У пошуках простої істини
Місія сучасного слідчого – доводити суспільству просту істину: людина незалежно від її соціального статусу або майнового стану, яка переступила межу закону, неодмінно понесе заслужене покарання. Наш співрозмовник – заступник начальника ГУМВС Луганщини – начальник слідчого управління Валерій Трофименко, котрий не мислить свого життя без професійної діяльності.
«Керівництво слідчого управління ГУМВС області й підрозділів служби на місцях робить усе, щоб поліпшити якість роботи з розслідування злочинів, – розповідає Валерій Миколайович. – У 2009-му було успішно закінчено провадження в 12192 кримінальних справах, що на 161 більше, ніж позаминулого року, при цьому до суду направлено понад 11 тис. справ, що також перевищує попередні показники. Крім того, було докладено максимум зусиль, аби відшкодування за задокументованим матеріальним збитком на суму понад 5 млн грн, становило 100 відсотків».
Попри чималий вал розслідуваних справ, у кожному слідчому підрозділі є такі, що закарбовуються в пам’яті надовго. Так, полковник міліції Трофименко й досі пам’ятає резонансний розбійний напад на зал гральних автоматів «Невада» в місті Роженьки, що стався кілька років тому. Сищикам вдалося розкрити цей злочин, а слідчим – довести розслідування кримінальної справи до логічного завершення. Факт винесення справедливого вироку стосовно бандитів, що пролунав у залі суду, в черговий раз довів істину про неминучість покарання.
А спочатку про причетність затриманих до злочину свідчили лише побічні докази: покази людей, які бачили грабіжників у день скоєння злочину, та чули їхні домовленості. Таких фактів слідчим удалося зібрати досить багато, і першим їхнього «тиску» не витримав ватажок. Він розповів про роль та «винагороду» кожного члена банди. Викрадений під час нападу сейф, спільники «відімкнули» з допомогою «болгарки», а його останки викинули у ставок. Для пошуків затопленого ящика міліціонерам довелося задіяти водолазів МНС, які протягом двох тижнів досліджували дно водоймища. Зрозуміло, пошуки були б ефективнішими з використанням металошукачів, однак велика «засміченість» дна робила таку роботу безрезультатною.
Незабаром детективи через свої канали дізналися, що згодом після розбійного нападу місцеві бурлаки знайшли в районі згаданого заводу сейф без дверцят і здали його на брухт. Слідчі чудово розуміли: шансів відшукати важливий речовий доказ майже немає. У цій ситуації єдина надія була на водолазів, яким вдасться знайти металеві дверцята. І от через деякий час працівники МНС відрапортували: на дні водойми виявлені ті самі дверцята із замкненим замком. Надалі розслідування велося у звичайному режимі: очні ставки, відтворення обстановки й обставин події, додаткові допити, під час яких лише ватажок банди визнавав свою провину. Разом з тим, було зібрано достатньо доказів, які дозволили пред’явити їм остаточне звинувачення в скоєнні злочину. Згідно з вироком суду ватажок був засуджений до позбавлення волі на строк 9 років, інші двоє одержали, відповідно, 8 і 4 роки.
«За кожною кримінальною справою, крім певних фактів порушення закону, завжди має місце «ерозія» моралі, цинічне нехтування норм людської моральності, – зазначає Валерій Трофименко. – Прикро усвідомлювати, що в гонитві за прибутком деякі наші співгромадяни готові продати навіть такі небезпечні предмети, що можуть стати причиною загибелі сотень людей. Так, попереднім слідством у одній з кримінальних справ було встановлено, що чоловік, не маючи відповідного дозволу, незаконно придбав два переносних зенітно-ракетних комплекси «Стріла». Смертоносну зброю «агресор» незаконно зберігав у себе за місцем проживання в селищі Чорнухіне Перевальського району. Згодом він і двоє його приятелів намагалися продати своє майно «вигідному покупцеві», однак потрапили в «пастку» оперативників. Нині вони засуджені до різних строків позбавлення волі».
На думку чільника СУ, головне завдання сучасного слідства полягає, перш за все, у вчасному зібранні доказів вини людини, якій інкримінується причетність до злочину. Надалі їхня якість пройде, як то кажуть, випробування на міць у суді. Якщо ж передані до суду матеріали будуть непереконливими, це дозволить обвинувачуваному «вийти сухим з води». Саме тому в основі доказової бази повинні бути скрупульозно зібрані й задокументовані всі без винятку обставини того чи іншого злочину.
У розслідуваних кримінальних справах часто фігурують фальшиві грошові знаки, фінансові документи й договори, під якими «красуються» липові підписи. І кожний такий речовий доказ повинен бути підкріплений відповідним висновком експертів, для яких злочинці не втомлюються готувати все нові й нові «сюрпризи». Іноді, щоб відвести від себе підозру, вони підкидають слідству липові докази, намагаючись спрямувати хід розслідування по неправильному сліду. І тільки результати ретельного дослідження тих чи інших доказів допомагають слідчим з’ясувати їхнє справжнє походження. Але ж помилитися не можна: часом невидима часточка, виявлена під мікроскопом, може вирішити долю людини.
Тетяна Погукай, для «Моментів»
