Субота, 12 грудня
Зробити стартовою
Попереднiй архiв
громадсько-правовий тижневик
Тижневик « Іменем закону » та додаток « Моменти »
представляють об'єднане інтернет-видання imzak.org.ua
Додаток
до тижневика
Рубрики Усі рубрики
Погода у Києві » Україна
Новини партнерів
Актуально
26/09/2011 8:23

«На лапу» хабарникам наступив Закон

    Фактично два роки наша країна жила без антикорупційного законодавства. Закони України «Про засади запобігання і протидії корупції», а разом із ним і «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо відповідальності за корупційні правопорушення» набули чинності лише влітку 2011-го. Нинішні правила набагато жорсткіші за норми попереднього Закону – «Про боротьбу з корупцією» від 1995 р., – до того ж з’явилося багато нового. 

    Вузькі правила для широкого кола
   Хоча з морально-етичного погляду хабарництво неприпустиме на всіх рівнях, згідно з попереднім законом, відповідальність за корупційні діяння несли лише посадові особи органів влади. Але це – суспільне явище, отже, і боротьба з ним має охоплювати все суспільство. Тож віднині відповідальність за хабарництво нестимуть ще й посадові та службові особи органів місцевого самоврядування, іноземних держав, юридичні особи, представники міжнародних організацій, а також народні депутати, особи рядового й начальницького складу ОВС, військові посадові особи Збройних сил України та ціла низка інших, наділених певними повноваженнями, громадян. Положення Закону також поширюються на фізичних осіб та осіб, які одержують заробітну плату за рахунок державного чи місцевого бюджетів, надають публічні послуги: аудиторів, нотаріусів, оцінювачів, експертів, арбітражних керуючих, незалежних посередників, членів трудового арбітражу, третейських суддів. Повний перелік цих суб’єктів можна знайти у ст. 4 Закону України «Про засади запобігання і протидії корупції».
Новий закон чітко роз’яснює, що неправомірна вигода – це не лише гроші. Сюди також належать майно, переваги, пільги, послуги, нематеріальні активи, що їх без законних на те підстав обіцяють, пропонують, надають або одержують безоплатно чи за ціною, нижчою за мінімальну ринкову. А отримання чи просто прийняття пропозиції цих «благ» в обмін на різні «послуги» в межах повноважень особи й визначається Законом як поняття корупції.

    Високе крісло заслуговують чеснотами
   Щоб запобігти цим правопорушенням, запроваджено певні обмеження. Само собою зрозуміло, що не можна зловживати своєю посадою за хабар чи певну послугу. Але окрім цього, посадовим та службовим особам відтепер заборонено займатися іншими видами діяльності, окрім, власне, служби. Тобто, на підробіток у власному бізнесі віднині накладено табу. До того ж не вдасться й «влаштувати» свого кума, брата й свата на тепленьке місце поруч із собою, оскільки Закон забороняє працю близьких родичів в одній структурі.
   Новацією Закону стала спеціальна перевірка осіб, які претендують на посади, пов’язані з виконанням функцій держави або місцевого самоврядування. З 1 січня 2012 року набирає чинності ст. 11 Закону, яка визначить порядок відповідної перевірки та перелік документів для її проведення. Перевірка проводиться за письмовою згодою особи, яка претендує зайняти посаду, у п’ятнадцятиденний термін. Окрім цього, з’явилися такі поняття, як фінансовий контроль, урегулювання конфлікту інтересів, заборони на відмову в наданні інформації та на одержання послуг і майна органами державної влади та органами місцевого самоврядування.
На основі даних, зібраних за допомогою таких «досліджень», буде створений та функціонуватиме Єдиний державний реєстр осіб, які вчинили корупційні діяння. Завдання щодо його створення покладене на Міністерство юстиції України. Безперечно, така база відчутно допоможе покращити кадровий відбір: існування реєстру стримуватиме не надто сумлінних осіб від протиправних вчинків, адже таким чином вони ризикують потрапити в «чорний список», зіпсувавши репутацію і втративши шанс на престижну роботу.
   Окрім цього, Мін’юст також наділили повноваженнями щодо проведення антикорупційної експертизи проектів нормативно-правових актів. Така експертиза не проводилася жодного разу за всі роки незалежності, хоч чимало положень нормативно-правових актів часто ставали «лазівками» для корупціонерів.

