Сотні тисяч людей, не шкодуючи життя та здоров’я, брали участь
у ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС. Перебували в небезпечній зоні й вартові порядку з Сумщини. Один із них – тоді молодий офіцер, командир патрульної служби Конотопського міського відділу міліції, а нині пенсіонер органів внутрішніх справ Андрій Фурманов – три місяці провів на чорнобильській землі.
«Коли до міськвідділу надійшла телеграма, що для ліквідації наслідків аварії потрібні правоохоронці, я подумав: хто ж, як не офіцери, повинен бути в небезпечній зоні й захищати людей, країну від біди? – згадує Андрій Олександрович. – Погодився одразу. Мене призначили командиром зведеного загону й направили в чорнобильську зону. Минуло багато років, а перед очима й досі стоїть сумна картина. Забиті вікна й двері будинків, порослі бур’яном дитячі майданчики, морок і тиша, які, здається, тиснуть на груди… А в голові – одна думка: тут назавжди зупинилося життя».
Протягом трьох місяців загін ніс службу безпосередньо в Чорнобилі. Патрулювали вулицями міста, охороняли від мародерів оселі, магазини, навчальні заклади… Звісно, затримували злодіїв, які проникали в будинки й намагалися винести звідти все, що могли.
«Крадії хотіли нажитися на людській біді, забруднене радіацією майно сподівалися вивезти за межі зони й продати, – пояснює Фурманов. – Усі вилучені в мародерів речі ми спалювали, а рештки закопували. Чергування тривали цілодобово, але особливо уважно патрулювали вночі, адже електроенергія в місті була вимкнена. Без ліхтариків „на маршрут” ніхто не виходив».
Про небезпеку, яка повсюди чатувала на правоохоронців у зоні відчуження, вони намагалися не думати. Андрій Олександрович постійно згадував службу в Конотопі, родину, рідне місто – це допомагало йому зібрати сили, сконцентруватись у складних умовах. Інколи траплялися й курйозні випадки. Приміром, у Чорнобилі командир загону зустрів земляка, котрого свого часу притягав до відповідальності через його надмірну любов до спиртного та бешкет. Страшна трагедія об’єднала всіх – і міліціонерів, і правопорушників… Усі стали ліквідаторами. До речі, за кілька років після повернення із зони доля знову звела чоловіків. Фурманов був приємно вражений, що випивоха покінчив зі своїм минулим і розпочав нормальне життя.
Приїхавши додому, Андрій Олександрович продовжив працювати в органах внутрішніх справ. На пенсію пішов 2000-го, з посади командира взводу патрульно-постової служби Конотопського міськвідділу. Про чорнобильське відрядження йому час від часу нагадує здоров’я. Але офіцер має свій «рецепт» боротьби з недугами – він веде активний спосіб життя, щодня займається фізкультурою й обливається холодною водою. Чоловік переконаний: без міцного імунітету ніякі ліки не допоможуть. Тому радить й іншим ліквідаторам «кувати» своє здоров’я власноруч.
Близько 13 років Фурманов працює у відділі з безпеки Ощадбанку, де пильнує громадський порядок, охороняє грошові кошти, супроводжує інкасаторів тощо. Вільний час пенсіонер ОВС присвячує вихованню онуків – двоє з них уже школярі, а найменша дівчинка ще ходить у дитсадок. Крім того, Андрій Олександрович – завзятий дачник: любить поратися на землі, радіє врожаям. Щороку в день пам’яті Чорнобиля він із іншими побратимами збирається біля пам’ятника ліквідаторам, щоб знову згадати часи служби в зоні та пом’янути тих, хто не дожив до цього дня…
Протягом трьох місяців загін ніс службу безпосередньо в Чорнобилі.
unlock mobile
Патрулювали вулицями міста, охороняли від мародерів оселі, магазини, навчальні заклади…
До речі, за кілька років після повернення із
fake grass
зони доля знову звела чоловіків. Фурманов був приємно вражений, що випивоха покінчив зі своїм минулим і розпочав нормальне життя.