Логіка у «клітці» політгеографії
Правду кажучи, я зовсім не збирався писати щось з приводу заяви Франсуа Зімере – посла Франції з прав людини, – яка не просто здивувала, а, без перебільшення, багатьох шокувала. Так, так, тієї самої заяви стосовно мимохідь побаченої у Печерському суді Києва «невинної людини в клітці». Ось так відразу – не ознайомившись із матеріалами справи, не вислухавши хоча б краєм вуха аргументів не лише однієї сторони процесу, а й іншої – «невинний» – і край! Ну мало що людині привидиться, або, як казали в давнину, примариться. Одним словом, буває.
Та тут, як на збитки, встигли надійти новини з батьківщини великого захисника скривджених, принижених і засуджених – того самого пана Зімере. Тобто, з Франції. Саме там, у твердині прав, свобод і найсправжнісіньких загальнолюдських цінностей, буквально днями якомусь бідоласі «впаяли» (краще й не скажеш!) два місяці в’язниці, щоправда, поки що умовно, буквально за два слова: «сучий син». Уся суть у тім, що адресовані ці слова були не кому-небудь, а самому президенту Французької Республіки – Ніколя Саркозі.
Тобто так було, на думку суддів Виправного суду Нантера, який виніс вирок. А сам підсудний заявив буквально таке: «Я висловився так у стані афекту після сварки з коханою! Я ні до кого не звертався і навіть не бачив президента. Там було багато народу, журналістів. Вони вирішили, що я адресую це першій особі держави». Тоді недовірливі служителі Феміди запросили і кількох поліцейських, які відповідали за забезпечення порядку під час заходу, в ході якого стався інцидент. Один із комісарів зазначив, що «образливі слова могли бути адресовані тільки президенту, оскільки він був в оточенні жінок-міністрів». І – «фініта ля комедіа», як кажуть у тій же Європі. Підсудного було визнано винним у тому, що він образив президента, і йому винесли вирок.
Ні, воля ваша, але тут я просто не можу стримати «білої» заздрості. Оце б у нас так – щоб свідчень двох правоохоронців суду вистачило з надлишком. Очевидно, настільки високим є авторитет поліцейського у Франції! А втім, наскільки він і справді високий, починаєш розуміти, ознайомлюючись з ось цією цитатою стосовно тієї справи: «Представник прокуратури Шарлот Гіро зажадала на додачу до умовного строку призначити грубіяну-лихослову 70 годин громадських робіт. «Його потрібно судити так само, начебто він образив працівника поліції», – пояснила вона. Ось так, виявляється, образити поліцейського – це, з точки зору французького закону, діяння ще тяжче, ніж облаяти президента?
А втім, повернемося до наших... е...е.., до того судового процесу, що триває в Україні, і з приводу якого так категорично висловився пан Зімере. Особисто мені дуже цікаво, яка доля очікувала б на «невинного» пана Луценка у Франції? Враховуючи те, що день у день, вже в процесі проведення судового засідання, з його вуст сипляться на адресу представників влади слова, серед яких «клоп», «боягуз», «балбес» і «падлюка» – найневинніші. Дуже сумніваюсь, що ТУТ обійшлося би кількома місяцями відсидки – тим паче, умовної...
І в той же час пан французький поборник прав людини кидається захищати не свого співвітчизника, а людину з чужої країни, яку побачив вперше в житті – нехай і в «клітці». Дивна якась ця французька логіка.
Олександр ІВАЩЕНКО,
головний редактор «Моментів»
Інші статті
-
28/08/2015 10:46
Кров для бойових побратимів
-
28/08/2015 10:45
У контексті домовленостей
-
28/08/2015 10:45
На Київщині – експеримент
-
28/08/2015 10:44
Технології дарують час
-
28/08/2015 10:44
Нагороди – достойним
-
17/08/2015 12:28
Мисливці за представницьким класом
-
17/08/2015 12:27
Підробки продавали в Інтернеті
-
17/08/2015 12:27
«Адідас» одеського пошиття
-
17/08/2015 12:26
«Сувеніри» з АТО
-
17/08/2015 12:12
Румунські колеги допоможуть створити гірські підрозділи Нацгвардії
Усі новиниПередрук матеріалів тільки за наявністю гіперпосилання на imzak.org.ua