Вірні обов’язку
У регіонах країни триває ротація підрозділів і загонів, які беруть участь в АТО. З передової повертаються правоохоронці – утомлені, проте змужнілі, із великим і непересічним багажем досвіду. Звісно, що ця «наука» особлива – навчатися доводиться під свист куль і розриви снарядів. Війна помилок не пробачає. Це мають пам’ятати ті, що підхоплюють у колег службову естафету ратної праці на блокпостах і в зруйнованих містах.
Днями на підмогу правоохоронцям, які забезпечують правопорядок у зоні АТО, вкотре вирушили бійці батальйону міліції особливого призначення «Київщина». Понад 70 добровольців у повній екіпіровці проводжали з плацу Училища профпідготовки працівників міліції регіону, розташованого в селі Новосілки Вишгородського району, керівництво Головного управління МВС і заступник голови ОДА Дмитро Христюк.
Заступник очільника міліції області Григорій Розум зауважив, що цього разу підрозділ поповнили десяток новачків, готових нести службу нарівні з колегами, які не вперше їдуть на Схід. Керівник побажав усім відважно захищати цілісність держави, з честю й гідністю виконати покладені на них професійні обов’язки й повернутися додому живими. Під час тієї місії добровольцям згодяться запаси провіанту, товари першої необхідності, військове спорядження, які вони беруть із собою в небезпечне відрядження.
Наприкінці церемонії проводжання отець Василій, настоятель храму при міліцейському навчальному закладі, благословив бійців на ратні звитяги й окропив їх свяченою водою.
Згодом головний міліціонер Київщини навідав тих колег, які повернулися з поля антитерористичної борні з пораненнями й травмуваннями. Нині в шпиталі поправляють здоров’я 16 добровольців зі складу батальйонів особливого призначення «Миротворець» і «Київщина». Ярослав Голомша відвідав палати медзакладу, де потис руку всім нескореним патріотам, подякував за героїзм і самопожертву, поцікавився самопочуттям, настроєм, наявними проблемами. А пораненому бійцю-контрактнику з Нацгвардії він побажав одужання й повернення у стрій. Генерал-майор зустрів у коридорі госпіталю сивочолу жінку – матір, яка прийшла до зраненого сина. Ярослав Ярославович висловив їй теплі слова вдячності.
Навзаєм учасники АТО подякували керівнику міліцейського главку за турботу й запевнили, що готові й надалі відстоювати українську державу.
Тим часом на Чернігівщині відбулася п’ята ротація зведеного загону міліціонерів області, що виїхали в зону АТО на зміну побратимам, які мають повернутися додому на відпочинок. До складу групи ввійшли працівники відділів і служб апарату УМВС, Чернігівського міськвідділу й відділів області, бійці спецпідрозділів, загалом близько півсотні правоохоронців Сіверського краю. Вони виконуватимуть ті самі завдання, що і їхні попередники.
Керівництво Управління повністю забезпечило загін екіпіровкою, засобами захисту, бронежилетами й необхідним озброєнням. Увесь багажний відсік в автобусі, що відвозив чернігівських правоохоронців на Схід, ущерть заповнили харчами й питною водою. Для облаштування побуту бійців на блокпостах очільник УМВС Олег Демченко передав міліціонерам електрогенератори, ковдри, матраци, каремати й плащ-накидки, а для ведення спостереження за ворогом – прилади нічного бачення. У промові він зазначив, що обстановка в гарячій точці непроста, але є впевненість – його земляки виконають ті завдання, які ставлять уряд і МВС.
Декотрі міліціонери вже не вперше виїжджають у зону АТО. Зведений загін із Чернігівщини завжди демонстрував високий бойовий і моральний дух. На тему внутрішньої стійкості, тут виступили голова Ради ветеранів ОВС Павло Скнар і дружина загиблого міліціонера, які передали правоохоронцям продукти, куплені на кошти, зібрані родичами полеглих бійців. Дружина міліціонера Тетяна Анісовець побажала: «Нашим бійцям, передусім, коханому чоловікові й татусеві, зичу щасливого повернення. Нехай він завжди пам’ятає, що ми його чекаємо, любимо. Він у нас найкращий! Упевнена: завдяки їм в Україні якнайшвидше запанують мир і злагода».
Жінка зауважила: її чоловік їде в АТО не вперше, і щоразу розлучатися дедалі важче. Вона постійно обіцяє собі, що наступного разу не відпустить його, але її половинка умовлянням не піддається, каже – це той обов’язок, який, окрім них, ніхто не виконає...
Марина СЕРГІЙЧУК,
Київська обл.,
Сергій БРИЛЬ, Чернігівська обл.
