Служба тривалістю чотирнадцять із половиною тисяч діб
Певне, з-поміж працівників ОВС Сумщини немає людини, що не знає полковника міліції Василя Мотиля. Він – сищик-легенда, упродовж 10 літ очолював Управління карного розшуку області. А ще – здібний педагог: знання, здобуті за багато років практичної роботи, правоохоронець систематизував, створивши власну методику. Згідно з нею, Василь Олексійович ще донедавна навчав тонкощам розшукової справи майбутніх оперів.
Для родини Мотилів професія сищика стала майже сімейною: окрім його самого, цей непростий шлях для себе обрали також двоє його братів. Василь Мотиль міліцейську службу називає покликанням, адже за характером він – типовий детектив, уміє швидко орієнтуватись у нетипових ситуаціях та приймати нестандартні рішення. Тому, коли постало питання про здобуття вищої освіти, Василь Олексійович однозначно зробив вибір на користь юрфаку, закінчивши Львівський державний університет, а згодом й Академію МВС СРСР.
Скільки розплутаних злочинних клубків, недоспаних ночей і врятованих доль було в житті сищика – він і сам нині не згадає всього… Розповідає про найяскравіші сторінки служби: операцію із затримання в Польщі сум’янина, який заради грошей убив працівника ДСО – охоронця одного з банків, – розшук озброєного злочинця, що в Сумах позбавив життя п’ятьох людей і вирішив «пересидіти» в сусідній країні, арешт серійного вбивці, що обирав своїми жертвами пенсіонерів із сільської місцевості…
Проте постійна робота в гущині негативу не зробила з Мотиля бездушного прагматика. Так, він суворий, але справедливий. Про таких зазвичай кажуть: «справжній мужик».
«На мою думку, чоловік повинен бути вольовим, він завжди має приймати те рішення, яке вважає потрібним у певній ситуації. Це по-перше, – розмірковує ветеран. – По-друге – не можна перетворюватися на „ганчірку”».
За словами Василя Олексійовича, був час, коли він хотів, щоб діти продовжили його справу. Запропонував доньці, але та навідріз відмовилася. Мотивацію мала «залізну». «Вона одразу сказала: мені вистачило того, що тебе постійно не було вдома, – розповідає полковник міліції у відставці. – І з нею не посперечаєшся – то дійсно так. Наприклад, зателефонував мені якось у вихідний кум і запропонував родинами піти на шашлики. Я скомандував дружині – вдягай дітей, вирушаємо на відпочинок. А вже за кілька хвилин подзвонив начальник УВС і наказав впродовж десяти хвилин прибути на службу. Тож шашлики довелося відкласти до наступного разу. Служба завжди була для мене в пріоритеті...».
2008-го тоді 57-річний Мотиль звільнився на пенсію. Щоправда, довго відпочивати від міліцейської роботи не зміг – незабаром пішов працювати в Сумське училище професійної підготовки працівників міліції, щоб передавати знання зміні. Та, на жаль, нещодавно через проблеми зі здоров’ям був змушений полишити викладацьку діяльність.
«Про цю людину можна розповідати годинами, але найважливіше те, що досвідчений оперативник охоче й завзято ділиться досвідом із молодими працівниками, – каже начальник УМВС Сумської області Анатолій Річкаль. – Василь Олексійович навіть розробив для цього свою методику, яка базується на реальних подіях з його досвіду. Адже глибоко переконаний, що теорія без практики нічого не варта. У цьому встигли упевнитись і його учні: подеколи вони були вражені, як під час своїх лекцій Мотиль вдало поєднував теоретичні знання з криміналістики, судової медицини з яскравими прикладами практичної діяльності міліціонерів».
Професія сищика навчила чоловіка цінувати кожен прожитий день, тримати, як то кажуть, позитивну хвилю. Ветеран переконаний, що рух – то життя, тож намагається якнайчастіше ходити пішки. Це дає змогу не лише бути в тонусі, а й дорогою поміркувати, впорядкувати думки… А їх в голові роїться чимало. Чого варті лише майже чотири десятиліття, чотирнадцять із половиною тисяч днів, відслужених у міліції…
Ельвіра БІГАНОВА, Сумська обл.
