Субота, 12 грудня
громадсько-правовий тижневик
Тижневик « Іменем закону » та додаток « Моменти »
представляють об'єднане інтернет-видання imzak.org.ua
Рубрики Усі рубрики
Служба
13/03/2014 16:00

Щоденна робота – допомагати людям

Служба ДІМ – найпотужніша профілактична ланка в системі органів внутрішніх справ. Коло службових обов’язків українських «шерифів» надзвичайно широке: здійснювати контроль за особами, схильними до вчинення правопорушень, та тими, хто повернувся з місць позбавлення волі, вгамовувати сімейні та сусідські конфлікти тощо. Окрім того, дільничні – міліціонери, що найближчі до населення, – день у день допомагають громадянам, які потрапили в скрутні обставини, а нерідко й рятують людські життя. Так і дільничний інспектор Куйбишевського райвідділу ГУМВС України в Запорізькій області Ігор Калашников не раз вислуховував найщиріші слова вдячності від жителів території його обслуговування. Але, як і всі його колеги, капітан міліції Калашников реагував скромно – мовляв, це ж мій обов’язок.

Про те, якою нелегкою є праця дільничного інспектора міліції, сказано й написано чимало: поняття «день» і «ніч», «будні» і «свята» для правоохоронців зі служби ДІМ умовні. Про це «шериф» Калашников знає з власної багатолітньої «дільничної» практики. Ігор Вікторович 12 років в органах внутрішніх справ. Нині обслуговує 11 населених пунктів, де проживає понад 4 тисячі осіб. Роботи в нього завжди вдосталь.

Особливу увагу дільничний приділяє людям похилого віку, що проживають у сільській місцевості. Чи не кожен пенсіонер на дільниці знає капітана Калашникова й, зустрічаючись із ним, радо вітається. Та й не дивно, адже він завжди поцікавиться, чи не потребують літні люди якоїсь допомоги, підбадьорить доб­рим словом. За щиру увагу старенькі люблять і шанують правоохоронця.

Добре відгукуються про мі­ліціо­нера й працівники сільської ради рідного для дільничного села Смирнового. За їхніми словами, Ігор Вікторович постійно проводить профілактику злочинності на території села, а як стаються надзвичайні ситуації, швидко та професійно їх вирішує, адекватно реагує на всі звернення. Люди охоче йдуть до дільничного зі своїми проблемами: він ніколи не відмовить, не залишиться байдужим до чужої біди. Тому односельці хорошої думки про свого дільничного.

А цієї зими список добрих справ Ігоря Вікторовича попов­нився. Коли в Куйбишевському районі, як і по всій країні, щедро намело снігу, у степу неподалік села Смирнового застрягли шість «КамАЗів», завантажених зерном. На щастя водіїв, що потрапили в безвихідь, колону вантажівок помітив місцевий дільничний. Міліціонер організував жителів села, домовився про техніку. Проте негода чинила серйозний опір рятувальникам: визволити зі сніжного полону правоохоронцеві й селянам вдалося лише три «КамАЗи». Тому далекобійники мусили на якийсь час лишатись у Смирновому. Капітан Калашников подбав про те, щоб їм виділили приміщення для тимчасового проживання, забезпечив змерзлих чоловіків їжею й гарячим чаєм. Через замети в сільський магазин кілька днів не завозилися продукти, тож дільничний пригощав гостей хлібом, який спеціально спекла його мати.

Та, мабуть, ще більше за тих далекобійників Калашникову вдячна багатодітна мати Олена Читак. «29 січня близько восьмої я йшов на службу, – згадує події того дня Ігор Вік­торович, – і побачив „швидку”, що застрягла на повороті. Звичайно ж, одразу кинувся туди. У салоні була жінка, що ось-ось мала народити». Міліціонер разом із лікарем та ще одним односельцем взялися штовхати автівку, що мала відвезти вагітну до пологового будинку в районний центр. Чоловіки доклали чимало зусиль – та все марно. Офіцер не розгубився: зателефонував директорові місцевого господарства й попрохав допомогти технікою. Карету швидкої допомоги витягли із замету трактором. Налякану породіллю дуже вчасно доставили до Смирновського фельд­шер­сько-аку­шер­ського пункту. Там, на радість батькам, у яких підростають троє хлоп’ят, на світ з’явилася гарненька, а головне здорова дівчинка. Мама новонародженої Веронічки дякувала своїм рятівникам, а особ­ливо Ігореві Калашникову. Жінка розповідає, що дільничний невдовзі після пологів провідав її та немовлятко.

«Ви знаєте, за роки служби всякого бувало…» – скромно каже Ігор Вікторович. На його думку, таку допомогу людям не варто називати визначними вчинками. «Це моя щоденна робота. Намагаюся виконувати її чесно й сумлінно. Кожна людина на моїй дільниці знає: якщо виникла проблема – йди до дільничного. А кожне таке звернення є виявом довіри до мене як до представника правоохоронних органів. І я мушу цю довіру виправдати».

Ірина НЕСТЕРЕНКО, 

Запорізька обл.

друкувати

Коментарi

Додати коментар

Інші статті