Субота, 12 грудня
громадсько-правовий тижневик
Тижневик « Іменем закону » та додаток « Моменти »
представляють об'єднане інтернет-видання imzak.org.ua
Рубрики Усі рубрики
Актуально
14/01/2012 13:20

Пілотний проект: політ нормальний?

   На запрошення керівництва Київського міського громадського формування з охорони громадського порядку і державного кордону журналісти «ІЗ» побували у Святошинському районі столиці, щоб ознайомитися з досвідом діяльності одного з найкращих підрозділів столичних дружинників, на базі якого протягом 2011 року реалізовувався пілотний проект столичної влади з фінансової підтримки районної «Асоціації добровільних народних дружин».

    Ентузіазм – добре, але його замало
   Слово «пілотний» по-особли­вому звучить у кабінеті голови координаційної ради громадського формування Святошинського району «Асоціація ДНД» Віталія Гладченка, стіни якого прикрашають плакати із зображеннями літаків, що нагадують: Віталій Тимофійович – ветеран військової служби, заслужений випробувач космічної техніки СРСР, ветеран легендарного космодрому «Байконур». А численні грамоти, що висять поряд, – свідчення багаторічної й плідної громадської діяльності підполковника у відставці Гладченка…
   «Наша організація в тоді ще Ленінградському районі столиці була створена 1991 року, – розповідає керівник формування. – Проте мені доводилося керувати діяльністю добровільних народних дружин ще з 1983-го, коли працював у райвиконкомі.
   У дружинників радянської доби була дещо інша мотивація, ніж у нинішніх активістів, хоча головні чесноти цих людей залишаються незмінними: активна життєва позиція, непримиренність до правопорушень і тих, хто їх скоює. Втім, радянські ДНД, організовані за терито­ріаль­но-виробничим принципом, діяли переважно «на ентузіазмі». Стимули були незначні: додаткові 3 доби до відпустки та «відгули». Питання організації та забезпечення діяльності дружин вирішувалося просто: керівництво органів влади давало доручення керівникам підприємств та господарств щодо виділення «особового складу», членство в ДНД для багатьох людей було «добровільно-примусовим», що деколи призводило до низької ефективності структур.
   Ці «вроджені вади» після розпаду СРСР значною мірою успадкували дружини незалежної України. Зрозуміло, що чимало з них не витримали випробування сучасними умовами й зникли. Директорам нинішніх, переважно недержавних підприємств, байдуже до проблем охорони громадського порядку. Недооцінюють роль дружинників і керів­ники-можновладці. До того ж існування цих формувань потребує коштів, хай і незначних – за лампочку під стелею в штабі дружинників також треба платити…»
   Ситуацію змінило на краще ухвалення 22 червня 2000 р. Закону України «Про участь громадян в охороні громадського порядку і державного кордону», який став правовим підґрунтям діяльності дружинників (зокрема, він передбачає стимулювання членів «правоохоронних» громадських формувань грошовими винагородами). У діяльності дружинників у Святошинському районі, як і в цілому в Києві, тоді відбулося чимало позитивних зрушень: розпорядженням голови КМДА Олександра Омельченка від 6 липня 2001 р. №1401 було зареєстроване Київське міське громадське формування з охорони громадського порядку й передбачене відповідне фінансування, відновлено старі та створено нові формування, у місті зросла загальна чисельність дружинників. Святошинська «Асоціація ДНД» (цікаво, що її члени на зборах вирішили зберегти «радянську» назву організації – на знак того, що вони успадкували кращі традиції своїх попередників. – Авт.) увійшла до складу міського громадського формування на правах районного штабу.
   Із приходом до влади в столиці «молодої команди» Леоніда Черновецького в ставленні до діяльності дружинників відбулися дивні метаморфози: з одного боку, рішенням сесії Київської міськради від 19 грудня 2006 р. №280/339 була затверджена «Програму зміцнення законності, посилення боротьби зі злочинністю у м. Києві на 2007–2011 роки», яка передбачала «створення в кожному мікрорайоні, вищих навчальних закладах та на підприємствах громадських формувань з охорони правопорядку, збільшення чисельності вже діючих і забезпечення їх належними умовами для роботи», а також виділення цим формуванням приміщень та майна (загалом на реалізацію заходів Програми лише на 2007-й передбачалося виділення 47 млн грн!), з іншого – чимало з районних громадських формувань опинилися буквально на межі виживання через часткове або повне припинення фінансування від органів влади – чи то внаслідок світової фінансової кризи, чи то з якихось інших причин.
   На щастя, керівництво органів влади Святошинського району поставилося до питань діяльності дружинників досить відповідально, і навіть у «кризові» часи вони отримували організаційну, інформаційну, фінансову та матеріальну допомогу. Це допомогло формуванню не лише вижити, але й зберегти свої найкращі кадри й накопичити досвід практичної діяльності та взаємодії з органами внутрішніх справ – саме тому святошинці роками утримували славу одного з кращих районних підрозділів столиці. І напевно тому саме цьому громадському формуванню випала честь стати учасником експерименту під назвою «Підтримка громадського формування з охорони громадського порядку. Пілотний проект»: у рамках міської Програми, затвердженої 19 грудня 
   2006 р. рішенням сесії Київ­ради від 30 грудня 2010 року №573/5385 у загальному фонді міського бюджету на 2011 рік передбачено виділення 827 700 грн на забезпечення діяльності святошинської «Асоціації ДНД».

