П'ятниця, 11 грудня
громадсько-правовий тижневик
Тижневик « Іменем закону » та додаток « Моменти »
представляють об'єднане інтернет-видання imzak.org.ua
Рубрики Усі рубрики
Наші люди
03/04/2015 11:13

Водій-ас на трофейному «Уралі» врятував понад 70 побратимів

Коли 23 лютого Чернігів урочисто зустрічав бійців зведеного загону обласного Управління МВС, крім автобуса, який доставив додому наших міліціонерів, біля будівлі УМВС припаркувався й вантажний «Урал», на корпусі й тенті якого було видно сліди обстрілу.

Слава про цю «бойову» машину та її водія долетіла до Чернігова раніше, ніж вони дісталися дому. Як розповів 25-річний міліціонер-водій спеціальної роти судової міліції «Грифон» УМВС України в Чернігівській області старший сержант міліції Олександр Василенко, ця повнопривідна вантажівка підвищеної прохідності врятувала 70 бійців! Ще в липні минулого року чернігівські міліціонери захопили покинутий сепаратистами, пошкоджений і замінований «Урал» з причепом – розмінувавши й відремонтувавши машину, її невдовзі «поставили у стрій». До слова, трофей виявився новеньким, як жартували бійці – «щойно з російського „Військ­торгу”»: за даними спідометра, вантажівка пройшла лише близько 800 кілометрів, якраз відстань від Ростова до Донецька…
З-під Дебальцевого «Урал», яким кермував Олександр, вивіз понад сімдесят бійців – крім міліціонерів зведеного загону Чернігівщини, на ньому врятувалося й чимало воїнів Збройних сил, адже дорогою водій підбирав усіх, хто просився «на борт». Жоден із них не загинув і не був поранений, чому Олександр Василенко нині сам відверто дивується: «Складність полягала в тому, що спочатку від нашого блокпоста ми їхали трасою, а після Дебальцевого – вже проривалися через поля. Не пам’ятаю, як називалося село, захоплене „сепарами” – з нього прострілювалася вся дорога до Артемівська. Обходили це село вночі полями, не вмикаючи фар. Дороги не видно, часом і сам не знав, куди їду. Було навіть загубили колону, але потім знайшли…»
Бійці зведеного загону кажуть, що вижити під час виходу з «Дебальцевського виступу» їм вдалося лише завдяки майстерності водія. А сам старший сержант Василенко за це дякує батькові, водію-«далеко­бій­нику», який навчив сина водити будь-яку техніку, та навичкам, набутим під час строкової військової служби. Її Олександр також проходив на посаді водія, після чого 2010 року став до лав міліції Чернігівщини. Нині герой жартує: «Дали б мені танк – гадаю, поїхав би й на танку».
«Урал», який врятував сім десятків людських життів, при цьому сам добряче постраждав – адже його обстрілювали з гармат, зенітної установки, реактивного протитанкового гранатомета… Але хоробрий водій не зважав ні на що – треба було маневрувати, аби вискочити з-під ворожого вогню, і, на щастя, «життєвоважливі» деталі вантажівки залишилися неушкодженими…
Як зазначив т. в. о. начальника УМВС України в Чернігівській області підполковник міліції Вадим Філашкін, «щасливий» «Урал», який лише в кількох місцях був пробитий осколками й кулями, пройшов профілактичний ремонт. А на міліціонерів, які під час прориву з-під Дебальцевого виявили мужність та героїзм, чекають заслужені відзнаки – зокрема, представлено до нагороди й Олександра Василенка. Після десятиденної відпустки, яку він провів у колі родини, із дружиною та тримісячним синочком, Олександр повернувся до виконання службових обов’яз­ків у своєму підрозділі. «Якщо накажуть знову їхати на Схід – вирушу без вагань!» – запевнив молодий фронтовик.

Олександр СИДОРЕНКО,

Чернігівська обл.

Фото автора
друкувати

Коментарi

Додати коментар

Інші статті