Соціальний діалог не створює проблем. Він їх вирішує

Цими днями глава Уряду Микола Азаров заявив: Кабмін підтримує ініціативу профспілок оголосити 2012-й роком соціальної справедливості, бо в державі наявні диспропорційна диференціація й помітний розподіл прибутків на користь багатих, що спричиняє народне невдоволення. Прем’єр сподівається, що тред-юніони в найближчу п’ятирічку допоможуть перерозподілити національні багатства за прийнятною формулою.
Про налагодження соціального порозуміння в професійному середовищі говорив на першій цьогорічній колегії і керівник міліцейського відомства Віталій Захарченко. Віднині неабиякої ваги набуватиме питання діалогу профспілок ОВС із чільною ланкою згаданих органів та міністерства загалом.

Домовлятися не вдається через єдиноначальний «рудимент»
Нагадаймо: рік тому набрав чинності закон «Про соціальний діалог в Україні», що визначив правові засади організації й порядку ведення такого процесу. Його мета – формування й реалізація державної політики у сфері регулювання трудових, соціально-економічних відносин, забезпечення вищої якості життя громадян і суспільної константи. Відповідно до документу соціальний діалог визначає й зближує позиції задля досягнення домовленостей, ухвалення узгоджених рішень сторонами, які представляють інтереси працівників, роботодавців, органів виконавчої влади та місцевого самоврядування в згаданій царині.
– Становлення різних форм соціального діалогу в розвинених країнах має доволі тривалу історію. У США федеральну службу примирення, яка налагоджує порозуміння поміж працівником та роботодавцем, створили 1917 року, а в Швеції ще раніше – 1906-го, – розповідає заступник голови Національної служби посередництва і примирення Сергій Гербеда. – Наша структура здійснює основні форми процедур – примирні комісії, трудовий арбітраж, погоджувальні зустрічі. Ми також оцінюємо репрезентативність сторін соціального діалогу, особливу увагу приділяючи професіям, які мають певні обмеження на страйкування, зокрема правоохоронній. Міліцейська профспілка успішно підтвердила репрезентативність на галузевому рівні в листопаді 2011-го рішенням нашої служби, і значно збільшила останнім часом кількість своїх членів (майже 60 тис. – Авт.). Згідно з профільним законом, ПАП ОВС є єдиною структурою в системі МВС, що делегує представників до органів соціального діалогу.
Голова ПАП ОВС України Анатолій Онищук, як один із авторів закону «Про поліцію», наполягає: українська міліція має не тільки отримати нову назву, а й трансформувати внутрішню ідеологію, спрямувавши зусилля, передусім, на забезпечення соціально-сервісної, а не каральної функції. Але без утвердження практики діалогу із правоохоронцем-працівником, дотримання його трудових, конституційних й інших прав, неможливо досягти повного успіху в такому перетворенні. На це вказує досвід багатьох розвинених країн Європи, США, Росії, квінтесенція якого така: система громадської безпеки ефективніша за умови додержання прав тих, хто її забезпечує. Керівництву не треба боятися вступати в соціальний діалог із підлеглими, а отже – і з їхніми сім’ями. В Україні створені правові гарантії для такої практики на всіх рівнях – від міністра до начальника райвідділу. Потрібно зламати рудиментарний стереотип, що такий стиль управління зазіхає на принцип єдиноначальності в силових структурах. Цей «злам» дозволить швидше інтегруватись у велику європейську поліцейську родину.

Досвід завтрашнього дня
– Соціальна і правова захищеність міліціонерів не тільки не відповідає вимогам сьогодення, вона значно погіршилася, до того ж у формі системних порушень закону, порівняно навіть із радянською добою, – зауважує Анатолій Онищук. – Однак соціальний діалог – а його в міліції на рівні відомства справді досі не було і перші паростки лише почали «проростати», – не повинен чекати унормування. Проблема в тім, що інколи наші традиції сильніші за право. Дія закону «Про соціальний діалог в Україні» поширюється й на МВС, але система погано підготовлена до такої розмови «на рівних». А от із приходом Віталія Захарченка ми відчули дух змін і однозначно вітаємо зроблену ним на засіданні колегії заяву про те, що реформи у відомстві проходитимуть «сито» відкритої громадської дискусії. Це не вигадка вчорашнього дня, а сучасна практика наших європейських сусідів та партнерів у сфері трудових відносин між працівниками, тред-юніонами, які їх представляють, і адміністраціями. Так, у Латвії поліцейські теж відчувають брак соціального захисту, оскільки через кризові явища їм зменшили платню. Натомість, у цій країні змінили профільний закон, дозволивши правоохоронцю підробляти у вільний від служби час, що давно не дивина в Нідерландах, Бельгії, США. Хоча навіть і там полісмен не може реалізуватися як бізнесмен. Це розумна формула, коли вартовий порядку не канючить гроші в держави, що потерпає від рецесії й чия економіка надовго «загальмувала», не вдається до корупційних дій, а забезпечує свої потреби наданням поліцейського сервісу на приватній основі. Оскільки український бюджет не може підтримувати високі соцстандарти, ми пропонуватимемо подібну формулу додаткового заробітку як альтернативну компенсацію за обмеження, від котрих потерпає служивий люд. Її девізом я обрав би вислів: «Хочеш заробити – більше трудися!». Певно, це стане мотивацією якісно й довго працювати в органах.
Під час нещодавньої міжнародної зустрічі в МВС України щодо соціального діалогу в секторі безпеки ми спілкувалися із представником Європейської поліцейської спілки (EPU) Жаклін Хірт. Вона зауважила: безпека в Європі можлива, серед усього, завдяки піклуванню держави про поліцейського. У Нідерландах понад століття діють галузеві тред-юніони, і влада не ухвалює важливих рішень без обговорення в громаді. Приміром, полісменам не дозволено страйкувати, але профспілки можуть організувати зустріч із адміністрацією, зібравши сторони в позаробочий час.

