Дякуємо Богові, що живі
Днями із зони проведення антитерористичної операції повернулися працівники Львівського державного університету внутрішніх справ. Шестеро сміливців на чолі з ректором закладу полковником міліції Валерієм Середою впродовж місяця виконували там місію з охорони громадського порядку.
Зауважимо: очільник вишу Валерій Середа став першим добровольцем із ЛьвДУВС, який виявив бажання поїхати на Схід. Згодом у тому списку з’явилися імена підполковників Степана Гнатюка – начальника кафедри психології та соціології й Петра Вишинського – доцента кафедри філософії, політології та юридичної логіки, майорів, доцентів кафедри тактико-спеціальної підготовки Миколи Моргуна, Юрія Йосипіва й капітана Володимира Цьороха. Питання про їхнє відрядження вирішилося буквально в останній день – 23 липня, коли на Донбас відправляли БПСМ особливого призначення «Львів». Здавалося б, це не функція університету, хоч і міліцейського, однак згадані офіцери не могли залишитись осторонь нинішньої боротьби з терористами.
– Бійців батальйону готували в нашому навчально-тренувальному центрі «Верещиця». Відтоді університет став опікуватися цим підрозділом. Я визначив відповідальних за цю справу офіцерів. Вони днювали й ночували з тими хлопцями, вишколювали їх та й самі пізнавали щось нове. Згодом ці бійці стали нам, як рідні, – розповідає Валерій Середа. – А коли до відправлення на Схід залишалися лічені дні, я запропонував, щоб координаторами групи виїхали вже згадані фахівці.
Представники вишу виконували в зоні АТО ролі інструкторів і координаторів, адже мали неабияку практику управлінської діяльності. Вони здійснювали організаційно-методичне забезпечення, планування та проведення спецоперацій. Згаданий аспект відчутно допомагав, адже перемогу на передовій здобувають прості люди, добровольці. Там навіть є студенти ЛьвДУВС, які навчалися на стаціонарі й написали заяви про переведення на заочну форму.
Добровольців навчали і як правильно облаштувати фортифікації, нести службу на блокпостах, організувати вартування й оборону табору тощо. Відповіді й чималий спектр насущних запитань бійці «Львова» могли знайти в тих наставників. Водночас, науковцям-педагогам це відрядження подарувало неоціненний досвід. Адже стало зрозуміло, що справді є актуальним і потрібним у навчанні правоохоронців. Зокрема, тут ідеться про психологічну підготовку, бо, незалежно від того, наскільки професійно володіє бойовими навичками людина, перебуваючи в зоні АТО, вона стикається із численними психоемоційними перешкодами. Необхідно вміти тримати внутрішню рівновагу, навчитися правильно спілкуватися з місцевим населенням, у чиї домівки увірвалася війна.
– Місцеві жителі понад усе хотіли миру й спокою. Почасти настання затишшя від пострілів і вибухів вони пов’язували з присутністю нашого батальйону, – розповідає Степан Гнатюк. – Відомо, що рівень довіри до місцевої міліції на Донбасі надзвичайно низький, тому зі всіма питаннями, навіть побутовими, тамтешні жителі зверталися до нас.
Упродовж місяця батальйону «Львів» удалося просунутись далеко на схід Луганщини, звільняючи міста Гірське, Золоте, Кримське… Нелегко давалися ці перемоги, бо за кожним новим поворотом, перехрестям чатувала небезпека. За період перебування у відрядженні, два бійці дістали тяжких поранень, один загинув.
Степан Гнатюк згадує мужній вчинок координатора батальйону Валерія Середи, коли неподалік осередку дислокації він виявив вибухівку: «9 серпня надійшла інформація із блокпоста, що за 300 метрів помічено рух невідомих. Ректор узяв участь у детальному обстеженні території, під час якого між інженерною спорудою й дорожнім покриттям знайшов замасковану міну. Встановивши схему мінування, полковник організував охорону місця події до прибуття вибухотехніків. Хтозна, які наслідки могли бути, якби не спостережливість вартових і підготовка наших офіцерів. Дякуємо Богові, що зберіг їхні життя й повернув здоровими додому. Молимося за тих сміливців, які досі на лінії вогню й віримо в перемогу України!».
Вікторія ІВАШИНЮТА,
м. Львів.
Фото надані автором
Коментарi
-
02/12/2014 11:31
The first seven numbers indicate the fashion once the person allotted by the provincial labor appropriate, that is achieved by increasing the vary of models allotted to the subject that precedes it.
Додати коментар
