Субота, 12 грудня
громадсько-правовий тижневик
Тижневик « Іменем закону » та додаток « Моменти »
представляють об'єднане інтернет-видання imzak.org.ua
Рубрики Усі рубрики
Освіта
20/03/2014 15:31

Адреса ВНЗ – за місцем проживання

«Іменем Закону» продовжує серію публікацій, присвячених обговоренню шляхів вдосконалення освітнього процесу у відомчих вищих нав­чальних закладах. У попередніх номерах було опубліковане інтерв’ю з головним науковим співробітником відділу організації наукової роботи Національної академії внутрішніх справ Юрієм Орловим, у якому окреслювалось, які інноваційні засоби та методи загалом впроваджує в освітній процес академія. Цього разу до розмови на згадану тему долучився провідний інженер відділу комп’ютерного та програмного забезпечення НАВС Валерій Підвисоцький, що зупинився на окремій складовій осучаснення навчального процесу – дистанційному навчанні.

– Валерію Валентиновичу, пропоную розпочати нашу розмову з визначення поняття «дистанційна освіта».

– Реалізація загальновизнаної концепції безперервності та доступності навчання як ефективного способу підтримки кваліфікаційного рівня фахівця зумовлюють необхідність переходу на нові технології викладання навчального матеріалу й контролю знань із застосуванням новітніх інфор­маційно-комунікаційних технологій. Ідеться, передусім, про дистанційне навчання, що можна визначити як сукупність сучасних технологій, що забезпечують постачання інформації в інтерактивному режимі за допомогою інформаційно-кому­ні­ка­ційних технологій від викладачів до слухачів, курсантів та студентів. Правовою основою роз­вит­ку дистанційного навчання в Україні є «Положення про дистанційне нав­чання», затверджене наказом МОН України 25.04.2013 р. Цей документ уперше розглядає дистанційну форму навчання не як експериментальну, а як повноцінну.

 

– Коли Національна академія внутрішніх справ уперше апробувала дистанційну форму навчання й як за цей час вдалося її вдосконалити? 

– У Національній академії внут­рішніх справ робота з розробки та впровадження окремих елементів дистанційного навчання розпочалась ще 1998 року, коли був створений вебсайт навчального закладу. Він здійснював не лише презентаційну та профорієнтаційну роботу, а, насамперед, організацію навчального процесу, забезпечення його електронними навчальними та навчаль­но-методичними матеріалами, засобами поточного контролю знань. Для самостійної роботи курсантів, слухачів та студентів була створена електронна бібліотека з підручниками, навчальними посібниками, курсами лекцій та методичними рекомендаціями. До того ж стало можливим відшукувати необхідну інформацію за ключовими словами. Електрон­ний фонд навчально-мето­дичної літератури дав змогу курсантам, слухачам та студентам самостійно планувати процес свого нав­чання.

Нині електронний каталог біб­ліотеки містить понад 91 тисячу найменувань літератури та матеріали сімох періодичних фахових видань академії: «Юридичний часопис НАВС», «Науковий віс­ник НАВС», «Криміналістичний вісник», «Кад­ровий вісник НАВС», «Право і суспільство», «Юридична психологія та педагогіка», «Філософські та методичні проблеми права». Крім цього, фонд загальної бібліо­теки налічує понад 2000 навчальних матеріалів на цифрових носіях. Це – навчальні фільми, відеолекції з мультимедійними презентаціями, електронні дидактичні засоби, автоматизовані робочі місця (АРМ) тощо.

 

– Будь-який освітній процес передбачає дві ключові стадії: подання необхідної інформації та контроль за тим, як добре її засвоєно. Як в академії відбувається процес кон­тролю за знаннями в ме­жах дистанційного навчання?

– Ще понад десять років тому, 2002 року, науковці НАВС разом з ІТ-фахівцями запровадили на порталі академії систему дистанційного контролю знань під наз­вою «Калліопа». Ця система здійснює тестування курсантів та студентів, які навчаються як на заоч­ній, так і на денній формі навчання, зі 114 дисциплін за більш як 24 тисячами контрольних запитань. Такий підхід до контролю знань, безперечно, корисний, бо, по-перше, дозволяє оптимізувати взаємодію студентів і викладачів, а по-друге, надає змогу ефективно планувати час проведення занять та розподіляти викладацькі ресурси.

Система активно використовується на денній формі навчання, а також у позааудиторний час, коли студенти опановують науку самостійно. Наприклад, у 2009/2010 нав­чальному році лише в Навчально-науковому інституті права та психології були проведені понад дві сотні занять з використанням можливостей цієї системи. У подальшому стрімкий розвиток інформаційних технологій дозволив інтегрувати тестову систему «Калліопа» в електронну систему дистанційного навчання академії, створену в модульному динамічному навчальному україномовному середовищі MOODLE.

