Субота, 12 грудня
громадсько-правовий тижневик
Тижневик « Іменем закону » та додаток « Моменти »
представляють об'єднане інтернет-видання imzak.org.ua
Рубрики Усі рубрики
Наші люди
24/04/2014 17:41

Уперше – на екскурсію, вдруге – на роботу

Ветеран ОВС Костянтин Ванзуряк уперше побував на території ЧАЕС наприкінці 1985 року. Персонал станції з гордістю розповідав про новозбудований четвертий енергоблок, називаючи його передовим досягненням інженерної думки. Костянтин Тодорович був вражений побаченим. Залишаючи запис у книзі відгуків, він навіть припустити не міг, що повернеться сюди менш як за півроку. Та вже не на цікаву екскурсію…

Вдруге начальник паспортного відділу УВС Чернівецької області Костянтин Ванзуряк прибув до Прип’яті 15 червня 1986-го. Майже три десятиліття проминули з тих пір, та не вдається забути моторошне видовище: красиве, охайне місто, у якому ще вчора вирувало життя, наче зачароване, завмерло. У багатоповерхівках, на вулицях, у парках – жодної людини. Окрім ліквідаторів. На двобій із невидимим ворогом вони виходили, озброївшись респіраторами, що повинні були захистити від радіації органи дихання. Спочатку в це вірили. Як і в те, що від опромінення може вберегти щоденна зміна одягу й броня бронетранспортерів, у кот­рих пересувалися зоною. Та хіба всі ці засоби могли завадити всепроникному вбивці?..
Ванзуряк понад місяць 
був залучений в організації пропуск­ної системи у 10-ти й 30-кіло­метрових зонах. «Це питання було вкрай важливе, – каже Костянтин Тодорович. – Ми мали перешкодити мародерам, які зважувалися виносити із будинків уражене радіацією майно». Пропускна система мала вагоме значення й для особистої безпеки ліквідаторів. За перепустками, а їх було три види – «м. Чорнобиль», «м. Прип’ять», «Всюди», – вівся чіткий облік часу перебування працівників у епіцентрі радіоактивних викидів. Працювати на таких об’єк­тах можна було не більш як три години на день. «Кожен із ліквідаторів самовіддано протистояв безжальному супротивнику, – розповідає ветеран. – Мужність цих людей неможливо переоцінити».
Із зони Костянтин Тодорович повернувся 20 липня з гірким усвідомленням: жахлива ка­тастрофа стала особистою трагедією для тисяч його колег-ліквід­а­торів, серед яких були й буковинські міліціонери. Тому він і взяв на себе зобов’язання всіляко допомагати їм: багато років поспіль полковник Ванзуряк очолював Асоціацію «Чорнобиль» УМВС області.
Мар’яна РЕВА,  Чернівецька обл.

друкувати
Додати коментар

Інші статті