Кримінальна глобалізація – пандемія страху

Багато експертів, вчених, працівників правоохоронних органів, влада й політики шукають відповідь на запитання: «У чому ж причина катастрофічної криміналізації світу?». В останні три десятиліття злочинність у планетарних масштабах зросла вчетверо, а на пострадянському просторі – увосьмеро, приблизно так само – у США, Великобританії, Швеції та Франції. Згідно з інформацією МВФ, щорічно у світі «відмивається» від 500 млрд до 1,5 трильйона доларів або 5 % світового валового продукту. За даними Світового банку, щороку на підкуп членів урядів і політиків витрачається близько 80 млрд доларів. Загальний обсяг операцій у наркобізнесі перевищує півмільярда доларів, а прибутки від «трансферів» нелегалів – 3,5 млрд доларів. Країни, що розвиваються, витрачають на боротьбу зі злочинністю близько 14 % ВВП, а передові держави – 5 відсотків.

Теорія нового світового безладу

Тобто із початком глобалізації з’явилися потужні міжнародні глибинні криміногенні чинники, що справляють руйнівну дію на всі сфери життєдіяльності: економіку, політику, суспільні відносини, традиції, розкладаючи ядро духовності, моральності, змінюючи масову психологію. Говорячи про Україну, треба враховувати, що і вона зазнає впливу всього негативного, що коїться на планеті. Отже осмислення того, якого роду глобальне бойовище розгортається на землі, дуже важливе для вироблення стратегії протидії наявним загрозам.

Переконаний: останнім часом чітко простежується процес утвердження нового світового порядку. Світ стає взаємозалежним і взаємовразливим, унаслідок того зростає кількість чинників, які впливають на інтенсивність криміналізації людської спільноти. Формується, по суті, новий світовий безлад або хаос.

Масштаб викликів і загроз змінюється під впливом таких явищ, як мафіозність, маніпуляція масовою свідомістю, радикальний мондіалізм (заперечення суверенітету народів над їхньою територією і ресурсами).

Поглиблюючи нерівномірність економічного розвитку держав, глобалізація створила сприятливе середовище для накопичення кризового потенціалу в багатьох країнах. Саме на цій основі виникають і розвиваються різнорідні екстремістські політичні течії, які зробили своєю зброєю насильство та терор. Злочинний світ налічує, за оцінками незалежних експертів, не менше мільйона розрізнених, але добре озброєних угруповань.

Об’єднавшись, вони здатні вирішити не тільки локальне завдання, а й впливати на стан справ на континентах. Маю на увазі те, що основний негатив глобалізації – посилення розшарування на супербагаті країни й найбідніші, взаємна вразливість національних фінансових систем, коли перші виходять із кризових ситуацій за рахунок других і втрати державами суверенітету на користь транснаціональних корпорацій (ТНК).

Кримінальна глобалізація – це породження всесвітніх соціальних явищ, деформацій, гострих суперечностей, які продукують міжнародну й транснаціональну злочинність, тіньових «двійників» інститутів господарства, створених мафіозними організаціями. Розуміння того, як надалі криміналізуватимуться людські стосунки в умовах прогресованого «ущільнення» світу, або як протікатиме сама глобалізація, допоможе завчасно виробити реалістичні контрзаходи, що сприятимуть збереженню демократичних принципів, прав людини й нормальних економічних, політичних, соціальних і культурних відносин у світі та окремих країнах. Глобалісти стверджують: для глобалізації, яка спроможна використовувати всі досягнення науково-технічного прогресу, у ХХІ ст. достатньо 20 % освіченого населення. Решта стає «зайвою». Тобто без роботи й засобів існування.

Ідеологи світового уряду заявляють: людство треба розділити на два класи – обраних і тих, хто їх обслуговуватиме. Обидва «прошарки» кількісно становитимуть не більше як мільярд осіб. Решта ж не відповідає новим стандартам.

Замислимося: «А які будуть наслідки цього мегапроекту?». На шляху до народження Золотого мільярда в більшості виникнуть колосальні криміногенні проблеми. Утримати в межах права 6 млрд людей, яких колонною поведуть «на забій», неможливо. Треба бути божевільним теоретиком, щоб не бачити майбутнього апокаліпсису, що забере із собою й усе «золоте обранство».

Звісно, це теорія процесу, але очевидно: під впливом глобалізації народжується потужна система транснаціональних злочинних організацій. Якщо головними суб’єктами легального господарства є ТНК і уряди, то їхніми аналогами є міжнародні кримінальні угруповання, національні за походженням, але транснаціональні за масштабами координації діяльності. Останніми роками вони розширюються із загрозливою швидкістю, і цьому сприяє корупція державних чиновників.

