Субота, 12 грудня
Зробити стартовою
Попереднiй архiв
громадсько-правовий тижневик
Тижневик « Іменем закону » та додаток « Моменти »
представляють об'єднане інтернет-видання imzak.org.ua
Додаток
до тижневика
Рубрики Усі рубрики
Погода у Києві » Україна
Новини партнерів
Актуально
28/01/2013 22:19

Віталій Захарченко: «Люди повинні відчути реальні результати нашої роботи»

Розширене засідання колегії МВС України, яке зібрало минулого тижня у столиці керівний склад органів та підрозділів внутрішніх справ, а також представників центральних владних інституцій, можна було б порівняти із роботою «генштабу», що розглянув зміни в «театрі антикримінальних дій» і розробив план потужного наступу на 2013 рік. Критичний аналіз року, що минув, визначення проблем і перспективних шляхів їх вирішення, завдання підготовки якісного людського резерву та налагодження «союзницьких» взаємовідносин із «мирним населенням» – усі ці службові пріоритети, власне, й увійшли до порядку денного колегії.  Виступ міністра внутрішніх справ України Віталія Захарченка, який дав старт до конструктивного обговорення результатів оперативно-службової діяльності, ефективності роботи міліції в умовах зміни кримінально-процесуального законодавства, необхідності зміцнення кадрового потенціалу, містив у собі низку фундаментальних принципів та, свого роду, «ідеологем», які й формуватимуть обличчя правоохоронної системи 2013 року. Наша газета в максимальному обсязі пропонує їх читачам у цьому матеріалі.

У минуле пішов один із найскладніших років

«2012 рік для органів внутрішніх справ був наповнений значним змістом і знаковими подіями, – зазначив Віталій Захарченко. – Важливі реформи продовжувалися в усіх сферах життєдіяльності держави. Було обрано парламент, призначено склад уряду, подальшого розвитку набули соціальні ініціативи Президента України. Суттєво оновилося законодавство. Країна успішно провела Євро-2012 і заслужила позитивні оцінки міжнародної спільноти. Безперечно, ці події заклали надійний фундамент для подальшого розвитку держави.

Водночас рік, що минув, без перебільшення, слід віднести до одного з найскладніших періодів у діяльності органів внутрішніх справ. Жорстоке зґвалтування й убивство Оксани Макар, дніпропетровський терористичний акт, стрілянина із численними жертвами в київському торговельному центрі «Караван», убивство «на замовлення» бізнесмена Аксельрода, зухвале, звіряче вбивство судді Володимира Трофімова та його родини в Харкові, інші резонансні кримінальні події – все це сформувало поле пікових навантажень на МВС. Хочу наголосити, що більшість цих злочинів розкрито, а винних притягнено до кримінальної відповідальності».

Утім, зауважив міністр, у деяких регіонах хід розслідування кримінальних проваджень суттєво гальмується, і організація розкриття цих злочинів та персональна відповідальність керівників теж стали предметом обговорення на засіданні колегії.

Керівник МВС згадав і окремі перемоги, здобуті на антикримінальному фронті. Зокрема, певних результатів досягнуто у сфері економічної безпеки: задокументовано хабарів на загальну суму майже 50 млн гривень, до того ж левова їх частина отримана за вирішення земельних питань у площині регуляторних та дозвільних відносин. Позначилася на детінізації економіки й активність правоохоронців зі встановлення суб’єктів господарювання, задіяних у схемах виведення бюджетних коштів у нелегальний обіг.

Ефективніше виявлялися джерела надходження в незаконний обіг наркотичних засобів – усього вилучено 12,6 млн доз смертельного «зілля». Забезпечувався надійний громадський порядок на вулицях міст та населених пунктів.

