Субота, 12 грудня
громадсько-правовий тижневик
Тижневик « Іменем закону » та додаток « Моменти »
представляють об'єднане інтернет-видання imzak.org.ua
Рубрики Усі рубрики
Актуально
03/07/2011 14:30

Новий КПК прискорить реформу слідства

   Нещодавно ті, хто в міліцейському відомстві розслідують кримінальні справи, довідалися цікаву і, так би мовити, епохальну новину. Днями на засіданні робочої групи з питань реформування кримінального судочинства, що відбулося під орудою глави держави Віктора Януковича, проголошено про завершення розробки нового КПК України. Ще до схвалення проекту Президентом кодекс отримав погодження в Генпрокуратурі, Верховному Суді і МВС України. Підтримали його й у парламентському Інституті законодавства та Вищому спеціалізованому суді. Наразі він скеровується на розгляд до Венеціанської комісії (консультативний орган з конституційного права, створений при Раді Європи 1990-го), щоб її експерти надали свій висновок. Утім, апріорі відомо: прийняття зазначеного КПК дійсно є революційним кроком, який після ухвалення Верховною Радою дасть зовсім нові концепцію і підходи до провадження в державі кримінального процесу. Отже, на службу слідства найближчим часом очікує не лише структурна зміна і створення єдиного Слідчого комітету при МВС. Невдовзі її працівники отримають сучасний процесуальний інструмент європейського зразка.

    Законотворчий «забіг» довжиною в 16 років
   Начальник ГСУ МВС генерал-майор міліції Василь Фаринник був членом робочої групи з підготовки нової редакції КПК України. Про перші враження від здійснення такого довгоочікуваного кроку й загалом про новації, на які очікує міліцейське слідство, ми поговорили із паном Фаринником відразу після згаданого вище засідання.
– Цей день став святковим і для мене, адже багато з того, що я можу вважати власним напрацюванням, ми з нашою групою втілили в зазначеній редакції кодексу, – досить емоційно говорить Василь Іванович. – Її народження мало тривалу історію й потребувало багато часу, політичної волі й досить інтенсивної фахової праці в останній рік – від початку діяльності спеціально створеної в Адміністрації президента робочої групи. До речі, на зустрічі з розробниками проекту Віктор Янукович чітко заявив: парламенту в будь-якому разі потрібно приймати його до кінця 2011-го, оскільки він упевнений у позитивному висновку європейських експертів. Цей кодекс стає ключовим механізмом кардинальної реформи системи кримінальної юстиції.
   Принагідно зазначимо, що ПАРЄ, розглядаючи 1995-го заявку України на членство в Раді Європи, окремо зауважило: впродовж року після вступу до неї наша держава мала прийняти новий Кримінально-проце­суальний кодекс. Надалі у своїх резолюціях ПАРЄ (2001, 2003, 2005 та 2010 рр.) невтомно нагадувала про це. Напевно, коли вперше за 16-літній період членства у РЄ Україна приступила до головування в її Комітеті міністрів, виконання подібних вимог міжнародних зобов’язань стало воістину іспитом нашої репутації як молодої демократії, що інтегрується в європейський економіко-правовий і ціннісний простір.
   Низка експертів, зокрема закордонних, визнає нову редакцію КПК прогресивною, проте висловлюють думку, що її імплементація матиме дещо більше проблем, аніж процес підготовки та прийняття. Справа у певних традиціях, негнучкості державного апарату та здатності судової системи до швидких і кардинальних змін. Це визнає й голова Верховного суду Василь Онопенко, який каже, що «оновлений кодекс потребує не лише змін у підходах до проведення слідства, а й змін у світогляді слідчих та суддів. Це нелегко зробити, але якщо ми будуємо європейську державу, іншого шляху, крім як прийняти і виконати цей закон, ми не маємо». Тим часом радник посольства США з правових питань Джон Енгстрем (теж брав участь у діяльності робочої групи з підготовки КПК) заявив таке: «Дуже добре, що ви не стали міняти старий КПК, а вирішили створити нову систему. Прекрасно, що судочинство засновуватиметься на змагальному принципі. Ми високо оцінюємо й посилення ролі захисників».

