Соціальна складова міліцейського сервісу

У стратегії реформування МВС чітко проглядається намагання створити правоохоронну соціально відповідальну структуру, орієнтовану на виконання поліційного сервісу. Не новою, але вкотре актуалізованою ідеєю є запровадження муніципальної поліції – бюджетованого місцевою громадою органу правопорядку. В Україні було кілька спроб створити таку от локальну міліцію, що працює в загальному правовому полі, але займається тими регіональними проблемами, до яких у «центральної влади» не доходять руки. Та й не повинні доходити. У цій темі дещо вдалося зробити. Навіть у парламенті на розгляді перебувало кілька профільних законопроектів. Але реформаторських потуг забракло, і вони не здолали внутрішнього спротиву системи, не надали «залізних» аргументів критикам, які заявляли, що ця ідея – шлях до кишенькової міліції містечкових князьків, олігархів. Проте останніми роками накопичився певний досвід взаємин ОВС та громад у вирішенні проблем певних міст, кварталів, селищ. Приміром, Державна служба охорони на договірних засадах опікується в багатьох областях порядком у комунальній та інших сферах. Про деякі напрацювання доцільно згадати саме тепер.

Черкащина: доступна безпека

Окрім суто правоохоронної функції та націленості на прибутковість, підрозділи державного охоронного сервісу виконують ще й важливу соціальну функцію, практично не доступну більшості колег з інших галузей відомства. Приміром, на Черкащині до системи термінового виклику міліції охорони приєднано понад сто кнопок тривожної сигналізації – пристроїв, що допомагають боротися з вуличною злочинністю.

Вінниччина: таксомотори під захистом

Обласне УДСО уклало угоду із громадською організацією Вінницької обласоціації перевізників. У ній ідеться, що в разі надходження сигналу тривоги від водія на пульт централізованої охорони, екіпаж прибуде на місце за три хвилини, заблокує таксі, затримає лиходія й доставить у відділок міліції. У багатьох ситуаціях така оперативність просто рятувала чиєсь життя й запобігала скоєнню тяжких злочинів. Ще сім літ тому у Вінниці за сигналом колеги таксисти збігалися й молотили нападників так, що потім не знали, кого судити: таксистів чи їхніх візаві. Наразі асоціація перевізників переконалась у тому, що міліція охорони – це реальний захист. І недарма, адже натепер під крилом ДСО перебуває майже 3 тис. таксомоторів.

Кіровоградщина: освітянам із «кнопкою» спокійно

Під крилом ДСО тут перебуває майже сім десятків навчально-виховних закладів: школи, інтернати, профтехучилища, коледжі, університети, гуртожитки вишів.

– Співпрацюємо з міліцією охорони три роки, – зауважує керівник Управління освіти Кіровоградської міськради Лариса Костенко. – Низку об’єктів нині обладнано тривожною кнопкою, передусім, заклади цілодобового перебування – дитбудинок «Барвінок» та садочки, де є нічні групи. Приємно, що необхідне обладнання там встановили безплатно, а наше Управління перераховує щомісячну плату за спостереження. Це не що інше, як соціальна ініціатива ДСО, бо нам важко знайти всі необхідні кошти. Практика засвідчує: у тих районах, де колись вешталися сумнівні компанії, «міліцейська» кнопка допомогла позбутися інцидентів.

Чернігівщина: діти під наглядом

УДСО краю вигадала цікаве ноу-хау: дитячі GPS-маячки – електронні сторожі-сповіщувачі з функцією тривожної кнопки. Батькам вони дають можливість наживо контролювати переміщення своїх чад (існує архів переміщень). А діти в разі потреби можуть викликати міліцію. Ці трекери допомагають визначити координати об’єктів з точністю до 10 метрів у режимі он-лайн. Якщо дитина відхилиться від запрограмованого маршруту або вийде, умовно кажучи, з дозволеної зони, це побачать батьки, а на пульт ДСО надійде тривожний сигнал: потрібно виїздити, шукати малого й з’ясовувати, що сталося. До того ж оператор рацією передає наряду опис прикмет малюка. В Україні щороку пропадають сотні дітей, і, якби в них були такі пристрої, ймовірно, доля багатьох з них була б інакшою. До речі, ці пристрої працюють по всьому світі. ДСО відатиме, що з її клієнтом сталося щось лихе в Празі, Лісабоні або й на курорті в Таїланді. Єдиний недолік – треба знайти можливість передати інформацію про небезпеку, що загрожує замовнику, правоохоронцям певної країни. Технологія перспективна й потребує розвитку глобальної системи реагування на спрацювання пристроїв, адже ринок послуг стрімко зростає. Приміром, у деяких країнах школярам такі маячки обов’язково вшивають в одяг. Згодяться вони й особам, що мають проблеми зі здоров’ям, літнім людям, інвалідам, таксистам, тим, хто пізно повертається з роботи.