Торік на підсумковій колегії міністерства був задекларований принцип «Людина – понад усе», який покликаний пронизувати всі сфери міліцейської діяльності. Кожен громадянин мав відчути позитивні зміни. Міністр констатував, що наразі нашу роботу оцінюють по-різному, але фахівці вже відзначають зміни на краще у суспільній свідомості. Наприклад, Інститут соціології Національної академії наук провів моніторинг ситуації, пов’язаної з громадською безпекою та злочинністю. За його даними, упродовж останніх десяти років частка українців, які потерпіли від злочинів, зменшилася більш ніж удвічі: 2012 року цей показник становив 4 відсотки, тоді як 2000-го (максимально складний період) він сягав 11-ти. У той же час спостерігається зростання кількості позитивних оцінок щодо особистої безпеки на вулицях та в громадських місцях. Якщо 1994 року загрозу власній безпеці відчувало 82 відсотки респондентів, то минулого значно менше – 31 відсоток.

 

Міліції довіряє поки що кожен четвертий

Отже, наголосив глава відомства, не можна не помічати позитивних зрушень у роботі правоохоронців – вони очевидні та об’єктив­ні. З іншого боку, органи внутрішніх справ нерідко стають ціллю для необґрунтованих інформаційних атак, критичних хвиль, продукованих окремими засобами масової інформації та інтернетресур­сами. Вони спрямовані на руйнування довіри суспільства до міліції.

На нещодавньому засіданні Консультативно-експертної ради при МВС, до якої на громадських засадах входять знані та авторитетні в державі вчені, політики, представники релігійних конфесій, на цьому також було сфокусовано увагу. Члени Ради зайняли спільну позицію: хто дозволяє собі паплюжити, вносити дезінформацію, відпрацьовувати певні сценарії в пошуках електоральної симпатії, той працює не лише проти іміджу ОВС, а й загалом проти інтересів держави.

Маніпуляцію з фактами, їх перекручування члени Ради вважають неприпустимими, тому пропонують правоохоронцям разом із громадськими організаціями напрацювати зрозумілий і чіткий алгоритм дій працівників міліції, запроваджувати – передусім у регіонах – пілотні проекти для реалізації інформаційної політики щодо результатів міліцейської роботи. 

«Без докорінної зміни в ставленні громадян до правоохоронців ми не можемо досягти нової якості в боротьбі зі злочинністю, – переконаний Віталій Захарченко. – Активна підтримка суспільства нам необхідна. Нині рівень довіри громадян до державних інституцій, на жаль, загалом невисокий. Попри це, за результатами соціологічних досліджень, проведених авторитетними науковими установами, міліції довіряє майже 26 відсотків опитаних, тобто кожен четвертий. Органи внутрішніх справ входять до трійки суспільних інститутів, яким довіряють більшою мірою. Попереду лише Збройні сили та Церква. Примітно, що значна група респондентів – 28 відсотків – висловила готовність допомагати міліції. Це суттєвий ресурс небайдужих громадян, який ми повинні використати у вирішенні питань суспільної безпеки».

 

Майбутнє – за багатопрофільним МВС

Проблем у міліцейській роботі насправді немало, і пов’язані вони, насамперед, із поступовим реформуванням системи. Необхідно, як зазначалося на колегії, й надалі підвищувати відповідальність працівників міліції за свої дії, наводити порядок у власних лавах, усувати бюрократичні процедури і загалом – перетворюватися на соціально орієнтовану структуру. Торік робилися певні кроки на шляху відходу від старої – застарілої ментально – моделі функціонування Міністерства внутрішніх справ. Обраний напрям – створення багатопрофільного МВС, що дасть можливість комплексно вирішувати нагальні проблеми й долати сучасні виклики. Нині розглядається така структура міністерства, яка гарантує розмежування політичного керівництва правоохоронними органами і професійного управління ними. Це забезпечить керованість підзвітних МВС центральних органів виконавчої влади, скорочення надлишкової чисельності особового складу та, відповідно, економію бюджетних коштів.

Процес перебудови, на переконання міністра, має позначатися на якості обслуговування населення. Саме на це торік спрямовувалася діяльність служб, які повсякчас перебувають у контакті з людьми. Одним із характерних прикладів стало впровадження національної автоматизованої інформаційної системи ДАІ, яка дала змогу в усіх реєстраційно-екзаменаційних підрозділах обслуговувати громадян за принципом «єдиного вікна». Крім того, у роботі Державтоінспекції спрощено й скасовано низку процедур, знижено вартість деяких послуг.

