги резервістів за спеціальним відбором, які становлять кістяк нашого резерву. Вони повинні дедалі більше враховуватись у планах і діях командування...».

 

Структура

Нині до резерву НЖ входять дві частини: 

1. Оперативний резерв (у 2015 р. налічуватиме 40 000 осіб) складається з колишніх військових, осіб, які бажають набути цікавої й оплачуваної спеціальності, а також з осіб, які можуть виконувати функції, пов’язані з їхньою спеціальністю (наприклад, перекладачі). Особовий склад оперативного резерву виконує ті ж самі завдання, що й кадрові військові (нагляд за порядком, збирання інформації, боротьба з правопорушеннями, охорона стратегічних об’єктів тощо), надається як підсилення діючим підрозділам НЖ або діє в складі підрозділів резервістів.

Резервісти мають обмежені повноваження щодо проведення оперативно-слідчих дій (статус працівника судової поліції надається лише резервістам із числа колишніх військовослужбовців НЖ, які виконували відповідні функції під час служби протягом не менше як п’яти років, до того ж ті з них, хто був звільнений більш як рік тому, має пройти перепідготовку), а застосування ними зброї дозволяється тільки для необхідної оборони. Система підвищення кваліфікації дає змогу особовому складу «рости» в посаді та військовому званні.

Оперативний резерв розділяється на основний і додатковий, які відрізняються рівнем підготовки, готовності та порядком призову (підрозділи основного резерву приводяться в готовність менш ніж за тридцять днів, додаткового – у термін від одного до трьох місяців). У перспективі передбачається, що основ­ний резерв (ESR) складатиметься переважно з осіб, що уклали спеціальний контракт.

До складу основного резерву входять:

– підкріплення штабів і органів управління;

– підкріплення рот департаментської жандармерії та взводів «нагляду й дій» жандармерії (PSIG);

– резервні взводи (PRGD, по одному на групу департаментської жандармерії), що також використовуються для підсилення підрозділів (як правило, у межах департаменту);

– резервні ескадрони мобільної жандармерії (ERGM) – по одному на кожен із 22 округів – використовуються, як правило, на території округу в таких типових ситуаціях, як масові зібрання, заходи «віжіпірат» (загальнодержавного плану протидії проявам тероризму. – Авт.), стихійні лиха тощо. ERGM можуть направлятись у будь-яку точку території країни, проте їхнє першочергове завдання – вивільнення ескадронів мобільної жандармерії для виконання ними завдань із підтримання порядку (зокрема взявши на себе охорону певних «чутливих зон» та об’єк­тів «з огляду на поточну загрозу» та інші завдання).

Наприклад, 2005 року під час масових заворушень у передмістях Парижа терміново призвані резервісти жандармерії успішно замінили кадрових жандармів, які в цей час боролися з вуличними хуліганами. Саме резервісти «сиділи на телефонах», охороняли казарми жандармських підрозділів, патрулювали на «друго­рядних» ділянках, брали участь у конвоюванні підсудних...

2. Громадянський резерв, чисельність якого не визначено, складається з колишніх кадрових військовослужбовців та резервістів, а також із добровольців – цивільних осіб, які допущені командуванням до проведення заходів, спрямованих на ознайомлення населення з жандармерією. Завдання громадянського резерву – сприяння комплектуванню та перепідготовці кад­рових військових, а також функціонуванню оперативного резерву.

 

Комплектування 

Оперативний резерв жандармерії комплектується:

1. Військовослужбовцями запасу Національної жандармерії.

Відповідно до французького законодавства, після звільнення з дійсної служби в жандармерії її військовослужбовці перебувають у запасі протягом п’яти років із дати закінчення служби, вони зобов’язані зберігати військову форму та повідомляти військові органи про зміни особистого стану (зокрема адресу та інші координати), протягом цього часу ведення особової справи та супровід документів забезпечує жандармський округ за місцем проживання. У разі звільнення жандармів попереджають про можливість виклику для перевірки стану здоров’я та призову на службу в разі серйозних порушень громадського порядку.

Військовослужбовці запасу НЖ можуть укладати контракти про проходження служби в оперативному резерві (ESR).

Щодо певних категорій резервістів діють особливі правила: зокрема, колишні військово­служ­бовці служб технічного й адміністративного забезпечення залучаються до служби в резерві відповідно до своєї спеціальності, наприклад, беруть участь у роботі штабів та органів управління, адміністративних і технічних органів. Військовослужбовці спеціалізованих формувань НЖ – жандармерії озброєння (охорона об’єктів оборонної промисловості), жандармерії повітряного транспорту, морської та повітряної жандармерії – після звільнення, як правило, приписуються до відповідних підрозділів, а в разі відсутності такої можливості – до департаментської жандармерії, у резерв жандармського округу за місцем проживання.