    Добровільно – не обов’язково безплатно
   Віталій Тимофійович зізнається, що «освоєння» міського «гранту» виявилось справою досить клопітною: йому, як керівнику організації, довелося вникати в тонкощі фінансової звітності. Впровадження пілотного проекту не обійшлося без труднощів – через те, що в міській Програмі не було вказано виконавцем саме святошинське формування, до внесення в нормативні документи відповідних змін члени «Асоціації ДНД» понад півроку працювали без будь-якого грошового забезпечення, перші кошти з міського бюджету (230 тис. грн за січень – квітень) святошинці отримали лише на початку липня, а на 1 грудня загалом їм перераховано 553 644 грн 68 копійок.
   Переважну більшість цих коштів витрачено на те, щоб підкріпити ентузіазм та сумління дружинників конкретними матеріальними стимулами: 494 тис. грн пішло на виплату грошової винагороди за минулі 10 місяців, ще 27 600 грн – на придбання проїзних квитків. «Погодьтеся, важко очікувати від людини, що вона пишатиметься званням дружинника, серйозно ставитиметься до справи й охоче жертвуватиме особистим часом заради громади, якщо вона не лише не матиме бодай невеличкої винагороди, але й змушена буде сплачувати за проїзд у громадському транспорті, їдучи на чергування й назад, – говорить Віталій Гладченко. – А люди в нашому формуванні переважно зі скромними статками – робітники, пенсіонери, є й безробітні, у кожного вдома родина… Тому ми пішли таким шляхом: укладаємо з дружинниками трудові угоди, тих, хто не має постійної роботи, оформляємо до себе на основну. Складаємо графіки виходу на роботу, табелі, за кожну годину чергування сплачуємо 10 гривень – тож заробіток залежить від активності, – забезпечуємо проїзним на два види транспорту».
   Інші витрати – це оплата комунальних послуг та телефону, послуг банку. Планували придбати канцелярське приладдя та спецзасоби – газові балончики, якими «озброюються» дружинники, потребують регулярної заміни, – але грошей на ці витрати не виділено у зв’язку із заходами щодо економії бюджетних коштів…
   Протягом 2011-го кількість членів Асоціації зменшилася з 279 дружинників до 153, об’єдна­них у 13 підрозділів. Але, наголошує Гладченко, зросла з 4 до 7 кількість штабів у мікрорайонах, і саме там, «на землі», не лише не зменшився, але й якісно укріпився «особовий склад» формування, більш ніж у півтора разу зросла кількість «людино-днів», відпрацьованих дружинниками безпосередньо на охороні громадського порядку: «Підвищилася й ефективність нашої роботи – показник кількості затриманих порушників адмінзаконодавства на одного дружинника зріс більше ніж на 20 відсотків!»
   Спектр завдань, які в тісній взаємодії з працівниками міліції виконують святошинські дружинники, досить широкий: це патрулювання житлових масивів і селищ, участь у розшуку та затриманні громадян, підозрюваних у скоєнні злочинів, у профілактичних та оперативних заходах, у перевірках осіб, які перебувають під адміннаглядом, а під час призовних кампаній – і в розшуку призовників, що ухиляються від строкової служби. Під час проведення масових культурних та спортивних заходів посилені наряди дружинників разом із міліціонерами охороняють порядок у парках «Юність», «Інтернаціональний», «Скарбовий ліс», на стадіоні «Темп». Крім того, на прохання житлово-комунальних підприємств дружинники постійно проводять перевірки підвалів та горищ задля профілактики правопорушень з боку безпритульних та неповнолітніх. Спецпідрозділ боротьби з економічною злочинністю «Асоціації ДНД» надає вагому допомогу працівникам ДСБЕЗ у проведенні рейдів та перевірок об’єктів торгівлі – лише для викриття порушень прав інтелектуальної власності дружинники брали участь у 50 рейдах, під час яких вилучено контрафакту на більш ніж 50 тис. грн (у рамках підготовки до Євро-2012 особлива увага звертається на факти незаконного використання символіки чемпіонату).
Члени іншого спецзагону разом із державтоінспекторами беруть участь в убезпеченні дорожнього руху на п’яти постах. Напевно, ефект від діяльності громадських помічників ДАІ був би набагато більшим, але цей підрозділ «Асоціації ДНД» зазнав суттєвого «відтоку» добровольців, що, за словами Віталія Тимофійовича, пов’язано насамперед із затримкою на півроку фінансування пілотного проекту. Крім того, деякі підрозділи припинили діяльність – зокрема, загін боротьби із правопорушеннями у студентсько-молодіжно­му середовищі. Але в цілому підсумки експерименту позитивні: районна дружина стала чисельно меншою, проте кращою з погляду якості своїх лав та ефективності роботи, і на цьому тлі зміцнили зв’язки «Асоціації ДНД» із районною держадміністрацією, міським штабом, керівництвом та працівниками Святошинського райуправління, особливо – ВДІМ, які, власне, організовують і спрямовують діяльність формування, допомагають у доборі нових членів.

