Реінкарнація служби
Керівник відновленого Департаменту боротьби зі злочинами, пов’язаними з торгівлею людьми, МВС України Іван Башта розповів нашому тижневику про основні функції та завдання підрозділу, резонансні справи й плани на майбутнє.
Новий формат боротьби
За словами очільника ДБЗПТЛ, «реінкарнація» цієї служби, що започаткували ще 2000-го, відбулася три місяці тому. 2005 року в міліцейському відомстві з’явився галузевий департамент, діяльність якого охопила тему боротьби зі злочинами, що стосуються торгівлі людьми, незаконної міграції й суспільної моралі. Згодом до згаданих напрямів додали протидію кіберзлочинності. Зрештою підрозділ реорганізували: для викриття кримінальних «кібернетиків» у МВС запрацював самостійний підрозділ, а протидію нелегальній міграції передали у відання Державної міграційної служби України. Оборудки із «живим товаром» й незаконні замахи на суспільну мораль почали викривати працівники карного розшуку.
Невдовзі в згаданій царині міліцейської роботи та низці відповідних суспільних явищ накопичилася критична маса проблем, що пришвидшила вжиття відомством адекватних заходів. Такою відповіддю стало утворення самостійного галузевого підрозділу в структурі МВС, який має забезпечити належну протидію згаданому різновиду криміналітету. Адже наслідком попередніх реорганізацій служби стало розпорошення зусиль і, як результат, зменшення кількості виявлених злочинів, пов’язаних із торгівлею людьми й у сфері суспільної моралі. Це спричинило невдоволення як громадськості, так і деяких міжнародних організацій.
Перший заступник міністра внутрішніх справ Віктор Дубовик ініціював перед очільником відомства вирішення зазначеної проблеми створенням служби БЗПТЛ у новому форматі. Це дало б змогу відновити роботу профільного підрозділу, посиливши правоохоронний тиск на відповідну закононеслухняну публіку: торгівців людьми, сутенерів, організаторів каналів незаконної міграції.
– У серпні 2013-го міністр внутрішніх справ ухвалив рішення щодо створення в МВС Департаменту БЗПТЛ. Переконаний: це черговий крок до модернізації кримінальної міліції, що значно її осучаснює. Згодом низка відомчих наказів затвердила структуру підрозділу, в якому нині служить 526 працівників, – розповідає Іван Башта, що розпочав міліцейську кар’єру рядовим патрульно-постової служби, потім трудився в карному розшуку, БНОНі на Сумщині, тричі був заступником очільника УМВС у різних регіонах, а згодом «доріс» і до відповідальної посади в апараті Міністерства внутрішніх справ, ставши помічником глави відомства. – Практично за три місяці нам вдалося сформувати колектив кваліфікованих фахівців. Нині у 22 регіонах країни вже призначено керівників територіальних підрозділів БЗПТЛ, в інших областях працюють відповідні виконувачі обов’язків. Тобто кадри служби сформовано на 83 %.
Створення в МВС України профільного департаменту позитивно оцінили світова спільнота й неурядові організації, що протидіють торгівлі людьми. Наприклад, Міжнародна організація з міграції (МОМ, утворена 1951-го), що є однією з провідних структур, яка опікується проблемами глобального переселення й протидіє работоргівлі, надіслала листа на адресу Віталія Захарченка, де схвально висловилася щодо ініціативи відновити ДБЗПТЛ.
– Ми робитимемо все, щоб покращити ефективність протидії торгівлі людьми в Україні, – зазначає полковник міліції Башта.
Секс-утіхи під прикриттям масажного салону
Торгівля людьми в нашій державі має вияви сексуальної та трудової експлуатації, жебрацтва й вилучення органів.
– Що таке трудова експлуатація? Приміром, особа з кимось домовляється і їде на заробітки за кордон, – пояснює керівник департаменту. – Після того, як заробітчанин приїздить до іншої країни, у нього відбирають паспорт і не дають платні. Родина чекає, що батько, син чи чоловік привезе якісь кошти, натомість він сам потрапляє в залежність від роботодавця. Сім’я забуває вже й про гроші, жадаючи, аби годувальник повернувся живим-здоровим. Схожа ситуація відбувається й у механізмові залучення в сексуальне рабство та жебрацтво. Почасти за цим усім стоять організовані злочинні угруповання торговців людьми та сутенери.
Як приклад, на початку січня 2014-го правоохоронцям стала відома жахлива ситуація, яка сталася в одній з родин Донеччини, де батьки намагалися продати малолітню дитину на органи. Життя немовляти ці нелюди оцінили в 72 тисячі гривень.