2. Військовослужбовцями запасу інших видів збройних сил. 

Офіцери запасу, які виявили бажання стати резервістами жандармерії, подають заяву «про зміну роду військ і перехід до жандармерії» і документи про проходження військової служби, освіту та стан здоров’я до штабу військового округу, до якого вони приписані, унтер-офіцери та солдати запасу – до органу, де вони стоять на обліку. Рішення про зарахування до резерву жандармерії ухвалюється: щодо офіцерів – Головним управлінням НЖ, щодо унтер-офіцерів та солдатів – управлінням округу жандармерії, після чого видається наказ про приписку військово­служ­бовців до певного округу жандармерії.

3. Добровольцями (з числа цивільних громадян).

До резерву жандармерії також приймаються особи, що мають французьке громадянство, віком не менше як 17 і не більш як 30 років, які брали участь у днях призову й підготовки до оборони або пройшли строкову службу, не мають судимості й нарікань на поведінку та відповідають вимогам фізичної здатності (чоловіки повинні мати зріст не менше 1,7 м, жінки – не менше 1,6 м).

Анкети-заяви про зарахування до резерву НЖ можна отримати за місцем проживання, у територіальній бригаді (найменший підрозділ жандармерії. – Авт.) або в ін­формаційно-ком­плек­ту­­валь­ному центрі регіону НЖ. Доб­ровольці зараховуються до резерву тільки після успішного проходження базової військової підготовки.

 

Контракт

Бажання особи служити в оперативному резерві жандармерії закріплюється контрактом, що укладається на термін від 1 до 5 років, із дотриманням вимог щодо віку та стану здо­ров’я, й підписується після попередньої перевірки здатності кандидата до служби в жандармерії.

Для резервістів установлено граничний вік служби кадрових військових, збільшений на п’ять років. Зокрема, для рядового складу резерву граничний вік становить 40 років, для унтер-офі­церів та офіцерів – від 60 до 65 років.

Фізична придатність визначається за підсумками медичного огляду (під час звільнення з дійсної служби він є обо­в’яз­ко­вим). У разі висновку про непридатність кандидат має право зажадати укладення контракту у винятковому порядку – так може зробити, наприклад, досвідчений ветеран.

Відповідно до контракту та орієнтовної програми, що складається спільно з органом приписки, резервіст може виконувати такі завдання за місцем проживання (на період від 5 до 30 днів на рік):

– індивідуальне підсилення підрозділів департаментської та мобільної жандармерії (крім операцій з підтримання порядку), спеціалізованих жандармських підрозділів, штабів і органів управління;

– навчання та залучення до різних спеціальностей, потрібних жандармерії;

– передавання досвіду молодшим колегам (участь у підготовці військовослужбовців і резервістів, днях призову й підготовки до оборони);

– участь у створенні резервних підрозділів та заходах із комплектування (радниками з питань резерву).

Крім того, окремі резервісти, відібрані за своїми особистими якостями й знаннями, можуть залучатися до закордонних відряджень по лініях ООН, НАТО, ЄС, ОБСЄ, до спільних цивільно-військових операцій тощо.

У разі виклику на службу та залучення до виконання зав­дань резервістам виплачується щоденна винагорода, розміри якої (від 41 до 160 євро) залежать від звання (від «заступник жандарма» («солдат») до «полковник») та регіону приписки; до цієї суми також додаються надбавки за сімейний стан, компенсації витрат на проїзд і харчування.

За резервістами зберігаються їхні військові звання та вислуга в цих званнях (і можливість подальшого просування по службі). Підвищення звання в запасі не змінює розміру пенсії, але забезпечує збільшення відповідної винагороди (не кажучи про зрозумілий моральний престиж).

На час приписки на резервістів поширюється режим загальнодержавного соціального страхування, проте в певних ситуаціях (наприклад, у разі поранення «під час виконання обо­в’яз­ків») вони можуть користуватися безплатною медичною допомогою у військових частинах, а також іншими можливостями, передбаченими Кодексом законів про військові пенсії за інвалідністю.

Цікаво, що, відповідно до французького законодавства, у разі влаштування на найману роботу резервістам надається право звільнення від роботи для участі в діях резерву лише на 5 робочих днів (на термін понад 5 днів потрібна згода роботодавця). Крім того, будь-яка діяльність, що здійснюється за конт­рактом про службу в оперативному резерві понад 30 днів поспіль, призводить до призупинення виплати пенсії…

 

Навчання

З метою забезпечення комплектування резерву проводиться:

1. Військова підготовка жандармерії (PMG), спрямована на засвоєння найпростіших завдань з охорони порядку та на володіння табельною зброєю (залучаються добровольці віком від 16 до 30 років, що відповідають критеріям відбору до резерву жандармерії).

