П'ятниця, 11 грудня
громадсько-правовий тижневик
Тижневик « Іменем закону » та додаток « Моменти »
представляють об'єднане інтернет-видання imzak.org.ua
Рубрики Усі рубрики
Подорожі
13/07/2011 14:01

Польща: нотатки на полях

    Нещодавно офіційна делегація Міністерства внутрішніх справ України на чолі з міністром Анатолієм Могильовим відвідала нашого «побратима» у проведенні чемпіонату Європи з футболу Євро-2012 – Польщу. Мені довелося вперше побувати у цій країні, тож після поїздки залишилося дуже багато яскравих вражень, якими я й хочу поділитися з читачами «ІЗ».

    Замість даївців – відеокамери
   Не враховуючи членів команди з футболу Національної академії внутрішніх справ, українська делегація була нечисленною – 11 осіб, що дозволяло нам бути мобільними й чітко дотримуватися графіка. До того ж, завдяки поліцейському супроводу проблем з пересуванням Польщею, зокрема її столицею Варшавою, в нас не виникало. Тут доречно сказати кілька слів про наш ескорт, а точніше – про реакцію на нього пересічних місцевих жителів. Швидкість звільнення дороги була приголомшливою – машини роз’їж­джалися вмить – і це, запевняю вас, без перебільшення. При цьому, жодного виразу злоби чи роздратованості на обличчях водіїв ми не помітили. На мою думку, така реакція з боку людей – краще підтвердження не тільки авторитету поліції в суспільстві, а й поваги громадян до службових потреб вартових закону. Гадаю, не треба нагадувати, які почуття виникають у наших співвітчизників, коли їм доводиться пропускати ескорт. Утім, необхідно також зауважити, що польські поліцейські намагаються організувати проїзд кортежу досить швидко та компактно, аби завдати якомога менше турбот населенню.
    «Грають» на користь правоохоронців і, власне, дорожні умови, які дозволяють водіям за лічені секунди продовжувати рух. Якість шляхового покриття – відмінна: за весь час гостювання у нашого західного сусіда ми не побачили жодної ями чи вибоїни. Розмітка, знаки – чіткі та виразні. І при цьому – жодного інспектора на узбіччі. Як з’ясува­лося, у Польщі не практикується такий вид контролю за дорожнім рухом, адже місцевий люд має досить високий рівень свідомості, а порушників «ловлять» відеокамери, якими буквально «нашпиговані» вулиці. Хоча, за словами самих поліцейських, такий вид спостереження – «минуле століття». Незабаром на території всієї країни з частотою від 1 до 7 км будуть установлені так звані «брами». Вони фіксуватимуть усі необхідні дані про автомобіль, що промчав повз, і постійно «доповідатимуть» правоохоронцям про ситуацію на дорозі.
    Нині за безпекою на шляхах постійно стежать патрульні в автомобілях та на мотоциклах. У випадку порушення водієм ПДР, приміром, перевищення швидкості, поліція або інспекція дорожньої служби виписує йому штраф у розмірі до 500 злотих (приблизно 1417 гривень) на місці чи надсилає відповідне повідомлення поштою на адресу власника авто.
    Враховуючи досить актуальну для України тему техогляду «чотириколісних», я поцікавилася щодо правил його проведення у наших сусідів. Виявилося, що перевірка технічного стану машин у них відбувається раз на рік без жодного втручання людей у погонах. Кожен ав­то­власник приїздить до спеціально обладнаної станції, де протягом 30 хвилин проводиться діагностика його «залізного коня». Весь процес ком­п’ю­те­ри­зо­ваний, до нього залучається лише один фахівець. Вартість техогляду залежить від типу автомобіля та виду пального. Середня ціна – 130 злотих (близько 400 грн).

