Субота, 12 грудня
громадсько-правовий тижневик
Тижневик « Іменем закону » та додаток « Моменти »
представляють об'єднане інтернет-видання imzak.org.ua
Рубрики Усі рубрики
Досвід
19/02/2012 14:02

На варті спокою індустріального серця

   У самому серці Донбасу, на заході Луганської області розмістилося молоде й невелике, проте досить потужне індустріальне місто Сєвєродонецьк. Тут сконцентровано важливий промисловий потенціал регіону, представлений підприємствами хімічної, приладобудівної та будівельної галузей. Проте за своїм зовнішнім виглядом цей населений пункт мало нагадує такий собі «виробничий» поліс – він більше схожий на сучасне європейське містечко з чистими вулицями, охайними будинками, великою кількістю зелених зон та добре розвинутою інфраструктурою. У чому полягає специфіка роботи тамтешніх міліціонерів, яку реальну допомогу їм надають представники місцевої влади та чи впоралися вартові порядку із завданнями, передбаченими торішнім експериментом, ми дізнавалися в начальника Сєвєродонецького МВ ГУМВС Луганщини Юрія Пасічника.

    Згадуваний експеримент проводився протягом кількох місяців на території низки областей України. Його суть полягала в тому, що на базі певного міліцейського підрозділу створювалися спеціальні групи швидкого реагування, основним завданням яких було миттєво приїхати на місце злочину чи правопорушення та надати кваліфіковану допомогу. У вільний же від викликів час такі групи здійснювали охорону громадського порядку. На Луганщині для проведення експерименту був обраний саме Сєвєродонецький міськвідділ міліції. Як пояснює його очільник, однією з головних причин цього стала компактна забудова міста: тутешні вулиці та мікрорайони розташовано в шаховому порядку. Це додало неабиякої зручності правоохоронцям під час підготовки та безпосереднього виконання поставленого завдання.
   До складу кожної групи входило чотири працівники – по одному представнику карного розшуку, патрульної служби, служби дільничних інспекторів та підрозділу боротьби з незаконним обігом наркотиків. Обиралися вони лише серед найпідготовленіших кадрів, тобто тих, хто може грамотно та оперативно оцінити ситуацію, прийняти рішення і вжити всіх необхідних заходів. Щодня чотири таких екіпажі пильнували спокій у місті з четвертої години вечора до першої ночі. Усі задіяні в експерименті автівки обладнали системою GPS, що дозволяло черговому бачити місце перебування наряду й у разі чого направляти до місця пригоди той, що був найближче. Слід відзначити, що спеціально для експерименту в міськвідділі була оновлена карта міста: у ній відобразили всі можливі дані – до найменших провулків та «найприхованіших» проїздів.
   У кожній «бойовій машині» також були комп’ютери з відповідними базами даних, за якими можна було встановити особу підозрюваного чи постраждалого. Ще раніше в міськвідділі розробили систему, що дозволяє дізнатися інформацію про людину не тільки за її прізвищем та ім’ям, а й, приміром, за домашньою адресою чи телефоном. Тобто, коли працівники виїжджали на виклики, пов’язані з сімейними бешкетами чи побутовими хуліганствами, вони попередньо могли одержати інформацію про майбутнього «клієнта». Це, своєю чергою, давало змогу правоохоронцям подбати про власну безпеку, продумати алгоритм своїх дій.
   Компактність території, злагодженість дій і правильна розстановка сил та засобів – все це дозволяло мобільним групам прибувати на місце пригоди дійсно миттєво: через 3-4 хвилини. За словами Юрія Пасічника, інколи люди навіть не очікували приїзду правоохоронців у такий короткий термін – мовляв, налаштувалися півгодини чекати, а вони вже тут. Звісно, така оперативність давала змогу екіпажам працювати по гарячих слідах, що не могло не позначитися на ефективності їхньої роботи. Так, наголошує начальник Сєвєродонецького МВ, кількість розкритих грабежів зросла до 90 відсотків, докорінно змінилася ситуація з виявленням хуліганів, шахраїв, крадіїв. Крім того, робота груп сприяла швидкій локалізації порушень громадського порядку під час проведення масових заходів.
   «Для мене як керівника на той момент групи стали неабиякою підмогою в роботі, – розповідає Юрій Віталійович. – Зрозуміло, що члени екіпажів у чомусь відходили від виконання своїх безпосередніх функціональних обов’язків, і ці обов’яз­ки треба було перерозподіляти серед інших працівників. Усе-таки ми щодня забирали з постійних місць служби 16 осіб… Не приховуватиму: експеримент був складний, але необхідний. І не лише для розкриття злочинів, а й для створення позитивного іміджу міліції в населення: пересічні громадяни постійно бачили на вулицях міліціонерів – добре підготовлених, ввічливих, компетентних».
Звісно, із завершенням експерименту в Сєвєродонецькому міськвідділі робота з ефективного забезпечення охорони громадського порядку не закінчилася. Зокрема, серйозну увагу Юрій Пасічник приділяє інструктажам особового складу, під час яких в обов’язковому порядку проводиться моделювання ситуацій. Як правильно звернутися до людини, перевірити її документи, телефон і при цьому, борони Боже, не образити її гідності, та ще й подбати про власну безпеку.
   «Я та мої заступники завжди наголошуємо підлеглим: найперше треба з’ясувати, в чому корінь будь-якої проблеми, чому вона виникла, – веде далі керівник міськвідділу. – Можливо, людину не покарати треба, а допомогти їй. У житті ж різне буває…»