Заняття проводяться у вихідні дні в місцях, наближених до місця проживання курсантів або ж тижневими сесіями під час шкільних канікул. Повний цикл підготовки розрахований на 15 днів. Навчальна програма передбачає заняття із:

– загальної підготовки (загальної фізичної підготовки, спортивного орієнтування, деонтології, стосунків з людьми);

– військової підготовки (бойовий порядок, тактика дій жандармерії);

– спеціальної підготовки (дії жандармерії, володіння зброєю, стрілецькі заняття, виконання службових обов’язків жандармерії, керування дорожнім рухом, зв’язок, основи першої допомоги, розвідка).

Кандидат, що пройшов військову підготовку й отримав відповідне свідоцтво, може бути зарахований солдатом запасу для виконання відповідних завдань під командуванням кадрового жандарма. У подальшому, після проходження курсів підвищення кваліфікації, він може отримати наступне звання.

2. Вища військова підготовка жандармерії (PMSG), що забезпечує резерв командними кадрами. До підготовки на курсах, які проводяться на національному рівні протягом 20 днів, залучаються добровольці віком від 16 до 30 років, що відповідають критеріям відбору до резерву жандармерії, мають ступінь бакалавра або пройшли загальну військову підготовку, отримавши відмінні результати, або мають рекомендацію командування.

Підготовка базується на нав­чанні принципам командування та виконання відповідальних обов’язків. Навчальна програма передбачає:

– військову підготовку (дис­цип­­лінарний статут, етика, права й обов’язки військовослужбовця, тактика дій, початкова підготовка заступника жандарма, стройова підготовка, структура системи національної оборони);

– спеціальну підготовку (фізичне й спортивне виховання, командні види спорту, спортивне орієнтування, морально-гро­ма­дян­ська підготовка, основи першої допомоги, будова й застосування табельної зброї та набоїв, стрільба й стрілецька підготовка, військова кореспонденція);

– підготовку до практичної діяльності (структура й завдання жандармерії, структура бойових підрозділів, основи педагогіки, дорожній рух, зв’язок, основні завдання підрозділів).

Випускники курсів PMSG виконують у резерві командні функції як офіцери та унтер-офіцери.

Курсанти PMG та PMSG нав­чаються за принципом поточної перевірки знань під час занять, маючи ряд пільг, зокрема можливість укладення контракту про проходження служби в резерві (після досягнення 18-річ­ного віку), першочергове призначення в підрозділи оперативного резерву за місцем проживання, забезпечення обмундируванням та спорядженням, видача посвідчення резервіста, право вступати до спортивних і мистецьких клубів національної оборони.

Пропагуючи службу в резерві серед молоді, командування НЖ також апелює до бажання бути корисним для співвітчизників, діяти разом із жандармами в кризових ситуаціях, виконуючи завдання з профілактики правопорушень та надання допомоги громадянам, а також до прагнення здобути корисну й оплачувану спеціальність, підвищити кваліфікацію для подальшого просування на службі. Цікаво, що офіційно не передбачено особ­ливих привілеїв для резервістів, які висловили бажання вступити на дійсну військову службу, хоча, вирішуючи таке питання, командири, безумовно, зважають на певний досвід і заслуги кандидата.

Престиж служби в резерві НЖ підтримується всіляко: наприклад, резервісти активно залучаються до спортивних змагань (у складі команд НЖ) та до мистецьких заходів. Започатковано підготовку резервістів спільно з кадровими військово­служ­бов­ця­ми в навчальних закладах НЖ. Значну допомогу командуванню надає Національна асоціація резервістів жандармерії (Anorgend). Про актуальність питання підготовки резервних сил НЖ свідчить і те, що матеріали на цю тему публікуються в кожному номері щомісячного журналу «Gend’info».

14 липня 2006 року у військовому параді на Єлисейських полях у Парижі вперше брав участь підрозділ, що складався з резервістів жандармерії. Їхня участь у параді в день головного національного свята стала знаком честі й визнання для всіх резервістів жандармерії, нагородою за повсякденну роботу на місцях.

 

Підготував Сергій КОВАЛЕНКО.

Фото з журналу «Gend’info» та 

www.gendarmerie.interieur.gouv.fr

друкувати

Коментарi

Інші статті