Аналогічний підхід знайшов відображення в діяльності дозвільної системи, де, зокрема, зменшено кількість довідок, інших документів, необхідних для отримання ліцензії на охоронну діяльність, відкриття тирів, магазинів зброї тощо. Соціально обслуговуючу функцію, безперечно, буде реалізовано й у центрах надання адміністративних послуг, що їх надають ОВС. Процес розбудови таких центрів триває. 

Згадані новації, що важливо, були схвально сприйняті громадянами. Вкрай актуальним позитивним наслідком стало також те, що вони сприяли звуженню корупційного «поля». Підтвердженням тому – помітне скорочення кількості скарг на неправомірні дії працівників ДАІ.

 

Нові умови вимагають ефективних механізмів

Зрозуміло, що підвищення ефективності діяльності ОВС, стан захисту прав і свобод громадян, громадська безпека цілковито залежать від рівня законодавчого забезпечення. Досвід минулого року спонукав колегію дійти однозначного висновку: нині вкрай актуальним є питання організації роботи в умовах прийнятого Кримінального процесуального кодексу. Аксіомою є той факт, що затверджені кодексом процесуальні норми сформували нові умови для оперативно-служ­бової діяльності. А оскільки все нове попервах здатне входити в конфлікт зі сталими стереотипами, то не дивно, що працівники ОВС стикаються з труднощами організаційного характеру, відставанням від часу нормативно-правової бази, необхідністю навчання, перепідготовки та певної психологічної адаптації до реалій, створених новим КПК. У цьому контексті абсолютно невипадковим міністр визнав те, що з моменту набуття чинності Кодексом станом на 1 січня поточного року значно менше, ніж очікувалося, зафіксовано повідомлень особам про підозру в учиненні кримінального правопорушення. Та ж тенденція поширюється й на кількість завершених кримінальних проваджень, направлених до суду з обвинувальним актом. До того ж добові зведення про кримінальні події здебільшого містять інформацію про розкриті злочини, скоєні в умовах очевидності та на побутовому ґрунті. Дуже обмежена в них інформація щодо тяжких та особливо тяжких злочинів, учинених в умовах неочевидності, кваліфікованим способом, із застосуванням вогнепальної зброї. Такий «дисонанс» особливо помітний на тлі загострення оперативної обстановки: збільшення кількості озброєних нападів на банківські установи, магазини з продажу ювелірних виробів, АЗС тощо. Низка таких злочинів має ознаки серійності, однак розкриваються вони далеко не всі.

 Причина такої ситуації для фахівців очевидна – неналежна організація взаємодії між службами та органами досудового розслідування, зокрема й щодо проведення негласних слідчих або розшукових дій. Обумовлена вона, серед іншого, заформалізованістю і складністю процедури тимчасового доступу до речей та інформації, що перебуває в розпорядженні операторів і провайдерів телекомунікаційних потоків. Правоохоронна практика виявила й деякі неузгодженості між Кримінальним процесуальним кодексом та Законом «Про оперативно-розшукову діяльність», внаслідок чого оперативні підрозділи до певної міри усуваються від виконання своїх безпосередніх завдань.

Позиція колегії МВС безальтернативна: КПК повинен не лише забезпечити права учасників кримінального процесу, а й озброїти слідчого й оперативного працівника належною процедурою для розкриття злочинів, забезпечення громадського порядку, подолання злочинності. Тож незаперечною істиною є те, що ефективна реалізація положень нового кодексу неможлива без суттєвого оновлення законодавчої бази. Мова, передусім, іде про прийняття базових законів – про кримінальні проступки, про органи внутрішніх справ, про проходження служби. На часі й прийняття в новій редакції законодавчих актів, які регламентують проведення оперативно-розшу­кової діяльності та містять правові основи боротьби з організованою злочинністю. Відповідні пропозиції щодо узгодження положень нормативних актів, що працюватимуть на користь справі, вже розробляються.

