Субота, 12 грудня
громадсько-правовий тижневик
Тижневик « Іменем закону » та додаток « Моменти »
представляють об'єднане інтернет-видання imzak.org.ua
Рубрики Усі рубрики
Досвід
17/12/2012 20:50

Інтерпол: всебічна модернізація

На початку листопада в італійській столиці Римі відбулася 81-а сесія Генеральної асамблеї Міжнародної організації кримінальної поліції – Інтерпол. Для нашої країни ця сесія була ювілейна – адже саме 20 років тому учасники 61-ї сесії Генасамблеї, що проходила в місті Дакарі (Сенегал), одноголосно підтримали рішення про прийняття України до МОКП. Про підсумки найголовнішого заходу організації та значення співпраці з нею «ІЗ» розповів керівник Робочого апарату Укрбюро Інтерполу генерал-майор міліції Василь Неволя, який брав участь у роботі сесії від України.

– Василю Володимировичу, напевно, для того, щоб краще розуміти, що таке щорічний форум Інтерполу, варто розповісти про історію та структуру цієї організації?..

– Міжнародна організація кримінальної поліції – Інтерпол заснована 7 вересня 1923 року представниками 19 країн, що зібралися в австрійському Відні на Міжнародний поліцейський конгрес. Проте спроби об’єднання й координації зусиль правоохоронців різних країн у боротьбі зі злочинністю почалися з кінця ХІХ сторіччя, а 1914 року в Монако пройшов Перший міжнародний конгрес кримінальної поліції, і в одному з газетних матеріалів про цей захід вперше було вжито назву «Інтерпол»…

Нині МОКП – Інтерпол об’єднує 190 країн і є другою після ООН за кількістю членів міжнародною організацією, основна мета якої полягає в забезпеченні найширшого співробітництва між зацікавленими органами кримінальної поліції. Це завдання вирішується, насамперед, через обмін інформацією про осіб, яких підозрюють у скоєнні протиправних дії, сприяння іноземним колегам у розшуку, затриманні та екстрадиції злочинців.

Структура МОКП включає вищі керівні та постійні робочі органи. Окрім того, у кожній із країн-учасниць утворено національні підрозділи. В Україні повноваження Національного центрального бюро МОКП – Інтерпол покладено на МВС, їхню реалізацію забезпечує Робочий апарат Укрбюро Інтерполу, діяльність якого носить міжвідомчий характер: ми забезпечуємо обмін інформацією в інтересах не лише МВС України, його органів та підрозділів, але й Генеральної прокуратури, Державної податкової служби, Державної митної служби, Державної прикордонної служби, Служби безпеки України.

МОКП очолює президент і Виконавчий комітет, а найвищим її органом є Генеральна асамблея, яка збирається один раз на рік, щоб вирішити ключові, найактуальніші питання через голосування. Примітно, що, незалежно від економічного потенціалу, політичного впливу, розміру та кількості населення, інших параметрів, кожна країна має один голос, тому і США, і, наприклад, Монако мають однакові можливості щодо впливу на рішення організації.

Другий за рівнем постійний орган Інтерполу – Генеральний секретаріат на чолі з генеральним секретарем. Якщо провести аналогію з державою, то президент і Генеральна асамблея – це щось на зразок парламенту, а генеральний секретар – керівник уряду, який займається повсякденними питаннями, що виникають у процесі діяльності. Генеральний секретаріат розташований у французькому місті Ліоні, має приміщення, бюджет, технічні засоби, персонал – це наймані працівники, які набираються на постійній основі, і полісмени, яких відряджають із різних країн на певний період (загалом – близько 600 осіб). Є там і представник України…

 

– Які питання розглядалися під час 81-ї сесії Генеральної асамблеї МОКП?

– Ця сесія особлива насамперед тим, що вона стала найбільш представницькою за всю історію організації, зібравши 1 258 делегатів зі 150 країн. Їй передувала зустріч міністрів внутрішніх справ, поліції, безпеки та юстиції під головуванням міністра внутрішніх справ Італії Аннамарії Кансельєрі (на захід прибуло понад 100 посадовців такого рангу).