Іван Іванович зазначає: Департамент плідно співпрацює з Державною прикордонною, Державною міграційною службами. Але головним координатором у сенсі протидії згаданому явищу є Мінсоцполітики, яке надає потерпілім від таких злочинів статус жертви торгівлі людьми, а також матеріальну, соціальну, психологічну допомоги. Інший напрям діяльності служби – боротьба з кримінальними зазіханнями на суспільну мораль.
– Коли йдеться про порушення суспільної моралі, чомусь багато людей мають на увазі лише проституцію. Усі жінки, які надають сексуальні послуги, змушені заробляти продажем власного тіла. Оскільки «сервіс» повій здебільшого щедро оплачують, це прибуткове ремесло взяли під контроль організовані угруповання сутенерів, звідників, утримувачів місць розпусти, – зазначає Іван Башта. – А щоб задокументувати діяльність цих злочинців, необхідно здійснювати комплекс оперативно-розшукових заходів. Інколи для збору доказової бази й подальшої ліквідації всіх ланок певного бізнесу продажного кохання, потрібно півроку, а то й більше часу. Адже треба встановити коло причетних до нього, зруйнувати економічне підґрунтя кримінальної організації. Принагідно наведу доволі наочний приклад. Напередодні новоріччя наш київський підрозділ припинив діяльність борделю, який працював під прикриттям салону еротичного масажу. Під час обшуків правоохоронці вилучили 268 тисяч гривень і 1,5 тисячі доларів. Цю суму організатори осередку секс-утіх зібрали практично за кілька діб роботи.
У Законі України «Про захист суспільної моралі» виписано правовий інструментарій протидії розповсюдженню порнографії. Загалом це окрема тема, бо зазначене негативне явище дедалі потужніше впливає на дитяче й підліткове середовище. Періодично виявляють резонансні факти використання неповнолітніх у порноіндустрії. Тому, на переконання співрозмовника, цей напрям діяльності підрозділу теж вимагає серйозних зусиль та посиленої уваги його працівників.
Незаконна легалізація чужинців – під прицілом МВС
– Для мене, як для нового керівника, нагальним є питання вибору шляху, яким ми підемо задля реального захисту суспільної моралі, – зазначає Іван Іванович. – Ми проаналізували те, що зробили в тій проблемі європейські країни. Приміром, у деяких із них проституцію легалізували. Тепер вивчаємо, наскільки цей досвід прийнятний для нашого суспільства.
Тим часом у структурі ДБЗПТЛ створили відділ боротьби з незаконною легалізацією іноземців. Це нова стезя в діяльності служби, що опікуватиметься викриттям каналів незаконної міграції. Інтернет нині переповнений пропозиціями послуг, пов’язаних із легалізацією чужинців в Україні. Це й оформлення документів на в’їзд іноземних громадян, і їхнє перебування, проживання, працевлаштування, навчання, сприяння в набутті українського громадянства тощо. Департамент відстежує діяльність великої кількості різноманітних комерційних структур, спеціалізованих на таких видах послуг. Тут констатують: більшість цих «фірм» працює поза законом, використовуючи схеми «підпільної» легалізації іноземців.
– Цей підрозділ працює лише три місяці, але нам вдалося викрити факти виготовлення й використання підроблених документів іноземцями, що давали їм підстави перебувати на території України. В усіх випадках уже відкрито кримінальні провадження, почато процес встановлення осіб, причетних до озвучених протиправних схем, – каже начальник ДБЗПТЛ.
Триває напрацювання нормативної бази
Співрозмовник також зауважив, що нині розроблено методичні рекомендації практично з усіх напрямів діяльності Департаменту: від документування кримінальних правопорушень у сферах торгівлі людьми, суспільної моралі, незаконної міграції й до адміністративної практики. Це значно полегшить щоденну практику колег на місцях, дасть змогу ефективно організувати повноцінну роботу служби.
– Ми опрацьовуємо великі обсяги інформації задля подальшого вдосконалення законодавчої бази, розробки шляхів її модернізації. Наприклад, Департамент боротьби зі злочинами, пов’язаними з торгівлею людьми, спільно з фахівцями Головного слідчого управління й Управління юридичного забезпечення МВС розробляють низку змін і доповнень до Кримінального кодексу України. Готуємо й законопроект щодо встановлення кримінальної відповідальності за організацію незаконної міграції, – зауважує Іван Іванович.
Крім цього, керівник департаменту наголосив: служба бере участь у підготовці законопроектів стосовно встановлення кримінальної відповідальності за використання рабської праці й віднесення підслідності ст. 332 КК України (незаконне переправляння осіб через державний кордон України) до компетенції слідчих МВС.
Лариса ТИЩЕНКО, м. Київ
Фото Олега СУПРУНА