Ще одним бар’єром на шляху до планомірної високорезультативної роботи, як продемонстрував кінець минулого року, стала нова, ще не відпрацьована на практиці процедура розгляду заяв і повідомлень громадян. Ліквідація стадії дослідчої перевірки обумовила направлення до слідства більшості матеріалів. Відповідно, різко зросло навантаження в розрахунку на одного слідчого, зокрема й матеріалами, у яких ознаки кримінального правопорушення не підтверджуються. Це, своєю чергою, ставить під загрозу виконання основного завдання міліції – притягнення кожного правопорушника до відповідальності згідно із законом.

«Вимагаю від заступників міністра, керівників територіальних управлінь негайно визначити простий і чіткий алгоритм дій для всіх учасників процесу, – акцентував увагу присутніх Віталій Захарченко. – Слід розібратися із проблемами, які заважають ефективно реагувати на заяви й повідомлення. При цьому наголошую: повна їх реєстрація не втратила актуальності, навпаки – набула ще більшої гостроти!

Головна проблема в тому, що зміна кримінального процесу в країні відбулася, а належної перебудови в організації роботи міськ­райлінорганів поки що немає. Ми повинні наповнити нові засади кримінального провадження реальним, відпрацьованим механізмом забезпечення прав і свобод людини, захисту суспільства від злочинних проявів».

 

Критерій – рівень безпеки і спокою

Знайшли відображення в установчому виступі міністра й декілька принципових питань кадрового характеру та перспективи фінансування системи органів внутрішніх справ. Завдання на поточний рік, сформульовані главою відомства, базуються на потужній боротьбі за чистоту лав правоохоронців. Неприховування негативних фактів, посилення дисципліни та особистої відповідальності працівників – ці вимоги продиктовані усвідомленням того, що без наведення ладу всередині системи всі зовнішні зміни залишаться малоефективними.

Бюджетне фінансування – традиційно проблемне питання для міліції. Втім, попри його недостатній рівень, минулого року все-таки відбулося підвищення грошового забезпечення працівників. Середній його розмір збільшився до 3 015 гривень. І хоча поточного року держбюджет планує профінансувати потреби МВС на 40,2 відсотка, міністр обіцяє домагатися збільшення видатків із казни, насамперед, для підвищення заробітної плати працівників. Певного оптимізму додають його неодноразові зустрічі з цього приводу із Прем’єр-мі­ніст­ром, віце-прем’єром, мініст­ром фінансів: ці високопосадовці продемонстрували розуміння ситуації й готовність до відповідних дій. Ясна річ, міністерство повин­не раціонально використовувати наявні кошти, дотримуватися режиму суворої економії. Кожна бюджетна гривня має бути облікована й раціонально розподілена.

«Нарешті – оцінка наших зусиль. Основні критерії визначені: це рівень безпеки і спокою громадян, – резюмував міністр внутрішніх справ. – Однак до практичного впровадження їх у життя справа ще не дійшла. Саме цей недолік слід ретельно проаналізувати, зокрема й із залученням представників громадських організацій. Таке спілкування, врахування їхніх пропозицій підвищить рівень авторитету міліції, дасть змогу одержати додаткові джерела інформації. Головне – люди повинні відчути результати нашої роботи. Президент України вимагає від правоохоронних органів, усіх державних інституцій виправдати очікування українського суспільства. Сподіваюся, що спільні зусилля, допомога громадськості дозволять нам досягти очікуваних результатів». 

Олег ОБЕРТИНСЬКИЙ, «ІЗ».

Фото Олега ПЕРЕВЕРЗЄВА

друкувати

Коментарi

Усі коментарі
Додати коментар
інший код

Інші статті

Інтерв’ю
Вікторія АРНАУТОВА: Ми вчимо солдатів повертатися додому здоровими…
Новини Усі новини
Фоторепортаж
Вся галерея
Листати
© 2005–2009 Тижневик МВС України « Іменем Закону »
Передрук матеріалів тільки за наявністю гіперпосилання на imzak.org.ua
Дизайн та розробка сайту  — Студія Айкен (11.2009)