Субота, 12 грудня
громадсько-правовий тижневик
Тижневик « Іменем закону » та додаток « Моменти »
представляють об'єднане інтернет-видання imzak.org.ua
Рубрики Усі рубрики
Служба
20/03/2015 15:01

ДСО: невигадані історії

Днями група швидкого реагування ДСО затримала чоловіка, що в Миколаєві погрожував персоналу магазину ножем. Охоронець супермаркету, розташованого в центрі міста, звернув увагу на покупця, який пройшов через касу і не заплатив за товар. У відповідь на зауваження нетверезий відвідувач дістав ножа і заявив, що платити не збирається. Тоді працівники закладу натиснули кнопку термінового виклику міліції охорони, бійці якої прибули за дві хвилини й впоралися з хуліганом. Такі ситуації, а буває, що й значно складніші, доволі часто трапляються в різноманітних осередках торгівлі. І вартові порядку з Держслужби охорони завжди готові прийти на допомогу працівникам закладу. 

Малий бізнес без великих проблем

Взаємини між торговельними закладами і ДСО, під опікою якої вони перебувають, доводять: така ділова дружба – корисна й вигідна для бізнесових структур.

Оцінив переваги згаданої вище формули безпеки й потужний чернівецький Калинівський ринок, що кілька років тому перейшов від приватної охорони під крило міліцейського сервісу.

– Наш заклад дуже чутливий до аспектів безпеки, оскільки розташований на жвавому шляху. Важливо, щоб тут постійно був фахівець-охоронець, здатний захистити нас від кримінальних загроз, такий собі контролер намірів відвідувачів, – каже працівник магазину ювелірних виробів на Калинівському ринку Наталія Ревейчук. – Він має адекватно реагувати на кожен випадок підозрілої поведінки відвідувачів. Ідеї щодо такого убезпечення були різні, особливо після аналізу випадків нападів на такі ж крамниці. Почали співпрацювати з різними службами охорони, але повсякчас розчаровувалися, бо вони не були готові до опіки серйозних об’єктів, хоча й дуже того хотіли. Отак, методом спроб та помилок дісталися офісу ДСО. Надалі експериментувати з партнерами в галузі безпеки вже не збираємося, бо тепер усе влаштовує. Почуваємося комфортно, тим паче, периметром ринку цілодобово патрулює наряд міліції охорони.

Не нарадіється дружбі з ДСО й Ірина Петрівна – власник магазину у Броварах: «Район тут неспокійний, бо неподалік залізнична платформа, збирається всякий люд, особливо ввечері. Були випадки вандалізму, хуліганства, бійки. 14 літ тому відкрила невеличкий кіоск, згодом розбудувала продмаг. Звісно, клієнт приходить дуже різний, деколи намагаються щось поцупити, скандалять. Щоб якось захиститися, уклала угоду з ДСО. Тепер усе більш-менш спокійно, та без міліції навряд чи ми досягли б такої атмосфери. Попервах кілька разів на місяць мали клопіт, бо дехто злодійкуватий прагнув залізти всередину, навіть обшивку віддирав, двері знімав, дах розбирав. Але приїздив наряд і негідники розбігалися: крадії жодного разу не змогли добратися до матеріальних цінностей. Малий та середній бізнес має тримати економіку, й не хочеться, щоб у нього були великі проблеми. Держслужба охорони захищає наш інтерес, а значить – і українську економіку».

