Хмельницький експеримент: рух у правильному напрямку
Реформування системи МВС, що наразі є одним із найактуальніших питань для українського суспільства, розпочалося. Перший крок на цьому складному шляху зроблено в місті Хмельницькому. Торік у листопаді там стартував експериментальний проект зі створення єдиної патрульної служби. Наскільки успішною була спроба об’єднання дорожньо-патрульної служби ДАІ та патрульної служби міліції, розповів заступник міністра внутрішніх справ України Сергій Яровий.
Дислокація проекту
Насамперед, чому для проведення експерименту обрано саме Хмельницький? Заступник міністра пояснив: є кілька причин. По-перше, чисельність населення. В обласному центрі живуть 266 тис. осіб. І, як свідчать результати досліджень, їхня ментальність доволі типова для населення України, себто на прикладі хмельничан можна спрогнозувати, як поставиться до результатів експерименту більшість громадян країни. Крім того, у великих містах доволі важко було б корегувати умови проведення цього експерименту чи відстежувати перебіг змін, – пояснив заступник міністра. За словами Сергія Ярового, навіть у масштабах Хмельницького час від часу виникали проблеми організаційного характеру, тож, щоб їх подолати, довелося чимало попрацювати.
Навчання
Куратор експерименту зізнався, що труднощі виникали на кожному з етапів. За словами Сергія Ярового, перше, з чим довелося боротися, – це інерція системи, небажання навіть визнавати необхідність змін.
– У Хмельницькому знайшлося чимало скептиків. Та ми розпочали діалог з учасниками. На тренінгах за участю психологів вдалося розвіяти побоювання правоохоронців, що закономірно виникали після невдалої спроби створення патрульної служби 2007 року. Під час обговорення проблеми учасникам проекту запропонували самим знайти способи її вирішення. Після цього навіть найзатятіші скептики змінили позицію й таки погодилися, що зміни потрібні, – розповів під час презентації результатів проекту заступник глави МВС.
В процесі навчання new-патрульних, що тривало чотири тижні, також виникли несподівані ускладнення. Виявилося, що левова частка міліціонерів патрульно-постової служби просто не мають водійських посвідчень. Чимало попрацювати довелось і на ідеологічному рівні. До навчального процесу залучили навіть психологів, аби ті допомогли сформувати у працівників обох підрозділів однакову ментальність, дали чітке уявлення про мету їхньої
уніфікованої служби. Куратори експерименту розповідають: рівень підготовки особового складу був дуже різний. Інколи відмінності вражали. І це, за словами Сергія Ярового, також ускладнювало та загальмовувало процес створення єдиної патрульної служби. Та коли нарешті працівники експериментального уніфікованого патрульного підрозділу вийшли на вулиці міста в новому амплуа, кожен чітко розумів мету й завдання: незалежно від того, що сталося – дорожньо-транспортна пригода чи напад хуліганів, – представники нової служби мають зреагувати першими й надати громадянину необхідну допомогу.
Аналітика й розрахунки
Ще на етапі підготовки експерименту організатори ґрунтовно проаналізували статистику за 2014 рік (кількість викликів на лінію 102 – як по лінії громадської безпеки, так і по лінії ДПС ДАІ; показники криміногенної ситуації тощо). Саме ці цифри дозволили визначити кількість автопатрулів, зміни, графіки, місця патрулювань та розробити штатну структуру й ефективну модель нової служби.
– Ми отримали конкретну цифру, – оголосив результати підрахунків Сергій Яровий. – Для забезпечення порядку в місті Хмельницькому потрібно 16 автопатрулів у складі трьох осіб. Одне з головних завдань експерименту – оптимізувати їхню роботу. Вони повинні максимально швидко прибувати на виклик і без затримок повертатися на свій маршрут.
Водночас, за словами заступника міністра, нова патрульна служба не може існувати автономно, без допоміжних структур. Це загострило питання про підвищення ефективності чергової служби, яка б мала загальну картину щодо ситуації в місті. Відтак, патрульну техніку обладнали GPS-навігаторами, трекерами. Щоб моніторити ситуацію в особливо велелюдних громадських місцях – на базарах, вокзалах, у розважальних та спортивних закладах, – сформували ще 23 піші патрулі. У складі уніфікованого підрозділу створили також групу швидкого реагування на випадок, коли патруль не зможе самотужки забезпечити громадський порядок. Були сформовані групи оформлення ДТП, слідчо-оперативні групи. Таким чином патруль, надавши першу допомогу й зафіксувавши сам факт скоєння правопорушення, не витрачатиме дві-три години на оформлення ДТП або проведення слідчих дій, а одразу повертатиметься на маршрут, аби й далі пильнувати порядок на вулицях та швидко реагувати на наступні виклики.
У процесі реформування переглянули й стандарти транспортного забезпечення патрулів.