   Краще менше, але краще
   …У приміщенні штабу ДНД святошинського 4-го мікрорайону вражає майже домашня атмосфера – цей затишок дружинники створювали не один рік, причому, власними силами. На стіні – фотографія «батька-засновника» підрозділу, колишнього депутата райради Льва Білецького. «Саме він 2002 року створив і тривалий час очолював дружину нашого мікрорайону, згуртував нас у колектив…» – розповідає начальник штабу Ігор Шупік. Добрим словом згадують у штабі й колишнього дільничного, майора міліції у відставці Анатолія Назаренка, який часто навідується до своїх дружинників, більшість із яких він добирав і навчав.
   Нинішній дільничний, старший лейтенант міліції Сергій Бленда про своїх громадських помічників говорить зі щирою повагою: «Для нашого дільничного пункту міліції дружинники – найкращі помічники і друзі, наші очі та вуха… Ми настільки звикли співпрацювати із членами «Асоціації ДНД», що не уявляємо роботи без громадських помічників. Щодня маємо «наряд» із чотирьох дружинників, зміна яких триває з 17.00 до 21.00, перед початком служби проводимо інструктаж, повідомляємо оперативну обстановку, а потім разом виходимо на патрулювання або в рейд. Звісно ж, наявність такої підмоги значно підвищує наші можливості.
   Люди в дружині, як то кажуть, золоті: вони не раз приходили нам на допомогу у свій «позаслужбовий» час. Колеги, яким хоч раз доводилося, наприклад, о другій годині ночі терміново шукати понятих для виконання процесуальних дій, підтвердять: дуже важливо мати кілька надійних людей, яким можна зателефонувати – і вони негайно відгукнуться. В нашому районі такі люди є, їхня діяльність потрібна міліції й корисна для суспільства, тому я вважаю, що інститут громадських формувань слід розвивати…»
   Хто ж вони, ці люди? Четверо дружинників, які того вечора чергували в штабі 4-го мікрорайону – це різні за віком та життєвим досвідом особи, об’єднані однаковими поглядами на життя. Пенсіонер Олексій Дружинін пожартував, що йому, відповідно до прізвища, було на роду написано стати громадським помічником міліції, та розповів, що грошова винагорода дружинника – непоганий додаток до його скромної пенсії. Проте аж ніяк не матеріальна зацікавленість є основною причиною його вступу до лав громадського формування – набагато більше значення має прагнення робити щось добре й корисне. «Хочеться конкретними справами змінювати життя на краще», – зазначила Вікторія Петровська, тендітна дівчина, одна з небагатьох представниць молоді у формуванні. Найстарший із дружинників, 76-річний Ярослав Михайлович Цісар, має двох синів, чотирьох онуків і правнучку, але цей бравий ветеран, капітан 2 рангу у відставці, не бажає сидіти вдома – поки вистачає здо­ров’я, хоче бути «в строю» – до того ж йому дуже подобається невеличкий колектив «мікрорайонного» штабу. «Нас об’єднує й те, що всі ми ведемо здоровий спосіб життя, не палимо й не вживаємо спиртного», – додав Ігор Шупік, який є старшим сержантом запасу, працює склярем, а з 17.00 майже щодня – очолює дружинників. І керує він не «з кабінету»: його прізвище фігурує в багатьох повідомленнях про затримання правопорушників, зокрема осіб, підозрюваних у скоєнні крадіжок та купівлі краденого майна, зберіганні та збуванні наркотиків…
