Головна на пульті

-Упродовж добового чергування я є, умовно кажучи, головною на пульті, – зауважує Людмила Леонідівна. – Що швидше пошлеш групу за викликом, то раніше вона прибуде й зможе затримати злочинця. Відпрацювала тут 25 літ. Починала оператором, коли інспекторами на пульті здебільшого були чоловіки. Через тодішню недосконалу техніку там трудилося значно більше людей, не було ком­п’ю­терів, а лише стійки із сотнями лампочок, що блимають. Згодом жінки стали командувати озброєними чоловіками, бо через суцільну комп’ю­теризацію зросла роль саме операторів. Узагалі я звикла керувати: вдома теж керую – майором міліції, який, щоправда, уже на пенсії. Хоч за добу активної праці втомлюєшся, але за вихідні встигаєш і відпочити, і для сім’ї щось зробити. Мою роботу люблю за те, що вона цікава. Тут щоразу відбувається щось нове, чергування не схожі між собою. І якщо після твого оперативного втручання й реагування на сповіщення датчика хлопці затримують негідника, який, розбивши віт­рину магазину, намагався щось поцупити, виникає відчуття добре виконаної справи.

Подеколи після спрацювання сигналізації Людмила виїздить на місця – коли треба спілкуватися з клієнтами, представниками госпорганів щодо складання актів перезакриття й інших документів. Набачилася безліч різноманітних ситуацій, коли лиходії намагались обманути «розумну» техніку ДСО…

– Якось трапився цікавий випадок у Золотоноші, – згадує Людмила Хоменко. – Молодий чоловік жив в одній квартирі з мамою і своєю дівчиною. Щось там у закоханих не «склеїлося», і вони розірвали стосунки. Син із матір’ю невдовзі поїхали на відпочинок до моря. А ображена дівиця – певно, щоб компенсувати моральні «страждання» чимось матеріальним, – пробралася в оселю, де раніше жила, благо мала ключі й знала код зняття сигналізації. Не відала пройда, що наших операторів поінформували: господарів не має бути вдома приблизно місяць. О третій ночі колеги побачили сигнал сповіщення: двері вказаної квартири хтось відчинив. До того ж отой «хтось» знав цифри доступу. Але ж власники в цей час мали вдихати морське повітря далеко від домівки! Тому мої дівчата одразу направили групу затримання на вулицю Новоселівську. Екіпаж виявив у квартирі колишню подругу сина господарки, відтепер за сумісництвом – злодійку. 23-річну лиходійку, яка вже спакувала деякі хазяйські речі й нишпорила в пошуках коштів, передали для проведення процесуальних дій представникам слідчо-оперативної групи міської міліції. Клієнти, повернувшись із відпочинку, щиро дякували нам за пильність.

Згадує співрозмовниця й ситуацію, як в одному з продмагів Черкас спрацювало кілька датчиків упродовж кількох секунд. Виявилося, що крадій бігав торговими залами й обчищав каси. За хвилину з уловом він уже був у вікні й збирався накивати п’ятами. Проте група міліції охорони прибула вчасно. Це свідчить, що ланка «оператор ПЦС – група швидкого реагування» спрацювала бездоганно. До речі, у крамниці орудував злодій, обізнаний із можливостями ДСО. Траплялися під час служби й курйози. Наприклад, якось на дачному масиві затримували парочку – таких собі Бонні та Клайда, що оббирали заміські будиночки. Оскільки під час переслідування їм не було куди подітися, вони бігли й на ходу викидали речові докази – викрадене майно дачників.

…Відпочиває Людмила Леонідівна за рукоділлям – вона в’яже настільки вміло, що інколи навіть виготовляє кофтини й інші речі на замовлення. А ще майже 20 літ займається аеробікою. Кожне таке заняття не лише заряджає енергією, а й вельми корисне для фігури, впевнена працівниця ДСО. Тож ця чарівна жінка зав­жди намагається знайти для них час.