«Пакет» мав бути повним, а став «дутим»
Системі МВС, немов кисень, потрібна стабільність – без погроз щодо оптимізації, скорочень, реорганізацій, яких не бракує. Стрес, моральна розхитаність, невпевненість навряд чи позитивно позначаються на результаті роботи правоохоронця. Хоча тут є парадокс – коли людей запрошують ставати до лав борців із криміналом, їм гарантують повний «пакет» стабільності. І щоб зрозуміти, що все це давно в минулому, далеко не всім треба чесно відпрацювати понад 20 літ, жити від зарплати до зарплати й, вийшовши на пенсію, залишитися з родиною в кімнаті гуртожитку. Багатьох не влаштовує доля старших колег і вони замолоду кидають благородну, але невдячну справу, інколи знаходячи собі застосування в тих колах, де пошанування кодексів вважається моветоном. Доля ж майже кожного європейського поліцейського – відслужити 30–40 років. В Україні таке сприймають як неабиякий героїзм. Може, воно й справді так: навряд чи британський констебль відпрацює в наших умовах хоча б рік. Чимало гарних фахівців система змусила піти зі служби саме через постійні незадоволеність та пригніченість. І річ не в навантаженні – люди здатні витримати багато чого. Річ у мотивації, відчутті долучення до корпорації, котра тебе не забуде. Без корпоративності, у сенсі захисту прав міліціонера, будь-яка реформа приречена на неповноцінність.
Треба слухати своїх людей. А вони кажуть: несправедливість закладено у формулі оцінки праці. Урядова постанова, що регулює грошове забезпечення, на час ухвалення певним чином його структурувала, але основну функцію не виконала, не усунувши суб’єктивізму в призначенні додаткових виплат. ПАП ОВС пропонує підняти планку структурованості зарплати вище нинішніх 60% – до 80–90%. Посадовий оклад, звання і вислуга мають складати основний розмір платні. Решта – премії для стимулювання. Ще колеги кажуть: в усьому світі поліцейські застраховані, а в нас вони не охоплені державним страхуванням, бо в ст. 23 Закону України «Про міліцію» ввели таку норму, як компенсаційні виплати за втрату здоров’я чи загибель, що неправильно. П’ять літ тому міліції зробили інший «подарунок». Постанова Кабміну № 707 визначила: якщо працівник зазнає каліцтва чи загине на службі, є підстава отримати компенсацію, розраховану не з грошового забезпечення, а з посадового окладу, вислуги та звання – тобто тільки третину від визначеного законом!
– Ще нас хвилює аспект скорочень, які повертаються бумерангом проблем, – наголошує Анатолій Онищук. – Ми звернулися в Мін’юст за роз’ясненням, наскільки правомірними є підстави для скорочень в ОВС. Я не проти оздоровчої кадрової «дієти». Та в неї варто входити руслом закону. У Грузії все відбулося специфічно, практично без соціального діалогу, навіть без нормативного регулювання – за волею президента. Можливо, вони мали підстави те робити, але в нас той підхід неможливий. Упевнений: якщо в Україні переможе усвідомлення, що його величність Закон рівноважний до всіх, не чекатимемо десятиліття, щоб наші добре забезпечені вартові спокою стали ліпшими. Акцентую увагу на іншому – суспільство серйозно хворе на низьку правосвідомість. Приміром, в Одесі міліціонер зробив зауваження хуліганам. Його побили, а прокуратура відмовляє в порушенні кримінальної справи. Чому так? Чому українець не захищає людину у формі? Чому в нас не так, як в Ізраїлі, де при кожному відділку є їдальня й поліцейський харчується за рахунок держави? Правоохоронець повинен мати час та ресурс на елементарне – виховання дітей, відпочинок, здоровий спосіб життя, підвищення професійного й інтелектуального рівнів. Де міліцейські клуби, як то є, наприклад, у голландських містечках?!
– Деякі керівники упереджено ставляться до соціального компромісу, і це є совковою психологією, – веде далі профспілковий лідер. – 2007-го, виступаючи перед начальниками УМВС, які проходили перепідготовку в Академії управління, я сказав: очільники, котрі не зрозуміють ідеї соціального діалогу, залишаться на узбіччі історії. Так у багатьох випадках і сталося. Нинішній керівній генерації треба вибудовувати систему й правила корпоративного порозуміння. Нам Європа їх не впровадить – це зробимо ми самі. Тому міліцейська профспілка й надалі дотримуватиметься девізу соціального діалогу: «Ми не створюємо проблеми, ми їх вирішуємо!».

Геннадій КАРПЮК , «ІЗ»

друкувати

Коментарi

Dash 18/02/2014 23:37
www.thephdmom.com Bette 14/02/2014 21:22
www.rothschildmd.com individual dental insurance check no credit auto insurance Takeo 04/02/2014 17:08
More posts of this qultaiy. Not the usual c***, please
Gaby 04/02/2014 1:17
Your thinnikg matches mine - great minds think alike!
Replicas de relojes 25/09/2013 5:58
Replicas de Replicas de relojes marca. Comprar de relojes en Espa?a Rolex, Replicas Relojes Tag Heuer, Omega, Hublot