Важливою подією сесії стали вибори президента й нових членів виконкому. Зокрема, президентом Інтерполу вперше в його історії було обрано жінку – заступника головного директора кримінальної поліції Франції Мірель Балестраззі. Це відома й дуже авторитетна людина в організації, яка тривалий час була віце-прези­ден­том МОКП по Європейському регіону.

Генеральна асамблея прийняла низку резолюцій щодо різних напрямів та методів боротьби зі злочинністю. Зокрема, особливу увагу приділено темам протидії кіберзагрозам, незаконному обігу товарів та створенню міжнародних альянсів із метою боротьби зі «злочинністю ХХІ століття». Окрім того, схвалено програму навчання, тренінгів спеціалістів із різних напрямів, рішення щодо налагодження співпраці з низкою недержавних міжнародних організацій, а також програму удосконалення правил опрацювання інформації.

Дуже цікавим є й рішення про початок вивчення питання щодо запровадження електронного документообігу з питань екстрадиції – з метою спрощення і прискорення цієї процедури. Сесія підтримала ініціативу Канади, аргументовану так: «У ХХІ сторіччі користуватися методами, які були винайдені і затверджені у ХVІІІ–ХІХ сторіччях – це вже само по собі не дуже правильно…», і ухвалила вивчити ідею запровадження «електронної екстрадиції».

Також затверджено бюджет організації на наступний рік. До речі, за активної участі нинішнього генерального секретаря Рональда Ноубла свого часу відбулася серйозна реформа порядку формування бюджету організації, основним джерелом наповнення якого є внески країн-учасниць. Раніше розмір внеску визначався за певним відсотком від обсягу державного бюджету, і на початку свого членства у МОКП Україна сплачувала через Міністерство закордонних справ 220 тис. – 250 тис. доларів. А після цієї реформи застосовується принцип ООН, тобто внески вираховують за відсотком від валового національного продукту.

 

– Тобто бідні країни сплачують менше?..

– …А багаті – платять більше, і основними донорами є кілька потужних країн. Ось нещодавно ми отримали запит про необхідність сплати членського внеску на 2013 рік на суму 21 498 євро, тобто для України це певне полегшення. А, наприклад, США сплачує понад 11 млн євро…

 

– Утім, маленькі країни мають в Інтерполі належне представництво?

– І навіть – крихітні, такі як нещодавно прийнятий до організації Ватикан. Ще один «новачок» – невелика острівна держава Самоа, в якої поліцейська та пенітенціарна служба налічує лише близько 500 осіб. Або згадаймо про Монако – це князівство історично відігравало помітну роль у діяльності Інтерполу. До речі, 83-ю сесію Генеральної асамблеї планується провести саме там – на згадку про 100-річчя започаткування проектів міжнародного поліцейського співробітництва…

Інша невелика за територією держава Сінгапур є членом Інтерполу з 1968 року. І саме керівник сінгапурської поліції Хоо Бун Хаі протягом останніх чотирьох років обіймав пост президента МОКП, з його іменем пов’язані досягнення в просуванні роботи організації на новий технологічний рівень: запровадження нових програмних та апаратних засобів, нових банків даних, а головне – проект створення в Сінгапурі Глобального інноваційного комплексу Інтерполу (IGCI). Робота зі створення цього комплексу, який буде зосереджений на вивченні проблематики й розробках методики й рекомендацій щодо боротьби зі злочинністю у сфері високих технологій, нині перебуває на завершальній стадії: уже зведено величезну сучасну будівлю, триває добір персоналу, і, як очікується, у вересні 2014 року «антикіберзлочинний» підрозділ Інтерполу буде введений в експлуатацію. До речі, саме на базі IGCI передбачається навчати спеціалістів із протидії корупції в спорті та «договірним матчам», що є результатом взаємодії МОКП із керівництвом Міжнародної футбольної федерації (ФІФА).

 

– Це ознака глобалізації: новий підрозділ створюється не при штаб-квартирі, а на іншому боці земної кулі?