– Окремим напрямком організаційного етапу стала робота з міжвідомчими й законодавчими документами, – розказав заступник міністра. – Їх необхідно було терміново доводити до ладу, адже деякі накази залишилися ще з радянських часів.
Форма і зміст
Коли наприкінці листопада минулого року на вулиці Хмельницького вперше вийшли працівники експериментального патрульного підрозділу, їхня форма змін не зазнала.
– Хлопців одягли в те, що в нас було, – у жилети. А коли виникло питання, чи треба щось на них писати, одразу визначилися – не треба! Бабусі чи 12-річному школяреві написи-абревіатури нічого не скажуть, – сказав Сергій Яровий. Адже, за його словами, і заступник міністра на цьому вкотре наголосив, суть реформування полягає не в зміні однострою, а у впровадженні принципу «людина у формі, що патрулює вулиці, завжди прийде на допомогу». У процесі проведення експерименту питання зовнішнього вигляду відійшло на другий план. Однак, з часом, як розповів представник МВС, у нового підрозділу таки буде власна форма.
Впровадження
А які зміни помітили жителі Хмельницького? Раніше представники різних патрульних служб кивали одне на одного, нерідко ганяли людину від одного чину до іншого. Та, як констатував Сергій Яровий, коли об’єднані патрульні групи почали реагувати на всі без винятку звернення громадян, та ще й надавати необхідну допомогу, – одразу змінилося на краще ставлення громадян до міліції в цілому.
– Протягом експерименту ми постійно контактували з населенням, зокрема не раз проводили брифінги, – розповів заступник міністра. – У такий спосіб вдалося визначити, що дійсно турбує хмельничан, побачити їхню реакцію на зміни та взяти до уваги всі зауваження.
Європротокол і відеофіксація
Як розповів Сергій Яровий, у процесі проведення експерименту виявили: надто часто затягується час оформлення ДТП на вулицях Хмельницького.
– Наскільки я знаю, 83 % дорожніх пригод пов’язані зі страховими випадками, відповідно, з тривалим оформленням, що тримає патрульного на місці пригоди 2-3 години, – зазначив Сергій Яровий і наголосив, що цю ситуацію треба виправляти. Для цього є цілком законні підстави. Аналіз рівня аварійності в країні за минулі роки засвідчив, що у 83 % дорожньо-транспортних пригод люди не постраждали. А у 60 % цих випадків матеріальна шкода не перевищує нинішню суму в 25 тис. грн, яку покриває обов’язкове страхування. У кожному з цих ДТП можна не відволікати наряд від його безпосередньої, і важливої, роботи – патрулювання й реагування. І вже вкотре постало питання щодо необхідності використання європейського досвіду та впровадження європротоколу в українські дорожньо-транспортні реалії.
Так само гостро, за словами Ярового, стоїть питання застосування автоматичної фото- та відеофіксації порушень, без вирішення якого неможливо рухатися далі. Цей доволі витратний пункт – невід’ємна складова комплексу реформ у системі МВС. Тому нині триває розробка проекту закону про введення автоматичної фіксації. З урахуванням негативного досвіду 2009 року, коли справу не вдалося довести до кінця, до роботи залучено працівників комітету транспорту Верховної Ради та Адміністрації Президента, запрошено й представників Конституційного Суду.
Перспектива
Досвід, здобутий у Хмельницькому, є хорошим підґрунтям для формування єдиної патрульної служби, що наприкінці червня вийде на вулиці Києва. На першому «столичному» етапі особовий склад підрозділу налічуватиме 750 працівників, згодом сягне
1,5 тис. Зрозуміло, що в Києва своя специфіка, та міністерські реформатори готові до труднощів й налаштовані на жорстку аналітику, рішучі зміни і корективи. Після столиці нова патрульна служба поступово почне функціонувати в інших великих містах – Одесі, Харкові, Дніпропетровську та Львові. А потому – у всій Україні.
Сергій Яровий подякував європейським експертами, які працювали безпосередньо в робочих групах, за сприяння в підготовці й проведенні експерименту.
– У нас була можливість оперувати передовим досвідом європейських країн – Великобританії, Голландії, Німеччини, – зауважив заступник міністра, наголосивши, що експеримент пройшов вдало завдяки пропозиціям і допомозі закордонних консультантів у питаннях аналітики та розрахунку кількості патрулів, ефективності реагування та моніторингу ситуації. «Ми зрушили з мертвої точки і зробили важливий крок у напрямку реформування системи МВС України, – резюмував Сергій Яровий. – Хмельницький експеримент дав хороші результати. Головне, що правильно визначена мета нового підрозділу: міліціонер має прийти на допомогу, не класифікуючи правопорушення!»
Марина ГОНТАР, «ІЗ»
Коментарi
-
jeff
24/03/2015 8:13
Gentlemen adore products plus products and solutions making use of the hottest modern advances.