Міліція охорони звужує зону тривоги

– У самій назві «Державна служба» міститься суть її переваг, що дають максимальну надію й упевненість у ній, – констатує Наталія Артеменко, виконавчий директор кіровоградського ВАТ «М’я­со­ком­бінат „Ят­рань”». – Нашому підприємству виповнилося 85 літ. Колись його оберігали звичайні сторожі, а тепер – сучасна техніка: електронні системи, кнопки виклику тощо. Останніми роками ми розширили мережу фірмової торгівлі. Наразі діє 23 магазини «Ятрані», які теж перебувають під охороною ДСО. Ті заклади були привабливі для бешкетників і наркоманів, бо здавалися беззахисними. Правоохоронці, взявши їх під опіку, швидко змінили такі уявлення. Спершу тривожні брелоки там часто використовували – викликали наряди на виявлення фактів крадіжок продукції, хуліганства. Рахунок щоразу йшов на хвилини. Динаміка вже така, що кількість торгівельних точок зростає, а викликів міліції стає менше. Співпраця з ДСО – той індикатор успішності підприємства, що вказує на серйозність компанії, адже ми не можемо поставити великий кіоск і залишити його на поталу вулиці. Відверто скажу: варіанти з приватними охоронними фірмами навіть не розглядали, бо, як кажуть, добра добувши, кращого не шукай. Є ідея щодо розвитку системи безпеки комбінату, особливо в контексті планів щодо подальшого розширення мережі магазинів. Скажу відверто: у солідного виробничника сон ніколи не буде міцним, але якусь зону тривоги міліція охорони таки перекриває.

 

Хто ігнорує, той ризикує

– Магазин «Мисливець» у Ка­м’ян­ці-Подільському – найстаріший в області, бо був відкритий 1961-го, – зауважує його директор Олександр Бондарчук. – Починали торгівлю з берданок і капканів. Тепер асортимент незрівнянно багатший. Ліцензійні вимоги до об’єктів такого бізнесу вимагають наявності технічної охорони й належної укріпленості. Скажу коротко: тут конкурентів у ДСО не існує! А той, хто ігнорує засадничі правила безпеки, ризикує наразитися на неприємності. Наприклад, у зброярському магазині в Дунаївцях не дотримувалися нормативів: не всю зброю занесли в капітально захищене сховище. Магазин обікрали. Це розплата за нерозумну економію й розхлябаність.

Якось у новоріччя 2011-го в одному з продмагів Старого міста в Кам’янці-Подільському активна торгівля завершилася близько сьомої ранку. А за 10 хвилин у магазині спрацювала сигналізація. Хутко прибула група затримання ДСО, втім, слідів проникнення не було. Але чергова все повторювала: всередині хтось є, на що вказують «схвильовані» датчики. Тоді приїхав ще один наряд міліції. Крамницю блокували, викликали представника госпструктури. Коли відкрили об’єкт, там своєї гіркої долі чекав пройдисвіт. Виявилося, злодій зламав металопластикове вікно й заліз усере­дину. Із 30 тис. гривень виручки, які продавчині лишили в крамниці, крадій знайшов 20 тисяч. Ще він набрав безмір карток поповнення мобільного зв’язку, прихопив горілочки, коньяку, цигарок. Любителем поживитися задарма виявився колишній посадовець, який недавно вийшов з в’язниці, де відбував термін за кримінальні «викрутаси».

– Я спершу орендувала, потім викупила це приміщення, яке от уже 20 літ перебуває під приглядом міліції охорони. Висловлюю її працівникам вдячність за хорошу службу, – каже директор порятованої крамниці «Ратуша» Ганна Пшесмецька. – Не знаю чому, але люди наші ще малосвідомі, хоч і надто багато магазинів, квартир, що так і не пристали до привабливих пропозицій державного охоронного сервісу, були пограбовані. А от нам щастить, хоча рецепт такого «щастя» простий: не скупіться на охорону, бо злодій вас не пожалкує.

 