– Так, і це приклад адекватної реакції керівництва Інтерполу й усієї організації на сучасні виклики й загрози. У виступах під час сесії не раз наголошувалося саме на тому, що злочинність глобалізується, стоїть на шляху активного використання новітніх технологій, і це одна з основних загроз і реальних перспектив розвитку ситуації. Відповідно, на це слід реагувати – як міжнародній поліцейській спільноті, так і вітчизняним правоохоронним органам.

 

– Отже, Ви вважаєте поїздку до Рима корисною?

– Вона була інформативна, результативна, важлива – не лише для розуміння, що відбувається всередині МОКП, і як Інтерпол планує діяти надалі, а й для того, щоб сформулювати для себе алгоритм дій і правильні підходи, які відповідатимуть сигналам із боку організації. До таких дій, безумовно, належить насамперед робота з модернізації технологій обміну інформацією. Нині ми здійснюємо цей обмін за допомогою стаціонарних робочих станцій закритої мережі електронного зв’язку І-24/7 («I» – означає «Інтерпол», а цифри, відповідно – «24 години на добу, 7 днів на тиждень»), які встановлено в кожному обласному управлінні МВС, а також у підрозділах ДАІ та в ГУБОЗі. Проте цілком назрілою є необхідність розширення доступу до баз даних Інтерполу як для української міліції, так і для інших правоохоронних органів, тому Робочий апарат Укрбюро нині активно працює над цим питанням, розглядаючи як оптимальний шлях перехід на нову технологію MIND/FIND – це фіксована система доступу, що дозволяє використовувати інформаційні масиви Інтерполу навіть окремим патрульним екіпажам.

 

– Тобто йдеться про мобільну систему?

– Так, мова йде про сучасні технології, які вже реалізовані в багатьох країнах. За умов певних зусиль із нашого боку й вирішення питання про фінансування (зокрема, як першочерговий захід, необхідно створити комплексну систему захисту інформації) можна буде досягти того, що, наприклад, екіпаж ДАІ буде спроможний швидко перевірити, чи не числиться автомобіль у банку даних викрадених транспортних засобів, що містить інформацію про 7,2 млн машин. А прикордонники та фахівці Державної міграційної служби матимуть змогу перевіряти гостей України за банком даних викрадених і втрачених документів, у якому – понад 35 млн об’єктів. Я вже не кажу про банк даних «Особи» та складніші бази даних: ДНК-профілів, зразків зброї, предметів мистецтва – у разі реалізації цього проекту можна буде з робочого місця слідчого чи працівника кримінальної міліції швидко перевірити ту чи іншу інформацію, яка його цікавить, а не звертатися до Укрбюро з письмовими запитами.

Інше актуальне питання – назріла потреба модернізації нормативного підґрунтя нашої діяльності й узагалі співробітництва по лінії Інтерполу – ми над цим теж працюємо, саме з урахуванням нових правил обробки інформації й того, що набув чинності новий Кримінальний процесуальний кодекс. Тож на початку наступного року плануємо запропонувати керівництву міністерства новий кодекс використання можливостей Інтерполу…

 

– Невдовзі після повернення з Рима ви знову брали участь у міжнародному заході…

– Це була робоча зустріч у Ліоні, присвячена підсумкам міжнародної операції «Black Poseidon» («Чорний Посейдон»), що проходила влітку 2012 року. П’ять країн – Україна, Молдова, Туреччина, Грузія, Білорусь – під егідою генерального секретаріату МОКП об’єднали зусилля в боротьбі з незаконним переміщенням підроблених товарів, утворивши міжнародну координаційну групу, працівники якої забезпечували обмін інформацією про місця виробництва та зберігання контрафактної продукції, маршрути її перевезення і конкретні транспортні засоби, про осіб, причетних до цієї діяльності. Під час реалізації такої інформації в Україні підрозділи ДСБЕЗ, податкової та митної служб виявили та вилучили чимало підробок, зокрема, сувеніри із символікою Євро-2012, тютюнові вироби тощо. На 2013 рік заплановано проведення операції «Чорний Посейдон – 2», причому до кола країн-учасниць долучилися Польща та Румунія.

Бесіду провів Сергій КОВАЛЕНКО, «ІЗ»

друкувати

Коментарi

Усі коментарі
Додати коментар

Інші статті