   Виправдувальних вироків стане більше
  І дійсно, найголовніше досягнення нового кодексу якраз і полягає в забезпеченні принципу змагальності сторін у кримінальному провадженні й рівності можливостей щодо збирання й подання до суду різних документів та доказів, що сприяє реалізації права особи на захист. До речі, захисником за ст. 48 проекту зможе стати лише професійний адвокат. Уводиться також і новий порядок реєстрації кримінальної справи, бо скасується традиційний, так би мовити, «совковий» підхід, який нині ще називається «порушенням кримінальної справи». Це дозволить розпочинати слідство й комплекс оперативних заходів з моменту внесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань – до того ж не пізніше однієї доби після подання заяви чи повідомлення про злочин.
   – Оновлений КПК не містить такого поняття, як дослідування справи, – зауважує Василь Фаринник. – Людей або визнають винними й вони несуть за рішенням суду визначене покарання, або їх виправдовують. Злочин вважатиметься розкритим тільки тоді, коли у храмі Феміди підозрюваного офіційно оголосять винним. Нині ж наші суди виносять усього до 0,2% виправдувальних вироків від загалу, в той час як у світовій практиці цей показник сягає 30 і навіть 40%. Така ситуація склалася саме через направлення справ на дослідування, а це не завжди доцільне перебування підслідних у СІЗО, на підписці про невиїзд, додаткове навантаження на оперативні й слідчі органи. Тому одна з наріжних ідей реформи кримінальної юстиції простою мовою така – менше позбавляти людей волі, а більше застосовувати економічні санкції: ті ж високі штрафи, які поповнюватимуть бюджет. Ми так унеможливимо надмірне застосування судами такого запобіжного заходу, як тримання під вартою, максимальний термін якого обмежать 12 місяцями. Проект КПК унормовує поняття домашнього арешту й активне використання звільнення під заставу. Примітно, що відповідно до зобов’язань України перед РЄ, новий кодекс позбавляє прокуратуру функції досудового слідства. Проте це відбудеться не відразу, а впродовж трирічного перехідного періоду, на який у підслідності прокуратури лишатимуться особливо важливі справи.
   – Нині є потреба ввести поняття «антигромадського проступку», але для цього треба ту частину Кримінального кодексу, статті якого не передбачають обов’язкового позбавлення волі (37 статей і майже 200 складів різних злочинів незначної тяжкості), декриміналізувати, «увіллявши» їх до складу Кодексу про кримінальні проступки, який ще треба прийняти. Тим часом із КУпАП близько півсотні статей, правопорушення за якими вважаються найтяжчими, теж увійдуть до «антигромадського» кодексу, – продовжує очільник ГСУ МВС. – Зокрема, корупційні діяння, дрібне хуліганство, немедичне вживання наркозасобів, тобто порушення, за скоєння яких КК України передбачає доволі м’яке покарання. З іншого боку, навіть посилена відповідальність за ті проступки не ставатиме незмивною плямою на репутації, бо не вважатиметься судимістю. У провадженні кримінальних проступків застосовуватиметься процедура спрощеного дізнання (місяць, щонайбільше – два), а не слідства, як у кримінальних справах, яке може тривати рік. Це скорочує шлях від встановлення підозрюваного до оголошення результату розслідування і має свій вияв у процесуальній економії коштів.
   Проект кодексу вносить й інші новації в систему кримінальної юстиції. Приміром, це інституалізація укладення угоди між обвинуваченим і слідчим, обвинуваченим та потерпілим (ідеться відповідно про визнання винності та процедуру примирення), що дозволить уникати громіздких розслідувань кримінальних правопорушень. А ще КПК докорінно змінює процедуру судового слухання, збільшуючи процесуальні можливості адвокатів.

   Слідчий комітет створюватиметься поетапно
  Слідчі ОВС щороку розслідують майже 400 тис. кримінальних справ, в яких до відповідальності притягається близько 200 тис. осіб. А ще в їхньому провадженні перебуває 2 мільйони справ минулих років. Витримати подібне навантаження інколи не під силу навіть досвідченим слідчим, яких не так уже й багато. Адже в міліцейському слідстві із фактичної чисельності працівників (10,5 тис.) понад 27,2 % (2,9 тис.) перебуває на слідчій роботі менше ніж 3 років, а 15,3 % – менше як рік.
   Василь Фаринник зауважує, що реформа слідчих підрозділів ОВС назріла давно – ще з прийняттям 1996-го Конституції України, яка вимагає процесуальної самостійності й незалежності досудового слідства. Тобто ніхто, крім суду, прокурора, безпосереднього начальника слідчого підрозділу, не може втрутитися в процесуальну діяльність слідчого. Нинішня ж система підпорядкування слідчих, що дісталася у спадок від радянських часів, не гарантує такої незалежності. Фактично слідчі цілком залежні від керівництва органу дізнання, тобто того ж начальника райвідділу міліції, від якого вимагається показник розкриття злочину, що призводить до відомих статистичних маніпуляцій. Щоправда, віднедавна розроблено нові критеріальні підходи до аналізу стану злочинності в державі. Останній ґрунтуватиметься на розрахунку середньомісячних результатів роботи без порівняння з аналогічними показниками минулого року й подальшого відстеження позитивних чи негативних тенденцій у діяльності міліції. Визначальним тут має стати рівень безпеки, що відчувають громадяни, які проживають на конкретній території.
   Отже, на часі створення юридичних підстав до реорганізації міліцейського слідства за усталеними міжнародними стандартами. Найпевніше, йдеться про поетапне створення Слідчого комітету при МВС, тобто моделі безпосередньої вертикалі підпорядкування й управління. Зрозуміло, що має відбутися певна апробація, так би мовити, у тестовому режимі в усій державі. Проте відомо, що подібні експерименти зі слідчою «вертикаллю» вже проводилися (у 1987–1989-х і 2002 роках), які довели свою ефективність. Але далі ці позитивні новації, які «випробовувалися» в окремих регіонах, свого розвит­ку не знайшли. Прийняття ж нового КПК однозначно прискорить модернізаційний процес, оскільки цей кодекс має нормативно закріпити існування Слідчого комітету при МВС. Перші кроки до втілення цієї ідеї вже зроблено. Зокрема, прийнято рішення про ліквідацію підрозділів штатного дізнання (майже 2,6 тис. посад) та їх передачу до слідства.

Геннадій КАРПЮК, «Моменти» 

друкувати

Коментарi

Усі коментарі
Додати коментар

Інші статті