   Як зазначає мій співрозмовник, Сєвєродонецьк – місто специфічне. Тут розташовано багато підприємств державного значення, науково-дослідних інститутів, тож освітній рівень тутешніх жителів досить високий. Відповідно високий рівень освіченості повинні мати й міліціонери – від дільничного й до слідчого. Адже кожен випадок недодержання законодавства з боку вартового порядку може відразу ж обернутися проти нього самого. Та якщо й стається якийсь конфлікт, його переважно розв’язують ще в «зародку». До того ж усі такі випадки – на особистому контролі в Юрія Віталійовича.
   Серед пріоритетів роботи сєвєродонецьких правоохоронців – боротьба з незаконним обігом наркотиків. За словами полковника міліції Пасічника, у цьому напрямі його підлеглі вже давно працюють не на кількість, а на якість. Зокрема, основні зусилля спрямовуються на боротьбу зі збувальниками наркотичного «зілля» та притягнення їх до реальної відповідальності. Для цього в кожному випадку документування діяльності торговців «дурманом» вартові порядку проводять повний комплекс оперативно-розшукових заходів, ретельно збираючи доказову базу. Позицію міліції повністю підтримують органи прокуратури та суду: якщо людина продає наркотики, вона має зазнати покарання.

   Нині з ініціативи керівництва міськвідділу в місті ведеться активна робота з розширення мережі відеоспостереження. В Сєвєродонецьку вже встановлено шість відеокамер, однак цього року «очей» додасться в місцях масового скупчення людей та на проблемних міських перехрестях. Фінансування ж цього проекту закладено в міський бюджет. Та й загалом, наголошує Юрій Пасічник, представники місцевої влади з розумінням ставляться до потреб міліції і завжди йдуть назустріч. Прикладом цього може бути хоча б обладнання ліхтарями тих вулиць, де найбільше вчинено злочинів проти громадян.
   Не оминають своєю увагою вартові порядку й ще один важливий напрям роботи – з молодим поколінням. На території Сєвєродонецька розташований інтернат для дітей-сиріт та тих, що залишилися без батьківського піклування. З його вихованцями правоохоронці постійно проводять бесіди, допомагають їм у працевлаштуванні, а ще – намагаються на конкретних прикладах показати, куди приводить «крива» стежка та як її можна обійти. Пропагують серед підлітків міліціонери і свою професію, зокрема, влаштовуючи під час різних заходів показові виступи групи захоплення. Діти зазвичай з непідробним інтересом спостерігають за діями сильних та спритних чоловіків у формі.
   Наостанок нашої розмови з головним міліціонером Сєвєродонецька просимо його розповісти про резонансні випадки з роботи підпорядкованого підрозділу. Юрій Віталійович відразу пригадує зухвалий розбійний напад на салон мобільних телефонів, що стався в серпні минулого року. Тоді невідомий чоловік увійшов до магазину і, завдавши декілька ударів ножем продавцеві, забрав 15 «стільникових», після чого накивав п’ятами. Жодної зачіпки в правоохоронців не було, але завдяки копіткій роботі слідчих та розшуковців вже невдовзі вони вийшли на слід пі­дозрюваного, а через три дні затримали його – аж у Чернігові. Від несподіванки чолов’яга, до речі, раніше судимий, відразу зізнався в скоєному і вказав, де зберігає телефони.
   Крім того, торік працівники міліції задокументували діяльність групи, члени якої шляхом махінацій із кредитами за п’ять років «підзаробили» понад 40 млн гривень. Усіх фігурантів затримали, кримінальну справу вже направлено до суду.
   «Те, що нам вдалося досягти, – заслуга всього колективу міліції міста, кожного його працівника, – зауважує Юрій Пасічник. – Так, може десь і недопрацьовуємо, але найголовніше – готові виконувати всі поставлені перед нами завдання».

Анна ТОРГОНЕНКО , «ІЗ».
Фото Олега ПЕРЕВЕРЗЄВА  

друкувати

Коментарi

Усі коментарі
Додати коментар

Інші статті