Рука допомоги
Коли розпочалась антитерористична операція, Олександр Сковир написав заяву до військкомату і добровольцем вирушив у район бойових дій. У бою біля Савур-Могили він дістав тяжке поранення і потрапив у полон…
Після звільнення Сковира лікували у Дніпропетровському, а потім у Хмельницькому військових шпиталях. Довгі місяці боєць провів у лікарняному ліжку. Ходити, як раніше, він вже не зможе: надто серйозними виявилися наслідки наскрізного поранення правої ноги. Та Олександр не впадає у відчай. Уже потроху пересувається на милицях. І не втомлюється дякувати добрим людям, які допомогли йому вижити, зокрема й працівникам УМВС Хмельниччини.
Річ у тім, що під час бою всі документи Олександра Сковира згоріли. Відсутність посвідчення особи створювала перешкоди навіть у лікуванні.
До складних життєвих обставин, у які потрапила родина Сковирів, у Хмельницькому міськвідділі міграційної служби поставилися з розумінням. Провідний спеціаліст Святослав Габельчук зробив усі необхідні запити до Рівного, адже саме там Олександр отримував паспорт. І вже незабаром фахівці міграційної служби навідалися до бійця у госпіталь, щоб він поставив необхідні підписи.
Пішли назустріч Сковирам і в центрі надання послуг, пов’язаних з використанням автотранспортних засобів. Очільник установи Микола Лижник допоміг у найкоротші строки відновити водійське посвідчення Олександра і переоформити автомобіль на дружину.
А нещодавно Ірина Сковир завітала на прийом до начальника УМВС Хмельниччини Миколи Семенишина. Жінка хотіла особисто подякувати керівникові міліції краю за допомогу та підтримку, надані її родині працівниками підрозділів внутрішніх справ. Подружжя висловлює щиру вдячність медикам, волонтерам, усім небайдужим, які не лишають сім’ю пораненого бійця наодинці зі складними випробуваннями, продовжують сприяти Олександрові в лікуванні та реабілітації.
Прес-служба УМВС
у Хмельницькій обл.