   Подарунок, хабар чи благодійництво?
  Порушене й майже вирішене питання – одержання подарунків за рішення, дії чи бездіяльність в інтересах дарувальника та від підпорядкованих осіб. Звісно, Закон не забороняє дарунків, які отримують на офіційні свята та дні народження, адже це людська звичка і, зрештою, немає нічого поганого в подарунках, «які відповідають загальновизнаним уявленням про гостинність» (ст. 5.2). Утім, вартість одного такого презенту не може перевищувати 50 відсотків мінімальної заробітної плати, тоді як сукупна вартість таких дарів від однієї людини протягом року має бути не більшою, ніж одна мінімальна заробітна плата. Щоправда, незрозумілим залишається те, як самі одержувачі симпатичного святкового пакетика мають оцінювати його вартість.
Серед актуальних положень ухвалених законодавчих актів є заборона органам державної влади та органам місцевого самоврядування безоплатно одержувати послуги й майно від фізичних та юридичних осіб. При цьому, зазначена заборона не поширюється на випадки, коли одержання відповідних послуг та майна прямо передбачено законодавством або чинними міжнародними договорами. Так, ст. 24 Закону України «Про міліцію» встановлено, що фінансування та матеріально-технічне забезпечення здійснюються за рахунок коштів Державного бюджету України, коштів, які надходять на підставі договорів від міністерств, інших центральних органів виконавчої влади, державних органів, підприємств, установ, організацій і громадян, а також інших джерел, не заборонених законодавством. До того ж ЗУ «Про благодійництво і благодійні організації» ніхто не скасовував, тож, як і раніше, благодійну допомогу можуть одержувати юридичні та фізичні особи, які її потребують.

   Контролювати може кожен
  Об’єднання громадян, їх члени або уповноважені представники, а також окремі громадяни мають право брати участь у діяльності щодо запобігання, виявлення і протидії корупційним правопорушенням. Звичайно, майже все це було можливим і раніше, але не закріплювалось офіційно. А діяти в умовах, коли на твою користь не існує жодної правової норми, тоді як на користь супротивника – його посада і вплив, було досить складно, а то й просто неможливо.
  Тож представники громадського контролю можуть повідомляти про виявлені факти хабарництва й мати надію, що їх почують. Також вони мають право запитувати та одержувати інформацію про діяльність щодо запобігання і протидії корупції. Таке право гарантується їм тепер не лише ЗУ «Про доступ до публічної інформації», а й ст. 16 нового Закону. Люди також можуть проводити чи замовляти проведення громадської антикорупційної експертизи проектів нормативно-правових актів, а також брати участь у парламентських слуханнях, вносити пропозиції суб’єктам права законодавчої ініціативи та вчиняти інші дії, вказані у ст. 18 Закону «Про засади запобігання і протидії корупції».
  Крім зазначеного, Законом покладено обов’язок на спеціально уповноважені суб’єкти у сфері протидії корупції та спеціально уповноважений орган з питань антикорупційної політики щороку до 10 лютого та 15 квітня відповідно оприлюднювати інформацію про заходи, вжиті щодо протидії корупції, та про осіб, притягнених до відповідальності за вчинення корупційних правопорушень. Вони також повинні надавати звіт про результати антикорупційних заходів.

   Строк давності став довшим
  Новою редакцією ст. 38 КУпАП передбачено, що адміністративне стягнення за вчинення корупційного правопорушення може бути накладене протягом трьох місяців з дня виявлення, але не пізніше одного року з дня його вчинення. Тож строки значно різняться від загальних правил накладення адміністративних стягнень, в яких термін притягнення до відповідальності становить два-три місяці з дня вчинення правопорушення.
Також КУпАП доповнено розділом «Адміністративні корупційні правопорушення», що містить статті 172-2 – 172-9 і передбачає відповідальність за недодержання вимог та заборон, передбачених Законом України «Про засади запобігання і протидії корупції».
   Зазнали змін і положення кримінального та кримінально-про­цесуаль­ного законодавства. Зокрема, викладено в новій редакції назву та статті розділу XVII Особливої частини КК України «Злочини у сфері службової діяльності та професійної діяльності, пов’язаної із наданням публічних послуг».
Поряд із викладенням у новій редакції статей КК України, що передбачали відповідальність за зловживання владою або службовим становищем, перевищення влади або службових повноважень, службове підроблення, одержання та давання хабара, на сьогодні передбачено кримінальну відповідальність за зловживання повноваженнями особами, які надають публічні послуги, незаконне збагачення, комерційний підкуп, підкуп особи, яка надає публічні послуги, зловживання впливом, та за провокацію хабара або комерційного підкупу. Досудове слідство у відповідній категорії справ, як і раніше, провадять слідчі прокуратури.

Олег ПЕНЕНКО,
Управління юридичного
забезпечення МВС,
Тамара ТРЕТЯК, «ІЗ»


 

друкувати

Коментарi

Усі коментарі
Додати коментар
інший код

Інші статті

Інтерв’ю
Вікторія АРНАУТОВА: Ми вчимо солдатів повертатися додому здоровими…
Новини Усі новини
Фоторепортаж
Вся галерея
Листати
© 2005–2009 Тижневик МВС України « Іменем Закону »
Передрук матеріалів тільки за наявністю гіперпосилання на imzak.org.ua
Дизайн та розробка сайту  — Студія Айкен (11.2009)