Квитків немає. З чиєї вини?

Нещодавно в суспільстві прокотилася хвиля невдоволення: усі квитки на фірмові потяги перед новорічними святами вже розкуплено. Давно немає їх на львівський напрямок, куди в зимовий сезон вирушають тисячі відпочивальників. У ЗМІ почали говорити, буцімто таку безвихідь штучно створюють працівники «Укрзалізниці». Мовляв, саме вони займаються спекуляцією й наживаються на людях, а міліція «нічого не робить». То хто ж насправді винен у поневіряннях українців?

Дев’ять нуль на користь спекулянта
Нині для того, щоб придбати проїзний документ, потрібно витратити чимало часу й нервів. Втім, не факт, що із заповітного віконця ви не почуєте вирок: «Квитків немає!» Куди ж вони всі раптом поділися? Як свідчить сумний досвід, їх або притримують у касах, або скуповують, щоб потім перепродати дорожче. Не без гріха й провідники та навіть начальники потягів...
За словами начальника міліції громадської безпеки УМВС на Південно-Західній залізниці Вадима Слободянюка, існує декілька способів махінацій з квитками. Найпоширеніший – скуповування квитків у касах попереднього продажу (зазвичай, за 45 діб до відправлення поїзда) та їх реалізація за значно вищою ціною. Запитаєте: як це можливо? Відповідаю: певно, не кожен знає, що згідно з «Правилами перевезень пасажирів, вантажу, вантажобагажу та пошти залізничним транспортом України», «особа має право придбати за одним зверненням до каси 9 проїзних документів». Для скупників квитків це положення фактично є «зеленим світлом».
Інший спосіб збагачення на квитках – їх скуповування приватними фірмами, що займаються продажем квитків через мережу Інтернет. Це означає, що будь-хто може скористатися таким сервісом і отримати проїзний документ з доставкою додому. Погодьтеся, що це зручно, хоч і здорожчує його ціну. До того ж квитки можна забронювати і тримати за собою до останнього – резервування знімається автоматично лише за дві години до відправлення потяга. А хто ризикне сидіти на валізах до останнього?
Тим часом, коли спекулянти вигадують, як розбагатіти, правоохоронці роблять усе, щоб «розумники», які скупили квитки, не змогли цього зробити. За словами Вадима Слободянюка, перекупники на вокзалах тільки домовляються про зустріч для подальшого продажу проїзних документів, самих же документів із собою не беруть, щоб не «погоріти». Тому міліціонерам лінійних відділів важко викрити їх із речовими доказами. Бо для того, щоб скласти адмінпротокол, потрібні свідчення і пасажира, що придбав у спекулянта квиток, і понятих.
Однак, навряд чи клієнт, якому допоміг перекупник, звернеться в міліцію й «здасть» його. Чому? А тому, що з такими махінаторами «співпрацюють» тоді, коли вже немає іншого виходу.

Міліції самій не впоратись
Розв’язати «квиткову» проблему на користь пасажира насправді цілком можливо. Яким чином? Перш за все, запровадивши іменні квитки, як це вже колись намагалися зробити в нашій країні. Така практика звична для всього світу. У нас же вона викликає заперечення: мовляв, це створює незручності для пасажирів. Та хіба ці незручності порівнювані з ефектом, який можна було б отримати від новації? Ще один плюс на її користь – мало хто зі злочинців наважиться «засвітити» свою особу у віконці каси. Транспортна міліція не раз зверталася до «Укрзалізниці» з проханням повернути таку практику, але у відповідь отримувала відмову: мовляв, для того бракує законних підстав.
До розв’язання проблеми спекуляції квитками потрібно підійти комплексно. Міліція самотужки не в змозі впоратися з нею. Важко протидіяти «чорному ринку», коли за махінації з квитками передбачено просто сміховинну відповідальність: штраф за ст. 160 ч. 2 КУпАП (незаконна торговельна діяльність) на суму від 85 до 435 гривень. І все! А чи подумав законодавець про те, що ці гроші підприємливий ділок у «гарячі» дні поверне собі за 3-5 годин, а може, і швидше з огляду на напрямок?
Показовим є випадок, який стався нещодавно на Південно-Західній залізниці. На пероні біля поїзда сполученням «Київ – Луганськ» крутився чоловік років 35-ти, намагаючись продати квитки тим, хто не зміг придбати їх у касах. Як згодом з’ясувалось, це був перекупник.
– На момент затримання у чоловіка було 10 квитків, які він продавав за завищеною ціною, – розповідає начальник СЗГ УМВС на Південно-Західній залізниці Наталія Мельник. – У відділку, зрозумівши, що діватись нікуди, він вирішив щиросердно зізнатися. Виявилось, що квитки він придбав у касах попереднього продажу за 45 діб до відправлення поїзда. За словами «реалізатора», більш прибуткові дні – четвер та п’ятниця, перед вихідними. Клієнтів знаходив за допомогою Інтернету та таксистів, які рекламують відповідні послуги, роздаючи візитки із написом «залізничні квитки будь-якої складності». Працював махінатор тільки на перонах, хоча і там, і в приміщенні залізничного комплексу приватникам не дозволяється реалізовувати квитки. Лише цього року спекулянта чотири рази притягували до адмінвідповідальності. Оштрафували й цього разу – на 340 гривень за ст. 160 ч. 2 КУпАП (незаконна торговельна діяльність). Чи вийде він на заробіток знову? Припускаю, що так.
...Допоки максимумом покарання для спекулянта буде 20 «мінімумів», квитків у касах не буде. Як і грошей у кишенях тих, хто змушений платити за проїзний документ у кілька разів дорожче, ніж він насправді коштує.