Суми: ніхто не наважиться смітити

У структурі регіонального УДСО 2008-го було запроваджено комунальну міліцію. Від громадян одразу почали надходити позитивні відгуки про це починання. Щойно десь у Сумах викинуть сміття в невстановленому місці, неправильно припаркують авто, погіршиться стан санітарії, з’являться зграї бродячих псів, як про те знатимуть у підрозділі ДСО, що моніторить ситуацію в комунальній галузі обласного центру майже сім років. Тут працює два автонаряди цієї служби. Найпоширеніше порушення, на яке найчастіше вони реагують, – незаконні торгівля, викидання сміття. Комунальна міліція співпрацює з органами благоустрою, екологічною інспекцією, координує свої дії з квартальними комітетами.

Запоріжжя: екоміліція привчає до порядку

Свого часу, із 2004-го до 2011 року, в Запоріжжі за допомогою міської влади й під орудою УДСО доволі ефективно працювала екологічна міліція. Її працівники (10 офіцерів, вісім сержантів і два вільнонайманих) реагували на порушення природоохоронного законодавства, санітарних норм, протидіяли стихійній торгівлі, несанкціонованому спилюванню дерев. Виявляли ці негаразди самотужки або перевіряли скарги громадян. Кошти, стягнені відповідно до складених протоколів, надходили до бюджету міста. Але брак фінансування змусив скоротити цей підрозділ. А 2013-го екоміліцію вирішили реанімувати. Із травня в трьох районах Запоріжжя, а віднедавна – в усьому місті, почали патрулювати екіпажі екоміліції – працівники ДСО. Кожна така група співпрацює з інспекцією з благоустрою й комунальними службами, привчаючи містян до порядку. Мобільні групи, націлені на охорону комунальної власності й правопорядку, протидіють стихійній торгівлі, засміченню обласного центру. Цю діяльність фінансує міськрада. Можливо, у місті таким чином вдасться створити повноцінну муніципальну міліцію.

Херсонщина: «зірки» тут не падають

Наглядають вартові порядку за дотриманням законів у галузі благоустрою і в інших містах України. Приміром, у Скадовську на Херсонщині десеовці зупинили нелегальну вирубку акацій у полезахисній лісосмузі, затримавши трьох спритників, які збиралися заробити на продажу дармових дров.

Також працівники цієї служби убезпечують масові заходи. Такі, як міжнародний байк-фест, на який приїхало понад 200 байкерів, Чорноморські Таврійські ігри чи гастролі мегазірок шоубізу. Наразі є багато позитивних відгуків від різних знаменитостей про херсонських хлопців в одностроях ДСО. Схвально згадувала їхню роботу японська піаністка Кейко Мацуі, яку вони повсюдно супроводжували під час гастролей до Херсона в березні 2013-го.

Чернівці: а на ранок стихійного базару вже не було…

Буковинські десеовці не «прив’язують» клієнтів до себе, бо звикли щось доводити буденною роботою, а не якимись піар-акціями чи обіцянками. Саме таким чином перевірена випробуванням фінансовими й іншими кризами співпраця міліції охорони із «Чернівціводоканалом». Якщо продовжити розмову про комунальну сферу, варто звернути увагу на участь служби в забезпеченні належної санітарії в обласному центрі. Доволі активним у цій темі є Калиновський ринок, що надає кошти на заходи з ліквідації стихійної торгівлі в Чернівцях. А мобільні наряди ДСО моніторять ситуацію, вишукують місця концентрації нелегальних торжищ, виявляють і порушників правил паркування. 2012-го на Зеленому ринку відбувалася стихійна торгівля з автівок, що фактично перекривали дорогу. ДСО за одну ніч прибрала ті машини й вивезла вісім вантажівок (!) сміття. У міськраді потім дивувалися: мовляв, вони й не думали, що можна так швидко впоратися з тією проблемою. До речі, чернівчан на цю роботу надихнув досвід херсонських колег, що започаткували діяльність муніципальної міліції. Чернівці донедавна дотували згаданий спосіб наведення порядку на вулицях виділенням приблизно 100 тис. грн на місяць. Проте тепер такого фінансування немає. Діють окремі схожі угоди, але на значно меншу суму. Однак є перспективи відновлення колишньої практики.

Геннадій КАРПЮК, «ІЗ».

Фото Олега ПЕРЕВЕРЗЄВА

друкувати

Коментарi

asdas 31/03/2015 9:28
beghfghale [url=http://kopfhfhcom/]bfhches[/url] http://kopfhfhfghr.com/
miniu 05/02/2015 9:54
cartier replica
lulu 05/02/2015 9:54
gucci replica
winner 05/02/2015 9:53
louis vuitton replica