Якщо говорити про так звані традиційні форми навчання, то й тут академія залучає інноваційні технології. Нині один з найактуальніших сучасних методологічних прийомів інтенсифікації процесу навчання – тестова форма ком­п’ютерного контролю знань. Починаючи з другого семестру 2012/2013 навчального року на базі спеціалізованого програмного забезпечення Veral Test Pro­fessional в академії проводиться комплексне ком­п’ю­те­ри­зоване тестування, що дає змогу безперервно моніторити рівень знань слухачів, курсантів і студентів. Фахівці кафедр академії підготували 27 тестових зав­дань із загальною кількістю понад чотири тисячі запитань для слухачів інституту післядипломної освіти та майже шість тисяч запитань для курсантів і студентів. Відтак були перевірені знан­ня у 46 академічних групах курсантів та студентів із 20 дисцип­лін та 676 слухачів інституту післядипломної освіти за різними спеціалізаціями. Широкі можливості Veral Test Professional дозволяють створювати тести декількох рівнів складності та формувати профілі оцінок, організовувати тестування в мережі за допомогою веббраузера без встановлення додаткового клієнтського програмного забезпечення.

Окрім того, програма дозволяє додатково здійснювати традиційний «паперовий контроль» знань слухачів. Простий, зрозумілий інтерфейс програми та можливість реєстрації користувачів за спрощеною процедурою дали змогу максимально заощадити час на організаційних заходах. Для наоч­ності наведу такий приклад: за 80 хвилин занять слухачі, курсанти та студенти встигають опрацювати заплановані 150 питань.

 

– Як відомо, Національна академія внутрішніх справ першою серед відомчих вишів започаткувала дистанційне навчання шляхом створення та запровадження в навчальний процес експериментальних дистанційних курсів із профільних дисцип­лін. Розкажіть про це, будь ласка, докладніше.

– 2010 року викладачі кафед­ри адміністративного права і процесу спільно з фахівцями відділу ком­п’ютерного та програмного забезпечення НАВС створили експериментальний дистанційний курс з навчальної дисципліни «Адміністративна відповідальність». Цей пілотний курс про­йшов успішну апробацію в Нав­чально-науковому інституті заоч­ного навчання академії. Згодом були розроблені дистанційні курси з інших дисциплін. Зокрема, з історії вчень про державу і право, кримінального права, теорії кваліфікації злочинів, кримінального процесу, кримінально-вико­нав­чого права, судових та правоохоронних органів тощо. Такі курси містять схематичне викладання навчальних дисциплін у формі презентації, дають змогу контактувати з викладачем у формі електронного спілкування, а також користуватися ресурсами електрон­ного каталогу академічної бібліо­теки.

Задля впровадження дистанційних курсів на порталі академії був створений спеціальний розділ «Дистанційне навчання». Слухачі дістали можливість самостійно опрацьовувати лекційні та нав­чально-методичні матеріали й питання для самоконтролю. Водночас викладачі використовували засоби поточного та рубіжного контролю знань. Натомість підсумковий контроль знань був здійснений традиційним шляхом складання іспитів.

 

– Валерію Валентиновичу, напевно, Ви погодитесь із тим, що подальше вдосконалення такої форми освіти, як дистанційне навчання, знач­ною мірою залежить від загальної технічної модернізації навчального процесу. Які кроки зробила академія в цьому напрямі?

– Найперше, що було зроблене, – це збільшено швидкість ін­тер­нет­зв’язку до 200 Мбіт/с. Спільно із застосуванням новітнього мережевого обладнання це дозволило проводити лекційні заняття в регіональних відділеннях навчально-наукового інституту заочного навчання в режимі реального часу. Зокрема, відповідно до розкладу занять слухачі Він­ницького, Житомирського, Закарпатського, Кіровоградського, Миколаївського, Рівненського, Тернопільського та Хмельницького відділень прослухали понад 50 лекцій з юридичної психології, фінансового та банківського права, правової статистики, актуальних проблем та організації запобігання правопорушень. Під час таких занять викладачі не відчували віддаленості аудиторії, а слухачі будь-якої миті могли поставити запитання лектору та отримати на нього відповідь.

Дистанційна форма навчання підтримується створеними в академії електронними дидактичними засобами з усіх дисциплін нав­чального плану. Зокрема, фахівцями кафедр підготовлено понад 140 електронних версій підручників, навчальних посібників та курсів лекцій з профільних дисциплін. Також останнім часом розпочато створення мультимедійних дидактичних засобів – підручників та навчальних посібників нового покоління з використанням мультимедійних, гіпертекстових технологій, систем тестування та оцінювання знань, динамічної комп’ютерної графіки. Окремим напрямом роботи, над яким постійно працюють фахівці вишу, є розробка спеціалізованих робочих місць, які використовуються не лише в навчальному процесі, а й, передусім, у практичній діяльності. АРМи на постійній основі оновлюються відповідно до змін у чинному законодавстві та проходять апробацію в практичних підрозділах МВС України.

Тож очевидно, що дистанційне навчання є визнаною педагогічною технологією XXI сторіччя. Його активний розвиток у системі відомчої освіти дасть змогу покращити підготовку та кваліфікацію кадрів і вивести її на новий рівень. А це, своєю чергою, забезпечить підвищення якості фахової підготовки, її наближення до потреб практичної діяльності. 

Записала Марія САЛЬНІК, «ІЗ»

друкувати
Додати коментар

Інші статті