Формула, що працює на обопільний імідж

Начальник служби безпеки будівельних гіпермаркетів «Епіцентр» у Тернопільському регіоні Сергій Войтюк задоволений співпрацею із ДСО цілком об’єктивно – зовсім не через так звану цеховість, адже колись він працював в органах внутрішніх справ. Якраз через цю обставину доволі критично ставився до вибору центрального офісу, якому він довірив відповідальну місію охорони. Але в «Епіцентрі» напрочуд вдало скомбіновано переваги наявності власної (відомчої) й державної охоронних структур.
– У магазині є пост міліції охорони. Це важлива річ для такого насиченого покупцями об’єкта торгівлі, адже ніхто, окрім правоохоронця, наразі не може законно провести поверхневий огляд і допомогти викрити лиходія, а якщо потрібно, затримати його, – констатує Войтюк. – Ніде правди діти: хлопці працюють нормально, тим паче, у нас зібрався колектив досвідчених фахівців, які щонайменше 15 років віддали цій службі. Одне слово, у ДСО, якщо затримують порушника, то вже напевне, якщо пропонують встановити техніку, то в її надійності годі сумніватися. ДСО – це вже бренд, хоч і ціна на її послуги зростає. Нічого не вдієш, ми всі маємо миритися з ринковими реаліями. Та й такий рівень сервісу, щиро кажучи, вартий вкладених у нього коштів. Головне, щоб притаманна сучасній міліції охорони гнучка цінова політика надалі враховувала побажання і раціональні зауваження клієнта. Тоді й на поступки не гріх піти. Загалом наша компанія майже з початку розвитку пішла на те, щоб правопорядок у гіпермаркетах підтримувала державна озброєна структура. Ми вже набачилися на прикладі одного з київських маркетів, де сталася трагедія – розстріл непідготовлених навіть не охоронців, а сторожів, які, не маючи на те права, проводили обшук людини. Колегам варто зрозуміти: як відвідувача у вас зустрінуть, таке й враження залишиться про заклад. Тому важливою є будь-яка людина, і міліціонери в тім нам тільки допомагають. Це спільна формула успіху.

 

Атмосфера надійності для людей і діамантів

Харківська «Ювелірна біржа» – перший в Україні салон-магазин гуртової та роздрібної продажі діамантів усіх можливих кольорів, розмірів і форм огранки. Підприємство, починаючи з 2006-го, співпрацює із ДСО, і таким партнерством дуже задоволене. Жодного нападу чи спроби крадіжки за стільки років – найкращий результат і найефективніша реклама. Все, що було на біржі екстремального, попри те, що заклад зберігає величезні цінності, це, так би мовити, перевірочні натискання на рятівну «тривожну кнопку». За 2-3 хвилини сюди буквально прилітала група затримання. Упевненості додає фізична міліцейська охорона, що чатує впродовж робочого дня. Звісно, як кажуть працівники «Ювелірної біржі», тутешню ситуацію не раз вивчали всілякі підозрілі елементи, але варта реагувала адекватно, оскільки пильність вона виявляє як усередині салону, так і назовні. Тут ревно слідкують за репутацією, адже завсідниками «супермаркету коштовностей» є відомі, заможні замовники, якими дорожать. А якісний охоронний сервіс створює для клієнтів атмосферу надійності, комфорту та безпеки.

 

За кілька хвилин злочинці покидали зброю

– Працюємо з державним охоронним сервісом от уже 17 років. Раніше це була велика компанія, що вела гуртовий бізнес і в якій працювало близько півтисячі осіб. Але сім літ тому ми почали розвивати мережу продмагів, натепер маємо понад 40 крамниць. Звісно, всі перебувають під приглядом ДСО, – розповідає директор ПМП «Принцип» Павло Грицьков. – У кожному закладі є тривожна сигналізація, періодично користаємося міліцейською фізохороною, приміром, у святкові дні, Новий рік, Різдво тощо, коли потрібна посилена увага до безпеки. Відверто кажучи, не хочеться працювати з приватниками, бо в них недостатній рівень підготовки фахівців, техзабезпечення гірше й «неприваблива» форма відповідальності. Різницю відчули, коли правоохоронці вдало боронили наші крамниці під час кількох розбійних нападів, які знала історія «Принципу». В одному з випадків нальотчики озброїлися автоматом Калашникова, пістолетом, а на обличчя натягли маски. Але та амуніція не помогла… О третій ночі змовники зайшли в магазин й наказали продавчині віддати гроші. Пані спромоглася натиснути тривожну кнопку. Якраз неподалік патрулював наряд держохорони, що відреагував на сповіщення. За кілька хвилин злочинці вже покидали зброю. Не розумію, як можна заради кількасот гривень наважитися на злочин, за який доведеться відсидіти вісім років за ґратами? Тим паче тями не йму, бо ті кримінальники – студенти столичного і львівського вишів...

Геннадій КАРПЮК, «ІЗ».

Фото Олега ПЕРЕВЕРЗЄВА

друкувати
Додати коментар

Інші статті