З іншого боку, глобалізація як соціокультурний контекст розвитку суспільства викликала інший ефект: фактори розвою традиційних видів злочинів стали практично універсальними для більшості держав, де економічна ситуація не дозволяє громадянам отримувати законний дохід, достатній для гідного життя. Задля елементарного виживання вони змушені коїти протиправну діяльність, відновлюючи таким чином «соціальну справедливість». А це – джерело тероризму, наркобізнесу, рекету, бандитизму, контрабанди зброї, торгівлі людьми. Сформувалися такі економічні, ідеологічні умови, які із законослухняних громадян роблять соціально-небезпечних індивідів. Наївно очікувати, що за тих умов правоохоронні органи зборють цю тенденцію.

Транснаціональні корпорації – активні політичні гравці

Основні структури транснаціональної організованої злочинності розміщені на полюсах розвитку: у США (Коза ностра), Європі (сицилійська мафія), Азії (китайська Тріада і японська Якудза). Згодом з’явилися колумбійські картелі в Латинській Америці, російська, українська мафії й інші мафіозно-терористичні формування, котрі конкурують між собою, ділять ринки і сфери впливу, укладають альянси та угоди. Та слід зазначити: є чинники нерегульованого ринку, де домінують інтереси ТНК та банків, які неоднозначно впливають на світовий розвиток і конкурентну боротьбу за контроль над природними ресурсами й інформаційним простором. У цій сутичці застосовують багатий арсенал засобів нищення конкурентів.

Наразі корпорації сильні як ніколи і їхня хижа природа пізнається по плодах. У змаганні за ринки збуту та сировини країни-жертви окупують за допомогою не танків і гармат – це вчорашній день, – а банками і біржами. Поставивши в залежність економіку будь-якої країни, її тим самим ставлять на коліна. Характерно, що коли ТНК приходить у нову державу, вона активно включається в місцевий політичний процес. Її представники вступають у національні асоціації промисловців, завдяки яким отримують можливість виходу на керівників влади.

Спектр цього втручання у внутрішню політику держави достатньо широкий, починаючи від підкупу ключових чиновників «в особливо великих розмірах» закінчуючи державним переворотом та інспірацією прикордонних конфліктів. У корпорацій потужно розвинена розвідка і контррозвідка, що часто займається шпигунством, придушенням конкурентів. Транснаціональні злочинні співтовариства виконують тут роль «мастильного матеріалу» для неймовірної експансії, підтримуючи постійне партнерство із ТНК, у які вони зробили інвестиції, і банками, що керують їх вкладами. Також ці групи беруть участь у фінансуванні та підкупі політиків, здатних зберегти в колишньому стані сприятливу для них систему.

Процеси кримінальної глобалізації вразили й українське суспільство та державу. Цей наступ на початку 1990-х відбувався через ослаблення протидії злочинним загрозам, руйнування профілактичного комплексу, пом’якшення кримінального законодавства. На догоду міжнародному закуліссю, у період розгулу бандитського терору Україна погодилася ввести мораторій на застосування смертної кари. На мою думку, це стало дочасним і небезпечним кроком, бо суспільство фактично втратило право на законну, справедливу самооборону.

Мораторій розв’язав руки жорстоким і нещадним нелюдам, а законослухняних громадян позбавив упевненості в безпеці й перетворив на потенційних жертв. Тільки за 15 років пострадянського періоду насильницьким шляхом тут позбавили життя понад 130 тис. осіб, що в 7,8 разу більше кількості полеглих на війні в Афганістані та в 17 разів більше, ніж загинуло від усіх терористичних актів XXI століття!

У так званій тихій війні кримінал наступає, створює хаос, паніку, сприяє свавіллю, а держава і суспільство, висловлюючись мовою військових, постійно перебувають у стані оборони.

Є думка західних експертів, що вже на початку 1990-х українська мафія так само, як італійська мафія і японська якудза, почала займатися контрабандою сигарет, нафти, наркотиків, викраденнями авто, підробкою грошей, цінних паперів, створила власну секс-індустрію. Українські лиходії досягли успіхів у торгівлі зброєю, як і у відмиванні грошей.

Реально оцінюючи сучасні кримінальні загрози, слід заявити: в умовах глобалізації жодна країна не може самостійно протидіяти їм. Потрібна консолідація світової спільноти. Міжнародні організації нині вирішують вузькі тактичні завдання, а для придушення кримінальної та терористичної експансії потрібна наднаціональна система глобальних сил, які працювали б за мережевим принципом.

Підрозділ такої організації слід наділити правом безперешкодно пересуватися планетою та займатися оперативно-розшуковою діяльністю щодо документування скоєних транснаціональною мафією злочинів, де б вони не сталися. У своєму розпорядженні ця організація повинна мати підрозділи швидкого реагування, усі можливі засоби транспорту, космічний зв’язок і сучасне озброєння. Звісно, потрібні зміна міжнародного законодавства, передусім, ухвалення кодексу, що унормовував би покарання за злочини проти людства, і створення спеціальної судової системи правосуддя.

Генерал-майор міліції у відставці

Олексій ЧИСТЯКОВ

друкувати