Як реагують люди на зауваження дружинників? За словами Ігоря Шупіка, з агресивною чи нахабною поведінкою певних осіб він та його товариші стикаються досить рідко – дружинників у районі знають і поважають, до того ж найчастіше вони патрулюють разом із працівниками міліції. Важливою складовою підготовки членів формування саме і є вміння правильно висувати законні вимоги. Громадяни мають розуміти: зауваження – не примха дружинників і не «хизування владою»: «Деякі наші громадяни ніяк не можуть позбутися звички пити пиво «на свіжому повітрі», наприклад, на лавці в парку. Якщо ми підходимо, відрекомендовуємось і впевнено, проте ввічливо, нагадуємо про заборону вживати спиртні напої у громадських місцях, – найчастіше люди реагують цілком адекватно, мало кого доводиться доставляти до штабу або передавати міліції… Бувало, що ті самі люди, яким ми кілька днів тому робили зауваження, згодом віталися з нами».
   Запропонувавши учасникам розмови «помріяти» на тему подальшого розвитку громадського формування, найперше почув від Ігоря Васильовича думку про необхідність переглянути підхід до зовнішнього вигляду та атрибутики дружинників. Мовляв, нарукавна пов’язка, передбачена чинним законом як основна відзнака дружинника, викликає недобрі асоціації з «поліцаями» часів ворожої окупації, тож краще було б видавати членам громадських формувань нагрудний знак або нагрудну чи нарукавну нашивку, або й особливе обмундирування чи жилети з відповідними написами та емблемами для носіння поверх звичайного одягу. Звісно ж, це питання потребує аналізу та відповідного фінансування – як і можливість збільшення дружини мікрорайону хоча б на 2-3 особи (що було б цілком можливим за умови наявності коштів на грошові винагороди), або питання страхування дружинників, яке є дуже актуальним. Чинний закон передбачає, що члени громадських формувань можуть бути застраховані за рахунок коштів відповідних місцевих бюджетів на випадок загибелі або поранення, проте жодного реального кроку щодо забезпечення дружинникам цієї соціальної гарантії в столиці досі не зроблено, тож ці свідомі люди беруть участь в охороні громадського порядку буквально на свій страх і ризик.
   Спілкування зі святошинськими активістами наштовхує на простий висновок: завдання громадських формувань – не «підміняти» собою міліцію, а допомагати професійним правоохоронцям, доповнювати їх (до того ж досить органічно) і підсилювати. Успіх гарантують саме чітка взаємодія й навіть взаєморозуміння ОВС та їхніх громадських помічників. У цьому контексті реалізацію пілотного проекту з фінансової підтримки районної «Асоціації ДНД» можна лише вітати – саме як своєрідну «першу ластівку», яка, будемо сподіватися, відкриє перспективи щодо поширення набутого досвіду на інші райони столиці. Підстави для таких сподівань дає насамперед наближення Євро-2012. З огляду на це Ігор Шупік зазначив: «Гадаю, нашим головним завданням у дні проведення чемпіонату Європи з футболу буде забезпечення порядку на території району – частина сил райуправління буде залучена до дій у центрі столиці, тому у Святошинському районі дружинникам доведеться патрулювати в посиленому режимі. Ми до цього готові – і навіть більше, якщо надійде така команда, зможемо виставити людей і для охорони порядку в центрі міста. Словом, міліція може бути впевнена – ми її обов’язково підтримаємо, створивши надійний «другий ешелон»!..»

Сергій КОВАЛЕНКО, «ІЗ».
Фото Олега ПЕРЕВЕРЗЄВА
 

друкувати

Коментарi

Усі коментарі
Додати коментар

Інші статті