Переважне право на навчання

Відповідно до Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їхніх сімей», військовослужбовці мають право на навчання (зокрема на отримання післядип­ломної освіти) у військових нав­чальних закладах, відповідних підрозділах підготовки, перепідготовки й підвищення кваліфікації військовослужбовців. Військовослужбовцям, які прийняті на військову службу за контрактом осіб офіцерського складу після здобуття базової або повної вищої освіти за державним замовленням, дозволяється навчатися в інших вищих навчальних закладах без відриву від служби після проходження ними строку служби, який дорівнює часу їхнього навчання для здобуття попередньої вищої освіти. Іншим категоріям військовослужбовців, крім військовослужбовців строкової військової служби, дозволяється навчатися в інших вищих навчальних закладах без відриву від служби в порядку, визначеному відповідними положеннями про проходження військової служби громадянами України.

Особи, які були призвані на строкову військову службу в період навчання у вищих навчальних закладах I–IV рівнів акредитації, під час звільнення з військової служби зараховуються для продовження навчання до того навчального закладу, де вони здобували освіту до призову на військову службу, незалежно від форми навчання.

 У разі зміни військовослужбовцями, які проходять військову службу за контрактом, або тими, хто перебуває на кадровій військовій службі, місця проходження військової служби, а також під час звільнення з військової служби за віком, станом здоров’я чи у зв’язку зі скороченням штатів або проведенням організаційних заходів члени їхніх сімей, які нав­чаються (виховуються) у державних навчальних закладах, мають право переводитися до державних навчальних закладів, найближчих до нового місця проходження військової служби або місця проживання.

Дітям військовослужбовців за місцем проживання їхніх сімей першочергово надаються місця в загальноосвітніх і дошкільних навчальних закладах і дитячих оздоровчих таборах незалежно від форм власності.

Особа, у якої один із батьків військовослужбовець, що має вислугу в календарному обчисленні 20 років і більше, особа, у якої один з батьків є громадянином, звільненим з військової служби за віком, за станом здо­ров’я чи у зв’язку зі скороченням штатів або проведенням організаційних заходів, вислуга років у календарному обчисленні якого становить 20 років і більше, особа, у якої один з батьків є військовослужбовцем, що став інвалідом внаслідок захворювання, пов’я­заного з проходженням військової служби, користується переважним правом зарахування до військових ліцеїв, ліцеїв із посиленою військово-фізичною підготовкою, до вищих військових навчальних закладів і вищих нав­чальних закладів, які мають військові навчальні підрозділи, за умов успішного складання іспитів і відповідності іншим вимогам і правилам прийому до цих навчальних закладів, протягом трьох років після здобуття необхідного для вступу рівня загальної середньої освіти.

 Особа, у якої один з батьків (усиновлювачів) був військово­службовцем, який загинув чи визнаний судом безвісти відсутньою особою під час виконання ним обов’язків військової служби, протягом трьох років після здобуття відповідної загальної середньої освіти зараховується поза конкурсом за особистим вибором спеціальності до державних і комунальних вищих і про­фесійно-технічних навчальних закладів України для навчання коштом державного й місцевих бюджетів.

Дія вказаного вище закону поширюється на:

1) військовослужбовців Збройних сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань і правоохоронних органів спеціального призначення, Державної спеціальної служби транспорту, Державної служби спеціального зв’язку та захисту інформації України, які проходять військову службу на території України, і військовослужбовців зазначених вище військових формувань і правоохоронних органів – громадян України, які виконують військовий обов’язок за межами України, та членів їхніх сімей;

2) військовослужбовців, які стали інвалідами внаслідок захворювання, пов’язаного з проходженням військової служби, чи внаслідок захворювання після звільнення їх з військової служби, пов’язаного з проходженням військової служби, та членів їхніх сімей, а також членів сімей військовослужбовців, які загинули, померли чи пропали безвісти;

3) військовозобов’язаних і резервістів, призваних на навчальні (або перевірчі) та спеціальні збори, і членів їхніх сімей.

Дія Закону не поширюється на членів сімей військовослужбовців, військовозобов’язаних і резервістів, які загинули чи померли під час проходження військової служби (зборів), проходження служби в резерві внаслідок вчинення ними злочину чи адміністративного правопорушення, або якщо загибель (смерть) військовослужбовця, військово­зо­бов’я­заного чи резервіста сталася внаслідок вчинення ними дій у стані алкогольного, наркотичного або токсичного сп’яніння, чи є наслідком навмисного заподіяння собі військовослужбовцем, військовозо­бов’я­заним чи резервістом тілесного ушкодження.