Приречені діяти разом
Українці гідні того, щоб їх захищала нова міліція – добре навчена, належним чином умотивована й підзвітна громаді. У правоохоронному відомстві триває активна робота, із залученням неурядових демократичних інституцій та організацій, щодо формування дорожньої карти реформ – докорінних, незворотних й ефективних. Як днями зауважив в інтерв’ю «Радіо Свобода» заступник міністра внутрішніх справ України Сергій Чеботар, наразі ніхто не «лататиме старого», це контрпродуктивно. Кардинальні зміни потребують рішучих кроків, на які насправді обмаль часу й не так багато ресурсів.
Судячи з усього, українську міліцію європеїзують. Але це буде, як кажуть патентознавці, власний оригінальний продукт, бо запозичення чужого досвіду не гарантуватиме такої ж чіткої його роботи в інакших умовах. Першим майданчиком для апробування найкращих світових зразків організації поліцейської справи та їх адаптації до українських історичних підвалин, традицій, нинішньої суспільно-економічної ситуації, стає Львівщина. У МВС такі спроби модернізації радше ладні називати експериментом, від успішності проведення якого залежатиме подальший формат удосконалення правоохоронної системи. Зокрема, що надважливо, залежатиме і напрацювання певної моделі її функціонування у громадянському суспільстві, вплив якого дедалі посилюватиметься. Концепція такого реформування не є якимось догматичним документом, вона визріває й поволі формалізується в конкретних тактичних кроках керівництва відомства, що дасть можливість підготувати в парламенті й уряді «живодайні» законодавчі ініціативи, які, зрештою, працюватимуть на державу.
Суть такої «моделі перезавантаження» й оновлення МВС, за словами пана Чеботаря, полягає в залученні до процесу громадськості та правозахисників, адже міліція сама себе не реформує.
– Попри те, що галузеві департаменти й давали певні рекомендації щодо реформування відомства, керівництво МВС багато що в тих пропозиціях не влаштувало, хоча чимало начальників справді їздили за кордон і вивчали досвід, зокрема грузинський. Ми не побачили в тих доповідях очікуваної моделі оновлення, що відповідає суспільному запиту, – зауважує заступник міністра. – А він очевидний: міліція має рішуче наблизитися до стандартів муніципального поліцейського органу. Оскільки на Львівщині є певні традиції, тут краще сформований громадянський актив, вирішено зробити цей регіон випробувальним майданчиком напрацювання практичного базису для наступних етапів змін.
Справді докорінна «революція» в МВС неминуче буде болючою як для правоохоронців, так і для громадян, що також мають змінитися й забути про кумівство та знайомства в міліції, якщо вони реально хочуть змін. Міліція і громадянське суспільство приречені діяти разом. Звісно, є певний скепсис щодо успіху починання. І не дивно, адже ми знаємо, скільки вже було «реформ». Навіть здалося, що надія померла. Та нині видається: вона воскресла.
Чи може бути ідеальною міліція в неідеальному суспільстві? Запитання риторичне, як і те, що патріотів треба виховувати, й тоді ніхто не зрадить інтересів держави незалежно від того, скільки вона платить своїм захисникам.
Геннадій КАРПЮК, «ІЗ»