    Фемінізм у поліції
   Поряд з досить позитивними враженнями від Польщі, першого ж дня мене збентежив один факт: тамтешні чоловіки жодного разу не надали українським представницям слабкої статі звичної допомоги під час виходу з авто. Вирішивши розставити усі крапки над «і», невдовзі я поцікавилася, з чим пов’язана така відсутність «джентльменства»? «Для нас головне, чого хоче жінка, – відповів один із наших супровідників Марчин Хрусьтель. – Якщо вона попросить про допомогу, чоловік обов’язково її надасть. Інакше – він не має на це права». Як з’ясувалося згодом, у Польщі вже протягом декількох років активно розвивається феміністичний рух, учасниці якого затято відстоюють права жінок. Утім, з моєї точки зору, в деяких питаннях (зокрема вищезазначеному) їхній вплив усе ж виявився негативним. Хоча, в деяких ситуаціях прагнення жінок бути сильними та незалежними справляє досить позитивне враження. Приміром, патрулювання вулиць представницями прекрасної половини людства… на конях! Звісно, для нас це дещо незвично, проте з огляду на реакцію місцевих жителів – для них таке явище цілком природне.

     Поляки здивували штабом та лабораторією
    Безумовно, не тільки «вершниці» правопорядку вразили нас у польській поліції. Так, спочатку через колір форменого одягу ми переплутали бійців спецпідрозділу… з будівельниками! Справа в тому, що їхні однострої – камуфляжні костюми пісочного кольору – здалека нагадують «робу», в якій часто можна побачити українських робітників. Зате звичайних поліцейських ні з ким не переплутаєш: білосніжність їхніх сорочок одразу впадає у вічі.
    До слова, хотілося б сказати про практичність тамтешніх правоохоронців. Під час офіційних зустрічей наша делегація відвідала столичну комендатуру поліції Польщі, оперативний штаб, навчальний центр – всюди чистота, порядок та незвична раціональність використання займаної площі – без шику та лоску. При цьому, оснащеність оперативних штабів викликала непідробне захоплення! Відверто кажучи, часом навіть здавалося, що ми потрапили не до реального поліцейського підрозділу, а на знімальний майданчик якогось детективу. Величезний кабінет був заповнений десятками моніторів, інтерактивними табло, велетенськими екранами, з допомогою яких правоохоронці щосекунди відстежували оперативну обстановку.
    Чимало спогадів у членів делегації по собі залишив і Міжнародний навчальний центр боротьби з підпільними нарколабораторіями. (Нагадаємо, що для Польщі нині актуальною є проблема виготовлення та розповсюдження амфетаміну.) Вперше мені довелося відвідати об’єкт, територією якого можна пересуватися тільки у спеціальному костюмі та респіраторі. Нам продемонстрували різні «прототипи» нарколабораторій, а також повідали про деякі хитрощі їхніх «творців». Відверто кажучи, у ході «екскурсії» нашому здивуванню не було меж: до чого тільки не вдаються спритники, аби заробити грошей на чужій біді! Одначе поліція також не пасе задніх: з кожним роком рівень знешкодження зазначених лабораторій суттєво зростає.
    Загалом же, за словами польських правоохоронців, їм знадобилося 20 років копіткої праці, аби змінити як свідомість власних працівників, так і ставлення до поліції пересічних громадян. Нині, за статистикою, рівень довіри людей до вартових порядку становить понад 80 відсотків. Один із «рецептів» такого успіху – профілактична робота з дітьми: ознайомлення молодого покоління з роботою правоохоронців, формування партнерських стосунків тощо. Але, певна річ, основоположним чинником для розвитку поліції Польщі стала своєчасна підтримка з боку держави. Нині в Україні теж здійснюються певні кроки у цьому напрямі, зокрема поступово збільшується бюджет МВС. Сподіваємося, що з допомогою суспільства та Уряду, наша міліція невдовзі також досягне високого рівня підтримки серед населення.

Олеся Матвейчук, м. Київ 

друкувати

Коментарi

Усі коментарі
Додати коментар

Інші статті